Рішення № 19944889, 08.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.11 Справа№ 5015/5969/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: ПАТ ВТБ Банк, м.Київ;

До відповідача: ТзОВ “Інвестиційна компанія “Комфорт-інвест”, м.Львів;

Третя особа: ТзОВ “Перком-Інвест”, м.Львів;

Про: переведення права на отримання орендних платежів

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники сторін:

Позивача: ОСОБА_1-предст.- (дов. б/н від 13.05.2011р.),

ОСОБА_2- предст.- (дов. б/н від 31.05.2011р.);

Відповідача: не зявився;

Третьої особи: не зявився;

Представникам позивача, які взяли участь у справі, роз'яснено їх права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України, в тому числі, право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу представники позивача відмовились.

Суть справи:

Позовні вимоги заявлено Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк, м.Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна компанія “Комфорт-інвест”, м.Львів за участю третьої особи: ТзОВ “Перком-Інвест”, м.Львів про переведення права на отримання орендних платежів.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, ухвалою від 14.10.2011р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити судовий розгляд справи на 31.10.2011р. Цією ж ухвалою суд зобовязав сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

Судове засідання двічі відкладалось з причин неявки відповідача.

Відповідач двічі в судове засідання не зявився, відзиву на позов не подав, проти позовних вимог по суті не заперечив, правом на захист своїх прав та інтересів не скористався, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (ухвали надсилались на адресу відповідача рекомендованими листами із повідомленням про вручення).

Суд вважає можливим розглянути матеріали справи за наявними у ній документами керуючись вимогами ст. 75 ГПК України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно зясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

24.09.2009р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (надалі - позивач, Банк), яке переіменовано у Публічне акціонерне товариства “ВТБ Банк”, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна компанія “Комфорт-інвест” (надалі - відповідач, Позичальник) було укладено Кредитний договір №ВКЛ 72/09 (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно із ст.1054 ЦК України, за Кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.1.1. предметом Кредитного договору є надання позивачем відповідачеві грошових коштів (кредиту) у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в розмірі 13350000,00грн. Строк користування кредитом - по 31.03.2011р. Додатковою угодою від 15.04.2010р. ліміт кредитної лінії збільшено до 15500000,00грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як вбачається з п.3.1 Кредитного договору відповідач прийняв зобов'язання повернути позивачеві отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Пунктом 3.1.1. Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом встановлюються у вигляді диференційованої процентної ставки. Базовий розмір процентної ставки встановлюється у розмірі 24% річних. При невиконанні позичальником умови, передбаченої п.4.3.11.4. Кредитного договору розмір процентів збільшується на 1 процент.

Проценти за користування кредитною лінією сплачуються відповідачем з 25-го по останній робочий день кожного місяця, (п.3.1.3. Кредитного договору).

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кореспондуючу норму містить стаття 629 ЦК України.

Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач належним чином виконав свій обов'язок по Кредитному договору щодо надання Відповідачеві грошових коштів (кредиту) в сумі - 15189791,29грн.

Однак, відповідач, користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконував, а саме, з 31.03.2011р. не повертав отримані кредитні кошти, з 01.10.2010р. не сплачував процентів за користування кредитом.

Таким чином, в результаті порушення умов Кредитного договору щодо строків сплати процентів за користування кредитом та кредиту, у відповідача виникло зобов'язання щодо погашення суми кредиту, заборгованість по якому станом на 25.08.2011р. становить 15189791,29грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем по процентам за користування кредитом за період з 01.10.2010р. по 25.08.2011р. становить 3124519,28грн. Нараховані відсотки за період з 01.08.2011р. по 25.08.2011р. становить 260099,17грн.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання має вчиняться у письмовій формі.

Так, відповідно до п.7.1 Кредитного договору, у разі прострочення Позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню в за кожен день прострочення у розмір подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань.

Керуючись вказаними положеннями ЦК України, умовами Кредитного договору, а також враховуючи положення п.6 ст.232 ГК України, ст. 258 ЦК України, позивач нарахував відповідачеві пеню на суму прострочених грошових зобов'язань - суми кредиту та процентів за його користування.

Враховуючи доданий до позову розрахунок нарахування пені, пеня за порушення строків повернення кредиту станом на 25.08.2011р. становить 999821,19грн., пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом станом на 25.08.2011р. становить 213757,62грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись наведеною нормою, Позивач здійснив нарахування 3% річних на суми простроченого боргу по кредиту та процентам за користування кредитом. Враховуючи доданий до позову розрахунок, три проценти річних, нараховані за порушення строку повернення кредиту, за період з 24.03.2011р. по 25.08.2011р. становлять 193513,78грн.; три проценти річних, нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, за період з 01.11.2010р. по 25.08.2011р. становлять 41372,44грн.

Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед позивачем внаслідок неналежного виконання зобов'язань за Кредитним договором станом на 25.08.2011р. становить 20022874,77грн., з них:

15189791,29грн. - сума основного боргу - неповернута сума кредиту;

3124519,28грн. - заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом;

260099,17грн. - заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом за період з 01.08.2011р. по 25.08.2011р.

999821,19грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту станом на 25.08.2011р.;

213757,62грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом станом на 25.08.2011 р.;

193513,78грн. 3% річних нараховані за порушення строку повернення кредиту;

41372,44грн. - три проценти річних нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № ВКЛ 72/09 від 24.09.2009р. між позивачем та відповідачем укладено Договір застави майнових прав №ВКЛ 72/09-МП (на отримання грошових коштів за договором оренди) від 28.04.2010р., згідно умов якого у заставу передано право вимоги здійснення сплати грошових коштів по Договору оренди №01.06/09-і від 01.06.2009р., укладеного між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Перком-Інвест”, ідентифікаційний код 35501138 (Третя особа).

