Рішення № 19945328, 14.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.11 Справа№ 5015/6336/11

За позовом: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів,

до відповідача:Самбірського міського виробничого управління житлово-комунального господарства, м. Самбір,

про: відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:ОСОБА_1. довіреність №03-2102 від 19.05.2011 р.,

відповідача:ОСОБА_2 довіреність №284 від 13.12.2011 р.,

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Державної екологічної інспекції у Львівській області до Самбірського міського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення 7458,60 грн. Ухвалою від 28.10.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 23.11.2011 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Позивач провів перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем. В ході перевірки встановлено, що відповідачем здійснено засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами та за результатами інструментального-лабораторного та радіаційного контролю встановлено перевищення норм гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин у грунті біля сміттєзвалища. Це стало підставою для нарахування відповідачу 7458,60 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Відповідач позовні вимоги визнав, подав клопотання про розтермінування сплати заборгованості на 6 місяців. Позивач не заперечив щодо розтермінування сплати заборгованості.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Державною екологічною інспекцію у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Самбірським міським виробничим управлінням житлово-комунального господарства. За результатами проведеної перевірки складено акт №114 від 22.06.2011 р. та акт №111 від 22.06.2011 р.

Перевіркою встановлено:

-акт №114 від 22.06.2011 р. засмічення земельної ділянки твердим побутовими відходами між підїзною дорогою та каналом сміттєзвалища площею 200 м2, обємом 9,75 м3 та ділянки площею 320 м2, обємом 9,8 м3 біля підїзної дороги за межами сміттєзвалища. Відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України (затверджена наказом Мінприроди України від 04.04.2007 р. №149) проведено розрахунок заподіяної шкоди у сумі 3036,38 грн.;

-акт №111 від 22.06.2011 р. перевищення норм граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин у груні біля сміттєзвалища. Протоколом №(275-277)/11 від 22.06.2011 р. зафіксовано вимірювання складу та властивостей грунту. Відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України (затверджена наказом Мінприроди України від 04.04.2007 р. №149) проведено розрахунок заподіяної шкоди у сумі 4422,22 грн.

Відповідач не надав суду доказів відшкодування 7458,60 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, позовні вимоги визнав.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України та спеціальними нормативно-правовими актами у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Так, частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Глава 82 Цивільного кодексу України присвячена деліктним зобовязанням, тобто зобовязанням з відшкодування шкоди. Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила та підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобовязань. Зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, до складу якого включаються протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний звязок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності. При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Охорона земель включає: а) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування; б) захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб; в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів; г) збереження природних водно-болотних угідь; ґ) попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів; д) консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь (стаття 164 Земельного кодексу України).

Згідно з статтею 35 закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Враховуючи ту обставину, що відповідач порушив вимоги наведених вище нормативно-правових актів в частині охорони земель, в його діях убачається перший елемент складу цивільного правопорушення протиправна поведінка. Факту протиправності поведінки відповідачем не спростовано.

Здійснення засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами завдало державі шкоди, яка полягає у завданні шкідливого впливу на стан земель та родючість грунтів. Відповідач не заперечив факту завдання шкоди.

Заподіяння шкідливого впливу на стан земель та родючість грунтів завдало державі шкоди в сумі 7458,60 грн., що свідчить про наявність причинного звязку. Розмір шкоди визначено на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України (затверджена наказом Мінприроди України від 04.04.2007 р. №149).

Відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтями 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Разом з тим, суд враховує клопотання відповідача про розтермінування сплати заборгованості, згоду на це позивача, а тому, враховуючи ті обставини, що відповідач є комунальним підприємством, його важкий фінансовий стан, враховуючи розмір завданої шкоди, інтереси обох сторін, вважає за необхідне розстрочити виконання рішення на 2 місяці.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, статтями 11, 1166 Цивільного кодексу України, статтями 96, 164 Земельного кодексу України, статтею 35 закону України "Про охорону земель", статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Самбірського міського виробничого управління житлово-комунального господарства (адреса: вулиця Шухевича, будинок 1, місто Самбір, Львівська область, 81400; ідентифікаційний код 03348881) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області (адреса: вулиця Стрийська, будинок 98, місто Львів, 79026; ідентифікаційний код 25263002) 7458,60 грн. шкоди на спеціальний рахунок місцевого бюджету м. Самбір: р/р 33117331700016, банк Самбірське УДК у Львівській області, ЄДРПОУ 25263002, МФО 825014, код платежу 24062100. Розстрочити виконання рішення на 2 (два) місяці шляхом стягнення заборгованості рівними частинами щомісячно.

3.Стягнути з Самбірського міського виробничого управління житлово-комунального господарства (адреса: вулиця Шухевича, будинок 1, місто Самбір, Львівська область, 81400; ідентифікаційний код 03348881) в дохід Державного бюджету України 102,00 грн. відшкодування витрат на оплату держмита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2011 р.

Суддя Рим Т.Я.