Постанова № 19940560, 08.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2011 р. Справа № 16/167

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Ходаківська І.П.

судді: Данилова Т.Б., Полянський А.Г.

розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Центренерго"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.10.2011р.

у справі

господарського суду№16/167

міста Києва

за позовомдержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця"

до

треті особипублічного акціонерного товариства "Центренерго"

1) ДП "Вугілля України"

2) ДП "Луганськвугілля" ЗАТ "Янівське"

3) ДП "Макіїввугілля" ТОВ ДЗК

4) ДП "Сніжне антрацит" ТОВ ДЗК

5) ДП "Торезантрацит" ТОВ ДЗК

6) ПАТ "Шахтоуправління" "Донбас"

7) ДП "Шахтарськантрацит" ТОВ ДЗК

8) ДП Антрацит ЦЗВ Нагольчанська

9) ПП "Торгово-виробнича компанія"

10) ТОВ ПГТ "Технопромальянс"

11) ТОВ "Шахта" "Садова"

12) ТОВ "ДЗФ "Торезька"

13) ПП "Углесорт"

14) ЗАТ ДЗК "Краснолучська"

про

за участю представників сторін:

позивача

відповідача

третіх осіб стягнення 437 831,04грн.

пр. ОСОБА_1 дов. №1473-НЮ від 14.04.11р.

не з'явився

1) не з'явився

2) пр. ОСОБА_2 дов. №03-08/11 від 03.08.11р.

3) не з'явився

4) не з'явився

5) не з'явився

6) не з'явився

7) не з'явився

8) не з'явився

9) не з'явився

10) не з'явився

11) не з'явився

12) не з'явився

13) не з'явився

14) не з'явився Розпорядженням №03.08-05/896 від 07.12.2011р. змінено склад колегії суддів у справі №16/167, призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Муравйов О.В., утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Полянський А.Г. Клопотання публічного акціонерного товариства "Центренерго" про відкладення розгляду справи на іншу дату відхилено колегією суддів Вищого господарського суду України, оскільки до клопотання не надано жодних доказів перебування представника публічного акціонерного товариства "Центренерго" Король М.Б. у відпустці, а представника публічного акціонерного товариства "Центренерго" Розгон І.А. у відрядженні та враховуючи, що відкладення розгляду справи призведе до порушення вимог ст.1118 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлені строки розгляду касаційної скарги.

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2011 року державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-західна залізниця" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення з відповідача на користь позивача 437 831,04грн. боргу за договором №2036103 від 18.05.2010р., з яких 424 406,40грн. боргу за зберігання вантажу у вагонах, 13 424,64грн. штрафу за неочищення та вантажні роботи за накопичувальними картками у період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2011р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено: 1) ДП "Вугілля України"; 2) ДП "Луганськвугілля" ЗАТ "Янівське"; 3) ДП "Макіїввугілля" ТОВ ДЗК; 4) ДП "Сніжне антрацит" ТОВ ДЗК; 5) ДП "Торезантрацит" ТОВ ДЗК; 6) ПАТ "Шахтоуправління" "Донбас"; 7) ДП "Шахтарськантрацит" ТОВ ДЗК; 8) ДП Антрацит ЦЗВ Нагольчанська; 9) ПП "Торгово-виробнича компанія"; 10) ТОВ ПГТ "Технопромальянс"; 11) ТОВ "Шахта" "Садова"; 12) ТОВ "ДЗФ "Торезька"; 13) ПП "Углесорт"; 14) ЗАТ ДЗК "Краснолучська".

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.08.2011р. (судді Ярмак О.М., Кирилюк Т.Ю., Ломака В.С.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 424406,40грн. боргу та судові витрати, посилаючись на те, що позовні вимоги в частині стягнення 424 406,40грн. боргу за зберігання вантажу є обґрунтованими та доведеними позивачем, а в частині стягнення коштів у розмірі 13 424,64грн. за неочищення вагонів провадження у справі підлягає припиненню, на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору,оскільки відповідач визнав і оплатив цю суму.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення по справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2011р. (судді Корсакова Г.В., Кондес Л.О., Нєсвєтова Н.М.) апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Центренерго" залишено без задоволення, однак змінено резолютивну частину рішення, оскільки вона не містить висновку суду про припинення провадження у справі в частині стягнення 13 424,64грн. та викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Центренерго" (03151, м Київ, вул. Народного ополчення, 1, код ЄДРПОУ 22927045) на користь державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) 424406,40грн. боргу, 4378,31грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 13 424,64грн. провадження у справі припинити".

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення процесуального права, просить скасувати рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши присутніх у судовому засіданні представників позивача та третьої особи-2, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 18.05.2010р. між державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-західна залізниця" (залізниця за договором) та відповідачем (вантажовласник за договором) був укладений договір №2036103 на організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, предметом якого є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за ці послуги.

Пунктом 2.2.2 договору встановлено обов'язок залізниці приймати до перевезення та передавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження/вивантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, повязані з перевезенням вантажів, в тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору.

Згідно із п.2.4.1 договору вантажовласник зобов'язаний, зокрема здійснювати навантаження/вивантаження вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, як договори та інші правочини, так і те, що цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Стаття 908 ЦК України, яка кореспондується із ст.307 ГК України, встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Таким чином, права і обов'язки сторін виникають не лише з умов укладеного ними договору, а й на підставі норм, установлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини у певних випадках, зокрема, Статутом залізниць України.

Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно із п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерством транспорту та зв'язку України від 21.11.2000р. № 644 (зі змінами та доповненнями) збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки.

Підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання, в тому числі при затримці вагонів (контейнерів) на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами, відповідно до Правил складання актів, Правил користування вагонами і контейнерами.

Збірником тарифів встановлено розміри зборів за зберігання вантажів; таким чином, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.

Згідно пп.2.1. п.2 розділу ІІІ Збірника тарифів, термін безоплатного зберігання обчислюється згідно з відповідними Правилами. Після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі: 4,0грн. за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах (у тому числі у контейнерах).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідності до Правил видачі вантажів, відповідач був повідомлений належним чином про прибуття на його адресу вантажів в лютому 2011 року у встановлений на станції спосіб. Даний факт підтверджується підписами уповноважених представників відповідача (вантажоодержувача) в книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження та вивантаження станції Трипілля - Дніпровське (форма ГУ-2) та книзі видачі документів.

Затримка вагонів на станції призначення та на підходах до неї через неподання їх під вивантаження з вини відповідача, оформлена залізницею актами загальної форми та відображена в накопичувальних картках.

Згідно із п.3.3 договору №2036103 залізниця відображає відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами (контейнерами), штрафи, пеню) в особовому рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами.

При розгляді справи по суті, судами попередніх інстанцій встановлено, що в накопичувальних картках №№22020230,14020190, 22020231, 28020268, 07020156 відображена сума додаткових послуг за зберігання, пов'язаних затримкою вагонів на станціях Нижньодніпровський вузол, Знам'янка. Вказаний факт підтверджено актами загальної форми, які складені на станціях Нижньодніпровський вузол, Знам'янка.

Відповідно до п.3 ст.62 Статуту залізниць України остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

В накопичувальних картках №№24020253, 22020228, 22020232, 23020234, 23020237, 23020244, 24020252, 25020256, 27020262, 27020267, 28020269, 28020274, 28020275, 26020261, 28020278 відображена сума збору за зберігання вантажів при перевезенні, пов'язаних з затримкою вивантаження з причин, які залежать від вантажоотримувача на станціях Трипілля-Дніпровське та Кагарлик. Вказані обставини зафіксовані актами загальної форми ГУ-23 станцій Кагарлик та Трипілля-Дніпровське.

Згідно із п.8 Правил зберігання вантажів, збір за зберіганню вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: при затримці - з моменту затримки.

Таким чином, судами встановлено, що сума заборгованості відповідача перед залізницею за лютий місяць 2011 року за зберігання вантажу у вагонах складає 424 406,40 грн.

Заперечення відповідача щодо відсутності його вини в затримці вивантаження вантажу та його стверджування, що вантаж поставлявся йому в змерзлому стані в зв'язку з невжиттям відправниками профілактичних заходів, були предметом розгляду судів попередніх інстанцій та правомірно не були прийняті судами до уваги, оскільки в залізничних накладних, копії яких містяться в матеріалів, в графі 1 "заяви і відмітки відправника" наявна інформації про вжиття відправниками заходів проти змерзання вантажів, відповідно до п.9 Правил перевезення вантажів, які змерзаються, а тому суди дійшли висновку, що підстав для відмови в прийняття вантажу до перевезення згідно ст.3 Статуту залізниць України та п.п.10, 11 Правил у залізниці не було.

Відповідно до п.13 Правил у разі прибуття вантажів у змерзлому стані одержувач складає акт загальної форми за участю представника станції. В акті засвідчується факт прибуття вантажу в змерзлому стані, указуються заходи, ужиті одержувачем для вивантаження вагонів, а також час, затрачений на розморожування та вивантаження. На підставі цього акта одержувач вирішує з відправником питання про відшкодування додаткових витрат на розморожування та вивантаження, пов'язаних із недостатністю застосованих профілактичних заходів.

Відповідно до п.15 Правил перевезення вантажів, які змерзаються, у зв'язку з тим, що застосування засобів профілактики не гарантує повного збереження сипучості вантажів, особливо при тривалих перевезеннях в умовах сильних морозів, а також при мінливих метеорологічних умовах та в перехідні періоди року, одержувачі повинні забезпечувати пункти вивантаження таких вантажів засобами розігріву чи механічного подрібнення для поновлення сипучості вантажів, що змерзлися. Для розігріву використовуються "тепляки" та інші обігрівальні пристрої. Для механічного подрібнення застосовуються бурофрезерні, віброударні установки різних типів, установки екскаваторного типу.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем надані односторонні акти про застосування заходів для вивантаження та відновлення сипучості вантажів, але вони не доводять просрочки в доставці та вини залізниці в затримці вагонів під вивантаженням, а тому затримка вагонів під вивантаженням відбулася з причин, які не залежали від залізниці.

Статтею 125 Статуту залізниць України встановлено, що після прибуття вантажу на станцію призначення всю відповідальність перед залізницею несе одержувач.

За таких обставин, суди дійшли до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 424 406,40грн. за зберігання вантажу є обґрунтованими, повністю підтвердженими матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

Щодо нарахованого позивачем, відповідно до ст.123 Статуту залізниць України, штрафу за накопичувальними картками в сумі 13 424,64грн. за неочищення вагонів, то судами попередніх інстанцій встановлено, що накопичувальні картки №№ 04020139, 02020124, 07020159, 09020165, 11020174, 15020194, 16020201, 18020205, 18020208, 18020210, 21020225, 23020236, 23020243, в яких відображена сума штрафу за неочищення вагонів, підписані представником відповідача без заперечень.

Відповідачем вказана сума штрафу визнана в процесі розгляду справи, а саме листом від 23.05.2011р. № 13-3170 щодо оплати боргу по накопичувальним карткам, відповідач звернувся до позивача та просив зарахувати суму, яка була перерахована позивачу в січні 2011 року в сумі 56 000,00грн. платіжними дорученнями №281 та №282 за переадресацію вагонів з вугіллям зарахувати в погашення як оплату боргу по накопичувальним карткам, серед яких зазначені накопичувальні картки №№ 04020139, 02020124, 07020159, 09020165, 11020174, 15020194, 16020201, 18020205, 18020208, 18020210, 21020225, 23020236, 23020243. Вказаний лист отриманий позивачем 31.05.2011р. вх . №2380.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що провадження у справі в частині стягнення суми 13 424,64грн. за неочищення вагонів належить підлягає припиненню.

При цьому, суд апеляційної інстанції правомірно змінив резолютивну частину рішення суду першої інстанції та виклав її в іншій редакції, оскільки резолютивна частина суду першої інстанції не містила висновку суду про припинення провадження у справі в частині стягнення 13 424,64грн.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Центренерго", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Центренерго" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2011р. у справі №16/167 залишити без змін.

Головуючий І. Ходаківська

Судді Т. Данилова

А. Полянський