Вирок № 19963538, 29.08.2011, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 1-473/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2011 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:

головуючого - судді Клімашевської І.В.

з участю секретаря Ногіної О.Ф.

прокурора                     Мороз А.В.

потерпілої                                         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу по обвинуваченню           

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, судимого:

- 13.11.2008 року Зарічним районним судом м.Суми за ст.186 ч.1 КК України до 120 годин громадських робіт;

- 26.01.2010 року Зарічним районним судом м.Суми за ст.189 ч.2, 104 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.104 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

маючого не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

11.07.2011 року, близько 23 години 30 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_1, діючи таємно, повторно, з корисливою метою, шляхом вільного доступу, маючи намір на заволодіння чужим майном, здійснив крадіжку мобільного телефону «Samsunq E-390»з сім-карткою оператора мобільного зв»язку «МТС»вартістю 10,00 грн., які належать ОСОБА_1, завдавши останній матеріальної шкоди на загальну суму 213,00 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та суду пояснив, що 11.07.2011 року він зайшов в гості до свого знайомого ОСОБА_3, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, та у якого в той час відпочивала компанія хлопців та дівчат. Поспілкувавшись та відпочивши з ними, близько 23 години 30 хвилин він став збиратись додому та коли взував кросівки, побачив, що на підлозі в коридорі, біля вішалки, лежить мобільний телефон. Скориставшись тим, що його ніхто не бачить, ОСОБА_2 поклав телефон до кишені своїх шортів та пішов додому. Вдома він поклав телефон в тумбочку. Наступного дня на його мобільний телефон телефонував ОСОБА_4, який відпочивав разом з усіма в квартирі ОСОБА_3, та повідомив про те, що у ОСОБА_1 зник мобільний телефон. 15.07.2011 року ОСОБА_2 повернув телефон, вигадавши історію про те, що схожий телефон придбав його друг у незнайомого чоловіка та що він готовий віддати цей телефон ОСОБА_1, а 18.07.2011 року його викликали в міліцію для дачі пояснень стосовно крадіжки мобільного телефону ОСОБА_1 Розуміє, що скоїв злочин, жалкує про вчинене.

Показання, надані підсудним в судовому засіданні, відповідають фактичним обставинам справи, тому згідно ст. 299 КПК України, суд при розгляді справи обмежився допитом підсудного. При цьому учасникам судового розгляду, які проти запропонованого обсягу дослідження доказів не заперечили, роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати у апеляційному порядку ті фактичні обставини справи, які не досліджувались в суді.

Таким чином, вина підсудного знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його дії суд кваліфікує за ст.185 ч.2 КК України, так як він повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

          До пом’якшуючих обставин, згідно ст. 66 КК України, судом віднесено повне визнання підсудним своєї вини, добровільне відшкодування заподіяних збитків.

          Обтяжуючих покарання обставин, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

          Характеризуючи особу підсудного слід зазначити, що ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується негативно, на обліках в диспансерах не перебуває, вчинив новий злочин під час іспитового строку, призначеного йому за вироком Зарічного районного суду м.Суми від 26.01.2010 року.

          Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд приходить до переконання, що виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, тому вважає за необхідне призначити йому за ч.2 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі, а остаточно призначити покарання за правилами ст.71 КК України.

          Долю речових доказів по справі, суд вважає за необхідне вирішити у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.

          Згідно ст.93 КПК України з засудженого підлягають стягненню судові витрати по справі за проведену експертизу.

          Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

          ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, призначивши йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 26.01.2010 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки три місяці.

Строк відбуття покарання рахувати з дня затримання, тобто з 18 липня 2011 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній –тримання під вартою.

          Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі за проведену 21.07.2011 року експертизу на загальну суму 112,56 грн. (банківські реквізити: одержувач НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області, р/р 31256272210011, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код за ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податку 25756800, ІПН 255748918191, код класифікації доходів бюджету 25010100.)

          Речові докази по справі:

-          мобільний телефон Samsung Е-390 , переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_1, після набрання вироком законної сили, - вважати повернутим законному володільцю.

          На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м.Суми протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя                                                                                 Клімашевська І.В.