Вирок № 19933628, 09.12.2011, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-322/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011 року

Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., при секретарі Токаревій В.М., за участю прокурора Мокренка Ю.М., адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працездатного, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч. 1, ст. 15 ч.2 та ст. 185 ч.2 КК України,

                                                  В С Т А Н О В И В :

24.09.11 року близько 12.00 год. ОСОБА_2 працював на тимчасових заробітках по збиранню та перебиранню картоплі у фермерському господарстві ОСОБА_3 за адресою: Сумський район, с. Сула, вул. Лугова, 9.

В обідній час ОСОБА_2 вийшов із зазначеного подвір’я, щоб придбати собі в магазині продукти харчування. Проходячи повз автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, підсудний побачив в замку запалення ключі і, скориставшись цим, вирішив викрасти гроші, які знаходилися в барсетці бардачку даного автомобіля, про що йому було відомо.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна, ОСОБА_2, впевнившись, що його дії є таємними для оточуючих, відчинив передні пасажирські дверці автомобіля, після чого відкрив бардачок та дістав барсетку, звідки викрав гроші в сумі 5000 грн., які належали ОСОБА_3, після чого ОСОБА_2 з місця злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім цього, 29.09.2011 року близько 15.30 год. ОСОБА_2 з метою повторної крадіжки грошей у ОСОБА_3, проходячи по городу домоволодіння №9 по вул. Лугова с. Сула Сумського району3 Сумської області, побачив автомобіль ВАЗ 21114, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на викрадення чужого майна, будучи впевненим, що його дії залишаються непоміченими для оточуючих, Провозь он М.І. підійшов до автомобіля потерпілого ОСОБА_3 та, відчинивши передні пасажирські дверці автомобіля, повторно викрав майно, яке лежало на передньому пасажирському сидінні наступним переліком та вартістю: «дипломат» - 133 грн., футляр для окулярів –45 грн., окуляри вартістю 90 грн., а також гроші в сумі 200 грн. однією банкнотою, а всього повторно таємно викрав майна ОСОБА_3 на суму 468 грн., після чого побіг в напрямку поля с. Сула Сумського району.

Але свого злочинного наміру до кінця Провозь он М.І. не довів оскільки його злочинні дії були помічені місцевим мешканцем ОСОБА_5, який його наздогнав та затримав.

Таким чином, підсудний ОСОБА_2 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але не довів до кінця свій злочинний намір з причин, які не залежали від його волі, оскільки безпосередньо після крадіжки був затриманий, тобто вчинив закінчений замах на викрадання майна потерпілого ОСОБА_3

Допитаний в судовому засіданні і в ході досудового слідства ОСОБА_2 свою вину у вчинені інкримінованого йому злочинів передбачених ст. 185 ч. 1, ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України визнав повністю та пояснив, що 24. 09. 2011 року він знаходився вдома у ОСОБА_6 по вул. Леніна 8, с. Сула Сумського району, де разом з іншими робітниками перебирав привезену з поля картоплю. В обідній час він пішов в магазин купити щось поїсти. Вийшовши з двору на вулицю і проходячи біля автомобіля, який стояв біля двору, він побачив, що в ньому висять ключі в замку запалення. Він подумав, що автомобіль не зачинений і вирішив з нього викрасти гроші. Він підійшов до передньої пасажирської дверці автомобіля і відчинив дверці; потім, відкривши «бардачок»автомобіля, дістав барсетку. Відкривши барсетку, він побачив в ній пачку грошей. З пачки грошей він взяв частину грошей, щоб ОСОБА_3 відразу не здогадався що він вчинив крадіжку. Скільки саме було грошей він не знав, але він взяв пачку купюр по 100 грн. Потім поклав барсетку до «бардачка»автомобіля і, зачинивши дверці автомобіля, пішов працювати. Після закінчення робочого дня він порахував гроші, яких виявилося рівно п’ять тисяч гривень сотенними купюрами. Наступного дня він поїхав в м. Суми, відпросившись в ОСОБА_3, якому пояснив, що потрібно з’їзди в м. Суми до свого знайомого. В м. Суми в магазині він придбав мобільний телефон «Nokia X2-00» за 1000 грн., чохол до телефону за 45 грн. та кросівки за 130 грн., а також на Центральному ринку м. Суми придбав курточку за 250 грн., і гаманець за 80 грн. Залишок грошей він потратив на їжу і витратив на себе. Всього в нього залишилось грошей 120 грн.

