Постанова № 19942095, 30.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2011 р. Справа № 5005/5307/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б. М.,

суддів:Коваленка В. М., Короткевича О.Є. розглянувши матеріали касаційної скарги Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1., м. Дніпропетровськ на постанову та рішенняДніпропетровського апеляційного господарського суду

від 15.09.2011 року

господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2011 року у справі№ 5005/5307/2011 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1., м. Дніпропетровськ доДП "Науково-виробнича дослідна агрофірма"наукова" Національної академії аграрних наук України", с. Горького, Дніпропетровської області проВизнання недійсним договору оренди з моменту укладення в судовому засіданні взяв участь представник: Від скаржника: ОСОБА_2. дов. від 30.09.2010 року ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2011 року, що прийнято у справі № 5005/5307/2011 (суддя Бондарєв Е. М.) позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1., м. Дніпропетровськ до ДП "Науково-виробнича дослідна агрофірма"наукова" Національної академії аграрних наук України", с. Горького про визнання недійсним з моменту укладання договір оренди нерухомого майна задоволено. Стягнено з ДП "Науково-виробнича дослідна агрофірма"наукова" Національної академії аграрних наук України", с. Горького 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду України від 15.09.2011 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2011 року скасовано та відмовлено в задоволені позову.

Не погоджуючись з вказаним судовими рішеннями Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати раніше прийняті рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 84, 105 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника Позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Розглянувши по суті у межах позовного провадження заявлені вимоги про визнання недійсним договору, що був укладений під час здійснення провадження у справі про банкрутства в процедурі санації Підприємства, суд першої і суд апеляційної інстанції припустилися порушень норм законодавства, що полягає у наступному.

Так, як встановили суди попередніх інстанцій, спірний договір оренди був укладений при проведені процедури санації ДП "Науково-виробнича дослідна агрофірма"наукова" Національної академії аграрних наук України", с. Горького.

Між тим, відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

При цьому, враховуючи особливості процедури банкрутства, господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів; визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо.

Отже, у межах справи про банкрутство підлягають вирішенню спори про визнання недійсними правочинів на спеціальних підставах, встановлених ст.17 Закону про банкрутство, а також з підстав, передбачених цивільним законодавством, але тих правочинів, які безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі.

У даному випадку 01.11.2006 року між Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 та ДП "Науково-виробнича дослідна агрофірма"наукова" Національної академії аграрних наук України" в особі генерального директора Кучерова П. М. був укладений договір оренди нерухомого майна.

07.04.2004 року господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі №Б29/59/04 про банкрутство ДП "Науково-виробнича дослідна агрофірма"наукова" Національної академії аграрних наук України".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2006 року у справі №Б29/59/04 продовжено строк процедури санації у справі про банкрутство ДП "Науково-виробнича дослідна агрофірма"наукова" Національної академії аграрних наук України" до 26.01.2007 року.

Таким чином, даний спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, тому підлягає розгляду в межах справи про банкрутство, а не у позовному провадженні.

Господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів, вчинених керуючим санацією (ліквідатором); визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника, як це передбачено ч. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №10.

Отже, суд першої інстанції безпідставно порушив позовне провадження про визнання договору оренди недійсними, оскільки вимоги позовної заяви безпосередньо випливають зі справи про банкрутство і повинні розглядатися судом у межах цієї справи.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу положень ГПК України, колегія суддів вважає, що спір між Позивачем та відповідачами про визнання договору оренди недійсним не підлягає вирішенню господарським судом в порядку позовного провадження.

Статтею 1119 ГПК України, яка визначає повноваження касаційної інстанції, передбачено право суду касаційної інстанції скасувати рішення першої інстанції та припинити провадження у справі.

За таких обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли неправомірного висновку вирішивши спір у справі в окремому проваджені. У звязку з цим прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а провадження у справі припиненню.

На підставі вказаного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1., м. Дніпропетровськ у справі № 5005/5307/2011 задовольнити частково.

2.Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2011 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2011 року у справі № 5005/5307/2011 скасувати. Провадження у справі № 5005/5307/2011 припинити.

Головуючий Б. М. Поляков

Судді В. М. Коваленко

О. Є. Короткевич