Вирок № 19949344, 05.04.2011, Жашківський районний суд Черкаської області

                                                                                                    Справа № 1-23/11

В И Р О К

Іменем України

05.04.2011                                                                                           м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Скрипник В.Ф.

при секретарі Рогоз Л.М.

з участю прокурора Самелюк Т.В.

адвоката ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Жашків кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки м.Умань вул.Івана Гонти,43-а Черкаської області, громадянки України, українки, ІНФОРМАЦІЯ_3, незаміжньої, пенсіонерки, не судимої, в скоєнні злочинів передбачених ст.364 ч.2; ст.366 ч.2 КК України.

В с т а н о в и в:

Підсудна ОСОБА_4 відповідно до наказу начальника управління юстиції у Черкаській області №49-Л від 26 травня 2000 року працюючи старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Уманського міського управління юстиції, згідно Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про державну службу»являючись посадовою особою, дії якої спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та межах повноважень, визначених цими Законами, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; надавати сторонам виконавчого провадження та їх представником можливість знайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання; роз’яснювати сторонам їх права і обов’язки; маючи права одержувати необхідні для проведення виконавчих дій, пояснення, довідку, іншу інформацію; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, при необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку, опечатувати ці приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством; на підставі рішення суду накладати арешт та грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунок в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; залучати до проведення виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб у встановленому порядку, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна –суб’єктів оціночної діяльності –суб’єктів господарування; накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом; при виконання судових рішень безперешкодно входити на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення боржників –фізичних осіб, проводити в цих приміщеннях огляд, за необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати ці приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучити належне боржникові майно, яке там знаходиться та на яке за законом можливо звернути стягнення; вимагати від матеріально-відповідальних і службових осіб боржників

2.

–юридичних осіб або від боржників –фізичних осіб відомості та пояснення по фактах невиконання рішень або законних вимог законодавства про виконавче провадження; здійснювати інші повноваження, передбачені цим та іншими законами, тобто являючись службовою особою, наділеною владними повноваженнями, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, в жовтні 2003 року вчинила зловживання владою та службове підроблення при наступних обставинах:

Так, згідно рішення Уманського міського суду Черкаської області від 29.08.2003 року у цивільній справі №2-1822-03 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу, з останніх на користь позивачки стягнуто 8500 (вісім тисяч п’ятсот) грн. боргу, шляхом звернення на квартиру АДРЕСА_1, яка згідно свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, виданого відділом житлового господарства Уманського міськвиконкому 5.03.2001 року №201, зареєстрована на праві приватної власності лише за ОСОБА_3 та була останнім передана в заставу ОСОБА_5 згідно договору застави від 6.03.2001 року з метою забезпечення виконання зобов’язання, що виникло за договором позики від 6.01.2001 року, за яким потерпіла ОСОБА_2 зобов’язалася повернути ОСОБА_5 позику на вказану суму.

Крім того, згідно рішення Уманського міського суду Черкаської області від 29.08.2003 року у цивільній справі №2-1895-03 р. за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, з останньої на користь позивачки стягнуто 7549 ( сім тисяч п’ятсот сорок дев’ять) грн.77 коп. боргових зобов’язань, які виникли за договором позики від 5.08.2002 року, за яким ОСОБА_2 зобов’язалася повернути ОСОБА_6 позику на вказану суму.

27 жовтня 2003 року з метою виконання вищевказаних рішень Уманського міського суду Черкаської області, підсудна ОСОБА_7, являючись службовою особою, діючи умисно, в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6, використовуючи владу всупереч інтересам служби, склала завідомо неправдивий документ, а саме акт опису й арешту майна. Використавши для цього офіційний бланк серії АА №087653. передбачений Додатком 21 до пункту 1.7.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, в якому зазначила заздалегідь неправдиві дані про те, що нібито нею у вказаний день, у зв’язку з примусовим виконанням дій по зверненому виконавчому провадженню №6, відкритому 15 жовтня 2003 року на підставі вказаних рішень суду, був накладений арешт на квартиру АДРЕСА_2 черкаської області, яка належала ОСОБА_3, хоча насправді дані виконавчі дії фактично нею не проводились, особам, які були вказані в даному акті як присутні, суть проведених дій не роз’яснювала і тому їм нічого не було відомо з цього приводу, а деякі з цих осіб взагалі не були при цьому присутні.

Підсудна ОСОБА_4 також діючи в інтересах ОСОБА_6, незважаючи на те, що відповідно до вказаних договорів позики боржником являється тільки ОСОБА_2, і на час складання даного акту опису й арешту майна квартира АДРЕСА_3 зареєстрована на праві приватної власності лише за ОСОБА_3, а договір застави зареєстрований 6.03.2001 року, укладений ним лише з заставодержателем ОСОБА_5, зазначила в даному акті про проведення виконання двох вищевказаних рішень суду на умовах заставах договорів позики, укладених як з ОСОБА_5 так і з ОСОБА_6

При цьому, зазначивши у вказаному акті опису й арешту майна про накладення арешту на квартиру, в тому числі і на користь ОСОБА_6 в порушення вимог ст.62 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої –звернення стягнення на будинок, квартиру. Інше приміщення, земельну ділянку, що є нерухомим майном, проводиться у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна, не здійснила дій, направлених на накладенні арешту на дане майно саме в частині стягнення боргу на користь ОСОБА_6 та діючи в інтересах останньої, зазначила в даному акті, що

3.

таке майно у боржника ОСОБА_2 відсутнє, хоча в дійсності у останньої малось рухоме майно, предмети домашнього вжитку та інше майно, на яке можна було звернути стягнення на суму, зазначену у виконавчому провадженні про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6

Таким чином, склавши вказаний заздалегідь підроблений акт, в якому, крім іншого, було зазначено про відсутність у ОСОБА_2, окрім вищевказаної квартири, іншого майна, на яке можна звернути стягнення на користь ОСОБА_6, не поставивши до відома про його існування ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та не ознайомивши їх з ним, підсудна ОСОБА_4 як позбавила останніх скористатись своїм правом на оскарження дій державного виконавця, так і виконати вимоги по погашенню всіх вищевказаних боргових зобов’язань, без звернення стягнення на вказану квартиру, шляхом погашення боргів за рахунок іншого рухомого майна, як наслідок цього, на всю вказану квартиру, яка станом на 11 листопада 2003 року була оцінена у 43600 (сорок три тисячі шістсот) грн., що у 2003 році складало 2564.70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, було звернуто стягнення та 19 січня 2004 року вона була реалізована на прилюдних торгах, після чого, згідно рішень Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 2.07.2004 року та 18.07.2007 року потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були примусово виселені з неї.

Продовжуючи свої злочинні дії, підсудна ОСОБА_4, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, використовуючи владу всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що квартира АДРЕСА_4 черкаської області, зареєстрована на праві приватної власності лише за ОСОБА_3, а договір застави, зареєстрований 6.03.2001 року, укладений ним лише з заставодержателем ОСОБА_5 і що до інших боргових зобов’язань, які виникли у потерпілої ОСОБА_2 перед іншими стягувачами, він не має ніякого відношення, після повного задоволення вимог заставодержателя ОСОБА_5, частину залишку коштів в сумі 13851 грн.77 коп., отриманих від реалізації вказаної квартири, підсудна ОСОБА_4 відповідними розпорядженнями від 29.03.2004 року та 1.12.2004 року незаконно направила для задоволення вимог стягувачів ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, боржником у яких являлась ОСОБА_2

Крім того, в порушення вимог ст.52 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої –за постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника, не наклала арешту на вільне від застави майно при вищевказаних обставинах, а частину залишку коштів в сумі 2423 грн.28 коп., отриманих від реалізації вказаної квартири, ОСОБА_4 відповідними розпорядженнями від 25.03.2004 року та 2.12.2004 року незаконно направила як виконавчий збір по вищевказаних виконавчих провадженнях.

В результаті зазначених злочинних дій підсудної ОСОБА_4 охоронюваним правам, свободам та інтересам потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спричинено тяжкі наслідки.

Вона ж, відповідно до наказу начальника управління юстиції у Черкаській області №49-Л від 26 травня 2000 року працюючи старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Уманського міського управління юстиції, являючись службовою особою, наділеною владними повноваженнями, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, з метою виконання рішень Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 березня 2003 року по справах за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6, згідно яких на користь ОСОБА_5 з метою стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 боргу в сумі 8500 грн. було звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_3, яка заставлена згідно договору застави від 6.03.2001 року, а також з метою стягнення з

4.

ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 боргу в сумі 7549 грн.77 коп., 27 жовтня 2003 року склала завідомо неправдивий документ, а саме акт опису і арешту майна, використавши для цього офіційний бланк серії АА №087653, передбачений Додатком 21 до пункту 1.7.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, в якому зазначила заздалегідь неправдиві дані про те, що нібито нею у вказаний день, у зв’язку з примусовим виконанням №6, відкритому 15 жовтня 2003 року на підставі вказаних рішень суду, був накладений арешт на квартиру АДРЕСА_5, яка належала ОСОБА_3, хоча насправді дані виконавчі дії нею не проводились, особам, які були вказані в даному акті як присутні, суть проведених дій не роз’яснювала і тому їм нічого не було відомо з цього приводу, а деякі з цих осіб взагалі не були при цьому присутні, та крім того, вона внесла в даний акт заздалегідь неправдиві відомості проте, що крім квартири, іншого майна, на яке може бути звернуте стягнення, у подружжя потерпілих ОСОБА_3 немає, хоча в дійсності таке майно було в наявності. Таким чином, склавши вказаний заздалегідь підроблений акт, в якому, крім іншого, було зазначено про відсутність у ОСОБА_2, окрім вищевказаної квартири, іншого майна, на яке можна звернути стягнення на корить ОСОБА_6, не поставивши до відома про його існування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та не ознайомивши їх з ним, підсудна ОСОБА_4 як позбавила останніх скористатись своїм правом на оскарження дій державного виконавця, так і виконати вимоги по погашенню всіх вищевказаних боргових зобов’язань, без звернення стягнення на вказану квартиру, шляхом погашення боргів за рахунок іншого рухомого майна, як наслідок цього, на всю вказану квартиру, яка станом на 11 листопада 2003 року була оцінена в 43600 грн., що у 2003 році складало 2564.70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, було звернуто стягнення та 19 січня 2004 року вона була реалізована на прилюдних торгах, після чого, згідно рішеннями Уманського суду Черкаської області від 2.07.2004 року та 18.07.2007 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були примусово виселені з неї, в результаті чого їх охоронюваним правам, свободам та інтересам спричинено тяжкі наслідки.

Також ОСОБА_4, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, достовірно знаючи про те, що квартира АДРЕСА_6, зареєстрована на праві приватної власності лише за ОСОБА_3, а договір застави, зареєстрований 6.03.2001 року, укладений ним лише з заставодержателем ОСОБА_5, і що до інших боргових зобов’язань, які виникли у ОСОБА_2 перед іншими стягувачами, він не має ніякого відношення, після повного задоволення вимог заставодержателя ОСОБА_5, частину залишку коштів в сумі 13851 грн.77 коп. отриманих від реалізації вказаної квартири, ОСОБА_4 відповідним розпорядженнями від 29.03.2004 року та 1.12.2004 року, незаконно направила для задоволення вимог стягувачів ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, боржником у яких являлась ОСОБА_2

Крім того, в порушення вимог ч.1 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої –за постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника, не наклала арешту на вільне від застави майно при вищевказаних обставинах, а частину залишку коштів в сумі 2423 грн.28 коп., отриманих від реалізації вказаної квартири, ОСОБА_4 відповідними розпорядженнями від 25.03.2004 року та 2.12.2004 року незаконно направила як виконавчий збір по вищевказаних виконавчих провадженнях.

В результаті зазначених злочинних дій ОСОБА_4 охоронюваним правам, свободам та інтересам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спричинено тяжкі наслідки.

Допитана під час досудового слідства і в судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 свою вину не визнала і показала, що 12.10.2003 року нею було відкрите виконавче провадження про стягнення боргу в сумі 8500 грн. з потерпілих ОСОБА_3 та

5.

ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 згідно рішення Уманського міськрайонного суду №2-1822 від 28.08.2003 року та договору застави від 6.03.2001 року на квартиру АДРЕСА_2, який був укладений між ОСОБА_3, ОСОБА_3

І.О. та ОСОБА_5, згідно якого заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі невиконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов’язань за договором позики, посвідченим нотаріусом, до 6.03.2003 року.

15.10.2003 року нею було відкрите виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 7549 грн.77 коп. та судових витрат в сумі 77 огрн.50 коп. згідно виконавчого листа №2-1895 від 29.08.2003 року.

Відповідно до закону України «Про виконавче провадження»15.10.2003 року вказані виконавчі провадження про стягнення вищевказаних боргів. У ході виконання даного виконавчого провадження, у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в наданий для добровільного відшкодування термін до 22.10.2003 року, борги сплачені не були, нею були вжиті заходи щодо перевірки майнового стану ОСОБА_3 та ОСОБА_2 шляхом направлення відповідних заходів. Згідно відповідей на запит, транспортних засобів, грошових вкладів та цінних паперів за ОСОБА_2 не рахувалось, у зв’язку з чим 27.10.2003 року нею було здійснено вихід по адресі місця проживання боржників –ОСОБА_2 для перевірки майнового стану і в цей же день проведено опис та арешт заставного майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_7. Опис квартири проводився у присутності двох понятих, боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стягувачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, при цьому перевірявся майновий стан боржників за вказаною адресою. У зв’язку з тим, що майно, яке підлягало опису, в квартирі ОСОБА_3 виявлено не було, то відповідно до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», ОСОБА_3 було залишено майно, яке не підлягало опису. При складанні протоколу опису квартири ОСОБА_2, ОСОБА_3, стягувачам ОСОБА_6 та ОСОБА_5, понятим, а також всім присутнім на той час у квартирі, було роз’яснено, що проводиться опис заставленого майна –квартири, і описане майно не буде передано для реалізації раніше 3.11.2003 року, і сама ОСОБА_2 в акті опису та арешту майна, зобов’язувалась заплатити борг до вказаної дати, що було відображена в акті. Одночасно при складанні акту опису й арешту майна, відповідно до закону України «Про виконавче провадження», сторонам було роз’яснено їх право на оскарження дії державного виконавця. Копію акту опису та арешту майна ОСОБА_2 отримала, про що свідчить її підпис в акті від 27.10.2003 року, яка заяви на оскарження його не надала, розрахунки по сплаті боргів ОСОБА_2 не провели, ні на день опису квартири, ні при подальшій реалізації.

В дальнійшому, за відповідною постановою, експертами ТОВ «Капітал»була проведена оцінка квартири ОСОБА_2, вартість якої була визначена в сумі 43600 грн., після чого були призначені прилюдні торги по її продажу, які проводились СДП «Укрспецюст». Торги проводились 26.12.2003 року та 19.01.2004 року і перед проведенням цих торгів приходила ОСОБА_2 з проханням не продавати квартиру. 19.01.2004 року на прилюдних торгах квартира була продана за 39300 грн. ОСОБА_10 Про результати торгів було повідомлено ОСОБА_2 відповідним листом.

Ні проведення оцінки квартири, ні призначення торгів ОСОБА_2 не оскаржували.

Кошти, отримані від реалізації квартири, за відповідними заявами, були у визначених сумах перераховані на погашення боргових зобов’язань перед ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та іншим стягувачам.

При складанні акту опису й арешту майна 27.10.2003 року нею були запрошені поняті: ОСОБА_11 і ОСОБА_12, а також ОСОБА_13, дільничний інспектор міліції, який на той час у 2003 році обслуговував територію вулиці ОСОБА_14, представник ТОВ «Капітал»ОСОБА_15, чоловік стягувачки ОСОБА_6 –ОСОБА_16

6.

Степанович. Однак, ОСОБА_2 виявила бажання запросити в якості понятих своїх сусідів ОСОБА_17 та ОСОБА_18 Всі вищевказані особи були присутні і при роз’ясненні прав і обов’язків, і при складанні нею акту опису та арешту майна, від самого початку і до завершення даної виконавчої дії. Однак, підпис в акті ставили лише ОСОБА_17

Н.В. і ОСОБА_18, вона (ОСОБА_4М.) та ОСОБА_2 Складання даного акту, його підпис та озвучення виконавчої дії відбувалось безпосередньо у квартирі АДРЕСА_2 і всі вказані нею особи все чули та все бачили.

Не дивлячись на таку позицію підсудної ОСОБА_4 її вина повністю доведена в суді та підтверджується наступними доказами:

-          показаннями потерпілої ОСОБА_2, даними нею під час досудового

слідства і в судовому засіданні про те, що приблизно з 1970 років вона та її чоловік ОСОБА_3 проживали у ІНФОРМАЦІЯ_4, документи на яку були оформлені на чоловіка ОСОБА_3 У 2001 році вона для розвитку власного бізнесу позичила у своєї знайомої ОСОБА_5 1500 доларів США. З метою забезпечення повернення боргу ОСОБА_5 була передана в заставу вищевказана квартира, про що між її чоловіком ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був укладений відповідний, нотаріально завірений договір застави. Крім того, у 2002 році для цих же цілей вона позичила у своєї знайомої ОСОБА_6 в борг також 1500 доларів США. Так як в обумовлені строки борг вона не повернула, то ОСОБА_6 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовами і суд прийняв рішення на їх користь.

27 жовтня 2003 року до них у квартиру прийшла державний виконавець –

підсудна ОСОБА_4, з якою також прийшли ОСОБА_5, чоловік стягувачки ОСОБА_6 –ОСОБА_16 та експерт-оцінювач, дільничного інспектора міліції не було. Чоловік її ОСОБА_3 в цей час був дома, участі у розмові не приймав, а весь час знаходився у ванній кімнаті і для прийняття участі в цій розмові його ніхто не запрошував. Під час цієї зустрічі з’ясувалось тільки питання про строки погашення боргів ОСОБА_6 і ОСОБА_5 Питання накладення арешту на майна, а саме вказану квартиру, взагалі не піднімалось. Про складання акту опису й арешту майна, який вона взагалі не підписувала і про який вона взнала набагато пізніше. Вказаний акт також не підписував і її чоловік ОСОБА_3, який на той час знаходився у квартирі. В даному акті також була зазначена ОСОБА_6, але вона не була в той час у квартирі, а був присутній її чоловік ОСОБА_16. ОСОБА_4 їй лише сказала, щоб вона покликала когось із сусідів або знайомих для того, щоб вони могли засвідчити, що вона (ОСОБА_2О.) вчасно розрахується з боргами перед вказаними особами. Тому вона і запросила свою сусідку ОСОБА_17, яка в даний час знаходиться на заробітках в Італії. Крім неї вона більше нікого не запрошувала і ОСОБА_4 не наполягала на тому, щоб вона когось ще запросила. Крім того, в вищевказаному підробленому акті зазначений як присутній ОСОБА_18, однак його при цій зустрічі не було. Про те, що підсудна ОСОБА_4 вказувала про те, що складається акт опису й арешту на квартиру, такої розмови не було, а розмова була лише за строки повернення боргів. Копію вказаного акту підсудна ОСОБА_4 не надавала. Якби вона знала, що ОСОБА_4 з метою погашення вищевказаних боргів описує та складає арешт на їх квартиру, то вони з цією метою надали їй інше майна, так як у їх власності був легковий автомобіль «Москвич», гараж, дві дачні ділянки, дачний будинок, квартира умебльована, бібліотека. Потерпіла ОСОБА_2 вказала також, що коли підсудна ОСОБА_4 ніби то накладала арешт на квартиру, вона була оформлена на її чоловіка ОСОБА_3, а на ній квартира не рахувалась. Дана квартира була передана в заставу тільки ОСОБА_5, а в заставі у ОСОБА_6 лана квартира не була. Однак, згідно вказаного акту арешт на квартиру накладався як на користь ОСОБА_5 так і на користь ОСОБА_6, хоча остання до цієї квартири взагалі не мала ніякого відношення. А враховуючи, що вказані боргові зобов’язання виникли тільки між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 і ОСОБА_5, то її

7.

чоловік ОСОБА_3 до цих боргових зобов’язань взагалі не має ніякого відношення, тому підсудна ОСОБА_4 взагалі не повинна була накладати арешт на квартиру з метою погашення заборгованості перед ОСОБА_6 На її користь могло бути звернуте стягнення на інше їхнє вищевказана майно, яке у їх було достатньо для погашення боргу.

З приводу майна, на яке може бути звернуте стягнення, вказане нею вище, підсудна ОСОБА_4 до неї (ОСОБА_2О.) ні з усними та з письмовими зверненнями не зверталася.

В дальшійшому 19 січня 2004 року їхня квартира була передана на прилюдних

торгах, про що вони дізнались пізніше. Про проведення цих торгів їх ніхто не повідомляв, про те, що на квартиру накладений арешт, а також про можливість погашення заборгованості та припинення продажу квартири, їх також ніхто не повідомляв.

У 2005 році її та чоловіка ОСОБА_3 на підставі рішення Уманського

міського суду було примусово виселено з їх квартири.

Показала також, що 27 жовтня 2003 року в їх квартирі ОСОБА_11, ОСОБА_12

В.Г., ОСОБА_19 або інших, крім вищезазначених осіб, під час вищевказаних подій дані особи присутні не були. 27 жовтня 2003 року при вищевказаних подіях були присутні наступні особи: вона (ОСОБА_2О.), державний виконавець –підсудна ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_16 та молодий незнайомий їй чоловік, які пізніше вона взнала –оцінювач ОСОБА_20. Крім того, у квартирі на той час знаходився її чоловік ОСОБА_3, який участі в розмові не приймав. На прохання підсудної ОСОБА_4 вона запрошувала свою сусідку ОСОБА_17, щоб вона в якості понятої засвідчила факт, що вона (ОСОБА_2О.) віддасть борги у визначений термін. Крім вищевказаних більше ніяких осіб в їх квартирі під час вищевказаних подій не знаходилось та присутніми не було;

-          показанням потерпілого ОСОБА_3, даними ним як під час досудового

слідства, так і в судовому засіданні, які аналогічні показанням потерпілої ОСОБА_2;

-          показаннями свідка ОСОБА_20, даними ним як під час досудового

слідства, так і в судовому засіданні про те, що у 2003 році він працював експертом оцінювачем ТДВ «Капітал»і згідно постанови уманської міської ДВС від 24.10.2003 року про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні, а саме проведенні оцінки вартості квартири АДРЕСА_5, яка зареєстрована за потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у 2003 році проводив оцінку вищевказаної квартири, яка була оцінена в 43600 грн. Підсудна ОСОБА_4 не представляла його потерпілій ОСОБА_2 На час виконання вищевказаних дій у квартирі знаходились крім нього: судовий виконавець ОСОБА_4, ОСОБА_15 – його керівник та власник квартири, свідків ОСОБА_5 та інших він не знає;

-          показаннями свідка ОСОБА_15, даними ним як під час досудового слідства,

так і в судовому засіданні про те, що з липня 2001 року по 2009 рік він працював директором товариства з додатковою відповідальністю «Капітал»і у 2003 році на підставі постанови відділу ДВС Уманського міського управління юстиції експертом –оцінювачем ОСОБА_20 у його присутності проводилась оцінка квартири №48 по вул.Паризької Комуни в м.Умань Черкаської області, риночна вартість якої була визначена на суму, еквівалентну на той час приблизно 8000 доларів США. Після чого він затвердив звіт. Під час огляду та оцінки квартири була присутня підсудна ОСОБА_4, хто з господарів квартири був присутній, або інші особи він не пам’ятає;

-          показаннями свідка ОСОБА_6 даними нею як під час досудового слідства,

так і в судовому засіданні про те, що приблизно у 2002 році із згоди свого бувшого чоловіка ОСОБА_16 вона позичила ОСОБА_2 1500 доларів США, про що вона написала розписку. У встановлений термін ОСОБА_2 борг не повернула, у зв’язку з чим вона звернулась до суду, який задовольнив її позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 боргу. Щодо акту опису й арешту майна від 27.10.2003 року серії АА

8.

№087653 показала, що підпис на вказаному документі від її імені виконаний нею, а її чоловіком ОСОБА_16 Під час складання вказаного документу вона присутня не була і взагалі у квартирі потерпілих ОСОБА_2 вона жодного разу не була. Суму боргу їм перераховано через відділ ДВС;

-          показаннями свідка ОСОБА_16 даними ним під час досудового слідства і в

судовому засіданні про те, що у 2002 році ОСОБА_2 із його згоди в його дружини ОСОБА_6 позичила 1500 доларів США терміном до двох місяців. Так як борг тривалий час не був повернутий, його дружина звернулась до суду і позов був задоволений.

27 жовтня 2003 року він разом із державним виконавцем –підсудною

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прийшли у квартиру №48 розташовану по вул.Паризької Комуни в м.Умані Черкаської області, де проживали потерпілі ОСОБА_2 і по тій причині, щоб повернути борг на цю зустріч його запросила ОСОБА_4, та як вона збиралась описати майно ОСОБА_2 з метою виконання рішення суду і погашення вказаних боргів. Процедура опису майна йому невідома, що відбувалось у квартирі на може пояснити, так як в той час чекав у під’їзді будинку. Йому невідомо, чи оголошувала підсудна ОСОБА_4 про те, що буде описуватись майно ОСОБА_2 та чи роз’яснювала вона з цього приводу будь-які права та обов’язки при ньому вона робила, чи були присутні поняті при проведенні даної процедури він не може з упевненістю стверджувати. При яких обставинах він підписав вказаний акт і чому в цьому акті зазначена як присутня його дружина він не може пояснити. Змісту даного акту він також не пам’ятає. З приводу того, що в акті зазначено, що у ОСОБА_2 відсутнє інше майно, яке підлягає опису, не міг пояснити, так як у квартирі стояв тільки в коридорі і що з речей знаходилось в цій квартирі, не бачив.

В подальшому відбулися торги, на яких він присутній не був. На перших

торгах квартиру ніхто не купив, вони не відбулися, так як оціночна вартість була значною. У других торгах приймав участь ОСОБА_10, який і виграв аукціон. В подальшому ОСОБА_2 були виселенні з вищевказаної квартири;

-           показаннями свідка ОСОБА_5, даними нею як під час досудового

слідства, так і в судовому засіданні про те, що у 2001 році чи 2002 році вона позичила ОСОБА_2 гроші в сумі 1500 доларів США. В якості забезпечення повернення боргу чоловік ОСОБА_2 –ОСОБА_3 передав їй у заставу квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7, про що був укладений відповідний нотаріально завірений договір. В строк, передбачений договором, ОСОБА_2 їй кошти не повернула. ОСОБА_2 просила її розірвати договір застави з метою продажу квартири та повернення боргу. Однак вона порадившись з родичами, відмовила їй в цьому, після чого з власної ініціативи звернулась до суду.

У 2003 році їй подзвонила ОСОБА_2 та запропонувала до неї прийти за

вищевказаною адресою. Прийшовши до помешкання, у квартирі побачила: державного виконавця –підсудну ОСОБА_4, ОСОБА_16 та якогось чоловіка. ОСОБА_3 на цю розмову не запрошували і він при ній присутній не був, а весь час знаходився у ванній кімнаті. Зміст всіх розмов зводився до погашення ОСОБА_2 боргу перед позичальниками. Будь-які інші питання в ході цієї розмови не обговорювались. Проте, що квартира ОСОБА_2 буде описана та на неї буде накладено арешт, взагалі не було мови і під час цієї зустрічі такі дії ніхто не виконував.

Крім того, вказала, що у квартиру також запрошувалась якась жінка, яку вона

не знає, яка повинна була засвідчити факт, що ОСОБА_2 взяла на себе зобов’язання вчасно розрахуватись. Крім цієї жінки у квартиру більше ніхто не заходив.

З приводу того, що був встановлений строк погашення ОСОБА_2 боргів

підсудна ОСОБА_4 склала якийсь документ. Вона дійсно підписала даний документ, засвідчивши цим підписом саме цей факт. Однак вона бачила, що в цьому документі тільки одна сторінка на якій був вказаний термін, до якого ОСОБА_2 повинна була

9.

розрахуватись з боргами. Вона (ОСОБА_5) підписала тільки один екземпляр даного документу, ніяких його копій вона не підписувала. Зміст вказаного документу присутнім не оголошувався. Вона не пам’ятає, щоб цей же документ підписувала і ОСОБА_2, а також щоб їй вручалась копія цього документу. Проте, що по суті під час цієї зустрічі

підсудна ОСОБА_4 склала акт опису й арешту майна, а саме квартири ОСОБА_2, їй відомо не було. Взагалі, про це тоді мова не йшла. Підсудна ОСОБА_4 нікому не роз’яснювала про те, що відбувається саме опис та арешт майна ОСОБА_2, ніяких прав з цього приводу вона не роз’яснювала та не роз’яснювала суті дій, які відбувались. Особисто вона усвідомлювала, що ця зустріч відбувається з метою встановлення терміну погашення ОСОБА_2 боргових зобов’язань. Будь-якої постанови про накладення арешту на майно в ході цієї зустрічі підсудна ОСОБА_4 не оголошувала.

Щодо пред’явленого їй в ході допиту акту опису й арешту майна від

27.10.2003 року, складеного підсудною ОСОБА_4 при примусовому виконанні виконавчих листів 2-1822, виданих 29.08.2003 року Уманським міським судом про стягнення боргів з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 вказала, що бачить його вперше, у всякому разі перші три сторінки. Щодо останньої сторінки показала, що можливо це саме та сторінка, яку вона пам’ятає запис з приводу того, що боржниця зобов’язується сплатити борг до 3 листопада 2003 року. Всі інші записи в ході вказаної зустрічі не робились. Однак, коли вона підписувала дану сторінку, то вона не знала, і ОСОБА_4 нікому не роз’яснювала, що вона являється не від’ємною частиною вказаного акту опису й арешту майна. Крім того, вказала, що в даному акті вказано, що при його складенні була присутня ОСОБА_6, однак це не відповідає дійсності, так як під час зустрічі 27.10.2003 року присутня не була, а був присутній її чоловік ОСОБА_16

Хто така ОСОБА_17, яка зазначена в акті як понята, їй не відомо. Однак, як

вона вказувала вище, що в ході цієї зустрічі запрошувалась жінка, яка повинна була засвідчити, що ОСОБА_2 зобов’язувалась розрахуватись з боргами у визначений термін, можливо це і була ОСОБА_17.

Хто такий ОСОБА_18 їй невідомо, і крім вищевказаних осіб в ході даної

зустрічі більше ніхто присутній не був.

Також, в даному акті зазначено, що крім самої квартири іншого майна

виявлено не було. Це повністю не відповідає дійсності, так як квартира була повністю обставлена меблями, було багато речей, в тому числі і дорогих, і взагалі у квартирі були речі, на які б можна було звернути стягнення замість квартири, тим більше, що вона сама ( стягувачка) ОСОБА_5 не наполягала на арешті квартири. Проте, що як зазначено в акті ОСОБА_2 було роз’яснено про заборону проводити дії по переоформленню квартири, то це не відповідає дійсності, так як підсудна ОСОБА_4 цього нікому не роз’яснювала.

Виписку, наприкінці 2003-2004 років їй надійшла повістка, звідки саме не пригадує, з запрошенням прийняти участь у проведенні торгів по продажу квартири потерпілої ОСОБА_2, повістка не збереглася. Потім із ДВС їй зателефонували і запропонували повідомити на який рахунок переказати кошти по боргу ОСОБА_2 Кошти в сумі близько 8500 грн. надійшли на зазначений нею рахунок;

-          показаннями свідка ОСОБА_19, даними нею під час досудового слідства,

досліджених і перевірених судом у сукупності з іншими доказами про те, що з потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вона знайома приблизно з 70-х років XX сторіччя і вони проживали у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_7. державного виконавця Поліщук Т.М. вона знає в силу того, що часто звертається у виконавчу службу з приводу стягнення боргів із позичальників кредитної спілки «Злагода», де вона являється головою правління. Під час, коли ОСОБА_4 проводила опис квартири ОСОБА_2, вона

10.

присутньою ніколи не була, в тому числі і 27 жовтня 2003 року. Про це може свідчити відсутність її підпису у відповідному акті опису й арешту майна ( т.5, а.с.46-48);

-          показаннями свідка ОСОБА_12, даними нею під час досудового слідства,

досліджених і перевірених судом у сукупності з іншими доказами про те, що вона проживає у ІНФОРМАЦІЯ_5. Весь час, до 2008 року її

сусідами були ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які проживали у ІНФОРМАЦІЯ_6. Державного виконавця Поліщук Т.М. вона знає наглядно. Хто такі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вона не знає. 27 жовтня 2003 року вона не була присутня при опису та арешті квартири ОСОБА_3 і не могла бути при цьому присутня у зв’язку з тим, що на той час знаходилась на заробітках в Туреччині і приїхала тільки в кінці грудня 2003 року. В іншій час при проведенні аналогічних дій будь де, в тому числі і в квартирі ОСОБА_3, вона ніколи присутня не була. Також вона ніколи не була присутня ні при яких розмовах, коли б ОСОБА_3 будь з ким визначились із сторонами погашення своїх боргів ( т.5, а.с.49-51);

-          показаннями свідка ОСОБА_21, даними ним під час досудового слідства,

досліджених і перевірених судом у сукупності з іншими доказами про те, що приблизно з 1998 року по літо 2004 року він, працюючи старшим дільничним інспектором Уманського МВ ГУ МВС України в Черкаській області, обслуговував центральну частину м.Умані, в тому числі і будинок №25 по вул.Паризької Комуни. Показав, що державного виконавця Поліщук Т.М. та Артемову І.О. він знає наглядно. Хто такі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 він взагалі не знає. Він не пам’ятає випадків, щоб він разом з державним виконавцем Поліщук Т.М. був присутнім при проведенні опису та накладення арешту на квартиру №48 в будинку №25 в м.Умані і при ньому актів опису й арешту її майна не складалось. Можливо колись він і приходив з кимось із державних виконавців у квартиру ОСОБА_2, але він цього не пам’ятає та при цьому при ньому не складалось ніяких актів. Якщо б акт опису й арешту майна був складений, то він би це запам’ятав ( т.5, а.с.52-54);

-          показаннями свідка ОСОБА_18, даними ним під час досудового слідства,

дослідженими і перевіреними судом у сукупності з іншими доказами про те, що він близько 8 років проживав разом із ОСОБА_17 у квартирі АДРЕСА_8. Їх сусідкою була ОСОБА_2, яка проживала у квартирі №48. При пред’явленні йому акту опису й арешту майна від 27 жовтня 2003 року за адресою: АДРЕСА_9, по місцю проживання ОСОБА_2 та її чоловіка ОСОБА_3 він показав, що підпис від його імені в цьому акті виконаний не ним і хто замість нього поставив цей підпис, йому невідомо. Він не пам’ятає випадків. Коли б він був у квартирі ОСОБА_3 в якості понятого і щоб до них приходив хтось з виконавчої служби, тому нічого не зміг пояснити з приводу цього акту. Осіб з прізвищами ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 він не знає ( т.1, а.с.135-137). Показання свідок ОСОБА_18. підтвердив в судовому засіданні.

-          показаннями свідка ОСОБА_22 даними ним під час досудового слідства,

дослідженими і перевіреними судом у сукупності з іншими доказами про те, що перше прилюдні торги квартири №48 по вул.Паризької Комуни в м.Умані, належної ОСОБА_3, були призначені у грудні 2003 року, але у зв’язку з тим, що заявок на участь у торгах від бажаючих не поступило тому торги не відбулися. Після цього ДВС зробила уцінку квартиру на 10% шляхом складання акту уцінки та направлення його до ЧФ ДП для виставлення квартири на торги повторно.

Повторно торги були призначені на 19 січня 2004 року. Для участі в торгах

поступило дві заявки. По результатам торгів квартира ОСОБА_3 була продана, про що ним був складений відповідний протокол. У протоколі вказаний переможець торгів ОСОБА_10 ( т.1, а.с.267-270);

-          заявою потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 26.04.2007 року про

11.

складання фіктивного акту від 27.10.2003 року підсудною ОСОБА_4 та додатками матеріалів до цієї заяви ( т.1, а.с.13-67);

-          даними протоколу виїмки від 3 липня 2009 року, проведені в Уманському

міському відділі ДВС Уманського міськрайонного управління юстиції, в ході якої були вилучені: виконавчого провадження №730 індекс 4 справа №2-1822 від 29.08.2003 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 боргу в сумі 8581 грн.;

виконавчого провадження №731 індекс 4 справа №2-1895 від 29.08.2003 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 боргу в сумі 7625 грн.27 коп.; виконавчого провадження №732 індекс 4 справа №2-1822 від 29.08.2003 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 боргу в сумі 8581 грн. ( т.2, а.с.28);

-          даними протоколу виїмки від 7 серпня 2009 року, проведені в Уманському

міському відділі ДВС Уманського міськрайонного управління юстиції. В ході якої було вилучене зведене виконавче провадження по справах №2-1822 від 8.10.2003 року та №2-1895, а також завірені копії актів з додатками, в тому числі: - копія акту державного виконавця від 7 лютого 2008 року, в якому зазначено, що у вказаний день відбулось примусове виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3; - копія акту державного виконавця від 7 лютого 2008 року, в якому зазначено, що станом на цю дату згідно ухвали Уманського міськрайонного суду №6-121 від 29.11.2007 року потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_2, не виселились, тому виселення відбулось примусово і було описане майно з 1335 найменувань ( т.2, а.с.34-54);

-          даними протоколу виїмки від 7 серпня 2009 року проведеної в Уманській

дільниці Черкаського об’єднаного бюро технічної інвентаризації, в ході якої була вилучена інвентаризаційна справа №25 на квартиру АДРЕСА_2 ( т.2, а.с.56-57);

-          даними протоколу виїмки від 14 жовтня 2009 року, проведеної в Уманському

міськрайонному суді, в ході якої були вилучені наступні справи, а саме: №2-1822-03 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору позики ( т.2, а.с.86);

-          даними протоколу огляду документів, які знаходяться у виконавчому

провадженні №730 індекс 4 справа №2-1822 від 29.08.2003 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 боргу в сумі 8581 грн.; виконавчому провадженні №731 індекс 4 справа №2-1895 від 29.08.2003 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 боргу в сумі 7625 грн.27 коп.; виконавчому провадженні №732 індекс 4 справа №2-1822 від 29.08.2003 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 боргу в сумі 8581 грн.; зведеному виконавчому провадження по справа №2-1822 від 8.10.2003 року та №2-1895; інвентаризаційній справі №25 на квартиру АДРЕСА_2; судових справах №2-1822-03 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору позики та №2-1895-03 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору позики. Серед яких виявлені наступні документи, що мають значення для справи і підтверджують вину підсудної ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих й злочинів, а саме:

1)          виконавче провадження №730 індекс 4, в якому крім інших, знаходяться

наступні документи:

-          заява ОСОБА_5 від 10 жовтня 2003 року на ім’я начальника МВ ДВС про

прийняття на виконання виконавчого листа про стягнення боргу з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на її користь;

-          постанова державного виконавця Поліщук Т.М. про відкриття виконавчого

провадження від 12.10.2003 року по примусовому виконанню виконавчого листа №2-1822 від 8.10.2003 року щодо боржника ОСОБА_3 із зазначенням строк добровільного виконання даного листа до 19.10.2003 року;

12.

- копія договору застави від 6.03.2001 року, зареєстрованого в реєстрі за №991 і засвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_23, згідно якого, з метою забезпечення зобов’язання, що виникло за договором позики, посвідченого приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу ОСОБА_23 6 березня 2001 року, реєстр №990. за яким ОСОБА_2 зобов’язалась перед ОСОБА_5 ( заставодержатель) повернути в строк до 6 березня 2003 року позику в сумі 8500 грн., ОСОБА_3 (

Заставодавець) передає у заставу квартиру №48, що знаходиться в будинку №25 по вул.Паризької Комуни в м.Умані. В п.3 зазначено, що сторони оцінюють предмет застави в 16085 грн., що підтверджується довідкою-характеристикою, виданої в Уманській дільниці Черкаського ООБТІ 5 березня 2001 року за №566. В п.4 договору зазначено, що заставлювана квартира залишається у користуванні Заставодавця, який вправі володіти і користуватись нею за цільовим призначенням. В п.6 договору зазначено, що учасники договору домовились про те, що цей договір укладається з накладенням заборони відчуження заставлюваної квартири. В п.10 договору зазначено, що Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі не виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов’язань за договором позики. В п.11 зазначено, що сторони домовились про те, що за бажанням Заставодержателя реалізацією заставленого майна в разі звернення стягнення на нього може бути здійснено шляхом, передбаченим ст.21 Закону України «Про заставу», а також Заставодавець цим договором надає право Заставодержателю залишити квартиру за собою по діючим на час звернення стягнення цінах, якщо Заставодержатель виявить таке бажання. Договір підписаний сторонами та засвідчений нотаріусом;

- копію договору позики від 6 березня 2001 року, зареєстрованого в реєстрі за №990 і засвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_23, згідно якого ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_5 8500 грн. терміном на 2 роки до 6 березня 2001 року, договір підписаний сторонами та засвідчений нотаріусом;

- рішення Уманського міського суду від 29 серпня 2003 року, згідно з яким позов ОСОБА_5 був задоволений, а також суд вирішив –стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 8500 грн. боргу, звернув стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка заставлена згідно договору застави від 6.03.2001 року, а також стягнути з відповідачів судові витрат в сумі 81 грн.; - копія постанови державного виконавця Поліщук Т.М. від 15.10.2003 року про відкриття зведеного виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчих листів №2-1822 та №2-1895, виданих 8.10.2003 року та 9.09.2003 року відносно боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення солідарного боргу на користь ОСОБА_5 та з ОСОБА_2 на користь ревун Н.Г.;

2)          виконавче провадження №730 індекс 4, в якому крім інших, знаходяться

наступні документи:

-          заява ОСОБА_6 від 10.03.2003 року на ім’я начальника МВ ДВС про

прийняття на виконання виконавчого листа про стягнення боргу з ОСОБА_2 на її користь;

-          постанова державного виконавця Поліщук Т.М. про відкриття виконавчого

провадження від 15.10.2003 року по примусовому виконанню виконавчого листа №2-1895 від 9.09.2003 року щодо боржника ОСОБА_2 із зазначенням строку добровільного виконання даного листа до 22.10.2003 року;

-          рішення Уманського міського суду від 29 серпня 2003 року згідно з яким

позов ОСОБА_6 був задоволений, а також суд вирішив –стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 7549 грн.77 коп. та судові витрат в сумі 75 грн.50 коп.;

-          постанова державного виконавця Поліщук Т.М. від 15.10.2003 року про

13.

відкриття зверненого виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчих листів №2-1822 та №2-1895, виданих 8.10.2003 року та 9.09.2003 року відносно боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення солідарного боргу на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6;

3)          виконавче провадження №732 індекс 4, в якому крім інших, знаходяться

наступні документи:

- копія заяви ОСОБА_5 від 10.10.2003 року на ім’я начальника МВ ДВС про

прийняття на виконання виконавчого листа про стягнення боргу з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на її користь;

- постанова державного виконавця Поліщук Т.М. про відкриття виконавчого

провадження від 15.10.2003 року по примусовому виконанню виконавчого листа №2-1822 від 8.10.2003 року щодо боржника ОСОБА_3 із зазначенням строку добровільного виконання даного листа до 22.10.2003 року;

-          рішення Уманського міського суду від 29 серпня 2003 року, згідно з яким

позов ОСОБА_5 був задоволений, а також суд вирішив –стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 8500 грн. боргу, звернув стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка заставлена згідно договору застави від 6.03.2001 року, а також стягнути з відповідачів судові витрати в сумі 81 грн.;

-          копія постанови державного виконавця Поліщук Т.М. від 15.10.2003 року про

відкриття зведеного виконавчого провадження про примусовому виконанні виконавчих листів 2-1822 та 2-1895, виданих 8.10.2003 року та 9.09.2003 року відносно боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення солідарного боргу на користь ОСОБА_5 та з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6;

4)          зведене виконавче провадження №6 індекс 4, справа №2-1822 від 8 жовтня

2003 року, №2-1895. в якому крім інших, знаходяться наступні документи:

-          постанова від 15.10.2003 року про відкриття зведеного виконавчого

провадження, винесена державним виконавцем Поліщук Т.М. по примусовому виконанню виконавчих листів 2-1822 та 2-1895, виданих 8.10.2003 року та 9.09.2003 року про стягнення солідарного боргу в розмірі 8581 грн. з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 і стягнення 7625 грн.27 коп. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6;

-          постанова ( на бланку серії АА №542829) від 27.10.2003 року про арешт

майна та оголошення заборони на його відчуження, винесена державним виконавцем Поліщук Т.М., згідно якої вона, при примусовому виконанні виконавчих листів №2-1895, виданого 29.08.2003 року Уманським міським судом про стягнення боргу з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у розмірі 7625 грн.27 коп. і 8581 грн. встановила, що за боржниками зареєстрована квартира ІНФОРМАЦІЯ_7, у зв’язку з чим постановила накласти арешт на все майно, що належить ОСОБА_3, при цьому заборонивши відчуження будь-якого майна, яке йому належить. В п.3 зазначено, що копія постанови направляється на виконання в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника та сторонам;

-          копія договору позики від 6 березня 2001 року, зареєстрованого в реєстрі за

№990 і засвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_23, згідно якого ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_5 8500 грн. терміном на 2 роки, до 6 березня 2001 року, договір підписаний сторонами та засвідчений нотаріусом;

-          запити державного виконавця від 22.10.2003 року вих.№1788/4 до Уманського

відділення «ПриватБанку», Уманського відділення «Промінвестбанку», Уманського відділення страхової компанії «Оранта», Уманського інвентарбюро та Уманського міськвідділу внутрішніх справ про наявність у ОСОБА_3 грошових внесків, цінних паперів, збережень, будинковолодінь, транспортних засобів, всього на 5-и аркушах;

14.

-          копія договору застави від 6.03.2001 року, зареєстрованого в реєстрі за №991 і

засвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_23 (описаний вище);

-          акт опису й арешту майна на бланку серії АА №087653, в якому зазначено, що

він складений 27 жовтня 2003 року в період часу з 8 год.30 хв. по 9 год.30 хв. державним виконавцем Уманського міського відділу державної виконавчої служби управління юстиції ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_10, при примусовому виконання виконавчого листа 2-1822, виданого 29.08.2003 року Уманським

міським судом про стягнення боргів з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 В акті зазначено, що дана дія проводилась в присутності понятих: ОСОБА_17, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_18, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_8, а також у присутності боржників –ОСОБА_3 та ОСОБА_2, проживаючих ІНФОРМАЦІЯ_9, стягувачів ОСОБА_5 і ОСОБА_6

На зворотньому боці першого аркушу даного акту міститься таблиця перед

якою друкованим текстом зазначено –«Описане і накладено арешт на майно». Дана таблиця складається з трьох стовпчиків з наступними назвами: «№ з/п», «ОСОБА_19 кожного описаного предмета і його відмінні ознаки (відмітки про опечатування)», «Оцінка». Відповідно до вказаних стовпців в даній таблиці міститься наступний текст;

-          рукописний текст виконаний барвником темно-синього кольору –«1»,

«квартира за №48, по вул.Паризької Комуни,25 м.Умані, що складається з 3-х кімнат, загальною площею 59.2 кв.м.», «16085 грн.»;

-          рукописний текст виконаний барвником світло-блакитного кольору, який явно

відмінний по кольору від барвника, яким заповнено попередню строку даної таблиці та акту в цілому, а саме: «Іншого майна на виявлено».

У відповідних графах стоять підписи учасників виконавчої дії. Відмітка про те,

що даний акт також підписав ОСОБА_3, який зазначений як присутній при виконанні даної дії, відсутня.

Вина ОСОБА_4 також підтверджується:

-          постановою від 27.10.2003 року державного виконавця Поліщук Т.М. про

призначення експерта для участі у виконавчому провадженні, при примусовому виконанні виконавчого листа 2-1822 від 29.08.2003 року про стягнення боргів з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, у зв’язку з необхідністю виконання рішення суду та проведення оцінки вартості квартири за №48 по вул.Паризької Комуни,25 в м.Умані;

-          договором про проведення незалежної оцінки від 27.10.2003 року, укладений

між ТОВ «Капітал»та ДВС Уманського міського управління юстиції, щодо консультаційних послуг по незалежній оцінці квартири за №48 по вул.Паризької Комуни,25 в м.Умані;

-          звітом з додатками про проведення оцінки ринкової вартості квартири №48 по

вул.Паризької Комуни,25 в м.Умані, згідно якого ринкова вартість даної квартири, як найбільш достовірним в даному випадку, може становити (без ПДВ) 43600 грн.;

-          заявкою Уманського МВ ДВС до СДП «Укрспецюст»про направлення

матеріалів опису та арешту майна ОСОБА_3 та ОСОБА_2 для послідуючої реалізації;

-          договором №3240382 від 10.12.2003 року, укладеного між СДП

«Укрспецюст»та МВ ДВС Уманського міського управління юстиції про здійснення реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах нерухомого майна –квартири АДРЕСА_2;

-          актом №3240382 від 26.12.2003 року уцінки арештованого майна, складений

державним виконавцем Поліщук Т.М. про те, що арештоване майно продавалось на аукціоні 26.12.2003 року і не було продане, у зв’язку з чим воно підлягає уцінці на 10%, тобто на 4360 грн. і після уцінки квартира стала коштувати 39240 грн.;

15.

-          актом про проведені прилюдні торги від 19.01.2004 року, згідно якого

переможцем прилюдних торгів став ОСОБА_10 і сума внесена ним за придбане майно, а саме квартиру АДРЕСА_4, дорівнює 39300 грн.;

-          актом державного виконавця Поліщук Т.М. від 26.12.2003 року про те, що

згідно повідомлення «Укрспецюст»на 26.12.2003 року призначені прилюдні торги. В даному акті також зазначено, що боржниця ОСОБА_2 з’явилась у відділ ДВС 26.12.2003 року о 10 год. і прохала не виставляти квартиру на торги, так як вона розрахується з боргами;

-          актом державного виконавця Поліщук Т.М. від 19.01.2004 року про те, що на

11 год. 19.01.2004 року призначені прилюдні торги по продажу квартири, яка належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з’явилась у відділ перед початком торгів, влаштувала сварку і відмовилась бути присутньою на торгах;

-          листом №1754 від 12.02.2004 року про направлення до Уманського

міськрайонного суду подання державного виконавця по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

-          поданням №7 державного виконавця Поліщук Т.М. про вирішення питання

про визнання долі у квартирі АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_3 за ОСОБА_2, для вирішення подальшого сплачування боргу ОСОБА_2 Дане подання суд розцінює як доказ того, що наклавши арешт на квартиру в тому числі і на користь ОСОБА_6, хоча квартира належала ОСОБА_3 і була передана в заставу тільки ОСОБА_5, підсудна ОСОБА_4 сама розуміла незаконність своїх дій і таким чином, направивши це подання, намагалась виправити ситуацію;

-          ухвалою Уманського міського суду від 3.03.2004 року про визначення 1/2 долі

у квартирі АДРЕСА_11, яка належить ОСОБА_3 за ОСОБА_2;

-          заявою ОСОБА_6 від 23.03.2004 року про перерахування коштів, які стягнути

з ОСОБА_2 за оцінку квартири;

-          постановою державного виконавця Поліщук Т.М. від 29.03.2004 року про

стягнення з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 судових витрат в розмірі 250 грн. на користь ОСОБА_6 за проведення експертної оцінки належного майна;

-          заявою ОСОБА_5 від 18.03.2004 року про перерахування з ОСОБА_2

коштів на її рахунок в Уманському відділенні Ощадбанку;

-          заявою ОСОБА_6 від 23.03.2004 року про перерахування коштів, які стягнуті з

ОСОБА_2 на рахунок в АППБ «Аваль»;

-          розпорядженням державного виконавця Поліщук Т.М. від 29.03.2004 року,

дане нею бухгалтеру Уманського МВ ДВС про перерахування коштів у розмірі 7825 грн.27 коп. на рахунок ОСОБА_16 і перерахування здійснити з коштів, які поступили з продажу квартири ОСОБА_3;

-          розпорядженням державного виконавця Поліщук Т.М. від 29.03.2004 року,

дане нею бухгалтеру Уманського МВ ДВС про перерахування виконавчого збору в розмірі 1620 грн.63 коп. і перерахування здійснити з коштів, які поступили з продажу квартири ОСОБА_3;

-          заявою ОСОБА_6 від 6.04.2003 року про те, що згідно рішення суду вона

отримала від ОСОБА_2 борг в розмірі 7825 грн.25 коп. у зв’язку з чим вона претензій немає;

-          розпорядженням державного виконавця Поліщук Т.М. від 25.03.2004 року,

дане нею бухгалтеру Уманського МВ ДВС про перерахування коштів в розмірі 8581 грн. на рахунок ОСОБА_5 і перерахування здійснити з коштів, які поступили з продажу квартири ОСОБА_3;

16.

-          платіжними дорученнями №348 від 31.03.2004 року, №334 від 26.03.2004 року

та №332 від 26.03.2004 року про перерахування вищевказаних коштів на вказані рахунки;

-          розпорядженням державного виконавця Поліщук Т.М. від 2 грудня 2004 року

бухгалтеру відділу ДВС Уманського міського управління юстиції про перерахування коштів виконавчого збору в розмірі 802 грн.65 коп., які надійшли від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як сплата боргу ОСОБА_9 та ОСОБА_8;

-          розпорядженням державного виконавця Поліщук Т.М. від 6 грудня 2004 року

бухгалтеру відділу ДВС Уманського міського управління юстиції про перерахування коштів ОСОБА_8, які надійшли від ОСОБА_2, як сплата боргу в сумі 2975 грн.50 коп. із суми 17736 грн.10 коп.;

-          розпорядженням державного виконавця Поліщук Т.М. від 1 грудня 2004 року

бухгалтеру відділу ДВС Уманського міського управління юстиції про перерахування коштів ОСОБА_9, які надійшли від ОСОБА_2, як сплата боргу в сумі 3054 грн. із суми 17736 грн.10 коп.;

-          розпорядженням державного виконавця Поліщук Т.М. від 1 грудня 2004 року

бухгалтеру відділу ДВС Уманського міського управління юстиції про перерахування коштів ОСОБА_8, які надійшли від ОСОБА_2, як сплата боргу в сумі 2975 грн.50 коп. із суми 17736 грн.10 коп.;

-          платіжними дорученнями №891 від 3.12.2004 року, №888 від 2.12.2004 року та

№887 від 2.12.2004 року про перерахування вищевказаних сум.

Вищевказані документи, з приводу направлення коштів, отриманих від реалізації

квартири ОСОБА_2, суд також вважає доказом вини підсудної ОСОБА_4, яка направила ці кошти на погашення боргових зобов’язань перед іншими стягувачами, крім ОСОБА_5, хоча квартира була передана в заставу тільки останній і боржником по цих стягувачах являлась тільки ОСОБА_2, а не ОСОБА_3;

-          рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 31.03.2005

року, згідно з яким, прилюдні торги з реалізації належної приватної власності квартири в АДРЕСА_7, проведені Уманським МВ ДВС при посередництві Черкаської філії «Укрспецюст»19.01.2004 року, за результатами яких ОСОБА_10 купив вказану квартиру за 39300 грн., недійсними, а сторони приведені у початковий стан;

-          рішенням Верховного Суду України від 7.02.2007 року, яким рішення

Христинівського районного суду Черкаської області від 31.03.2005 року та ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 7.10.2005 року були скасовані, а у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання прилюдних торгів з реалізації квартири недійсними, відмовлено;

-          інвентарною справою №25 на квартиру АДРЕСА_12

Комуни м.Умань, в якій крім інших, знаходяться документи, підтверджуючі той факт, що станом на 27.10.2003 року квартира АДРЕСА_4 належала на праві власності тільки ОСОБА_3;

-          судовою справою №2-1822-03, в якій крім інших, знаходяться наступні

документи:

-          цивільний позов ОСОБА_5 від 23 липня 2003 року до ОСОБА_3 і

ОСОБА_2 про стягнення з них 8500 грн., суд звернув стягнення на квартиру АДРЕСА_2 на її користь та судові витрат. Даний позов ОСОБА_5 мотивувала тим, що згідно договору займу від 6.03.2001 року вона позичила ОСОБА_2 8500 грн., строком до 6 березня 2003 року. ОСОБА_3 в забезпечення договору займу ОСОБА_2 оформив 6 березня 2001 року в Уманській нотаріальній конторі договір застави на квартиру АДРЕСА_2, яка належить йому на праві власності. Не дивлячись на те, що строк погашення боргу

17.

прийшов і ОСОБА_5 неодноразово зверталась до ОСОБА_2 з проханням повернути гроші, останні борг не повернули;

-          лист Уманського відділку ООБТІ від 23.07.2003 року, згідно якого за

ОСОБА_3 відповідно свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, виданого відділом житлового господарства Уманського міськвиконкому за №201, зареєстрована квартира ІНФОРМАЦІЯ_10, балансова вартість якої станом на 23.07.2003 року становить 22436 грн.;

-          рішення Уманського міського суду від 29.08.2003 року, згідно з яким позов

ОСОБА_5 був задоволений, а також суд вирішив –стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 8500 грн. боргу, звернув стягнення на квартиру АДРЕСА_2, яка заставлена згідно договору застави від 6 березня 2001 року, а також судові витрати в сумі 81 грн., солідарно, а всього на суму 8581 грн.;

-           судовою справою №2-1895-03, в якій крім інших, знаходяться документи:

-          цивільний позов ОСОБА_6 від 4 серпня 2003 року до ОСОБА_2 про

стягнення з неї 7549 грн. 77 коп. по договору займу від 5 серпня 2002 року та судових витрат в сумі 75 грн.50 коп. Даний позов ОСОБА_6 мотивувала тим, що згідно договору займу від 5 серпня 2002 року ОСОБА_2 позичила у неї 1500 доларів США із строком повернення грошей до 1 січня 2003 року. Не дивлячись на те, що строк погашення боргу прийшов, ОСОБА_2 борг не повернула. Як зазначила в даному позові ОСОБА_6, згідно довідки Ощадбанку №225 м.Умані за №750 від 4 серпня 2003 року, курс долара США по відношенню до гривні станом на вказане число складає 5.3318 грн.;

-          рішення Уманського міського суду від 29 серпня 2003 року, згідно з яким

позов ОСОБА_6 був задоволений, а також суд вирішив –стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 7549 грн.77 коп. та судові витрати в сумі 75 грн.50 коп.;

т.2, а.с.176-192 (протокол)

документи –т.2, а.с.193-206, 207-230,231-261

т.3, а.с.1-162, 163-191, 192-209,210-230;

- даними протоколу виїмки від 2 червня 2010 року, проведеної в Уманському

міськрайонному відділі ДВС в ході якої вилучені –виконавче провадження №391 по справі №2-299 від 2.07.2004 року про примусове виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_13, а також виконавче провадження №392 по справі №2-299 про примусове виселення ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_2 (т.4, а.с.28-29);

-          даними протоколу огляду документів, які знаходяться у виконавчому

провадженні №391 по справі №2-299 від 2.07.2004 року про примусове виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_2, а також у виконавчому провадженні №392 по справі №2-299 про примусове виселення ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_2, серед яких є акт державного виконавця Горбатюк Н.Б. від 22.03.2005 року, згідно рішення Уманського міськрайсуду №2-299 від 2.07.2004 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з квартири за адресою АДРЕСА_7, не виселились. Їм було запропоновано виселитись у добровільному порядку, на що вони відмовились, тому виселення відбулось у примусовому порядку. В ході виселення було описано майно, яке знаходилось у вказаній квартирі і опис складається з 1302 найменувань.

Даний акт суд вважає, як доказ вини підсудної ОСОБА_4 по внесенню

нею неправдивих відомостей у акт опису й арешту майна від 27.10.2003 року з приводу відсутності у потерпілих ОСОБА_2 іншого майна, крім квартири, на яке можна було звернути стягнення ( т.4, а.с.40-45 (протокол), 46-111 та 112-180 (документи);

-          висновком судово-почеркознавчої експертизи №55/9Л від 27.07.2009 року,

18.

згідно з яким чотири підписи від імені ОСОБА_2 в акті опису й арешту майна серії АА №087653 у графах: «описане майно прийняв на відповідальне зберігання, копію акту опису й арешту майна отримав», «Про кримінальну відповідальність або матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховання чи підміну описаного майна попереджений, про що розписуюсь особисто», «Копію акту опису й арешту майна отримав», та «Боржник»- виконані не ОСОБА_2, а іншою особою від її імені по зразку (т.2, а.с.92-96);

-          наказом №49-Л від 26 травня 2000 року про призначення ОСОБА_24

Миколаївни на посаду старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Уманського міського управління юстиції ( т.4, а.с.227);

-          наказом №85-Л від 2 липня 2002 року про переміну прізвища старшого

державного виконавця відділу державної виконавчої служби Уманського міського управління юстиції ОСОБА_24, яку необхідно вважати ОСОБА_4 (т.4,а.с.228);

-          посадовою інструкцією старшого державного виконавця відділу державної

виконавчої служби Уманського міського управління юстиції ОСОБА_4 ( т.4, а.с.238-239);

-          положенням Закону України «Про виконавче провадження», зокрема

ст.ст.5,7,11-1,16,50,52,54,55,56,62 та іншими матеріалами справи.

Доводи підсудної ОСОБА_4 у непричетності її до інкримінованих їй

злочинів, неправдивості показань як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_18, ОСОБА_6, ОСОБА_19, ОСОБА_12 та інших суд вважає безпідставними, так як вони спростовуються наведеними у вироку доказами та направленими від ухилення від відповідальності за вчинення дій, що потягло тяжкі наслідки.

Судом не можуть прийнятті до уваги показання свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_11, так як вони не були учасниками чи свідками подій, що мали місце 27 жовтня 2003 року безпосередньо у квартирі потерпілих ОСОБА_3 АДРЕСА_14.

Аналізуючи зібрані докази, суд вважає, що вина підсудної ОСОБА_4 у вчиненні злочинів повністю доведена в суді.

Дії підсудної ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.364 КК України як зловживання владою, тобто умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки та за ст.366 ч.2 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, що спричинило тяжкі наслідки.

Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є тяжкими, особу винної, яка за місцем проживання і місця роботи до виходу на пенсію характеризується позитивно, обставини, що пом?якшують покарання –наявність на утриманні дочка ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_11, обставини, що обтяжують покарання –вчинення злочину щодо осіб похилого віку ( відповідно 85 і 83 років) і вважає призначити покарання у вигляді позбавлення волі, яке буде необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів та з урахуванням спричинення тяжких наслідків суд не вбачає підстав для застосування вимог ст.75 КК України.

Суд вважає стягнути з підсудної ОСОБА_4 судові витрати: за проведення судово-почеркознавчої експертизи №106 від 3.08.2007 року у розмірі 70 грн.62 коп.; за проведення судово-почеркознавчої експертизи №56/9Л від 27.07.2009 року у розмірі 600 грн.96 коп.

Речові докази суд вважає залишити в матеріалах кримінальної справи.

19.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заявлено в суді.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

З а с у д и в:

Визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.364 ч.2; 366 ч.2 КК України і призначити покарання: за ст.364 ч.2 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з

організаційно-розпорядчими функціями строком три роки; за ст.366 ч.2 КК України у вигляді двох років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями строком два роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями строком три роки.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженій ОСОБА_4 залишити підписку про невиїзд.

Строк виконання вироку ОСОБА_4 відрахувати з часу звернення вироку до виконання, з цього ж часу змінити їй міру запобіжного заходу з підписки про невиїзд на тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_4 70 грн.62 коп. судових витрат одержувачу НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, код 25574009, на рахунок 35223003000037, банк одержувача УДК в Черкаській області, МФО 854018 з поміткою «Для НДЕКЦ за дослідження №16-106»та 600 грн.96 коп. судових витрат одержувачу НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області, код 25574009, на рахунок 35223003000037, банк одержувача УДК в Черкаській області, МФО 854018.

Речові докази: виконавчі провадження №№730,731,732, зведене виконавче провадження №6 по справах №2-1822 та №2-1895, судові справи №2-1822-03 та №2-1895-03, виконавчі провадження №391 та №392 залишити у матеріалах кримінальної справи (документи –т.2, а.с.193-206, 207-230, 231-261; т.3, а.с.1-162, 163-191, 192-209, 210-230, 231; т.4, а.с.46-111, 112-180, 181).

На вирок може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду

через Жашківський районний суд на протязі 15 діб з часу оголошення учасниками процесу.

Головуючий:                                                                                Володимир Федорович Скрипник