Вирок № 19933633, 12.12.2011, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-320/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2011 року

Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., при секретарі Токаревій В.М., за участю прокурора Здоренка Є.В., Улізка В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працездатного, безробітного, не одруженого, військовозобов’язаного, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 26, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5 кім. 43, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, працездатного, безробітного, не одруженого, військовозобов’язаного, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8 –Корсакові, б.34 кв.68, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

                                                            В С Т А Н О В И В :

21.10.2011 року близько 18 години ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 проїздили на мотоциклі «МТ», який належить ОСОБА_1, повз приміщення майстерні в с. Червона Діброва Сумського району, яка належить ОСОБА_3 В ході спілкування між собою, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вирішили зупинитися та вчинити крадіжку будь-якого майна з приміщення майстерні з метою подальшого його збуту.

Реалізуючи злочинний намір на викрадення чужого майна, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишили мотоцикл на узбіччі ґрунтової дороги і пішли до приміщення майстерні.

Знаходячись біля приміщення майстерні, ОСОБА_1 і ОСОБА_2, впевнившись що їх дії залишаються непомітними для сторонніх осіб, реалізуючі спільний злочинний корисливий намір, через вікно, в якому було відсутнє скло, проникли до приміщення майстерні, звідки таємно викрали 137 кг. фуражного зерна пшениці, яку насипали в три мішки принесені з собою. Після цього ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з викраденим зникли з місця скоєння злочину, завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 315 грн.

Допитаний в судовому засіданні і в ході досудового слідства ОСОБА_1 вину свою у вчинені інкримінованого йому злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України визнав повністю, та пояснив, що 21.10.2011 року до нього в гості приїхав його приятель ОСОБА_2 Близько 16 години 30 хвилин він і ОСОБА_2 вирішили поїхати в ліс поблизу с. Червона Діброва по гриби. В ліс вони поїхали на його мотоциклі «Дніпро -16 », держ. номер НОМЕР_1 з коляскою. В лісі вони були близько години, збираючи гриби. Грибів в лісі вони знайшли лише кілька штук і, нічого не зібравши, стали їхати з лісу до дому. Коли вони виїхали на мотоциклі з лісу, то він звернув увагу на приміщення майстерні, яка, як йому відомо, належить фермерам ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Майстерня розташована в с. Червона Діброва біля лісу. Він зупинив мотоцикла і запропонував ОСОБА_2 залізти до майстерні і подивитися що там є з майна і що можна там викрасти. ОСОБА_2 на його пропозицію погодився, тобто погодився скоїти крадіжку. Мотоцикла він залишив на узбіччі дороги над ставком, близько 70 метрів від майстерні. Після цього він і ОСОБА_2 пішли до приміщення майстерні, яка розташована майже біля самого лісу. Вони огляділися і побачили, що нікого з людей навколо немає. Тоді він і ОСОБА_2 через одне з вікон, на якому не було скла, залізли в приміщення майстерні. Вони пройшлися по приміщенню майстерні і побачили купу зерна пшениці. Він запропонував ОСОБА_2 викрасти пшеницю, пояснивши, що воно йому потрібно для годівлі курей. ОСОБА_2 погодився на його пропозицію. Після цього він і ОСОБА_2 вилізли з приміщення майстерні через те саме вікно, через яке і залазили і пішли до мотоцикла, щоб взяти з коляски мішки. Він взяв три мішки і вони з ОСОБА_2 знов пішли до приміщення майстерні, де знов через вікно, яке було без скла, залізли в приміщення майстерні, де руками нагребли зерно в три мішки. Потім вони винесли всі мішки з майстерні. Він запропонував ОСОБА_2 перенести мішки з зерном в ярок, а потім, коли потемніє, забрати мішки з ярку і перевезти до дому. Вони так і зробили. Спочатку він і ОСОБА_2 перенесли вдвох один найтяжчий мішок з зерном в яму, яка поросла бур’янами і яка розташована біля лісу на відстані близько 30-40 метрів від майстерні. Потім вони повернулися знов до майстерні. Він взяв один мішок з зерном і ОСОБА_2 взяв теж один мішок з зерном і вони винесли мішки з майстерні через двері та віднесли в яму, де перед цим заховали перший мішок з зерном, який несли вдвох. Всього вони викрали три мішки зерна, в яких було близько 130-140 кг. зерна. Він і ОСОБА_2 викрали три мішки тому, що саме три мішки було у нього з собою в мотоциклі. Після того як він і ОСОБА_2 заховали мішки в ямі неподалік майстерні, то вони вирішили почекати поки потемніє, щоб перевезти викрадене ними зерно. Вони стали прогулюватися біля ставу, балакали, курили. Потім вони стали іти від ставу до дороги і побачили, що біля мотоциклу стоїть ОСОБА_3 і ще якісь незнайомі чоловіки. Коли він і ОСОБА_2 підійшли до мотоцикла, то ОСОБА_3 почав казати їм, навіщо вони викрали зерно. Він і ОСОБА_2 спочатку злякалися і сказали, що нічого не крали, але потім зізналися ОСОБА_3, що дійсно викрали у того три мішки зерна. Також ОСОБА_3 сказав, що викликав міліцію. Коли приїхали працівники міліції, то ОСОБА_3 показав місце, де він і ОСОБА_2 заховали викрадене зерно. /ар.спр. 56-57/.