Враховуючи положення п.3 ст.577 ЦК України, 15 Закону України “Про заставу”, статей 11, 12, 14 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” предмет застави зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується відповідним Витягом з реєстру від 06.05.2010р. № 27052530 та підтверджує переважне право позивача (вищий пріоритет) перед іншими заставодержателями на звернення стягнення на предмет застави.

За договором оренди відповідач передав, а третя особа прийняла (на підставі Акту приймання-передачі майна від 01.06.2009р.) у строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Стрийська, 121 - площею 799 кв.м., вул.Стрийська, 121Б - площею 538,2 кв.м., вул.Стрийська, 121В - площею 187,24кв.м., загальною площею 1524,44кв.м.

Пунктом 5.2.2. Договору оренди на третю особу покладено обов'язок своєчасно сплачувати Орендну плату та інші платежі, відповідно до умов договору.

В заставу за Договором застави передавались як право вимоги, що належало Заставодавцю в момент укладення цього договору, так і права вимоги, що виникнуть у Заставодавця в майбутньому.

На момент укладення Договору, відповідно до умов п.2.2. Договору застави Предмет застави оцінено у сумі 760000,00грн. При цьому Сторони згодні з тим, що при зверненні стягнення та реалізації Предмету застави Заставодержатель обмежений не тільки зазначеною оціночною вартістю предмету застави, а також межами дійсного на момент стягнення залишку невиконаних платежів по договору оренди.

Відповідно до статті 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Пунктом 5.1. Договору застави майнових прав передбачено право заставодержателя звернути стягнення на предмет застави та одержати задоволення своїх вимог за рахунок майнових прав переважно перед іншими кредиторами Заставодавця у випадку невиконання чи неналежного виконання основного зобов'язання.

Основним зобов'язанням за вказаним Договором застави майнових прав, згідно з визначенням темінів, є Кредитний договір № ВКЛ 72/09 від 24.09.2009р., укладений між ВАТ “ВТБ Банк”, який перейменовано у ПАТ “ВТБ Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна компанія “Комфорт-Інвест”, заборгованість по якому розрахована вище.

Пунктом 5.2. Договору застави передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду або в позасудовому порядку згідно з чинним законодавством.

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужено Заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення, (ст. 576 ЦК України).

Відповідно до положень ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання.

Виконуючи вимоги п.3 ст. 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” позивач зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про початок процедури звернення стягнення на предмет застави, що підтверджується відповідним Витягом з реєстру від 08.09.2011р. №32874120.

При вирішенні справи суд виходив з наступного:

Відповідно до вимог ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із вимогами ч.1,2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно із вимогами ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до вимог п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно із вимогами ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобовязань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобовязаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Враховуючи викладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог, а саме, переведення на позивача: ПАТ “ВТБ Банк” право на отримання орендних платежів, що виникло із Договору оренди №01/06/09-і від 01.06.2009р., укладеного між ТзОВ “Перком-Інвест” та ТзОВ “Інвестиційна компанія “Комфорт-інвест”, яке було передано ТзОВ “Інвестиційна компанія “Комфорт-інвест” у заставу ПАТ “ВТБ Банк” за Договором застави майнових прав №ВКЛ 72/09-МП від 28.04.2010р. та зобовязати ТзОВ “Перком-Інвест” проводити оплату орендних платежів за Договором оренди №01/06/09-і від 01.06.2009р. на розрахунковий рахунок №37391000002064, МФО 321767, ПАТ “ВТБ Банк” у м.Києві, код ЄДР 14359319 на суму заборгованості ТзОВ “Інвестиційна компанія “Комфорт-інвест” за Кредитним договором №ВКП 72/09 від 24.09.2009р. в межах дійсного на момент звернення стягнення залишку невиконаних платежів за Договором оренди.

Зважаючи на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати слід покласти на нього, керуючись вимогами ст.49 ГПК України.

Керуючись вимогами ст.ст. 6, 11, 258, 509, 526, 527, 546, 547, 572, 577, 589, 599, 610, 611, 624, 625, 628, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 229, 231, ГК України, ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 82, 84, 85, 116 ГПК України,

суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Перевести на ПАТ “ВТБ Банк” право на отримання орендних платежів, що виникає із Договору оренди №01/06/09-і від 01.06.2009р., укладеного між ТзОВ “Перком-Інвест” та ТзОВ “Інвестиційна компанія “Комфорт-інвест”, яке було передано ТзОВ “Інвестиційна компанія “Комфорт-інвест” у заставу ПАТ “ВТБ Банк” за Договором застави майнових прав №ВКЛ 72/09-МП від 28.04.2010р.

3.Зобовязати ТзОВ “Перком-Інвест” проводити оплату орендних платежів за Договором оренди №01/06/09-і від 01.06.2009р. на розрахунковий рахунок №37391000002064, МФО 321767, ПАТ “ВТБ Банк” у м.Києві, код ЄДР 14359319 на суму заборгованості ТзОВ “Інвестиційна компанія “Комфорт-інвест” за Кредитним договором №ВКП 72/09 від 24.09.2009р. в межах дійсного на момент звернення стягнення залишку невиконаних платежів за Договором оренди.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт - інвест” (79026, м.Львів, вул. Енергетична, буд.19, кв.12 код ЄДР 30478733) на користь Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м.Київ, вул. Т.Шевченка/ вул. Пушкіна, буд 8/26, код ЄДР 14359319, свідоцтво платника ПДВ 100133875, ІПН 143593126655) 85,00грн.- державного мита та 236,00грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.