Вирок № 19923715, 23.08.2011, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

23.08.2011

Справа № 1-353/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2011 р.                                                             Кам’янець-Подільський міськрайонний суд                                                                                                     Хмельницької області в складі:

головуючого - судді                    Мантуляка Ю.В.

                              з участю секретаря                    Зінкевич Д.О.

                              прокурора                              Косідло В.М.

підсудного                               ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам’янець-Подільському кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого оператором лінії лакування товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства «Арго», не одруженого, раніше судимого: вироком Кам’янець-Подільського районного суду від 12 травня 1998 року за ч.2, ч.3 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) до трьох років позбавлення волі з конфіскацією майна, із застосуванням ст.46-1 КК України (в редакції 1960 року) з відстрочкою виконання вироку на два роки; вироком Кам’янець-Подільського районного суду від 20 січня 2000 року за ч.3 ст.81, ч.1 ст.89, ч.3 ст.140, ст.42, 43 КК України (в редакції 1960 року) до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 9 серпня 2002 року з місць позбавлення волі умовно-достроково на один рік і один місяць; вироком Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 14 липня 2005 року за ч.2 ст.185 КК України до двох років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з випробуванням, з іспитовим строком один рік; вироком Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 9 березня 2006 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ст.70, 71 КК України до чотирьох років і шести місяців позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 15 липня 2010 року по відбуттю строку покарання, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2011 року близько 15 години в м. Кам’янці-Подільському ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись в приміщені відділення КБ «ПриватБанк», що розташоване по Проспекті Грушевського, 48, зловживаючи довірою ОСОБА_2, що виразилось у використанні товариських відносин, повторно, умисно шахрайським шляхом заволодів у ОСОБА_2 мобільним телефоном марки «Самсунг GT E1081T»ІМЕІ 359242039557322 вартістю 122 гривні 40 коп., власником якого являється ОСОБА_3, в якому знаходилася сім карта мобільного оператора «Ді-Джус»абонентський номер НОМЕР_1, вартістю 35 гривень на рахунку якої коштів не було, яка належить потерпілій ОСОБА_2, чим завдав потерпілим матеріальної шкоди.

ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та показав, що із ОСОБА_2 вживав пиво в кафе «Зустріч у Юлії». Після цього спільно пішли в відділення Приватбанку. По дорозі він попросив у ОСОБА_2 мобільний телефон, щоб зателефонувати, хоча мав намір заволодіти ним. Коли вони удвох прийшли у відділення Приватбанку, він, скориставшись тим, що ОСОБА_2 пішла в інше приміщення, пішов із телефоном. Поряд із центральним ринком він зустрівся із знайомим ОСОБА_4, який на його прохання здав мобільний телефон у ломбард за 100 гривень. ОСОБА_4 він віддав 20 грн. обумовленої суми, а сам пішов в напрямку бару «Грифон», однак по дорозі був затриманий працівниками міліції.

Незважаючи на визнання підсудним своєї вини у вчиненні злочину, його вина підтверджується сукупністю зібраних і досліджених в ході судового розгляду справи доказів.

Так, потерпіла ОСОБА_2 в суді показала, що 11 травня 2011 року близько 14 години вона зустрілася із ОСОБА_1 неподалік кафе-бару «Зустріч у Юлії». Спільно із останнім вони вжили в барі по стакану пива, після чого пішли разом у відділення «Приватбанку». Неподалік банку на прохання ОСОБА_1 вона передала йому мобільний телефон, який належав її матері, однак в даному телефоні містилася її сім-картка вартістю 35 гривень. В приміщенні банку ОСОБА_1 на її вимогу телефон не повернув, а сказав, що зачекає її, так як йому повинні зателефонувати. Коли ж вона вийшла із кабінету в приміщення, де її мав чекати ОСОБА_1, останнього не виявила. Зателефонувавши на телефон, дізналася, що він перебував поза мережею, після чого викликала працівників міліції.

Із показань на досудовому слідстві потерпілої ОСОБА_3 встановлено, що на початку травня 2011 року на прохання доньки вона дала їй у тимчасове користування мобільний телефон «Самсунг», який придбала в кінці 2010 року. 11 травня 2011 року донька зателефонувала і повідомила, що телефоном заволодів шляхом обману її знайомий на ім’я ОСОБА_1 (а.с.38).

Крім того, вина підсудного підтверджується даними, що містяться в протоколі добровільної видачі від 11 травня 2011 року сім-картки оператора стільникового зв’язку «Ді-Джус»№8938003991911748283F, згідно із яким ОСОБА_1 добровільно видав працівникам міліції вищевказану сім-картку (а.с.16).

Відповідно до протоколу добровільної видачі від 13 травня 2011 року ОСОБА_1 добровільно видав працівникам міліції мобільний телефон марки «Самсунг GT E1081T»ІМЕІ 359242039557322 (а.с.21).

Із висновку судової товарознавчої експертизи №422т від 20 травня 2011 року залишкова вартість представленого на дослідження мобільного телефону марки «Самсунг GT E1081T» з урахуванням відсотку зносу станом на 11 травня 2011 року могла становити 122 грн. 40 коп. (а.с.27-29).

Як встановлено із протоколу пред’явлення для впізнання від 19 травня 2011 року ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка 11 травня 2011 року запропонувала йому здати в ломбард «Скарбниця»мобільний телефон (а.с.63).

В ході відтворення обстановки та обставин події 17 травня 2011 року ОСОБА_1 на місці показав, яким чином він вчинив заволодіння телефоном у ОСОБА_2 (а.с.64-65).

Із відеозапису, який вилучено у відділенні «Приватбанку»по вул.Грушевського, 48 в м.Кам’янець-Подільському, встановлено, що 11 травня 2011 року о 14 год.54 хв. ОСОБА_1, скориставшись відсутністю ОСОБА_2, вийшов із приміщення відділення банку, тримаючи в руках мобільний телефон.

Тому суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні у вчиненні злочину доведеною повністю, а його дії судом кваліфікуються за ч.2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує, що він раніше судимий, вчинив злочин середньої тяжкості, позитивно характеризується за місцем проживання. Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного, суд визнає щире каяття. Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, суд бере до уваги, незначний розмір викраденого майна, прохання потерпілих суворо не карати підсудного.

Судом не враховується зазначена в обвинувальному висновку обставина, що обтяжує покарання, рецидив злочину, оскільки ця обставина є ознакою злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, що впливає на його кваліфікацію, і відповідно до ч.4 ст.67 КК України суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

З урахуванням зазначених обставин суд, визнає за необхідне призначити підсудному покарання у виді виправних робіт за місцем роботи, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 321 - 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді виправних робіт за місцем роботи на строк два роки із відрахуванням в доход держави 20 (двадцяти) відсотків заробітку.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередню –підписку про невиїзд.

Речові докази: мобільний телефон залишити потерпілій ОСОБА_3 (а.с.32, 33), сім-картку оператора «ДІ-джус»залишити потерпілій ОСОБА_2 (а.с.32, 34)

Стягнути із ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області (розрахунковий рахунок №31258272210321, МФО 815013, Управління Державного казначейства у Хмельницькій області, код №25575309) 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 12 коп. вартості проведення товарознавчої експертизи по справі (а.с.26).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через Кам’янець-Подільський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

          Суддя                                                                                 Ю.В.Мантуляк