Постанова № 19923548, 05.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2011 р. Справа № 18/2290/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., довіреність № 12 від 12.07.2011 р.,

відповідача - ОСОБА_2. довіреність б/н від 30.05.2011 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Видавництво "Дексі Прінт Полтава" (вх. № 4482П/3-11 від 18.10.2011 р.)) на рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.11 р. у справі № 18/2290/11

за позовом Приватного підприємства "Видавництво "Дексі Прінт Полтава", м. Полтава

до Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш", м. Полтава

про стягнення 53435,87 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2011 р. Приватне підприємство "Видавництво "Дексі Прінт Полтава" (далі позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш" (далі відповідач) заборгованості за поставку поліграфічної продукції у розмірі 53435,87 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не оплатив товар, який був ним отриманий від позивача на підставі видаткових накладних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.09.2011 р. у справі № 18/2290/11 (суддя Тимченко Б.П.) в позові відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду не погодився, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення про задоволення в повному обсязі його позовних вимог - стягнення з Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш" заборгованості в сумі 53 435,87 грн. та судових витрат.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що місцевим господарським судом не були враховані ті обставини, що згідно з даними бухгалтерського обліку станом на 11.09.2011 р. у відповідача перед позивачем рахувалась заборгованість за поставку поліграфічної продукції за видатковими накладними РН-000117 від 04.12.2008 р., РН-000016 від 27.02.2009 р., РН-000055 від 26.06.2009 р. в сумі 22128,07 грн., крім того, факт наявності заборгованості в сумі 22128,07 грн. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008 р. по 01.07.2009 р.

Автоматизованою системою документообігу Харківського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2011 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено до розгляду на 28.11.2011 р., сторонам запропоновано надати на адресу апеляційного суду: відповідачу відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень; позивачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

14.11.2011 р. позивач на виконання вищезазначеної ухвали суду від надіслав письмові пояснення та додаткові докази у справі (вх. №11069).

24.11.2011 р. відповідач надіслав відзив на апеляційну скаргу (вх. №11502), в якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги в повному обсязі та посилається на те, що кожна господарська операція, що мала місце між сторонами, як дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, повинна відображатись у бухгалтерському обліку з обов'язковим складанням відповідної документації. Так, відповідач зазначає, що у позивача відсутні оригінали довіреностей, які посвідчували б отримання представниками ПАТ «Полтавхіммаш»поліграфічну продукцію. Таким чином, відповідач вважає, що позивач не надав доказів, які б відповідали встановленим законодавством вимогам на підтвердження отримання представником відповідача товарної продукції на суму 31 307,80 грн.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Протягом 2008-2009 років між позивачем та відповідачем існували господарсько-правові відносини з поставки позивачем поліграфічної продукції відповідачеві.

Як було встановлено місцевим господарським судом, договору в формі єдиного документу відповідно до вимог законодавства на поставку вищевказаного товару між сторонами укладено не було, а в період з 04.12.2008 р. по 01.07.2009 р. позивач передав відповідачу за видатковими накладними поліграфічну продукцію на суму 22128,07 грн.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. (ст.639 ЦК України).

Згідно з ч. ч.1 та 2 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Факти отримання ПАТ «Полтавахіммаш»продукції підтверджуються службовими записками відповідача на замовлення товару та видатковими накладними № РН - 000117 від 04.12.2008 р., № РН -000016 від 27.02.2009 р., № РН - 000055 від 26.06.2009 р. на загальну суму 22 128,07 грн.

В якості умови продажу у кожній з видаткових накладних зазначено попередню оплату. Проте, кошти в сумі 22128,07 грн. за товар, вказаний у видаткових накладних, відповідачем позивачу перераховані не були даний факт встановлений місцевим господарським судом і підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між ВАТ «Полтавахіммаш»та ПП «Видавництво «Дексі Прінт Полтава»станом на 01.07.2009 р. та листами відповідача на адресу позивача: №183 від 08.07.2009 р. (т. 1 а. с. 22) та №177 від 11.08.2011 р. (т. 1 а.с. 117). Так в листі №177 зазначено про те, що згідно з даними бухгалтерського обліку ПАТ «Полтавахіммаш»станом на 11.08.2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем за отриману поліграфічну продукцію становить 22128,07 грн.

