Постанова № 19923606, 06.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2011 р. Справа № 5023/5454/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Пелипенко Н.М., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Вороні В.С.

за участю

прокурора Булулукова О.О., посвідчення № 228 від 02.12.2009 року

представників:

позивача ОСОБА_1. за дорученням №53 від 05.01.2011 року

відповідача - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора Червонозаводського району м. Харкова (вх. № 4323Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 02 серпня 2011 року у справі

за позовом прокурора Червонозаводського району м. Харковав інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Свіфт-2005”, м. Харків

про розірвання договору

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 02 серпня 2011 року (суддя Рильова В.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Свіфт-2005»на на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 46740,65 грн. основного боргу. Стягнуто з ТОВ «Свіфт-2005»на користь Державного бюджету України 637,40 грн. державного мита та 210,57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення пені в сумі 7698, 50 грн. в позові відмовлено. В іншій частині провадження по справі припинено.

Прокурор Червонозаводського району м. Харкова подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 02 серпня 2011 року скасувати в частині відмови у задоволенні вимоги щодо стягнення з ТОВ «Свіфт-2005»пені в сумі 7698, 50 грн. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вказує на те, що умовами договору оренди № 1762 від 21.05.2008 року встановлено можливість стягнення пені за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Також зазначає, що розрахунок пені проведений уповноваженими особами Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні його представник зазначив, що підтримує апеляційну скаргу прокурора, просить її задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 02 серпня 2011 року скасувати в частині відмови у задоволенні вимоги щодо стягнення з ТОВ «Свіфт-2005» пені в сумі 7698,50 грн. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 22 листопада 2011 року не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є зворотнє повідомлення про вручення ухвали суду.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст. 75 ГПК України без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

22 листопада 2011 року, апеляційна скарга по справі слухалать по суті, для надання прокурором та позивачем обґрунтованого розрахунку суми пені, яка підлягає стягненню, у судовому засіданні оголошено перерву до 24 листопада 2011 року.

24 листопада 2011 року прокурор та позивач не надали обґрунтованого розрахунку розміру пені, у звязку з чим у судовому засіданні оголошено перерву до 25 листопада 2011 року.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи прокурора та представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, Розпорядженням Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради №436 від 16 квітня 2008 року вирішено переукласти договір оренди 1329 від 08.08.2001 р. на нежитлові приміщення підвалу площею 144,2 кв.м. кв.м. у триповерховій нежитловій будівлі літ. «А-3»та на одноповерхову нежитлову будівлю площею 8,8 кв.м літ. «Б-1»за адресою: м. Харків, пров. Плеханівський , 10, літ. «А-3», «Б-1» з товариством з обмеженою відповідальністю «Свіфт-2005» для розміщення підсобних приміщень строком на 11 (одинадцять) місяців з дати затвердження висновків про вартість обєкту оцінки у 10-денний термін (а.с.34).

21 травня 2008 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свіфт-2005» (Орендар) укладено договір №1762 оренди нежитлового приміщення (будівлі) (а.с.13-16).

Згідно із п.1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення в підвальній частині загальною площею 144,2 кв.м. у триповерховій нежитловій будівлі літ. «А-3», приміщення першого поверху площею 8,8 кв.м у одноповерховій нежитловій будівлі літ «Б-1» (технічні паспорти КП "Харківське МіськБТІ" інвентарний №35581 від 17.03.2006 р.), яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, пров. Плеханівський , 10, літера «А-3», «Б-1»та знаходяться на балансі КП «Жилкомсервіс».

Відповідно до п.1.2 майно передається в оренду з метою використання для розміщення підсобних приміщень.

З Акту приймання - передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) від 21 травня 2008 року вбачається, що Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради передало вищезазначене майн в орендне користування Товариством з обмеженою відповідальністю «Свіфт-2005»(а.с.16).

Згідно із п.3.2 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Харкова, затвердженої рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання №208/07 від 03.10.07 р. Базова орендна плата становить за червень місяць 2008 р. 1477,50 грн. без урахування індексів інфляції за травень і червень місяці 2008 р. Ставка орендної плати становить 5% за рік.

Відповідно до п. 3.3 Договору нарахування орендної плати починається з дня підписання акту приймання передачі.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що нарахування орендної плати припиняється з моменту закінчення терміну дії договору або його розірвання у встановленому законом порядку.

Згідно з п.3.5 Договору зазначено, що орендна плата за орендоване майно сплачується відповідачем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

У п.3.6 Договору зазначено, що розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування відповідачем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно.

Відповідно до п.3.7 Договору орендна плата перераховується на бюджетний рахунок відділення державного казначейства №33213871700002, банк: в ГУДКУ у Харківській області м. Харків, МФО 851011, код ОКПО 24134490. Одержувач: УДК у м. Харкові ГУДКУ у Харківській області.

Пункт 10.1 передбачає, що договір діє з 21.05.2008 року до 21.04.2009 року.

З Додатковою угодою №1 до договору оренди вбачається, що строк дії договору продовжено до 21.04.2010 року (а.с.17).

Згідно з п.10.5 Договору у разі відсутності заяви однієї їз сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Таким чином, Договір автоматично продовжено до 21.02.2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Свіфт-2005» порушило умови договору та несвоєчасно і не в повному обсязі вносило орендну плату, у звязку з чим виникла заборгованість по орендній платі за період з лютого 2008 по червень 2011 року у розмірі 46740,65 грн.

Згідно із ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ТОВ «Свіфт-2005»не надало ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів погашення заборгованості.

Перевіривши наданий до позовної заяви розрахунок заборгованості з лютого 2008 по червень 2011 року, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що за таких обстанив, вимога позивача про стягнення з відповідача 46740,65 грн. заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині розірвання договору оренди та зобовязання відповідача звільнити орендовані приміщення, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З Акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 07 липня 2011 року вбачається, що ТОВ «Свіфт-2005»передало, а Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради прийняло нежитлову одноповерхову будівлю літ. «Б-1»площею 8,8 кв.м. та нежитлові приміщення підвальної частини будівлі літ. «А-3»№1-:-6 площею 144,2 кв.м., загальною площею 153,0 кв.м. (а.с.62).

Згідно із ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до положень п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, суд припиняє провадження у справі у разі відсутності предмету спору.

Колегія суддів, враховуючи вищенаведені положення законодавства, погоджується з судом першої інстанції щодо припинення провадження у справі в частині розірвання договору оренди №1762 та виселення із займаних нежитлових приміщень.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні стягнення пені господарський суд зазначив, що відповідно до розрахунку позивача, поданого разом з позовною заявою, розмір пені становить 7698,50 грн. та нарахований за період з 01.10.2008 року по 31.05.2011 року, тобто без врахування ст.232 ГК України, більше ніж за шість місяців. Перевіривши нараховану позивачем пені , суд встановив, що розрахунок пені виконано позивачем без урахування ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” та ст. 232 ГК України. Суд, неодноразово зобов"язував прокурора та позивача надати обгрунтований та докладний розрахунок пені з урахування положень ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” та ст. 232 ГК України, проте , ані прокурором , ані позивачем відповідного розрахунку суду надано не було. За таких обставин, господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог в частині нарахованої позивачем пені, оскільки розрахунок пені не відповідає чинному законодавству України та умовам договору.

Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду в цій частині з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Положеннями ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Згідно із ч. 1 та ч. 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто положення названої статті щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо укладеним сторонами договором оренди передбачено більш тривалий ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України строк, у межах якого перераховуються штрафні санкції, то застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором.

Пунктом 3.8 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь позивача відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Приймаючи до уваги, що умовами укладеного між сторонами договору оренди встановлено можливість стягнення пені за кожний день прострочення, включаючи день оплати, то висновок суду першої інстанції про зменшення строку нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання до шести місяців є безпідставним.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 256 ЦК України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені; пункт 1 частини другої статті 258 названого Кодексу).

Частиною шостою статті 232 ГК України встановлено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, і який не є строком позовної давності, а пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до ч.3 ст.267 ГПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Приймаючи до уваги, що до прийняття господарським судом рішення відповідач не подав заяву про застосування строку позовної давності, колегія суддів вважає, що пеня за прострочення виконання зобовязання підлягає стягненню відповідно до умов договору без врахування строку позовної давності.

Проте, колегія суддів не погоджується з розрахунком пені, наданим позивачем.

Здійснивши перерахунок пені, колегія суддів дійшла висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає пеня за період з 01.10.2008 року по 31.05.2011 року у розмірі 4104,27 грн. (а.с. 127-129).

За таких обставин, рішення господарського суду господарського суду Харківської області від 02 серпня 2011 року підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні пені, а апеляційна скарга прокурора Червонозаводського району м. Харкова підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 85,99, 101, п. 3 ст. 103, п.1 ст.104, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Червонозаводського району м. Харкова задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 02 серпня 2011 року скасувати в частині відмови у стягненні пені в сумі 7698,50 грн. та прийняти в цій частині нове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіфт-2005» (61003, м. Харків, пров. Плетнівський, 10, код ЄДРПОУ 34391803) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, 16, ідентифікаційний код 14095412 р/р33213871700002 ГУДК у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 24134490, одержувач УДК у м. Харкові ГУДКУ у Харківській області) пеню у розмірі 4104,27 грн.

В частині стягнення пені у розмірі 3594,23 грн. в позові відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Терещенко О.І.

Постанову підписано 30.11.2011 року