Рішення № 19954089, 28.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2011 р.Справа № 34/17-3895-2011 за позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області

до відповідача Садівничого товариства „Авіатор”

про стягнення 453720грн.

суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: ОСОБА_1, діючий на підставі довіреності №969/02 від 22.03.11р.

від відповідача: не зявилися

СУТЬ СПОРУ: Державна екологічна інспекція в Одеській області звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Садівничого товариства „Авіатор” збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного забору води з артсвердловини, у розмірі 1043352грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.10.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №34/17-3895-2011

28.11.2011р. позивач звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 453720грн.

Відповідно до ч.1 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Частиною 4 цієї статті визначено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи вищевикладене, суд розглядає позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач про місце та час судових засідань повідомлявся судом за адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.11.2011р. В судове засідання представники не зявилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників судового процесу, суд встановив.

01.10.10р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства СТ „Авіатор”, за результатами якої складено акт перевірки, згідно якого, зокрема, встановлено, що на території СТ ”Авіатор” розміщено 2 артсвердловини. Наявний дозвіл на спеціальне користування №УКР 2506-А з терміном дії з 20.08.10р. по 01.07.13р. Термін попереднього Дозволу закінчився 30.03.06р. Не представлено журнал обліку води з підземного горизонту. З 01.04.06р. по 30.03.10р. вода з артсвердловин не забиралася внаслідок нефункціонування останніх. У 2010р. проведено ряд відновлюваних робіт, встановлено насоси та башні Рожновського.

27.12.10р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області було надіслано на адресу Садівничого товариства „Авіатор” претензію №79, згідно якої було запропоновано добровільно відшкодувати збитки заподіяні державі самовільним водокористуванням у розмірі 1043352грн., відповідно до здійсненого розрахунку на підставі „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслі док порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Посилаючись на нездійснення відповідачем оплати завданої навколишньому природному середовищу шкоди, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою з врахуванням поданих уточнень про стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного забору води з артсвердловини, у розмірі 453720грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у відкритих судових засіданнях присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 48 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористуван ня - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, вико ристання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно ч.7 ст.41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Частиною 4 ст.68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобовязані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ст.69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у період з 01.04.2010р. по 19.08.2010р. здійснював самовільний забір води з артезіанських свердловин, оскільки термін дії попереднього дозволу закінчився 30.03.06р., з 01.04.06р. по 30.03.10р. вода з артсвердловин не забиралася внаслідок нефункціонування останніх, а наявний дозвіл на спеціальне користування №УКР 2506-А з терміном дії з 20.08.10р. по 01.07.13р.

Згідно розрахунків збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, забір води складав: з 01.04.2010р. по 29.04.2010р. - 3600куб.м, з 30.04.2010р. по 30.06.2010р. - 7200куб.м, за липень 2010р. - 2000куб.м.

Розрахунок збитків, заподіяних державі, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, стягнення яких є предметом спору по цій справі, здійснено відповідно до пункту 9.1. „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслі док порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів” (затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783).

Відповідно до п.1.4. Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.

Відповідно до п.9.1. (формула 23) Методики, формула застосовується при розрахунку розміру відшкодування збитків обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних вод глибиною більше 20).

Державним стандартом СССР ГОСТ 27065-86 (СТ СЄВ 5184-85) „Якість води терміни та визначення”, введеним в дію Постановою Держстандарту СССР від 29.10.1986р. №3306, закріплено термін прісної води. Так, пунктом 23 ГОСТ 17.1.1.01 визначено, що прісна вода - це вода з мінералізацією до 1g.dm3 (1г/дм3).

Згідно наявного в матеріалах справи листа Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства №02/776 від 20.09.11р., глибина артсвердловин Садівничого товариства „Авіатор” складає 109-115м, мінералізація підземних вод складає 1,7-2,3 дм3 та відносяться до слабосолонуватих вод.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені норми матеріального права, перевіривши правильність поданого розрахунку заявлених до стягнення сум, уточнені позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Одеській області про стягнення з Садівничого товариства „Авіатор” збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного забору води з артсвердловини, у розмірі 453720грн. є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позов у період дії Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”№7-93 від21.01.1993р. (із змінами та доп.), згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь державного бюджету витрати по сплаті держмита на суму 4537,2грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 236грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Садівничого товариства „Авіатор” (код 26044673; адреса: 67530, Одеська область, Комінтернівський район, с. Калинівка) на користь Державної екологічної інспекції в Одеській області (код 34931111; адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна,83; р/р 33112331700278 фонду охорони навколишнього природного середовища Калинівської сільської ради, Комінтернівського району, Одеської області, банк- ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 23214979, одержувач- УДК в Комінтернівському районі, код бюджетної класифікації 24062100. символ звітності банку -331, балансовий рахунок 3311) збитки, заподіяні державі внаслідок самовільного забору води з артсвердловин у розмірі 453720(чотириста пятдесят три тисячі сімсот двадцять)грн.

3. Стягнути з Садівничого товариства „Авіатор” (код 26044673; адреса: 67530, Одеська область, Комінтернівський район, с. Калинівка) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, Банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ - 23213460) витрати по сплаті державного мита у сумі

4. Стягнути з Садівничого товариства „Авіатор” (код 26044673; адреса: 67530, Одеська область, Комінтернівський район, с. Калинівка) на користь бюджету (р/р31217259700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460 банк-ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Повний текст рішення складено 28.11.2011р.