Допитаний в судовому засіданні і в ході досудового слідства ОСОБА_2 свою вину у вчинені інкримінованого йому злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України визнав повністю, та пояснив, що 21.10.2011 року він приїхав в гості до свого друга ОСОБА_1 в с. Бездрик. Близько 16 години 30 хвилин він і ОСОБА_1 на мотоциклі останнього «Дніпро»з коляскою поїхали по гриби в с. Червона Діброва. В лісі він і ОСОБА_1 були близько години . Грибів в лісі вони знайшли дуже мало і стали їхати з лісу до дому. Коли вони виїхали на мотоциклі з лісу, то ОСОБА_1 зупинив мотоцикла і вказав йому на приміщення майстерні, яке знаходилося біля лісу в с. Червона Діброва, пояснивши, що це майстерня фермерів і що можна залізти туди та подивитися, що там є з майна, тобто ОСОБА_1 запропонував йому скоїти крадіжку з майстерні. ОСОБА_1 залишив свого мотоцикла на узбіччі дороги над ставком, близько 70 метрів від майстерні. Після цього він і ОСОБА_1 підійшли до приміщення майстерні, залізли в приміщення майстерні через вікно, в якому не було скла, пройшлися по приміщенню майстерні і в одній з кімнат побачили купу зерна пшениці, яка лежала на підлозі насипом. ОСОБА_1 запропонував йому викрасти зерно, пояснивши, що у нього вдома є кури і що зерно йому знадобиться для корму. Він погодився на пропозицію ОСОБА_1 скоїти крадіжку зерна. Вони повернулися до мотоциклу, забрали 3 мішки , які брали з собою для грибів, повернулися в приміщення майстерні через те саме вікно, через яке і залазили. В майстерні вони руками нагребли зерно в три мішки, потім вдвох винесли з майстерні найважчий мішок з зерном, який сховали в ярку. Потім вони повернулися до приміщення майстерні, звідки кожний взяв по мішку зерна, яке вони також віднесли до ярка. Всього вони викрали 130 - 140 кг зерна, які мали намір перевезти до дому ОСОБА_1 як стемніє. Деякий час вони прогулювались біля ставу, а потім, коли вони стали іти від ставу до дороги, то побачили, що біля мотоциклу ОСОБА_1 стоять якісь чоловіки. Вказаних чоловіків він не знає, але ОСОБА_1 сказав , що один з тих чоловіків є власником майстерні. Коли він і ОСОБА_1 підійшли до мотоцикла, то власник майстерні почав казати йому і ОСОБА_1, навіщо вони викрали зерно. Він і ОСОБА_1 спочатку злякалися і сказали, що нічого не крали, але потім зізналися, що дійсно викрали три мішки зерна. ( ар.с. 78- 79).

Таким чином, вина підсудних в судовому засіданні знайшла своє підтвердження.

Дії підсудних суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України , оскільки вони за попередньою змовою між собою, з проникненням до сховища чи іншого приміщення скоїли таємне викрадення майна ОСОБА_3 на суму 315 грн.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу підсудного, який в цілому позитивно характеризується, є студентом навчального закладу, пом’якшуючі відповідальність обставини –раніше не судимий, свою вину визнав в повному обсязі і щиро розкаявся у скоєному, своїми правдивими показаннями сприяв розкриттю злочину і встановленню істини по справі, завдана відшкодована, потерпілий претензій матеріального характеру не має.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу підсудного, який в цілому позитивно характеризується, пом’якшуючі відповідальність обставини –раніше не судимий, свою вину визнав в повному обсязі і щиро розкаявся у скоєному, своїми правдивими показаннями сприяв розкриттю злочину і встановленню істини по справі, завдана відшкодована, потерпілий претензій матеріального характеру не має.

З врахуванням зазначених обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудних можливо без їх ізоляції від суспільства.

Судові витрати по справі в розмірі 168,84 грн. за проведення судово - товарознавчої експертизи( ар.с. 31-34) необхідно стягнути з підсудних в рівних частках.

Речові докази по справі: три мішки з зерном пшениці загальною вагою 137 кг., які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 / ар.с. 41 /, необхідно залишити в розпорядженні законного володільця –потерпілого ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд

                    П Р И Г О В О Р И В :

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1(один) рік.

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1(один) рік.

Запобіжний захід відносно засуджених до набрання вироком законної сили залишити –підписку про невиїзд.

У відповідності з ст. 76 КК України зобов’язати засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально –виконавчої системи; повідомляти органи кримінально –виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально –виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 84 гривні 42 копійки судових витрат/, пов’язаних з проведенням судово-товарознавчої експертизи, зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області № 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податків 25756800, ІПН 255748918191, код класифікації доходів бюджету 25010100 (оплата за експертизу №2768 від 4 листопада 2011 року).

Речові докази: три мішки з зерном пшениці загальною вагою 137 кг., які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 ( ар.с. 41), залишити в розпорядженні законного володільця –потерпілого ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя