Рішення № 19975009, 28.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2011 р.Справа № 12/17-3669-2011 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринговий центр Прогрес" до відповідача: приватного виробничого будівельно-монтажного підприємства "СЕВЕРНИЙ БЕРЕГ";

про стягнення 112562,53 грн.

Суддя Цісельський О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. довіреність від 15.08.2011р.;

від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Інжиніринговий центр Прогрес" (далі по тексту ТОВ "ІЦ Прогрес"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з приватного виробничого будівельно-монтажного підприємства "СЕВЕРНИЙ БЕРЕГ" (далі по тексту ПВБМП "СЕВЕРНИЙ БЕРЕГ") 79747,20 грн. сума основного боргу; 6738 грн. 3% річних; 26077,33 грн. інфляційне збільшення суми боргу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.09.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі, їй присвоєно їй № 12/17-3669-2011 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги. Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 18.11.2011р., позивач просить стягнути з ПВБМП "СЕВЕРНИЙ БЕРЕГ" 79747,20 грн. сума основного боргу; 2910,23 грн. 3% річних; 7894,97 грн. інфляційне збільшення суми боргу.

14.11.2011р. суд отримав від позивача заперечення щодо відзиву на позовну заяву від 11.11.2011р. (вх. №38910/2011).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.11.2011р. строк розгляду справи було продовжено до 29.11.2011р.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить суд у задоволені позову відмовити з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву (вх. № 34280/2011 від 04.10.2011р.) .

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

20 серпня 2008 року між ТОВ "ІЦ Прогрес" та ПВБМП "СЕВЕРНИЙ БЕРЕГ" був укладений договір підряду № 20/08-08 (надалі Договір). Відповідно до умов вищезазначеного договору, відповідач зобовязується за замовленням позивача виконати з його або своїх матеріалів електромонтажні роботи по зовнішньому електрозабезпечення на об'єкті Логістичний центр «Одеса - парк логістика»в Біляєвському р-ні Одеської області, а позивач зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до умов вищезазначеного договору відповідачем виконувались електромонтажні роботи з зовнішнього електрозабезпечення на обєкті Логістичний центр «Одеса - парк логістика»в Біляєвському р-ні Одеської області.

Згідно п. 3.2. Договору загальний обсяг робіт, що мали бути виконані складає 1543390,80 грн., у тому числі ПДВ 20% - 257231,80 грн.

Відповідно до п. 1.2. Договору, в процесі виконання робіт відповідач використовує, за письмовою домовленістю з позивачем, необхідні для виконання робіт матеріали.

Позивач перерахував відповідачу плату за роботи на виконання Договору в розмірі 150000 грн., 100000 грн. згідно платіжного доручення №474 від 21.08.2008р. та 50000 грн. згідно платіжного доручення №507 від 10.09.2008р.

Факт виконання умов договору зі сторони Відповідача підтверджений підписаними сторонами Актом приймання виконаних робіт за вересень місяць від 30.09.2008 року на суму -24 627, 60 гривень та Актом приймання виконаних робіт за жовтень місяць від 31.10.2008 року на суму - 45 625, 20 гривень, а усього на загальну суму 70 252 гривні 80 копійок.

Відповідно до умов викладених в п.п. 3.7 договору, Позивач повинен був протягом 5 (п'яти) днів з дати підписання акту здачі-приймання виконаних робіт провести розрахунок.

Відповідно до умов викладених в п.п. 3.3 договору кінцева вартість виконаних робіт виявляється по фактично виконаним об'ємам, зазначеним в актах прийому-передачі робіт по формам КБ-2В и КБ-3.

Отже, переплата, ТОВ "ІЦ Прогрес" перед ПВБМП "СЕВЕРНИЙ БЕРЕГ" склала - 79 747,20 грн.

Листом №25/Т-10 від 25.05.2010р. позивачем було запропоновано відповідачу провести залік зустрічних вимог в розмірі 18189,40 грн. та повернути решту переплати в розмірі 61557,80 грн., який була направлено відповідачу 31.05.2011р. що підтверджує поштова квитанція №4922.