Крім того, в матеріалах справи також містяться копії службових записок на замовлення поліграфічної продукції, рахунків фактур № СФ - 0000060, № СФ -0000061, № СФ - 0000062, видаткових накладних № РН - 000060 від 14.07. 2009 р., № РН - 000061 від 15.07.2009 р., № РН-000062 від 15.07.2009 р., податкових накладних № 60 від 14.07.2009 р., № 61 від 15.07.2009 р., № 62 від 15.07.2009 р. (т. 1 а.с. 47-70), посилаючись на які, позивач вказував на те, що згідно з даними документами передав відповідачеві замовлену продукцію в період з 01.07.2009 р. по 15.07.2009 р. на суму 31 307, 80 грн.

З пояснень позивача вбачається, що відповідач ніби-то усно звернувся до нього та повідомив про втрату документів, згідно з якими була здійснена передача поліграфічної продукції у період часу з 01.07.2009 р. по 31.07.2009 р., в зв'язку з чим 31.07.2009 р. позивач на адресу відповідача направив оригінали документів на отриману останнім продукцію, а саме: рахунок - фактуру № СФ - 0000060, видаткову накладну № РН - 000060 від 14.07.2009 р., податкову накладну № 60 від 14.07.2009 р., рахунок - фактуру № СФ -0000061, видаткову накладну № РН - 000061 від 15.07.2009 р., податкову накладну № 61 від 15.07.2009 р., рахунок - фактуру № СФ - 0000062, видаткову накладну № РН-000062 від 15.07.2009 р., податкову накладну № 62 від 15.07.2009 р., які були отримані представником відповідача за довіреністю 03.08.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення,(т.1, а.с. 72), але відповідачем не було вчинено жодних дій на відшкодування заборгованості.

31.07.2009 р. позивач направив відповідачу акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.07. по 31.07.2009 р. (т. 1 а. с. 74), який останній не підписав.

02.08.2011 р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога (вих. № 52 від 01.08.2011 р.), згідно з якою він просив відповідача протягом семи календарних днів з моменту отримання даної вимоги провести погашення заборгованості у сумі 22 128,07 грн. за продукцію, отриману за видатковими накладними: № РН - 000117 від 04.12.2008 р., № РН - 000016 від 27.02.2009 р., № РН - 000055 від 26.06.2009 р., а також просив повністю погасити заборгованість у розмірі 31 307,80 грн. за продукцію, отриману за видатковими накладними: № РН - 000060 від 14.07.2009 р., № РН - 000061 від 15.07.2009 р., № РН - 000062 від 15.07.2009 р. (т. 1 а. с 9).

04.08.2011 р. вимога була отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, тобто з моменту отримання вимоги за вих. № 52 від 01.08.2011 року протягом 7 днів - до 11.08.2011 р. відповідач повинен був погасити заборгованість у сумі 53 435,87 грн.

Відповідач як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції зазначав про те, що твердження позивача про отримання ним поліграфічної продукції за видатковими накладними № РН - 000060 від 14.07. 2009 р., № РН - 000061 від 15.07.2009 р., № РН-000062 від 15.07.2009 р. не відповідають дійсності, оскільки протягом липня 2009 р. ПАТ «Полтавахіммаш»товар, вказаний у вищезазначених видаткових накладних, не отримувало, довіреностей (типова форма №М-2) на отримання даного товару працівникам підприємства не видавало, видаткові накладні №№ РН - 000060 від 14.07. 2009 р., № РН - 000061 від 15.07.2009 р., № РН-000062 від 15.07.2009 р. та інші документи, які б могли підтвердити факт отримання товарів уповноваженими представниками ПАТ «Полтавахіммаш», не підписувались. Також позивач повідомив, що за даними бухгалтерського обліку заборгованість ПАТ «Полтавахіммаш»перед ПП "Видавництво "Дексі Прінт Полтава" в сумі 31370,80 грн. не рахується.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та враховуючи вимоги п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5.06.1995 р. за № 168/704, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Всупереч встановленим вимогам чинного законодавства ідентифікувати особу за підписами, що містяться у видаткових накладних №РН-000060 від 14.07.2009 р., №РН-000061 від 15.07.2009 р. та №РН-000062 від 15.07.2009 р., та її посаду, не представляється можливим.

Крім того, згідно з пунктом 11 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Госарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6»приймання продукції проводиться особами, уповноваженими керівником або заступником керівника підприємства - отримувача.

Відповідно до п. 12 Інструкції приймання продукції проводиться на підставі супровідних документів (рахунок-фактура, специфікація, опис та ін.).

