Рішення № 19944468, 15.12.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >

15 грудня 2011 р. 3556/11 Справа № 5010/2341/2011-20/115

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Кобецької С.М.

При секретарі Доцяк О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Володимир-Волинська

птахофабрика", с.Федорівка, Володимир-Волинський р-н,

Волинська область, 44700;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,

АДРЕСА_1;

АДРЕСА_2.

про: стягнення заборгованості в сумі 33 358,48грн., з яких: 30 440,00грн. - основний борг, 540,00грн. - вартість неповернутої зворотної тари, 2 378,48грн. - пені.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_4- юрист, (довіреність №1124 від 28.11.11р.);

Від відповідача: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Володимир-Волинська птахофабрика", звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованість в сумі 50 781,72грн., з яких: 30 440,00грн.- основний борг, 2 160,00грн.- вартість неповернутої зворотної тари, 5 191,37грн.- пені, 6 788,11грн.- інфляційні втрати, 6 202,24грн.- 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні, використовуючи своє право надане йому ст.22 Господарського процесуального кодексу України, подав суду клопотання № 10740/2011-с вх від 15.12.11р., в якому просить суд, стягнути з відповідача заборгованість в сумі 33 358,48грн., з яких: 30 440,00грн. - основний борг, 540,00грн. - вартість неповернутої зворотної тари, 2 378,48грн. - пені.

Судом розцінюється така позиція позивача як зменшення позовних вимог в частині стягнення вартості неповернутої зворотної тари, пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до зменшених позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї- небудь права та охоронювані законом інтереси.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.10р. №01-08/369, зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. При цьому, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги (зменшені), вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору поставки № Ф-00000010 від 16.01.09р., згідно умов якого, постачальник/позивач передав у власність покупцю/відповідачу, товар (м"ясо бройлера, субпродукти), що підтверджують видаткові накладні від 24.12.09р., 27.12.09р., 29.12.09р., 29.07.10р.;

- невиконання відповідачем умов договірних зобов"язань, в частині оплати коштів за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 30 440,00грн.;

- п.7.2. Договору, на підставі якого, відповідачу нараховано 2 378,48грн. - пені;

- невиконання відповідачем взятих на себе зобов"язань, в частині повернення зворотної тари, поставленої позивачем, згідно видаткових накладних від 03.08.10р., у зв"язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 540,00грн.

- звернення до відповідача з вимогами №292 від 30.03.11р., №292/1 від 30.03.11р., про погашення заборгованості.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча ухвали суду з відомостями про дату, час та місце розгляду справи направлялись йому рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.11.11р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог суду не подав.

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи той факт, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "Володимир-Волинська птахофабрика" (постачальник/позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (покупець/відповідач) укладено Договір поставки № Ф-00000010 від 16.01.09р.

Згідно п.1.1. Договору, продавець зобов"язується передати у власність покупця продукцію ПАТ "Володимир-Волинська птахофабрика": м"ясо бройлера та субпродукти в асортименті, а покупець зобов"язується прийняти товар від продавця та оплатити його вартість на умовах цього договору.

Ціна за одиницю товару погоджується сторонами додатково та підтверджується видатковими документами на одержання товару (п. 4.1. Договору).

Пунктом 5.2. Договору, встановлено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем шляхом проведення 100% передоплати.

Передача товару здійснюється по частково (товарними партіями) на умовах DDP ("Інкотермс - 2000р."), протягом десяти днів з моменту отримання коштів попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця (п. 3.1. Договору).

На виконання умов договірних відносин, позивач/постачальник поставив, а відповідач/покупець прийняв товар, обумовлений Договором. Даний факт підтверджують видаткові накладні від 24.12.09р., 27.12.09р., 29.12.09р., 29.07.10р. (а.с13-19).

Однак, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов"язання, в частині оплати коштів за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 30 440,00грн.

30.03.11р., позивач звертався до відповідача з вимогами №292, №292/1 про погашення заборгованості (а.с. 58,60). Однак, дані вимоги залишились без належного реагування з боку відповідача.

Наявність заборгованості, за отриманий товар, обумовлений Договором, визначено самим відповідачем у підписаному сторонами акті звірки взаємних розрахунків станом 28.11.2011р. (а.с. 70-77).

Позивачем доведено перед судом, факт існування у відповідача боргу за отриманий товар в сумі 30 440,00грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Станом на 15.12.2011р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.

Договір поставки № Ф-00000010 від 16.01.09р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

В силу ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Враховуючи той факт, що відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 30 440,00грн. - боргу за поставлений товар, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

З огляду на ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вище вказаного Закону, вказує на те, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 Договору, передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунку у відповідності до умов даного договору покупець сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості, за весь період невиконання зобов"язань.

За таких обставин, враховуючи 7.2. Договору та вище зазначені норми права, суд приходить до висновку, що правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача 2 378,48грн. - пені.

Крім того, постачальником/позивачем поставлено відповідачу/покупцю зворотну тару (ящик 42л) на загальну суму 576,00грн., що підтверджують видаткові накладні від 03.08.10р. (а.с.80-81).

Проте, взяті на себе зобов"язання в частині повернення зворотної тари відповідач не виконав належним чином, і як наслідок утворилась заборгованість в сумі 540,00грн. (зворотна тара на суму 36,00грн. відповідачем повернена).

В силу ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання вимог вищезазначеної норми права, позивач звертався до відповідача з вимогами №292 від 30.03.11р., №292/1 від 30.03.11р. (а.с. 58-60), про погашення заборгованості за неповернену зворотну тару. Однак, дані вимоги залишені відповідачем без належного реагування.

Позивачем доведено перед судом факт існування у відповідача заборгованості за неповернену зворотну тару в сумі 540,00грн.

Станом на 15.12.2011р., матеріали не містять доказів про оплату відповідачем 540,00грн. - вартості неповерненої зворотної тари.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач в судові засідання не з"явився позовні вимоги не спростував.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 33 358,48грн., з яких: 30 440,00грн. - основний борг, 540,00грн. - вартість неповернутої зворотної тари, 2 378,48грн. - пені, правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 526, 527, 530, 549, 599, 629, 712 Цивільного кодексу України, 230 Господарського кодексу України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Володимир-Волинська птахофабрика", с.Федорівка, Володимир-Волинський р-н, Волинська область, 44700, до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, про стягнення заборгованості в сумі 33 358,48грн., з яких: 30 440,00грн. - основний борг, 540,00грн. - вартість неповернутої зворотної тари, 2 378,48грн. - пені. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Володимир-Волинська птахофабрика", с.Федорівка, Володимир-Волинський р-н, Волинська область, 44700 ( ідентифікаційний код 00851376) - 30 440,00грн. (тридцять тисяч чотириста сорок грн. 00коп.)- заборгованості, 540,00грн. (п"ятсот сорок грн. 00коп.) - вартості неповернутої зворотної тари, 2 378,48грн. (дві тисячі триста сімдесят вісім)- пені, 1 477,50грн. (одну тисячу чотириста сімдесят сім грн. 50коп.) - судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Кобецька

Повне рішення складено 19.12.2011р.