Рішення № 19945325, 13.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.11 Справа№ 5015/7091/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В. при секретарі Дубенюк Н.А. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Першого заступника прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м.Львів

До відповідача: Приватного підприємства «Садова», м.Львів

Про стягнення суми 38156,34грн.

Представники сторін:

Від прокурора: не з»явився

Від позивача: Охріменко В.В. –представник

Від відповідача: не з»явився

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяв про відвід судді не поступало, за клопотанням присутнього представника позивача технічна фіксація судового процесу не проводилась.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Першого заступника прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго»до Приватного підприємства «Садова» про стягнення 38156,34грн. в тому числі 35751,55грн. основного боргу, 667,45грн. пені, 1147,06грн. втрат від інфляції та 590,28грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.10.2005року між ЛКП “Залізничнетеплоенерго»та ПП «Садова»укладено договір №1806 про постачання теплової енергії в гарячій воді. За умовами вказаного договору енергопостачальна організація здійснює постачання споживачеві теплової енергії в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов»язується оплачувати одержану теплову енергію за встанвленими тарифами в терміни, передбачені договором. Як зазначено у позовній заяві, взяті на себе зобов”язання відповідач не виконує, у зв”язку з чим за період з 01.08.2010року по 01.10.2011року у відповідача виникла заборгованість в сумі 35751,55грн., з вимогою про стягнення якої заступник прокурора звернувся з позовом до суду. Крім того, за неналежне виконання договірних зобов”язань, заступником прокурора заявлені до стягнення пеня в сумі 667,45грн., втрати від інфляції в сумі 1147,06грн. та 3% річних в сумі 590,28грн.

Ухвалою суду від 24.11.2011року порушено провадження у справі та призначено позовну заяву до розгляду на 13.12.2011року.

Прокурор в судове засідання 13.12.2011року не з»явився, вимог суду не виконав, витребуваних матеріалів не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого ж повідомлення про вручення поштового відправлення 7900504614472.

Представник позивача в судове засідання з»явився, вимоги суду виконав, витребувані ухвалою суду від 24.11.2011року матеріали подав, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення №790210175004, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не поступало.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов’язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався. Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.

Дослідивши документи і матеріали, подані суду з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

01.10.2005р. між Львівським комунальним підприємством „Залізничнетеплоенерго»та Приватним підприємством «Садова»укладено договір №1806 про постачання теплової енергії в гарячій воді. Відповідно до розділу 1 договору №1806 від 01.10.2005року енергопостачальна організація бере на себе зобов”язання постачати покупцеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а покупець зобов”язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Обсяги постачання теплової енергії та об”єкт покупця визначено у додатку № 1 до договору №1806 від 01.10.2005р., що є невід”ємною частиною договору, згідно з яким об”єкт постачання знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Садова,25. Вдповідно до п.10.1 договору №1806 від 01.10.2005року, цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 01.10.2006року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4 договору №1806 від 01.10.2005р.)

Згідно до п.5.1, п.5.3 договору №1806 від 01.10.2005р., облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку при їх наявності, а за їх відсутності – розрахунковим способом. Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає енергопостачальній організації звіт про фактичне споживання теплової енергії. Дата зняття покупцем показів приладів обліку –25 число поточного місяця; подання звіту енергопостачальній організації – не пізніше 28 числа.

Відповідно до п.6.2 та 6.3 договору №1806 від 01.10.2005р., розрахунковим періодом є календарний місяць. Покупець до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

На виконання умов договору позивач за період з 01.08.2010року по 01.10.2011року надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді на загальну суму 116475,83грн., що підтверджується поданими суду рахунками на оплату поставленої теплової енергії, актами реалізації теплової енергії за період з серпня 2010року по вересень 2011року включно, актом від 08.10.2010року про включення теплопостачання у зв»язку з початком опалювального сезону та долученим розрахунком вартості та об»ємів теплової енергії.

Як вбачається з представлених суду матеріалів, відповідач договірні зобов”язання в частині оплати виконував неналежним чином. За період з серпня 2010року по вересень 2011року відповідачем сплачено позивачу суму 80724,28грн. Неоплаченою залишилась теплова енергія в сумі 35751,55грн. (116475,83 –80724,28) з вимогою про стягнення якої заступник прокурора звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних умов щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст.ст. 901, 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться..

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день прийняття рішення доказів оплати заборгованості в сумі 35751,55грн. суду не представлено.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Згідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

За умовами ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов”язання на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідач прострочив виконання грошового зобов”язання по договору №1806 від 01.10.2005р. відтак, за порушення виконання грошового зобов”язання, на підставі п.7.2.3 договору №1806 від 01.10.2005року позивачем нараховано в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з розрахунку щомісячних нарахувань та сум оплат за період з квітня по вересень 2011року включно, пеню в сумі 667,45грн. Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивачем нараховано за період з вересня 2010року по вересень 2011року втрати від інфляції в сумі 1147,06грн. та 3% річних в сумі 590,28грн. Розрахунки заявлених до стягнення сум пені, втрат від інфляції та 3% річних додані до матеріалів справи.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач заборгованість в сумі 35751,55грн. не заперечив, доказів оплати заборгованості не представив.

Враховуючи наведене, подані докази в їх сукупності, надані пояснення представника, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 20, 22, 29, 33, 36, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити .

Стягнути з Приватного підприємства «Садова»(ідентифікаційний код 33359402, адреса:79021, м.Львів, вул.Садова,25) на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»(ідентифікаційний код 20784943, адреса: 79054, м.Львів, вул..С.Петлюри,4а), - 35751,55грн. основногоо боргу, 667,45грн. пені, 1147,06грн. втрат від інфляції та 590,28грн. 3% річних.

Стягнути з Приватного підприємства «Садова»(ідентифікаційний код 33359402, адреса:79021, м.Львів, вул.Садова,25) в доход державного бюджету України 1411,50грн. судового збору.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Іванчук С.В.

Повний текст рішення оформлено 19.12.2011р.