В пункті 3 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.06.1996 р. № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, зазначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до вимог ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою місцевого господарського суду від 13.09.2011 р. було зобовязано позивача надати суду оригінали службових записок на замовлення поліграфічної продукції відповідачем на суму 31370,80 грн. та оригінали довіреностей на отримання відповідачем поліграфічної продукції на суму 31370,80 грн. за видатковими накладними № РН - 000060 від 14.07.2009 р., № РН - 000061 від 15.07.2009 р., № РН-000062 від 15.07.2009 р.

Проте, позивач суду першої інстанції в поясненнях щодо цього питання повідомив, що в нього відсутні оригінали службових записок відповідача на замовлення продукції та довіреностей, які посвідчували б отримання представниками ПАТ «Полтавхіммаш»поліграфічної продукції.

Згідно зі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стосовно заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 22128,07 грн. колегія суддів дійшла висновку про те, що незважаючи на відсутність довіреностей на отримання продукції та враховуючи ті обставини, що відповідач як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції визнавав як факт отримання поліграфічної продукції на вищевказану суму, так і існування у нього заборгованості перед позивачем в розмірі 22128,07 грн., місцевим господарським судом неправомірно зроблено висновок про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості в зазначеній сумі в розмірі 22 128,07 грн.

Разом з тим, в результаті аналізу вищевказаного, враховуючи, що позивачем ні суду першої інстанції, ні в ході апеляційного провадження не був належним чином доведений факт поставки відповідачу поліграфічної продукції на суму 31307,80 грн. за видатковими накладними №РН-000060 від 14.07.2009 р., №РН-000061 від 15.07.2009 р. та №РН-000062 від 15.07.2009 р., колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш" на користь Приватного підприємство "Видавництво "Дексі Прінт Полтава" 31307,80 грн. не підлягають задоволенню,

Щодо правової оцінки пояснень, зроблених заявником в апеляційній скарзі та письмових поясненнях до неї (з додаванням копій постанов ВГСУ), наданих позивачем до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вони не можуть слугувати доказами у справі в розумінні ст.32 ГПК України, оскільки відповідачем в установленому законом порядку не доведені факти, на яких ґрунтуються його вимоги, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача, скасування оскаржуваного рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог в сумі 22128,07 грн. та прийняття в цій частині нового рішення про задоволення позову. В іншій частині оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, у звязку з чим підстав для скасування цієї частини рішення колегія суддів не вбачає.

Питання про судові витрати повинно бути вирішено відповідно до ст.49 ГПК України пропорційно задоволених позовних вимог.

З врахуванням результатів розгляду справи в суді апеляційної інстанції стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті державного мита в розмірі 221,28 грн. та 97,72 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Зважаючи на те, що позивач при подачі позову не надав первинних документів, які б свідчили про господарські стосунки його з відповідачем в межах даного спору, а також приймаючи до уваги, що доведення справи до суду сталося, в тому числі, і через неналежне ведення посадовими особами сторін бухгалтерського обліку та оформлення бухгалтерської документації щодо відображення господарських операцій, колегія суддів відповідно до ст. 90 ГПК України дійшла висновку про наявність підстав для винесення окремих ухвал, якими керівників сторін має бути повідомлено про недоліки у бухгалтерському обліку та звітності, з метою вжиття додаткових заходів щодо підвищення відповідальності та ефективності діяльності посадових осіб, що забезпечують ведення бухгалтерського обліку.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Видавництво "Дексі Прінт Полтава", м. Полтава - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2011 р. у справі № 18/2290/11 скасувати частково в сумі 22128,07 грн. та прийняти нове рішення, яким в цій частині позовні вимоги задовольнити .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш" (36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 85, код ЄДРПУО 00217449, р/р 26009711513781 в Публічному акціонерному товаристві «ВТБ Банк») на користь Приватного підприємства "Видавництво "Дексі Прінт Полтава" (36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 96, код ЄДРПУО 34502832) 22128,07 грн. заборгованості, 221,28 грн. витрат за сплату державного мита та 97,72 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог в розмірі 31307,80 грн. рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2011 р. залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтавхіммаш" (36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 85, код ЄДРПУО 00217449, р/р 26009711513781 в Публічному акціонерному товаристві «ВТБ Банк») на користь Приватного підприємства "Видавництво "Дексі Прінт Полтава" (36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 96, код ЄДРПУО 34502832) 110,64 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписаний 05.12.2011 р.