Рішення № 19976557, 01.12.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2011 р. Справа № 18/2751/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5 в особі Кременчуцької філії, 39601, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 8

до Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (фактична адреса : АДРЕСА_2)

про стягнення 961,60 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача : не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися.

01.12.2011 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позов Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава в особі Кременчуцької філії, м. Кременчук про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Кременчук 961,60 грн. заборгованості зі сплати за поставлену позивачем теплову енергію у вигляді гарячої води на виконання умов договору постачання № 1493 від 15.10.2005 р., яка утворилась за період з жовтня 2010 р. по квітень 2011 р., в тому числі : 689,79 грн. основного боргу, 155,88 грн. пені, 87,11 грн. індексу інфляції та 28,82 грн. трьох процентів річних.

Позивач представництво у судове засідання не забезпечив. Останній надіслав суду клопотання № 05-13-02/3784 від 23.11.2011 р. (вх. № 18771д від 29.11.2011 р.) про відкладення розгляду даної справи з огляду перебування його представника у відрядженні.

Заявлене позивачем клопотання про відкладення розгляду справи відхилене судом з огляду на те, що відповідачем не надано відповідних доказів на підтвердження відрядження свого представника. Ненадання зазначених доказів виключає можливість для ствердження про наявність поважних причин неявки представника відповідача у судове засідання. При цьому, суд приймає до уваги, що ГПК України не обмежує представництво інтересів сторони в господарському процесі певним колом осіб.

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, про причини неявки суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 та пп. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчать поштові повідомлення № 3600109051118 та № 3600109051100 про вручення поштового відправлення - ухвали суду про порушення провадження у даній справі від 28.09.2011 р., два екземпляра ухвали суду про відкладення розгляду даної справи від 27.10.2011 р., які були направлені за наявними в матеріалах справи поштовими реквізитами відповідача (місце його реєстрації), повернулись до суду з огляду на закінчення терміну зберігання на поштовому відділенні.

Відповідно до п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, закінчення строку вирішення спору з урахуванням ч. 3 ст. 69 ГПК України, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача (у минулому судовому засіданні),

в с т а н о в и в:

15.10.2005 р. між Кременчуцькою філією Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Кременчук (енергопостачальна організація) та Приватним підприємцем ОСОБА_1, м. Кременчук (споживач) було укладено договір № 1493 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір), відповідно до якого теплопостачальна організація зобов'язувалася надавати вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а споживач зобов'язувався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Як вбачається з матеріалів справи, загальними зборами акціонерів було прийняторішення про зміну назви позивача з "Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго" на "Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго". Відповідно до чинного законодавства України було проведено державну реєстрацію останнього з огляду на зміну їх найменування.

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води ( п. 2.1 Договору);

- розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. У разі зміни тарифів, оплата споживачем наданих йому послуг здійснюється за новими цінами з часу їх введення без змін інших умов договору (п. 6.1 Договору);

- розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виписаних енергопостачальною організацією рахунків (п. 6.2, п. 6.3 та п. 6.4 Договору);

- цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2005 р.. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду його умов. (п. 10.1 та п. 10.4 Договору).

За даними позивача (лист № 05-02-13/3570 від 26.10.2011 р., вх.. № 16798 від 27.10.2011 р.) даний Договір не був розірваний та на даний час є діючим.

Енергопостачальною організацією за період з жовтня 2010 р. по квітень 2011 р. було виконано договірні зобов'язання з надання послуг по постачанню споживачу теплової енергії у вигляді гарячої води на загальну суму 6 448,25 грн..

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату отриманої ним теплової енергії, а саме : № 1493 від 31.10.2010 р. на суму 939,89 грн., № 1493 від 30.11.2010 р. на суму 548,32 грн., № 1493 від 31.12.2010 р. на суму 1 273,19 грн., № 1493 від 31.01.2011 р. на суму 1 116,44 грн., № 1493 від 28.02.2011 р. на суму 1 180,62 грн., № 1493 від 31.03.2011 р. на суму 1 076,63 грн., № 1493 від 30.04.2011 р. на суму 313,16 грн. (копії наявні у матеріалах справи).

За даними позивача в порушення умов Договору відповідачем проведено часткову оплату вартості спожитої теплової енергії у вигляді гарячої води за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року включно, сумі 5 758,46 грн.. На момент подання позову заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію складає 689,79 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості відповідача (а.с. 12).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Кременчук 961,60 грн. заборгованості зі сплати за поставлену позивачем теплову енергію у вигляді гарячої води на виконання умов договору постачання № 1493 від 15.10.2005 р., яка утворилась за період з жовтня 2010 р. по квітень 2011 р., в тому числі : 689,79 грн. основного боргу, 155,88 грн. пені, 87,11 грн. індексу інфляції та 28,82 грн. трьох процентів річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п.п. 5 п. 3 ст. 20 Закону України № 1875-IV від 24.06.2004 р. "Про житлово-комунальні послуги" (із змінами та доповненнями) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води з жовтня 2010 р. по квітень 2011 р.. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України вартість наданих послуг за вказаний період не оплатив, заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 689,79 грн..

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 689,79 грн. основного боргу за отримані послуги теплопостачання підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктами 7.1 та 6.8 Договору визначено, що за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 155,88 грн. пені за період з 12.11.2010 р. по 25.08.2011 р. включно, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 87,11 грн. та 3% річних у розмірі 28,82 грн. за період з 12.11.2010 р. по 25.08.2011 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем при поданні позову судові витрати з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, фактична адреса : АДРЕСА_2), код НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава в особі Кременчуцької філії (39601, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 8) на р/р 26035308700 в ВАТ "Ощадбанк" м. Полтава, МФО 331467, код ЄДРПОУ 25717118 : 689,79 грн. основного боргу та на р/р 26005054501124 в Полт. ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 25717118: 155,88 грн. пені, 87,11 грн. інфляційних нарахувань, 28,82 грн. 3% річних, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у його вступній частині.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Повне рішення складене 05.12.2011 р..

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.