Рішення № 19954094, 22.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2011 р.Справа № 30/17-3546-2011 Позивач: Державне підприємство „Ананьївське лісове господарство”

Відповідач: Приватне підприємство „САВМІ”

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - згідно довіреності від 10.10.2011р.

Від відповідача: не зявився

Суть спору: Позивач, Державне підприємство (далі - ДП) „Ананьївське лісове господарство”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства (далі-ПП) „САВМІ” про стягнення заборгованості у сумі 115 943 грн. 60 коп., пені у сумі 8961 грн. 03 коп., інфляційних у сумі 5 247 грн. 27 коп., 3% річних у сумі 2 319 грн. 03 коп. та відсотків за користування чужими коштами у сумі 5957 грн. 58 коп.

01 листопада 2011р. до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, якою позивач уточнив обставини справи.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але, направлена судом поштова кореспонденція повернута поштою з відміткою „ за закінченням строку зберігання”. До повноважень суду не відноситься розшук сторін у справі.

За таких обставин. справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , суд встановив:

11 травня 2010р. між ДП "Ананьївське лісове господарство” (Покупець) та ПП „САВМІ” (Продавець) був укладений Договір купівлі-продажу №110510, згідно якого Продавець зобовязався передати у власність Покупця товар продукти нафтоперероблення рідкі, а саме: бензин А-80 в кількості 3500 л за ціною 7 грн. 65 коп. на суму 26775 грн.; бензин А-92 у кількості 1000 л за ціною 8 грн. 40 коп. на суму 8400 грн.; пальне дизельне у кількості 35000 л за ціною 7 грн. 70 коп. на суму 269500 грн.; масло М10Г2К у кількості 1000 л за ціною 11 грн. на суму 11000 грн., а Покупець зобовязався прийняти цей товар та оплатити його. Термін дії Договору : з 11.05.2010р. по 31.12.2010р. Ціна Договору складає 315675 грн.

01 вересня 2010р. сторони внесли зміни до Договору № 110510 стосовно кількості пального на суму 45153 грн. 49 коп.

Згідно змін до Договору № 110510, внесених 01.11.2010р.,сторони домовилися, що так як до проведення тендеру на закупівлю ПММ ДП «Ананьївське лісове господарство»вже проводилися проплати на загальну суму 68367 грн. 51 коп., то загальна сума за Договором купівлі-продажу № 110510 від 11.05.2010р. зменшується на цю суму . Крім того, у звязку із припиненням роботи ПП «САВМІ»в Ананьївському районі, сума по Договору купівлі-продажу № 110510 від 11.05.2010р. зменшується на 45153 грн. 49 коп. Загальна сума придбання ПММ за Договором купівлі-продажу №110510 від 11.05.2010р. зменшується на 113521 грн. За таких обставин, загальна сума Договору становить 202154 грн.

За умовами Договору Продавець передає Покупцеві товар на протязі 21 дня з моменту укладення Договору на підставі двостороннього акту. Покупець оплачує товар в 5-ти денний термін з моменту надходження фінансування на рахунок з відповідного бюджету за фактично отриманий товар.

Платіжними дорученнями № 74 від 13.07.2010р. на суму 63500 грн., № 99 від 28.07.2010р. на суму 138654 грн. ДП «Ананьївське лісове господарство»перерахувало на рахунок ПП «САВМІ»202154 грн.

Але, Продавцем пальне було поставлене лише на суму 86211 грн. За таких обставин, за розрахунком позивача заборгованість відповідача за непоставлений товар складає 115943 грн. 60 коп.

Відповідно до п.5 Договору Продавець несе відповідальність за порушення строків передачі товару Покупцеві у вигляді відшкодування прямих збитків, які поніс Покупець в звязку із затримкою передачі товару.

Позивач по справі зазначає, що зобовязання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов Договору. Крім того, згідно ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару , якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару або його оплати, а якщо він оплачений,- вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 115943 грн. 60 коп.

