Рішення № 19974646, 28.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2011 р.Справа № 24/17-3707-2011 за позовом Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ"; До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ ЛОГИСТИК"

про стягнення 9284315,75грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1. довіреність № 78/01- ІІІ від 10.01.2011р.;

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ ЛОГИСТИК" про стягнення 9826 332,5 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.09.2011 р. порушено провадження по справі № 24/17-3707-2011.

У судовому засіданні 09.11.2011р. представник позивача звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2011 р. продовжено строк розгляду справи на пятнадцять днів до 30.11.2011р.

28.11.2011р. до господарського суду Одеської області від представнкиа позивача надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором 5117804,91грн., пеню за несвоєчасну сплату основоного зобовязання та нарахованих відсотків в розмірі 1619153,24грн., штраф за несплату основного боргу та відсотків у розмірі 60000грн., штраф за прострочення строку сплати основного боргу в розмірі 2487 357,60грн., загальна заборгованість у сумі 9284315,75грн.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру, у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою „за зазначеною адресою не проживає”, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 28.11.2011 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи суд встановив:

02.06.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "ПІРЕУС БАНК МКБ" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ ЛОГИСТИК" (Позичальник) було укладено кредитний договір реєстраційний номер № ОК/08-38, відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Банк надає Позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію з лімітом 800000дол. США строком з 02 червня 2008р. по 02 червня 2009р. із сплатою відсотків згідно пп.. 3.1., 3.2. цього договору за умови виконання вимог п. 4.2. цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору від 02.06.2008р. кредитні кошти надаються Позичальнику на поточний рахунок з метою їх використання на поповнення обігових коштів.

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору від 02.06.2008р. в якості забезпечення своїх зобовязань за цим договором в заставу буде надано: житлові квартири згідно договорів іпотеки та рухоме майно (товари в обігу) згідно договору застави.

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору від 02.06.2008р. відсотки за кредит нараховуються в останній робочий день місяця за методом „факт/360”, виходячи з відсоткової ставки 13% річних.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору від 02.06.2008р. в якості забезпечення своїх зобовязань за цим договором, Позичальник в день підписання кредитного договору надає в заставу: нерухомість та рухоме ммайно.

Відповідно до п. 5.1.2. кредитного договору від 02.06.2008р. позичальник зобовязаний забезпечити своєчасну сплату відсотків за користування кредитом на рахунок банку.

Відповідно до п. 6.2. кредитного договору від 02.06.2008р. за несвоєчасне перерахування коштів (повністю або частково), а також за будь яке порушення будь якою стороною своїх зобовязань по цьому договору, винна сторона сплачує потерпілій пеню за кожний день затримки перерахування коштів, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день виникнення заборгованості.

02.06.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "ПІРЕУС БАНК МКБ" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ" (Заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ ЛОГИСТИК" (Заставодавець) було укладено договір застави №ОЗ/08-40/1, відповідно до умов якого, договір забезпечує вимогу Заставодержателя, яка випливає з кредитного договору №ОК/08-38 від 02.06.2011р., за умовами якого Позичальник зобовязаний повернути Заставодержателю кредит в розмірі 800000дол. США в строк не пізніше 02.06.2009р., а також всі інші суми (відсотки, пені та штрафи), підтверджені кредитним договором № ОК/08-38 від 02.06.2008р.

Відповідно до п. 1.2.3. договору застави від 02.06.2008р. з метою забезпечення зобовязань за кредитним договором, Заставодавець передає в заставу Заставодержателю товари в обігу, згідно опису №1 від 02.06.2008р., що є невідємним додатком до цього договору, які знаходяться за адресою м. Одеса, вул. В. Стуса,2/1.Загальна балансова вартість предмету застави становить 5704347,97грн.

Банк взяті на себе зобовязання за кредитним договором від 02.06.2008р., щодо надання Позичальнику кредитних коштів, виконав в повному обсязі, що підтверджується випискою по судному рахунку.

Позичальник користуючись грошовими коштами, свої зобовязання за кредитним договором належним чином не виконав, а саме не сплатив проценти за користування кредитом та після закінчення строку користування кредитом не повернув Банку грошові кошти чим порушив п. 1.1, 2.1, 3.1, 3.2, кредитного договору.

Банком на адресу позичальника було надіслано письмову вимогу №64/04-018 від 27.04.2011р., з вимогою усунути порушення за кредитним договором в повному обсязі.

27.04.2011р. Банком була направлена письмова вимога за адресою позичальника вказаною в кредитному договорі. Зазначена вимога була отримана позичальником 19.05.2011р. про що свідчить підпис на поштовому повідомленні.

Таким чином, сума заборгованості по сплаті кредиту складає 4099970,53грн., заборгованість по сплаті відсотків складає 1017834,38грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п. 6.2. кредитного договору від 02.06.2008р. за несвоєчасне перерахування коштів (повністю або частково), а також за будь яке порушення будь якою стороною своїх зобовязань по цьому договору, винна сторона сплачує потерпілій пеню за кожний день затримки перерахування коштів, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день виникнення заборгованості.

Сума пені за несвоєчасну сплату основного зобовязання та нарахованих відсотків складає 1619153,24грн.

Згідно п. 3.4 кредитного договору від 02.06.2008р. передбачено, що за кожен випадок невиконання зобовязання за кредитним договором нараховується та сплачується на наступний день з дати невиконання умов за договором штраф у розмірі 5000грн.

Сума штрафу за несплату основного боргу та відсотків складає 60000грн.

Згідно п. 3.4 кредитного договору від 02.06.2008р. передбачено, що у випадку простроченої заборгованості за кредитом понад 60 днів нараховується та сплачується на 61 день 40% простроченої заборгованості за кредитом.

Сума штрафу за прострочення строку сплати основного боргу складає 2487 357,60грн.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перд позивачем складає 9284315,75грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно до ч.1 ст.1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Стаття 193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено обставини та подано будь які докази які б спростували позовні вимоги позивача.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ ЛОГИСТИК" про стягнення 9284315,75грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ ЛОГИСТИК" (65011, м. Одеса, вул. Велика арнаутська, 61, код ЄДРПОУ 34445440) на користь Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" (04070, м. Київ, Контрактова площа, б. 4, п/р 29094001990038, код ЄДРПОУ 20034231, АТ „ПІРЕУС БАНК МКБ”)- загальну заборгованість у сумі 9284315,75грн., яка складається з заборгованості за кредитним договором 5117804,91грн., пені за несвоєчасну сплату основоного зобовязання та нарахованих відсотків в розмірі 1619153,24грн., штраф за несплату основного боргу та відсотків у розмірі 60000грн., штраф за прострочення строку сплати основного боргу в розмірі 2487 357,60грн.; 25500 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.Ю.Оборотова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.11.2011р.