Рішення № 19974958, 02.12.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2011 р.Справа № 9/17-4312-2011 За позовом: Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"; До відповідача: Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія";

про стягнення 2156,55 грн.;

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 21.06.2011 року за вх. № 3559/2011 Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (далі Відповідач) 2 156,55 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає. Про розгляд справи без участі представника Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" не заперечував, про що свідчать клопотання від 14.11.2011 року за вх. №38862/2011, від 28.11.2011 року за вх. №40726/2011.

Відповідач у судових засіданнях не зявлявся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

25.09.2008 р. по проспекту Московському в м. Києві, автомобілем марки „ЗАЗ” державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 здійснено дорожньо транспортну пригоду, у результаті якої застрахований страховою компанією Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" автомобіль „Сгеаt Wаll”, державний номер НОМЕР_2, (договір страхування № 260557096 від 24.04.2008р.) отримав механічні ушкодження.

Відповідно до довідок ОДАІ про ДТП та постанови Оболонського районного суду м. Києва №3-33545 від 30.10.2008р. ДТП мало місце з вини водія ОСОБА_1

ДТП визнано страховою подією, з настанням якої виникає обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові застрахованого автомобіля, було складено звіт № 263 від 14.10.2008р., відповідно до якого матеріальний збиток заподіяний власникові автомобіля, склав 4 144,75 грн.

На умовах договору страхування страховик оплачує страхову вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, у зв'язку з чим було виплачено страхове відшкодування, з вирахуванням франшизи в сумі 505,00 гри. та витрат, що не відносяться до страхового випадку, на підставі рахунка-фактури № СФ-0004345 від 14.10.2008 року СПД ОСОБА_2 у розмірі 2156,55 грн.

Оскільки, автомобіль марки „ЗАЗ” державний номер НОМЕР_1, був забезпечений, а цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, на момент ДТП, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Міська страхова компанія" за договором про страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, компанія позивача звернулася до відповідача з відповідною претензією № 2584 від 16.08.2011р., однак відповіді не надійшло.

Враховуючи вищенаведене, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" суму основної заборгованості у розмірі 2156,55 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи докази, що представлені сторонами, та їх пояснення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. N 11 "Про судове рішення" звертається увага на те, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При постановлені рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 28 і 29 ЦПК України про їх належність і допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

За змістом ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

22 квітня 2010 року рішенням Загальних зборів акціонерів назву Закритого акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” було змінено на Приватне акціонерне товариство „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна”. Реорганізація та ліквідація Закритого акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” не проводилась

Господарським судом встановлено, що 25.09.2008 р. по проспекту Московському в м. Києві, автомобілем марки „ЗАЗ” д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 вчинено ДТП, у результаті чого автомобіль „Сгеаt Wаll”, державний номер НОМЕР_2 отримав механічні ушкодження.

Автомобіль „Сгеаt Wаll” державний номер НОМЕР_2 застраховано Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна", про що свідчить договір страхування № 260557096 від 24.04.2008р.

Кушнірова Андрія Володимировича було визнано винним у скоєнні правопорушення і притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України, що підтверджується Постановою Оболонського районного суду м. Києва по справі № 3-33545 2008 рік.

Судом досліджено, що розмір страхового відшкодування, в результаті вчинення правопорушення, становив 4144,75 грн., про що свідчить Звіт про оцінку розміру збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу № 263. Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" суму страхового відшкодування виплатило у розмірі 2156,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10966 від 17.11.2008 року.

16.08.2011 р. Позивач звернувся з регресною вимогою до Відповідача, як до страховика, що застрахував цивільно - правову відповідальність по автомобілю „ЗАЗ” д/н НОМЕР_1, що підтверджується листом-претензією за вх. № 2584, однак дана вимога була залишена Відповідачем без розгляду.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особи відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку та особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з виші іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, мас право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 21 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи), якими визначені, зокрема, принципи, загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в України, - внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець. Розмір внесків встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Відповідно до ст. 22 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо - транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 11 Основ та статтею 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-ХІУ від 23.09.1999р. (далі Закон № 1105) визначено, що страховий ризик це обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок, а страховим випадком є нещасний випадок па виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 Закону № 1105, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Згідно з статтею 2 Закону № 1105 дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві ти професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року №1105-XIV страховиком - є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків).

Згідно п.1 ст. 37 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, Відповідач повинен сплатити страхове відшкодування протягом місячного строку.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", що кореспондується із нормою ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (65125, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Велика Арнаутська, буд. 2-Б/1, код ЄДРПОУ 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, код ЄДРПОУ 16285602) суму основної заборгованості у розмірі 2156,55 грн.; 102,00 грн. державного мита; та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 05 грудня 2011 року.