Рішення № 19975083, 30.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2011 р.Справа № 4/17-3720-2011 За позовом: Приватного акціонерного товариства "Декоративні культури" До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Логістик»

про розірвання договору, виселення та стягнення 1391,80грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. по довіреності

Від відповідача: ОСОБА_2. по довіреності

Суть спору: Позивач - Приватне акціонерне товариство «Декоративні культури»звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Логістик», в якій, враховуючи заяву позивача про часткову зміну предмету позову від 24.11.2011р., просить суд розірвати договір суборенди майна: автогаражу (інвентарний номер 157), забору гаражу (інвентарний номер 384 а), електролінії (інвентарний номер 118), електромережі (інвентарний номер 112), що знаходяться за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Мирне, вул. Леніна, 141, укладений між ЗАТ «Декоративні культури»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Реал Логістик»від 17.03.2011р.; виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал Логістик»шляхом звільнення майна: автогаражу (інвентарний номер 157), забору гаражу (інвентарний номер 384 а), електролінії (інвентарний номер 118), електромережі (інвентарний номер 112), що знаходяться за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Мирне, вул. Леніна, 141 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Логістик»на користь Приватного акціонерного товариства «Декоративні культури» заборгованість по орендній платі у сумі 688,86 грн.

Представник відповідача у судові засідання з'явився, надав письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що позивачем не наведено підстав розірвання договору та не додано доказів одержання наймачем (відповідачем) відповідного повідомлення про відмову від договору, надав документи про часткову сплату заборгованості по орендній платі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив:

Приватне акціонерне товариство «Декоративні культури»є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Декоративні культури», що вбачається з п. 1.1. статуту позивача, найменування якого було змінено з Закритого акціонерного товариства на Приватне акціонерне товариство у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства».

Приватне акціонерне товариство «Декоративні культури»є орендарем (користувачем) автогаражу, забору гаражу, електролінії, електромережі, що знаходяться за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Мирне, вул. Леніна, 141 на підставі договору оренди від 01.03.1992 р., яким передбачено можливість передачі орендованого майна у суборенду.

17 березня 2011 року між Закритим акціонерним товариством «Декоративні культури»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Реал Логістик»було укладено Договір суборенди, (надалі - Договір), відповідно до якого сторонами Договору було укладено акт приймання передавання майна від 17.03.2011 р., згідно якого Закрите акціонерне товариство «Декоративні культури»передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Реал Логістик»у строкове платне користування автогараж, забір гаражу, електролінію, електромережу, що знаходяться за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Мирне, вул. Леніна, 141.

За умовами п.п. 5.1., 5.2. Договору, за користування майном суборендар (відповідач) зобов'язався щомісяця сплачувати плату в розмірі 337,50 грн., з урахуванням ПДВ за перший календарний місяць після підписання договору і являється базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний послідуючий місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на щомісячний коефіцієнт інфляції, який друкується Мінстат України. Плата за суборенду сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендаря не пізніше 15 числа кожного місяця строку суборендного користування за цим договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору суборенди, його укладено на строк два роки і одинадцять місяців з моменту прийняття майна суборендарем за актом приймання-передачі.

В порушення вимог Договору, відповідачем не сплачувалась суборендна плата за Договором протягом чотирьох місяців підряд з червня 2011 року по вересень 2011 року та, на момент подачі позовної заяви, складала 1391, 80 грн.

Згідно розрахунку позивача за Товариством з обмеженою відповідальністю «Реал Логістик»станом на 24 листопада 2011 року існує заборгованість з суборендної плати в розмірі 688,86 грн.

Позивач, листом від 05.08.2011р., надіслав відповідачу письмову пропозицію про розірвання Договору суборенди, що підтверджується списком поштових відправлень із відбитком 104 відділення поштового звязку.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані порушенням умов Договору відповідачем щодо не своєчасного внесення суборендної плати.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно положень ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України та статті 526 Цивільного Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України).

Згідно ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 782 Цивільного Кодексу України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного Кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 5.2. договору суборенди від 17 березня 2011 року, суборендар (відповідач) зобов'язаний сплачувати суборендну плату не пізніше 15-го числа кожного місяця, отже, суд вважає, що фактичне невиконання даного положення протягом більш ніж чотири місяці підряд є істотним порушенням умов договору, а тому вимога позивача про розірвання договору є законною.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку щодо наявності у Приватного акціонерного товариства «Декоративні культури»законних підстав для розірвання Договору, не зважаючи на часткову сплату відповідачем заборгованості по орендній платі за період з червня по вересень 2011 р. після подання позивачем позовної заяви, оскільки на момент подачі позовної заяви розмір заборгованості по орендній платі складав 1391,80 грн. за чотири місяці підряд, що є порушенням відповідачем істотної умови Договору щодо щомісячної сплати орендної плати.

Пунктом 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно ст. 785 Цивільного Кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Зважаючи на вищевикладене, заявлені Приватним акціонерним товариством «Декоративні культури»вимоги про виселення відповідача шляхом звільнення майна: автогаражу (інвентарний номер 157), забору гаражу (інвентарний номер 384 а), електролінії (інвентарний номер 118), електромережі (інвентарний номер 112), що знаходяться за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Мирне, вул. Леніна, 141 після розірвання договору обґрунтовані правом Приватного акціонерного товариства «Декоративні культури»на користування даним майном, тому дані вимоги підлягають задоволенню.

Суд, перевіривши останній розрахунок Позивача щодо заборгованості Відповідача по суборендній платі, за період з жовтня 2011 року по листопад 2011 року, вважає його відповідним, а вимоги про стягнення зазначеної суми такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості з суборендної плати у розмірі 688,86 грн., розірванням договору суборенди від 17 березня 2011 року та виселенням відповідача шляхом звільнення майна: автогаражу (інвентарний номер 157), забір гаражу (інвентарний номер 384 а), електролінії (інвентарний номер 118), електромережі (інвентарний номер 112), що знаходяться за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Мирне, вул. Леніна, 141.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 272 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Розірвати договір суборенди майна: автогаражу (інвентарний номер 157), забору гаражу (інвентарний номер 384 а), електролінії (інвентарний номер 118), електромережі (інвентарний номер 112), що знаходяться за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Мирне, вул. Леніна, 141, укладений між Закритим акціонерним товариством «Декоративні культури»(код ЄДРПОУ 05406862) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Реал Логістик»(код ЄДРПОУ 34871938) 17 березня 2011р.

3.Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал Логістик»(код ЄДРПОУ 34871938) шляхом звільнення майна: автогаражу (інвентарний номер 157), забору гаражу (інвентарний номер 384 а), електролінії (інвентарний номер 118), електромережі (інвентарний номер 112), що знаходяться за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Мирне, вул. Леніна, 141, орендованого за договором суборенди від 17 березня 2011 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Декоративні культури»(код ЄДРПОУ 05406862) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Реал Логістик»(код ЄДРПОУ 34871938).

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Логістик»(код ЄДРПОУ 34871938) на користь Приватного акціонерного товариства «Декоративні культури»(67562, Одеська область, Біляївський район, с. Мирне, вул. Леніна, 141, код ЄДРПОУ 05406862) 688 (шістсот вісімдесят вісім) грн. 86 коп. заборгованості по орендній платі, 272 (двісті сімдесят дві) грн. витрат на оплату державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст.116 ГПК України

Повний текст рішення складено 05.12.2011р.

Суддя Літвінов С.В.