Рішення № 19944222, 05.12.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" грудня 2011 р.Справа № 17/5007/104/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 дов. №7 від 25.10.2011р. (була присутня в судовому засіданні 01.12.2011р.), ОСОБА_2 дов. №7 від 25.11.2011р.

від відповідача ОСОБА_3 дов. №190/1 від 14.11.2011р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта" (м.Новомосковськ, Дніпропетровська область)

до Публічного акціонерного товариства "Біо мед скло" (м.Житомир)

про стягнення 1451254,94грн. (1410850,35грн. згідно клопотання від 01.12.2011р.).

Відповідно до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 01.12.2011р. оголошувалась перерва до 05.12.2011р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 1537695,46грн., з яких: 1451254,94грн. заборгованості, 33625,00грн. штрафу, 60915,83грн. пені, 11777,82грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором поставки №Y975/100311/Р від 10.03.2011р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.

В судовому засіданні 15.11.2011р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо позовних вимог та просить суд припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

В судовому засіданні 01.12.2011р. представник позивача подав письмові пояснення по справі та клопотання, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1410850,35грн., з яких: 1270000,01грн. заборгованості, 33625,00грн. штрафу, 89863,31грн. пені, 17362,03грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні 05.12.2011р. підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 05.12.2011р. представник відповідача подав письмові заперечення на письмові пояснення позивача, в яких позовні вимоги не визнав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Утиліта" - постачальник (позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством "Біо мед скло" - покупець (відповідач у справі) договору поставки №Y975/100311/Р від 10.03.2011р., додатків №1 до договору №Y975/100311/Р від 10.03.2011р. та додаткових угод: №1 від 04.04.2011р., №2 від 23.06.2011р. (а.с. 10-17 том 1), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3063797,38грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу, накладними, видатковими накладними (а.с. 18-101 том 1), оригінали були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

В пунктах 3.3, 3.4 вищезазначеного договору сторони встановили, що оплата товару здійснюється відповідачем за кожну партію окремо. Покупець сплачує вартість отриманого за договором товару у вигляді передплати 100% вартості конкретної партії товару, що постачається за цим договором за протязі 3 банківських днів з моменту подачі письмової заявки, згідно п.п. 1.2.

Відповідно до п. 3.6 вищезазначеного договору, сторони можуть змінити умови та/або форму оплати товару за взаємною згодою, при цьому нові умови оплати повинні бути викладені в додатковій угоді до договору.

В пункті 1 додатку №1 від 15.03.2011р. до договору №Y975/100311/Р від 10.03.2011р. сторони встановили, що позивач та відповідач прийшли згоди змінити та доповнити договір наступним:

- п.п. 2.2.2 "Відповідач здійснює оплату отриманого за договором товару у вигляді 100% передплати вартості партії товару шляхом перерахування суми визначеної в специфікації (вартості партії товару) на розрахунковий рахунок позивача.

З 15.03.2011р. по 30.06.2011р. 100% вартості партії товару відповідач сплачує на користь позивача на протязі 2-х календарних днів з моменту відвантаження цієї партії товару, дати вказаної в залізничних накладних. Оплата товару може здійснюватись і в інший спосіб за узгодженням сторін.".

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 1270000,01грн.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня за період з 22.05.2011р. по 01.11.2011р. в загальній сумі 89863,31грн. (розрахунок ціни позову (а.с. 144,15 том 1).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно провів розрахунок пені за період з 22.05.2011р. по 01.11.2011р. виходячи з наступного.

Згідно п. 6.2 вищезазначеного договору, у випадку прострочення відповідачем оплати товару, відповідно до п. 3.3, п. 3.4 договору, він сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Як вже зазначалось, в пунктах 3.3, 3.4 вищезазначеного договору сторони встановили, що оплата товару здійснюється відповідачем за кожну партію окремо. Покупець сплачує вартість отриманого за договором товару у вигляді передоплати 100% вартості конкретної партії товару, що постачається за цим договором за протязі 3 банківських днів з моменту подачі письмової заявки, згідно п.п. 1.2.

Отже, строк (термін) виконання відповідачем обов'язку в пунктах 3.3, 3.4 вищезазначеного договору щодо оплати отриманого товару не встановлений.

Оскільки, сторони встановили відповідальність за несвоєчасну оплату товару передбачену п.п. 3.3, 3.4 договору поставки, то позивач необґрунтовано визначав строк оплати за пунктом 1 додатку №1 від 15.03.2011р. до договору №Y975/100311/Р від 10.03.2011р., яким було доповнено договір п.п. 2.2.2.

Таким чином, суд вважає за необхідне застосувати ст. 530 ЦК України щодо визначення строку оплати товару за п.п. 3.3, 3.4 договору поставки для нарахування суми пені.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, момент, коли боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання, настане зі спливом семиденного строку після надіслання кредитором вимоги щодо виконання зобов'язання боржником. З цього ж моменту буде вважатись порушення права кредитора і виникнуть підстави для звернення до суду за захистом порушених прав.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач пред'явив відповідачу вимогу (претензію) (а.с. 148,149 том 1) про сплату боргу, яка була отримана представником відповідача 10.08.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення та відповіддю відповідача на претензію (а.с. 146,147 том 1).

Таким чином, строк для виконання зобов'язання у відповідача настав з 18.08.2011р., оскільки вимога про оплату заборгованості була отримана ним 10.08.2011р.

Отже нарахування суми пені повинно проводитись за період з 19.08.2011р. по 01.11.2011р.

Крім того, при нарахуванні суми пені позивачем не було враховано часткову сплату заборгованості в сумі 75000,00грн., а саме: 24.10.2011р. - 10000,00грн., 27.10.2011р. - 5000,00грн., 28.10.2011р. - 40000,00грн., 31.10.2011р. - 20000,00грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 51-54).

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені за період з 19.08.2011р. по 01.11.2011р.:

- за період з 19.08.2011р. по 23.10.2011р. (1345000,01 (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у 2011 році) х 66 (кількість прострочених днів)= 37696,851грн.;

- за період з 24.10.2011р. по 26.10.2011р. (1335000,01 х 15,5% : 365 х 3) = 1700,75грн.;

- за 27.10.2011р. (1330000,01 х 15,5% : 365 х 1) = 564,79грн.;

- за період з 28.10.2011р. по 30.10.2011р. (1290000,01 х 15,5% : 365 х 3) = 1643,42грн.;

- за період з 31.10.2011р. по 01.11.2011р. (1270000,01 х 15,5% : 365 х 2) = 1078,63грн.

Таким чином, загальна сума пені складає 42684,44грн.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 144,145 том 1) 3% річних за період з 22.05.2011р. по 01.11.2011р. становить 17362,03грн.

Слід зазначити, що позивач обґрунтовано здійснював нарахування 3% річних за період з 22.05.2011р. по 01.11.2011р. визначивши період виходячи з умов пункту 1 додатку №1 від 15.03.2011р. до договору №Y975/100311/Р від 10.03.2011р., яким сторони встановили, що позивач та відповідач прийшли згоди змінити та доповнити договір наступним:

- п.п. 2.2.2 "Відповідач здійснює оплату отриманого за договором товару у вигляді 100% передплати вартості партії товару шляхом перерахування суми визначеної в специфікації (вартості партії товару) на розрахунковий рахунок позивача.

З 15.03.2011р. по 30.06.2011р. 100% вартості партії товару відповідач сплачує на користь позивача на протязі 2-х календарних днів з моменту відвантаження цієї партії товару, дати вказаної в залізничних накладних. Оплата товару може здійснюватись і в інший спосіб за узгодженням сторін.".

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми 3% річних, не врахувавши при цьому часткову оплату суми заборгованості, про що зазначалось вище.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму 3% річних за період з 22.05.2011р. по 01.11.2011р.:

- за період з 22.05.2011р. по 28.05.2011р.: (139798,78 (сума боргу) х 3% х 7 (кількість прострочених днів) : 365 (кількість днів у 2011 році) = 80,43грн.;

- за період з 29.05.2011р. по 28.06.2011р.: (211450,53 х 3% х 31 : 365) = 538,76грн.;

- за 29.06.2011р.: (288620,15 х 3% х 1 : 365) = 23,72грн.;

- за 30.06.2011р.: (514781,74 х 3% х 1 : 365) = 42,31грн.;

- за 01.07.2011р.: (889331,66 х 3% х 1 : 365) = 73,10грн.;

- за період з 02.07.2011р. по 03.07.2011р.: (1043043,92 х 3% х 2 : 365) = 171,46грн.;

- за період з 04.07.2011р. по 23.10.2011р.: (1345000,01 х 3% х 112 : 365) = 12381,37грн.;

- за період з 24.10.2011р. по 26.10.2011р.: (1335000,01 х 3% х 3 : 365) = 329,18грн.;

- за 27.10.2011р.: (1330000,01 х 3% х 1 : 365) = 109,32грн.;

- за період з 28.10.2011р. по 30.10.2011р.: (1290000,01 х 3% х 3 : 365) = 318,08грн.;

- за період з 31.10.2011р. по 01.11.2011р.: (1270000,01 х 3% х 2 : 365) = 208,77грн.

За таких умов, сума 3% річних складатиме 14276,50грн.

Пунктом 6.4 вищезазначеного договору, сторони встановили, що у випадку необґрунтованої односторонньої відмови від виконання обов'язків, взятих на себе за цим договором, винна сторона сплачує на користь протилежної сторони договору штраф у розмірі 2,5% від вартості невиконаного зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Згідно розрахунку позивача (а.с. 144,145 том 1) сума штрафу складає 33625,00грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, та письмових запереченнях на письмові пояснення позивача (а.с. 129,130 том 1; а.с. 49,50 том 2) частково відхиляються судом як необґрунтовані.

Суд, враховуючи винятковість обставин даної справи, відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України та ст.551 Цивільного кодексу України, вважає за можливе зменшити розмір нарахованого штрафу до 50% від заявленої до стягнення суми.

Таким чином, сума штрафу яка підлягає стягненню з відповідача складає 16812,50грн.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на суму 1343773,45грн., з яких: 1270000,01грн. заборгованості, 16812,50грн. штрафу, 42684,44грн. пені, 14276,50грн. 3% річних. В частині стягнення 47178,87грн. пені, 3085,53грн. 3% річних в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 546, ч.2 ст.549, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Біо мед скло", 10025, м.Житомир, вул. Промислова, 26, ідентифікаційний код 04763746 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Утиліта", 51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул. Зіни Бєлої, 156А, ідентифікаційний код 31075851 - 1270000,01грн. заборгованості, 16812,50грн. штрафу, 42684,44грн. пені, 14276,50грн. 3% річних, 13605,86грн. витрат по сплаті державного мита, 221,26грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 47178,87грн. пені, 3085,53грн. 3% річних в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяА.В.

Дата підписання: 9 грудня 2011р.

<Текст ><Поле для текста >

1 - в справу;

2, 3-сторонам.

<Текст >