Рішення № 19945360, 14.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.11 Справа№ 5015/7169/11

Суддя господарського суду Львівської області Артимович В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Фермерського господарства ОСОБА_1, м. Сокаль Львівської області

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаг-ЛВ», м. Львів

про:стягнення 237098,00 грн. заборгованості Суддя В.Артимович

Секретар С.Яремчук

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 голова фермерського господарства;

від відповідача: Брич Й. П. представник;

Представникам сторін роз”яснено права і обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, оскільки сторони не подавали відповідного клопотання.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Фермерського господарства ОСОБА_1, м. Сокаль Львівської області, надалі позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаг-ЛВ», м. Львів, надалі відповідач, про стягнення 237098 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою суду від 02.12.2011 р. позовну заяву прийнято судом до провадження та призначено розгляд справи на 14.12.2011 р.

В судове засідання 14.12.2011 р. представник позивача з”явився, надав пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав частково у сумі 235 098,00 грн., надав суду витребовувані документи.

В судове засідання 14.12.2011 р. представник відповідача з”явився, відзиву на позов не подав, проти заявлених позовних вимог не заперечив та повідомив суд про часткову сплату боргу.

В судовому засіданні 14.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 19.12.2011 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 11.08.2011 р. укладено договір купівлі - продажу № 27 гуртової партії товарів.

Згідно п. 1.1 договору позивач зобов”язався поставити та передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов”язався прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору.

На виконання умов договору протягом серпня 2011 року позивач поставив відповідачу пшеницю на загальну суму 252298 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи накладними, зокрема:

за накладною від 11.08.2011 р. № 187 на суму 37120,00 грн.;

за накладною від 15.08.2011 р. № 189 на суму 37904,00 грн.

за накладною від 15.08.2011 р. № 190 на суму 35392,00 грн.;

за накладною від 31.08.2011 р. № 195 на суму 141882,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунок за цим договором проводиться шляхом перерахування коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника.

У звязку з тим, що станом на 28.11.2011 р. розрахунок за поставлений товар відповідачем був проведений частково у сумі 15200 грн., що підтверджується прибутково-касовими ордерами № 369 від 17.11.2011 р. та № 370 від 21.11.2011 р. , то 11.11.2011 р. позивач направив відповідачу лист вимогу за № 2, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Під час розгляду справи у суді відповідач додатково сплатив 2000,00 грн. боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 06.12.2011 р.

Таким чином, відповідно до наданого суду акту звірки взаємних розрахунків від 12.12.2011 р., який підписаний в односторонньому порядку головою Фермерського господарства ОСОБА_1 та скріплений круглою печаткою підприємства, заборгованість ТзОВ «Продмаг ЛВ»становить 235 098,00 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази у справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (господарських зобовязань).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов”язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги , якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Норма ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

У зв”язку з тим, що відповідач у семиденний термін від дня пред»явлення вимоги свого обов”язку по оплаті товару не виконав, існують всі правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 235098 грн. 00 коп.

Враховуючи те, що 06.12.2011 р. Відповідач сплатив 2 000 грн. 00 коп. заборгованості, провадження у справі в цій частині слід припинити.

Відповідно до ст. ст. 33,34,43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач проти позову не заперечує, основний борг повністю не погасив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення частково.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509, 526, ч. 2 ст. 530, 612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, п. 1.1 ст. 80, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фермерського господарства ОСОБА_1, м. Сокаль Львівської області, задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Продмаг-ЛВ” (79000, м. Львів, вул. Промислова, 50/52; код ЄДРПОУ 37205584) на користь Фермерського господарства ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 235 098,00 грн. основного боргу та 4742, 00 грн. судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 2000,00 грн. припинити.

4. Наказ видати відповідно до ст. ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя Артимович В.М.