Коли гроші почали закінчуватися, він вирішив знову поїхати в с. Сулу і викрасти ще щось в ОСОБА_3, щоб в подальшому можна було продати і витратити гроші на свої власні потреби. Приїхавши в село 29.09.2011 року, він побачив, що на городі біля будинку, де мешкає ОСОБА_3, стоїть належний потерпілому автомобіль НОМЕР_3. Він, як і в перший раз, вирішив знову викрасти гроші з автомобіля. З цією метою він підійшов до автомобіля і на передньому сидінні побачив «дипломат»чорного кольору. Він відчинив передні пасажирські дверці і викрав «дипломат». Після цього, відійшовши від автомобіля приблизно метрів за триста, він зупинився, відкрив «дипломат»в кущах, щоб побачити що там є. Він вважав, що в «дипломаті» знаходиться кілька тисяч гривень, а там знаходились документи, печатки та окуляри в чорному чохлі. Коли він розглядав викрадене, то побачив що до нього підходить сусід ОСОБА_3 - ОСОБА_5. Він кинув на землю «дипломат»і почав тікати, тому не встиг розгледіти точно, що саме знаходило сь в «дипломаті». ОСОБА_7 його наздогнав, потім його посадили до автомобіля і повезли в міліцію, де він зізнався, що скоїв крадіжку грошей та дипломата з документами з автомобіля ОСОБА_8 / ар.с. 89-93/.

Таким чином, вина підсудного в судовому засіданні знайшла своє підтвердження.

Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки він скоїв таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_3 на суму 5000 гривень.

Крім того, дії підсудного суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив замах на таємне повторне викрадення майна ОСОБА_3 на суму 468 грн., однак не довів до кінця свій злочинний намір з причин, які не залежали від його волі, оскільки безпосередньо після крадіжки був затриманий сторонніми особами.

При призначенні покарання підсудному суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу підсудного, який в цілому задовільно характеризується, пом’якшуючі відповідальність обставини –раніше не судимий, свою вину визнав в повному обсязі і щиро розкаявся у скоєному, своїми правдивими показаннями сприяв розкриттю злочину і встановленню істини по справі, з’явився з повинною( ар.с.18), завдана шкода частково відшкодована за рахунок вилученого майна, переданого потерпілому.

З врахуванням зазначених обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливо лише в умовах його ізоляції від суспільства.

Заявлений по справі цивільний позов потерпілого про стягнення з підсудного 5468 гривень підлягає частковому задоволенню на суму 5000 гривень, оскільки в ході слідства частина викраденого майна на суму 468 грн. була вилучена і передана на зберігання потерпілому ОСОБА_3

Судові витрати по справі в розмірі 168,84 грн. за проведення судово - товарознавчої експертизи( ар.с. 22) необхідно стягнути з підсудного.

          Речові докази необхідно звернути в рахунок відшкодування завданої шкоди, а також залишити в розпорядженні законного володільця - потерпілого ОСОБА_3

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд

                    П Р И Г О В О Р И В :

          ОСОБА_2 визнати винним за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання : за ч. 1 ст. 185 КК України –1 рік позбавлення волі, за ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 185 КК України - 1 рік позбавлення волі.

          На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1(один) рік 2 місяці.

Запобіжний захід відносно засудженого залишити –утримання під вартою, рахуючи строк відбування покарання з 1 жовтня 2011 року - моменту фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 168 гривень 84 копійки витрат, пов’язаних з проведенням судово - товарознавчої експертизи, зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області № 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податків 25756800, ІПН 255748918191, код класифікації доходів бюджету 25010100 (оплата за експертизу №2557 від 31 жовтня 2011 року).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 5000 гривень завданої шкоди.

Майно, зазначене в протоколі накладення арешту на майно від 16 листопада 2011 року і передане на зберігання до камери зберігання речових доказів Сумського РВ УМВС України в Сумській області ( ар.с.70, 71), звернути в рахунок відшкодування шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_3

Речові докази: грошова купюра номіналом 200 гривень серії ВИ 175463, окуляри «Н.О.Р.Е.», «дипломат»чорного кольору, футляр для окулярів, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3І.( ар. с. 60, 61, 62, 63), залишити в розпорядженні законного володільця –ОСОБА_3; 120 гривень, передані на депозитний рахунок Сумського РВ УМВС України в Сумській області( ар.с.67), повернути законному володільцю - ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, що утримується під вартою –в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя