Рішення № 19976560, 08.11.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2011 р.Справа №18/3029/11

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2

до Закритого акціонерного товариства "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод", вул. Чкалова, 8/28,м.Кременчук, Полтавська область,39600

про стягнення 35 309,98 грн.

Суддя Тимченко Б.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, пасп. НС НОМЕР_2

від відповідача: відсутні

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення боргу в розмірі 35309,98грн., з яких: 27500грн. сума основного боргу, 2447,11грн. - пеня, 1457,87грн. - 3% річних та 3905грн. - інфляційні нарахування.

Позивач та його повноважний представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримують, вважають їх обґрунтованими, підтвердженими наданими по справі матеріалами та доказами і просять суд їх задовольнити.

Крім того, Позивач надав суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки Відповідача.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При вирішенні цього клопотання суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дійшов висновку, що клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення в матеріалах справи) відзив на позовну заяву не наддав, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі Позивач) та Закритим акціонерним товариством "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" (надалі Відповідач) були укладені договори:

1. Договір № 05-09/п від 15.01.2009р. "на надання аудиторських послуг", у відповідності з яким аудитор - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 був зобов'язаний виконувати перевірку (бухгалтерської) фінансової звітності Відповідача за результатами роботи за кожний квартал 2009року ( підпункт 1.1.1 пункту 1 та підпункт 4.1. пункту 4 Договору), а ЗАТ "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" був зобов'язаний оплатити виконані роботи у 3-х денний строк після завершення робіт і оформлення акту прийому-здачі робіт (підпункт 3.1-3.3 пункту 3 та підпункт 5.2.3, 5.2.4 пункту 5 Договору).

Роботи, які передбачені договором за період діяльності підприємства за 2, 3- й квартали 2009року підприємець ОСОБА_1. виконав. Акт прийому-здачі po6iт сторонами був підписаний 27 листопада 2009 року (копія в матеріалах справи).

В порушення умов договору, отримані послуги за 2, 3- й квартали 2009року, по акту від 27 листопада 2009року на суму 22000 гривень, Відповідачем не були оплачені.

2. Договір № К-02-10/п від 19 квітня 2010 року „на надання консультаційних послуг", у відповідності з яким, аудитор - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, був зобов'язаний щокварталу надавати консультаційно - інформаційні послуги з питань бухгалтерського та податкового обліку та складання звітності (підпункт 1.1 пункту 1 та підпункт 4.1- 4.2 пункту 4 Договору), а ЗАТ "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" був зобов'язаний оплатити отримані послуги у 3-х денний строк після завершення po6iт i оформлення акту прийому-здачі po6iт (підпункт 3.1-3.3 пункту 3 та підпункт 5.2.4, 5.2.5 пункту 5 Договору).

Роботи, які передбачені договором № К-02-10/п від 19 квітня 2010 року за період діяльності підприємства за 1 - й квартал 2009 року Позивач виконав. Акт прийому-здачі po6iт сторонами був підписаний 01 червня 2010 року(копія в матеріалах справи).

В порушення умов договору, отримані послуги за 1- й квартал 2010 року, по акту від 01 червня 2010 року на суму 5500 гривень, Відповідачем не були оплачені.

Таким чином, сума не виконаних зобов'язань Відповідача перед позивачем за договорами № 05-09/п від 15.01.2009р. та № К-02-10/п від 19.04. 2010 року складає 27500 грн. (22000грн. + 5500грн.).

Сума заборгованості підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2011 року.

Позивачем 04 серпня 2011року за № 01/08-11 була направлена Відповідачу претензія (копія в матеріалах справи). В своїй відповіді на претензію (копія в матеріалах справи) Відповідач підтверджує своєчасне та якісне виконання po6iт Позивачем по вказаних договорах та суму заборгованості перед ним в розмірі 27500 гривень i вказує на своє скрутне фінансове становище, в зв'язку з чим не має можливості своєчасно сплатити суму боргу.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобовязань та обовязковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства

В силу ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено з ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач свого обовязку щодо оплати наданих послуг у встановлений Договорами строк не виконав, у звязку з чим допустив порушення зобовязань та наявність заборгованості перед Позивачем, яка на час прийняття судового рішення становить 27500грн.

Також, Позивачем нараховано відповідачу 2447,11 грн. - пені (по Договору № 05-09/п від 15.01.2009р. з 04.12.2009р. по 07.07.2010р. в розмірі 2084,08грн. та по Договору № К -02-10/п від 19.04.2010р. в розмірі 363,03грн.); 3905грн. інфляційних нарахувань та 1457,87грн. 3% річних.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встанов леного індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 35309,98грн. боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем при поданні позову судові витрати з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" ( вул. Чкалова, 8/28, м.Кременчук, Полтавська область, 39600, ідент. код ЗКПО 30941194, р/р 26006000021985 в АТ "Райффайзен банк Аваль" м.Кременчук, МФО 331605) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,18015, ідент. номер НОМЕР_1, р/р 260045001474 ОПРЕВ Ощадбанк м.Черкаси, МФО 354507) 27500грн. суми основного боргу, 2447,11грн. - пені, 1457,87грн. - 3% річних, 3905грн. - інфляційних нарахувань, 353,10грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Б.П.Тимченко