Позивач також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобовязання, в якому хоча б одна сторона є субєктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення повязане з виконанням державного контракту, або виконання зобовязання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом або договором , за порушення строків виконання зобовязання у вигляді пені у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

На підставі зазначеної норми законодавства, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 8 961 грн. та штраф у сумі 8166 грн. 05 коп.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачу інфляційні у сумі 5 247 грн. 27 коп. та 3% річних у сумі 2319 грн. 03 коп., які також просить стягнути з відповідача.

Позивач також зазначив, що згідно ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст.536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. За приписами ч. 4 ст. 232 цього ж Кодексу відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. На підставі зазначених норм законодавства позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 5957 грн. 58 коп.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Частиною 2 цієї статті встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 травня 2010р. між ДП „Ананьївське лісове господарство” (Покупець) та ПП „САВМІ” (Продавець) був укладений Договір купівлі-продажу №110510, згідно якого Продавець зобовязався передати у власність Покупця товар продукти нафтоперероблення рідкі, а саме: бензин А-80 в кількості 3500 л за ціною 7 грн. 65 коп. на суму 26775 грн.; бензин А-92 у кількості 1000 л за ціною 8 грн. 40 коп. на суму 8400 грн.; пальне дизельне у кількості 35000 л за ціною 7 грн. 70 коп.. на суму 269500 грн.; масло М10Г2К у кількості 1000 л за ціною 11 грн. на суму 11000 грн., а Покупець зобовязався прийняти цей товар та оплатити його.

З урахуванням змін до Договору № 110510, внесених 01.11.2010р., загальна сума Договору становить 202154 грн.

За умовами Договору Продавець передає Покупцеві товар на протязі 21 дня з моменту укладення Договору на підставі двостороннього акту. Покупець оплачує товар в 5-ти денний термін з моменту надходження фінансування на рахунок з відповідного бюджету за фактично отриманий товар.

Платіжними дорученнями №74 від 13.07.2010р. та №99 від 28.07.2010р. ДП „Ананьївське лісове господарство»перерахувало на рахунок ПП «САВМІ»202154 грн. Але, Продавцем пальне було поставлене лише на суму 86211 грн. Отже, заборгованість відповідача за непоставлений товар складає 115943 грн. 60 коп.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару або його оплати, а якщо він оплачений,- вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 115943 грн. 60 коп.

Відповідно до ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобовязання, в якому хоча б одна сторона є субєктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення повязане з виконанням державного контракту, або виконання зобовязання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються , якщо інше не передбачено законом або договором, за порушення строків виконання зобовязання у вигляді пені у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг) , з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

На підставі зазначеної норми законодавства, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у розмірі 8 961 грн. та штраф у сумі 8166 грн. 05 коп.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач правомірно нарахував відповідачу інфляційні у сумі 5 247 грн. 27 коп. та 3% річних у сумі 2319 грн. 03 коп., які також слід стягнути з відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст.536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий , до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Відповідно до ст.536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти , якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. За приписами ч. 4 ст. 232 цього ж Кодексу відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. На підставі зазначених норм законодавства позивач правомірно просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 5957 грн. 58 коп.

За таких обставин, позов ДП «Ананьївське лісове господарство»є обґрунтованим, підтверджений матеріалами справи, у звязку з чим підлягає задоволенню .

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Державного підприємства «Ананьївське лісове господарство»задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства „САВМІ” (Одеська обл.., м. Ананьїв, вул. Незалежності, 120 (фактична адреса: м. Київ, вул. Полупанова, 10, оф.8), код ЄДРПОУ 36527775, р\р26000188287 в ПАТ „Райффайзенбанк Аваль” м.Київ, МФО 380805) на користь Державного підприємства «Ананьївське лісове господарство»(Одеська обл., м. Ананьїв, пров. Будівельний, 3-б, код ЄДРПОУ 32037838, р\р 26002131387 в АБ „Укргазбанк”, МФО 320478) заборгованість у сумі 115943 грн. 60 коп., пеню у сумі 8961 грн. 03 коп., інфляційні у сумі 5 247 грн. 27 коп., 3% річних у сумі 2 319 грн. 03 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 5957 грн. 58 коп., державне мито у сумі 1 465 грн. 45 коп., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 28 листопада 2011р.

Суддя Рога Н. В.