Відповідно до листа вих. № 0906/01 від 09 червня 2010 р., відповідач погодився щодо зарахування зустрічних вимог в розмірі 18189,40 грн. та підтвердив існування заборгованості по Договору в розмірі 61557,80 грн., однак, заборгованість не погасив.

За неповернення у семиденний строк 79747,20 грн. зайво сплачених коштів, позивач починаючи з 08.06.2010р. нарахував відповідачу 2910,23 грн. 3% річних та 7894,97 грн. інфляційне збільшення суми боргу.

Як зазначає Позивач, Відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання щодо повернення зайво сплачених коштів не виконав, що і зумовило звернення позивача до суду із відповідним позовом.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Отже, зауваження позивача на те, що посилання відповідача на інформацію Замовника є безпідставними, судом до уваги не приймаються, оскільки законом визначено, що генеральний підрядник виступає перед субпідрядником як Замовник.

Також судом не приймаються до уваги посилання відповідача на отриману інформацію від Замовника про необхідність продовжувати роботи по Договору, оскільки відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження цього факту.

З пункту 1.2. Договору вбачається, що в процесі виконання робіт відповідач використовує, за письмовою домовленістю з позивачем, необхідні для виконання робіт матеріали.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів узгодження з ТОВ "ІЦ Прогрес" понесених відповідачем витрат в розмірі 114377,12 грн. на придбання матеріалів, обладнання та виконання проектних робіт, судом, не приймаються до уваги зазначені зауваження відповідача.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи, що позивачем буле перераховано відповідачу 150000 грн., а відповідачем згідно договору було виконано робіт на суму 70252,80 грн., заборгованість відповідача складає 79747,20 грн.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

З листа позивача №25/Т-10 від 25.05.2010р. та листа відповідача вих. № 0906/01 від 09 червня 2010 р. вбачається, що сторони дійшли згоди щодо зарахування зустрічних вимог в розмірі 18189,40 грн.

Отже, заборгованість відповідача по зайво сплаченим коштам по Договору становить 61557,80 грн.

Згідно ч. 2, ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, позивачем вимогу (лист №25/Т-10 від 25.05.2010р.) щодо повернення коштів в розмірі 61557,80 грн. було предявлено 31.05.2010р., то обовязок відповідача щодо повернення зазначених коштів мав бути виконаний до 07.06.2010р. включно.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд, дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення зайво сплачених коштів по Договору підлягають задоволенню в розмірі 61557,80 грн.

Враховуючи, що позивачем 3% річних та інфляційні розраховувалися виходячи з суми переплати в розмірі 79747,20 грн., а судом встановлено обґрунтованість заявленої вимоги тільки в розмірі 61557,80 грн. зайво сплачених коштів по Договору, то і 3% річних та інфляційних підлягають перерахунку виходячи з суми 61557,80 грн.

Судом зроблено розрахунок 3% річних та інфляційних за період з 08.06.2010р. по 25.08.2011р., відповідно до якого обґрунтованими є вимоги щодо стягнення з відповідача 2246,44 грн. 3% річних та 5847,99 грн. інфляційних.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи в розмірі 61557,80 грн. сума основного боргу; 2246,44 грн. 3% річних; 5847,99 грн. інфляційне збільшення суми боргу.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Сторін пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного виробничого будівельно-монтажного підприємства "СЕВЕРНИЙ БЕРЕГ" (65113, м. Одеса, просп. Академіка Глушка, буд. 3, кв. 7, код 23857170) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринговий центр Прогрес" (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 66/13, код 33223416) - 61557,80 грн. сума основного боргу; 2246,44 грн. 3% річних; 5847,99 грн. інфляційне збільшення суми боргу; 696,52 грн. державного мита; 181,53 грн. витрати на ІТЗ судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Суддя Цісельський О.В.

Повне рішення складено 05.12.2011 р.