Рішення № 19976559, 06.12.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2011 р.Справа №18/3102/11

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, Полтавська область,36008

до Публічного акціонерного товариства БМУ-2 "Полтаванафтогазбуд", вул. Кондратенко, 6,м. Полтава, Полтавська область,36009

про Стягнення грошових коштів в сумі 21404,67 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. від 04.01.2011 року

від відповідача ОСОБА_2, генеральний директор, наказ від 12.01.2011 року

В судовому засіданні 06.12.2011 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до положень ст.85 ГПК України та повідомив термін виготовлення повного рішення.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 21404,67 гривень боргу за договором про перевід боргу №21 від 12.10.2010 року, в т.ч. 21 353,02 грн. сума боргу з 21.08.2011 року по 30.09.2011 року та 51,65 грн. - 3% річних.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є монополістом на ринку надання комунальних послуг, а тому відповідач вважає, що договір між ПОКВНТГ «Полтаватеплоенерго»та ПАТ «БМУ-2 Полтаванафтогазбуд»був укладений під впливом з боку ІЮКВІПТ «Полтаватеплоенерго».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

12.10.2011р. між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (кредитором), Товариством з обмеженою відповідальністю «Імідж»(первісним боржником) та Публічним акціонерним товариством «БМУ-2 Полтаванафтогазбуд»(новим боржником) укладений договір про перевід боргу №21, згідно з п.1.1 якого новий боржник прийняв на себе зобовязання первісного боржника перед кредитором по виконанню договору на відступ теплової енергії у вигляді гарячої води від 21.10.2009р. №2464 «С»по забезпеченню тепловою енергією адміністративної будівлі по вул. Кондратенка, 6 у м. Полтава. Зобовязання стосуються сплати заборгованості за використану первісним боржником теплову енергію за період з 01.12.2009р. по 14.04.2010р. на загальну суму 128123,02грн. Заборгованість сплачується рівними частинами до 20 числа кожного місяця частинами по 10677,00грн. протягом жовтня 2010 року - серпня 2011 року та 10676,02грн. - у вересні 2011 року (арк. справи 10).

Відповідно до п.3 вказаного договору у разі невиконання новим боржником (відповідачем у справі) п.1 даного договору і прострочення оплати щомісячного платежу в сумі 10677грн. кредитор має право звернутись з вимогою про виконання зобовязань по оплаті всієї суми боргу у розмірі 128123,02грн., як до первісного так і до нового боржника.

З матеріалів справи вбачається, що за період 01.08.2011 року по 30.09.2011 року відповідачем не здійснювалося оплати за вказаним договором, що стало підставою звернення позивача з позовом до суду.

Матеріали справи свідчать, що рішенням господарського суду Полтавської області по справі № 18/1929/11 від 16,08.2011 року задоволено позовні вимоги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»до ПАТ «БМУ-2»Полтаванафтогазбуд»про стягнення заборгованості за договором про перевід боргу № 21 від 12.10.2010 року за період з 20.02.2011 року по 31.07.2011 року в сумі 58385,00 грн. та фінансових санкцій - 270,53 грн. З % річних та 1384,36 грн. інфляційних нарахувань. Дане рішення залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 року.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобовязань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із статтею 522 ЦК України новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України)

Матеріалами справи підтверджується заборгованість нового боржника (відповідача) перед кредитором (позивачем) за період з 21.08.2011 року по 30.09.2011 року, яка складає 10 677,00 + 10676,02= 21353,02 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України позивачем правомірно нараховано відповідачу 3 % річних в сумі 51,65 грн. за період з 21.08.11р. по 04.10.11р.

Заперечення відповідача щодо того, що договір від 12.10.2010 року укладено ним під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, доказами не підтверджені.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Крім того, відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем не подано суду доказів визнання договору від 12.10.2010 року в установленому законом порядку недійсним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги правомірні, підтверджуються наявними доказами, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,49,82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "БМУ-2" Полтаванафтогазбуд", (36009, м. Полтава, вул. Степана Кондратенка, 6, р/р 260061320901 ВАТ Банку "Фінанси та кредит" філія "Полтавське регіональне управління", МФО 331832, код ЄДРПОУ 01291494) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул.Комарова, 2а, м. Полтава, 36008 (р/р 260007148 АК "Полтава-банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 03338030, м. Полтава, 36008) 21353,02 грн. основного боргу, 51,65 грн. 3% річних, 214,05 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

СуддяТимощенко О.М.

повне рішення складено 07.12.2011 року

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією