Рішення № 19945363, 14.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.11 Справа№ 5015/6783/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотеп», Львів

до відповідача:Комунального підприємства «Сокальська районна друкарня», м. Сокаль Львівської області

про:стягнення заборгованості в розмірі 1790,00 грн.

Суддя :В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник, довіреність від 05.05.2011 р.

від відповідача:Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, розяснено їх права та обовязки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотеп», Львів до Комунального підприємства «Сокальська районна друкарня», м. Сокаль Львівської області про стягнення заборгованості в розмірі 1 790,00 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.11.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 16.11.2011 року. Ухвалою від 16.11.2011 року розгляд справи відкладено до 02.12.2011 року, у зв»язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 02.12.2011 року розгляд справи відкладено до 14.12.2011 року, у зв»язку з неявкою представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 04.11.2011 року, про відкладення від 16.11.2011 року, від 02.12.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, надав суду пояснення щодо позову.

В судовому засіданні 14.12.2011 року позивач подав клопотання, згідно якого просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в розмірі 400,00 грн., у зв»язку з добровільною оплатою частини боргу відповідачем, та стягнути з останнього борг в розмірі 1390,00 грн. та судові витрати.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задоволити позов з підстав, наведених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви.

Представник відповідача вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 04.11.2011 року, про відкладення від 16.11.2011 року, від 02.12.2011 року не виконав повністю, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоч і був належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 02.12.2011 року і його явка була визнана обов”язковою.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 14.12.2011 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як вбачається із позовної заяви, у 2011 році Комунальне підприємство «Сокальська районна друкарня»(надалі відповідач) отримало поліграфічний товар від Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотеп»(надалі позивач) на загальну суму 2190,00 грн. по накладних №45102 від 11.01.2011 року на підставі довіреності №02 від 11.01.2011 року на суму 1014,00грн., №45266 від 17.01.2011 року на суму 924,00 грн., №45273 від 17.01.2011 року на суму 252,00 грн.

Однак, за твердженням позивача, відповідач оплатив вказаний товар лише частково, а саме: 02.08.2011 року на суму 200,00 грн. по накладній №45102, 22.08.2011 року на суму 100,00 грн. по накладній №45102, 12.09.2011 року на суму 100,00 грн. по накладній №45102.

Тому, за твердженням позивача, сума основного боргу відповідача станом на 31.10.2011 року складає 1790,00 грн.

14.10.2011 року позивач направив відповідачу лист-вимогу від 13.10.2011 року про сплату боргу в розмірі 1790,00 грн. Однак, відповідач залишив вказану вимогу без належного реагування, заборгованість не погасив.

В судовому засіданні 14.12.2011 року позивач подав клопотання, згідно якого просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в розмірі 400,00 грн., у зв»язку з добровільною оплатою частини боргу відповідачем, та стягнути з останнього борг в розмірі 1390,00 грн. та судові витрати.

На момент розгляду справи відповідач докази погашення боргу в повному розмірі суду не представив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні 14.12.2011 року позивач подав клопотання, згідно якого просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в розмірі 400,00 грн., у зв»язку з добровільною оплатою частини боргу відповідачем, та стягнути з останнього борг в розмірі 1390,00 грн. та судові витрати.

Згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, суд дійшов до висновку, що провадження у справі в частині стягнення боргу в розмірі 400,00 грн. слід припинити.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному розмірі, проти позовних вимог, у встановленному чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив і не подав докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотеп», Львів до Комунального підприємства «Сокальська районна друкарня», м. Сокаль Львівської області в частині стягнення заборгованості за в розмірі 1390,00 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №4101 від 28.10.2011 року на суму 102,00 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №4102 від 28.10.2011 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 121 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Уточненні позовні вимоги - задоволити.

2.Стягнути із Комунального підприємства «Сокальська районна друкарня» (80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Шашкевича,43; код ЄДРПОУ 02467452, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Екотеп” (адреса юридична: 79013, м.Львів, вул.Архітекторська,7/5; адреса поштова: 79013, м.Львів, а/с 9754, код ЄДРПОУ 19332414, поточний рахунок №26001000000244 у ПАТ «Фольксбанк»м.Львів, МФО 335213) 1390 (одна тисяча триста дев»яносто) грн. 00 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті частини позовних вимог провадження припинити.

4.Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.