Постанова № 19923610, 06.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2011 р. Справа № 5023/5335/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя ,

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1. (дов. від 28.05.2010 р. № 38-1867),

відповідача ОСОБА_2. (дов. 21.02.2011 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №4833/Х-2) на рішення господарського суду Харківської області від 13.10.11 у справі № 5023/5335/11

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"

до АТЗТ "Макрокап Девелопмент Україна"

про стягнення коштів в сумі 34 833,76 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Комунальне підприємство “Харківські теплові мережі” звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ “Макрокап Девелопмент Україна” про стягнення заборгованості за неналежне виконання договірних обовязків у сумі 34 833,76 грн. за період з грудня 2009 року по березень 2010 року, листопад 2010 року та з січня 2011 року по лютий 2011 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.10.2011 р. по справі № 5023/5335/11 суддя Лаврова Л.С. позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Стягнуто з ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" (м. Харків, вул. Громадянська,5 р/р 2600520055001 в ХФКБ "Приватбанк" МФО 351533 код ЄДРПОУ 25178393) на користь КП "Харківські теплові мережі" (м.Харків, вул.Доброхотова,11 р/р 260333012313 у ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 351823 код ЄДРОПУ 31557119) суму основного боргу 34833,76 грн., державне мито 348,34 грн., та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2011 р. по справі № 5023/5335/11 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому він не погоджується з доводами апеляційної скарги та виклав свою позицію по справі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, а представник позивача заперечував проти неї та просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2011 р. по справі № 5023/5335/11 залишити без змін.

Представником відповідача заявлено клопотання про проведення інженерно-технічної експертизи для вирішення наступних питань: чи відповідає розмір теплового навантаження, визначений КП «Теплові мережі»розміру теплового навантаження для офісу ТОВ «Макрокапдевелопмент Україна», розташованого за адресою вул. Данилевського, 30 на опалювальний сезон 2009-2010 р. та встановити, чи можливе збільшення розміру теплового навантаження з 0,023 Гал/год до 0,061 Гкал/годину.

Позивач проти заявленого клопотання заперечував та вважав його безпідставним і просив залишити без задоволення.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, розглянувши заявлене клопотання, порадившись на місці, дійшла до висновку про те, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає з наступних причин.

По-перше, предметом судового розгляду у даній справі є стягнення заборгованості за неналежне виконання договірних зобовязань за договором № 1756 про постачання теплової енергії. Тобто мова йдеться про оплату за вже поставлену та спожиту теплову енергію, обсяг якої визначений умовами договору та додатками до нього. Отже, суду при вирішенні даної справи потрібно перевірити факт постачання теплової енергії за договором, факт її отримання та факт розрахунку за отриману та спожиту енергію. Тому, за висновком судової колегії, питання, які на думку відповідача мають значення для вирішення цієї справи, не стосуються предмету розгляду даної справи. По-друге, в клопотанні відсутнє будь-яке обґрунтування необхідності проведення експертизи, доводів, які саме важливі факти, що матимуть значення при вирішенні даної конкретної справи, може підтвердити чи спростувати висновок експерта та доказів, які б свідчили про те, що вирішення даної справи потребує спеціальних знань з посиланням на норми права та факти.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом Харківської області так і під час апеляційного провадження, 01.05.2002 р. між КП “Харківські теплові мережі” та ТОВ “Макрокап Девелопмент України” був укладений договір №1756 про постачання теплової енергії.

Відповідно до умов договору позивач (Енергопостачальна організація) зобовязався постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1. договору, а відповідач зобовязався оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 договору. У відповідності до п.6.3 договору відповідач повинен був за 3 дні до початку розрахункового періоду сплатити позивачу вартість, зазначеної в додатку №1 до договору кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Листом №36/ТД-2639 від 09.06.2009 р., позивач повідомлявся про зміну теплового навантаження, який складав 0,061 Гкал/годину, також разом з листом на адресу позивача було направлено додаток №1 та додаток №4 від 01.07.2009 р.

Додатком 1 до договору від 01.05.2002 р. були визначені обсяги постачання теплової енергії Споживачу, де приєднане (максимальне) теплове навантаження 0,061 Гкал/годину, ємкість системи опалення теплових мереж Споживача - 0.811 м3; загальна опалювальна площа -404.70 м2; орієнтована вартість теплоенергії за поточний рік усього становить 76845,03 грн. Договірні навантаження вступають в дію з моменту підписання цього додатку обома сторонами.

Зазначені додатки 1 та 4 до договору №1756 від 01.05.2002 р. були підписані та скріплені печатками представників позивача та відповідача 01.07.2009 р.

Згідно з Законом України “Про теплопостачання” суб'єкти відносин у сфері теплопостачання це фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Споживач теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Ст. 2 Закону України “Про теплопостачання” визначає, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії.

Згідно зі ст. 20 вищевказаного Закону тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством. Тарифи повинні враховувати повну собівартість теплової енергії і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Ст. 2 Закону України “Про електроенергетику” визначає, що дія цього Закону поширюється на відносини, які виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 ЦК України дає сторонам за договором право бути вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір та додатки до нього підписаний та скріплений печатками обох сторін. Обидві сторони здійснили фактичні дії на його виконання. Тобто не тільки підписами а і діями підтвердили те, що вони згодні та приймають умови договору. Це підтверджується зокрема фактом проведення позивачем оплат за спожиту теплову енергію КП "Харківські теплові мережі" за період з жовтня 2009 р. по квітень 2010 р. з урахуванням теплового навантаження.

Отже, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок господарського суду першої інстанції про те, що підписуючи та скріплюючи печаткою договір та додатки до нього відповідач погодився з його умовами та прийняв на себе певні зобовязання.

Крім того, як встановлено під час розгляду справи, рішенням господарського суду Харківської області від 28.10.2010 р. по справі № 43/199 -10, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 р. ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна»відмовлено в задоволенні позовних вимог до КП «Харківські теплові мережі»про визнання недійсним договору №1756 від 01.05.2002 р. про постачання теплової енергії.

Відповідно до статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Тобто договір №1756 від 01.05.2002 р. про постачання теплової енергії є дійсним, цей факт є встановленим, отже доказуванню не потребує.

КП «Харківські теплові мережі»на підставі Розпорядження про початок опалювального сезону 2009-2010 р. р. та 2010-2011 р. р. й договору про постачання теплової енергії №1756 від 01.05.2002 року здійснювало постачання теплової енергії у приміщення відповідача, що розташоване у багатоповерхову житловому будинку за адресою вул. Данилевського, 20. Система опалення приміщення відповідача є невідємною частиною системи опалення усього житлового будинку. Факт постачання теплової енергії підтверджується актами на включення та актами на відключення системи опалення. Дані акти підписані та скріплені печатками представників позивача та балансоутримувачем житлового будинку, в якому розташоване приміщення відповідача.

Відповідачу направлялися рахунки, які він сплачував, але не в повному обсязі. У результаті чого у нього виникла заборгованість за неналежне виконання договірних обовязків у сумі 34833,76 грн., яка утворилася за період з грудня 2009 року по березень 2010 року, листопад 2010 року та з січня 2011 року по лютий 2011 року.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За таких підстав, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду Харківської області про те, що вимога позивача про стягнення 34 833,76 грн. є обґрунтованою, правомірною та доведеною матеріалами справи.

Заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарським судом було вислухано лише думку позивача та досліджені докази, подані позивачем через те, що він був позбавлений участі у справі. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що він не приймав участь в справі та на те, що рішення прийнято за його відсутності, чим суд першої інстанції порушив його права судова колегія вважає безпідставним та таким, що спростовується матеріалами справи.

По-перше, відповідно до статті 69 ГПК України спір має бути вирішено у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Як, вбачається з матеріалів справи, ухвала про порушення провадження у справі винесено 01.07.2011 р., яка була направлена сторонам, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції на зворотному боці ухвали.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.07.2011 р. розгляд справи було відкладено через неявку представника відповідача у судове засідання, що ускладнює розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник відповідача був присутній, надавав пояснення по справі, що підтверджується протоколом судового засідання від 22.08.2011 р. (а.с. 67). В судовому засіданні оголошено перерву до 29.08.2011 р. для подання додаткових документів.

В судовому засіданні 29.08.2011 р. представник відповідача також був присутній та приймав участь у розгляді справи. Судом було задоволено його клопотання про продовження строків розгляду справи на 15 днів та про проведення судово-технічної експертизи. Провадження у справі № 5023/5335/11 зупинено.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.09.2011 р. провадження у справі № 5023/5335/11 поновлено, розгляд справи призначено на 10.10.2011 р.

Як свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. Однак, в судове засідання 10.10.2011 р. не прибув, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи неявку відповідача, суд відклав судове засідання на 13.10.2011 р. Згідно з відміткою на зворотному боці ухвали, вона надіслана сторонам 11.10.2011 р.

Відповідно до п. 3.6 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. за № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом першої інстанції створені належні умови для реалізації процесуальних прав сторін, відповідач повідомлявся належним чином про час та місце судових засідань, приймав участь в судових засіданнях, мав достатньо часу для надання доказів на підтвердження своєї позиції по справі.

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що його рішення підлягає залишенню без змін. Обставини та заперечення, викладені в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому вона залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2011 р. по справі № 5023/5335/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя