Єдиний державний реєстр судових рішень ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" листопада 2011 р. Справа № 5021/466/2011
Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Міракова Г.А.
за участю представників сторін:
прокурора - Кизименко К.О., посвідчення № 65 від 25.01.2010 р.;
позивача - ОСОБА_1., довіреність № 278 від 31.10.2011 р.;
відповідача - не зявився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 4162Х/2-6) Прокурора міста Суми на рішення Господарського суду Сумської області від 11.03.2011 р. у справі № 5021/466/2011 (суддя Левченко П.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Універбур”, м. Суми
до Комунального підприємства “Шляхрембуд” Сумської міської ради, м. Суми
про скасування рішень комітету з конкурсних торгів та про зобовязання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2011 р. ТОВ “Універбур” звернулось до місцевого господарського суду з позовом до КП “Шляхрембуд” Сумської міськради, в якому просило суд скасувати рішення комітету з конкурсних торгів КП “Шляхрембуд” Сумської міськради від 23.12.2010 р. (протокол № 2) в частині проведення закупівлі у 2011 р. бітуму, гранітної продукції щебіню, солі технічної та скасувати рішення комітету з конкурсних торгів КП “Шляхрембуд” Сумської міськради від 20.01.2011 р. (протокол № 3) в частині проведення закупівлі бітуму та асфальту природних, піску та гравію (пункти 6, 7), а також зобовязати відповідача виконувати умови договору б/н від 05.01.2010 р. та специфікації № 1 від 20.01.2011 р., укладених з позивачем, у повному обсязі, у зв'язку з тим, що вказаний договірвідповідає Цивільному кодексу України, Господарському кодексу України, вимогам Закону України “Про здійснення державних закупівель” від 01.06.2010 р. № 2289-VI, тобто законодавству у сфері державних закупівель.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 11.03.2011 р. у справі № 5021/466/2011 (суддя Левченко П.І.) позов задоволено частково; скасовано рішення комітету з конкурсних торгів КП “Шляхрембуд”Сумської міської ради від 23.12.2010 р. (протокол № 2) в частині проведення закупівлі у 2011 р.бітуму, гранітної продукції, щебеню, солі технічної; скасовано рішення комітету з конкурсних торгів КП “Шляхрембуд”Сумської міської ради від 20.01.2011 р. (протокол № 3) в частині проведення закупівлі бітуму та асфальту природних, піску та гравію (пункти 6,7); в іншій частині позову відмовлено, стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Вказане рішення вмотивовано тим, що позовні вимоги в частині скасування рішень комітету з конкурсних торгів є правомірними та обґрунтованими і підлягають задоволенню, а позовні вимоги щодо зобовязання відповідача виконати у повному обсязі умови договору від 05.01.2010 р. та специфікації № 1 від 20.01.2011 р. у повному обсязі не підлягають задоволенню, оскільки такий спосібзахисту цивільних прав та інтересів, спрямований на недопущення майбутніх порушень умов договору зі сторони відповідача, не є належним способом захисту цивільних прав та інтересів позивача у даному випадку.
Прокурор міста Суми з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій в інтересах Сумської міської ради та заснованого нею КП “Шляхрембуд” просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 11.03.2011 р. та прийняти нове рішення у справі про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом було порушено норми матеріального і процесуального права та не в повному обсязі зясовано всі обставини справи.
Позивач у своєму відзиві та наданих пізніше письмових поясненнях на апеляційну скаргу (вх. № 11678 від 29.11.2011 р.) заперечував проти її задоволення, просив рішення Господарського суду Сумської області від 11.03.2011 р. у справі № 5021/466/2011 залишити без змін за необґрунтованістю вимог апеляційної скарги.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та у наданому пізніше листі-поясненні (вх. № 575 від 2211.2011 р.) просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, адже, на його думку, в разі скасування вказаного рішення відповідач неодмінно понесе значні матеріальні збитки. На думку відповідача, в разі проведення конкурсних торгів відповідач має укласти договір на постачання матеріалів, зазначених в технічному завданні, які визначені в річному плані на 2011 р., що повністю відповідають раніше укладеному з позивачем договору б/н від 05.01.2010 р. ПротеКП “Шляхрембуд”Сумської міської ради не має змоги брати на себе зобовязання виконання двох аналогічних договорів, адже фінансово задовольнити двох постачальників не має можливості, а невиконання умов будь-якого з цих договорів привели б до штрафних санкцій, які б негативно вплинули на діяльність та фінансовий стан підприємства.
Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 р. та від 17.11.2011 р. розгляд даної справи відкладався, у звязку з необхідністю надання сторонами додаткових пояснень та доказів у справі, зокрема: позивачу - правове та документальне обґрунтування порушення його прав діями відповідача по закупівлі товарів шляхом проведення тендеру; відповідачу - відзив на апеляційну скаргу та пояснення щодо закупівлі товарів, на поставку яких укладено договір з позивачем, правове та документальне обґрунтування щодо того, в чому саме полягає порушення інтересів держави внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та необхідність їх захисту; прокурору - правове та документальне обґрунтування щодо того, в чому саме полягає порушення інтересів держави внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та необхідність їх захисту.
Проте прокурором не було виконано вимоги суду й не надано витребуваних пояснень у справі.
Представник прокуратури в судовому засіданні під час апеляційного провадження зазначив, що подання апеляційної скарги обумовлено необхідністю захисту економічних інтересів держави з метою створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері.
Відповідач в судове засідання 29.11.2011 р. свого представника не направив, про причину його відсутності суд не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи був належним чином повідомлений.
Представники прокуратури та позивача проти розгляду справи без участі представника відповідача не заперечували.
Враховуючи, що неприбуття представника відповідача в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розгляд справи за апеляційною скаргою здійснити у його відсутність за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судових засіданнях представників позивача та прокурора, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено з матеріалів справи, 05.01.2010 р. ТОВ “Універбур” та КП “Шляхрембуд” Сумської міськради уклали договір купівлі-продажу, згідно п.1.1 якого, позивач (продавець за договором) зобовязався систематично постачатиі передавати у власність відповідачу (покупцю за договором) товар, а відповідачзобовязався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплатуна умовах договору (а.с. 12 - 14-а).
Пунктами 1.2, 2.1-2.3 вказаного договору сторони передбачили, який саме товарбуде постачатисьпозивачем (а саме: бітум, відсів, щебінь, сіль молота, дизельне паливо, бензин), а також обумовлено, що товари за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами та цінами визначаються специфікаціями за згодою сторін, які підписуються сторонами та є невідємною частиною даного договору.
Пунктом 13.1 договору сторони визначили, що він набуває чинностіз моменту підписання його сторонами і діє до 01.03.2015 р.
Недійсність вищезгаданої договору не встановлена законом і він не визнавався судом недійсним.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 02.08.2010 р. у справі № 14/75-10, в якій брали участь ці самі, було зобовязано відповідача виконувати умови вищезазначеного договору купівлі-продажу б/н від 05.01.2010 р., у звязку з тим, що в червні 2010 р. в односторонньому порядку відповідачвідмовлявся від виконання своїх зобовязань за цим договором (а.с. 15-16).
В лютому 2011 року позивачустало відомо, що на сайті http://tendergid.ua/ua/ тендери/галузі/будівництво/регіони/Сумська область/sort/date:desc відповідачем булорозміщено обяву про проведення тендеру через відкриті торги на закупівлю товарів, поставка яких позивачем відповідачу передбачена договором б/н від 05.01.2010 р.
22.02.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою за вих. № 026 (а.с. 28)щодо неухильного виконання умов вищезазначеного договору б/н від 05.01.2010 р.та запропонував зупинити процедуру закупівлі.
У відповідь на вищезазначений лист-вимогу відповідач надіслав позивачу лист за вих. № 101 від 25.02.2011 р. (а.с. 29), в якому повідомив позивача, що згідно протоколу № 2 засідання комітету з конкурснихторгів від 23.12.2010 р. розглянуто та затверджено план державних закупівель на 2011 рік відповідача та згідно протоколу № 3 засідання комітету з конкурсних торгів від 20.01.2011 р., розглянуто питання щодо закупівлі та обрання процедури закупівлі товарів, у т.ч. поставка яких передбачена у специфікації на 2011 рік до договору купівлі-продажу б/н від 05.01.2010 р. При цьому відповідач послався на те, що згідно ст. 40, п. 4 Закону України “Про здійснення державних закупівель”, забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів до/без проведення процедурзакупівель, крім випадків, передбачених законом, а тому пропозиція позивача про добровільне зупинення процедури закупівлі не може бути прийнята відповідачем.
Задовольняючи позов в частині скасування рішення комітету з конкурсних торгів від 23.12.2010 р. (протокол № 2) та в частині скасування рішення комітету з конкурсних торгів від 20.01.2011 р. (протокол № 3), суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо включення до плану державних закупівель на 2011 рік та щодо обрання процедури закупівлі, які підлягають поставці у 2011 році відповідачупозивачем, згідно обовязкового до виконання сторонами договору купівлі-продажу б/н від 05.01.2010 р.та специфікації № 1 від 20.01.2011 р. до нього, є неправомірними, адже відповідно до норм ст. 5 ЦК України, Закон України “Про здійснення державних закупівель” від 01.06.2010 р. № 2289-VI не має зворотноїсили (зворотної дії в часі), а тому норми цього Закону не розповсюджується на договори про закупівлі, укладені до набрання ним чинності. Таким чином, як вважає суд першої інстанції, такими діями відповідач порушує ст.ст. 525,526,629 ЦК України, а також законні права та інтереси позивача як сторони по договору купівлі-продажу б/н від 05.01.2010 р., який діє до 01.03.2015 р.
Колегія суддів з таким висновком не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.
При цьому, під заходами, спрямованими на запобігання правопорушення, у розумінні названої статті, визнаються тільки ті заходи, які передбачені у Господарському процесуальному кодексі України, а саме вжиття запобіжних заходів до подання позову, (розділ V-1 цього Кодексу) та вжиття заходів до забезпечення позову (розділ Х Кодексу).
Згідно ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд зясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
В силу ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів в силу ч. 2 ст. 16 ЦК України можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Способи, якими суд може захистити права та законні інтереси субєктів господарювання, визначені також у ст. 20 ГК України.
Зазначений перелік способів захисту не є вичерпним, однак у разі порушення цивільного права чи інтересу у позивача виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення. Тобто, позивач повинен обрати саме такий спосіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги про скасування рішень комітету з конкурсних торгів та зобовязання відповідача виконати у повному обсязі умови договору від 05.01.2010 р. та специфікації № 1 від 20.01.2011 р., по своїй суті є вимогами про спонукання відповідача до визнання права позивача на здійснення ним поставки товарів за вказаним договоромвід 05.01.2010 р. та специфікації № 1 від 20.01.2011 р.
Проте, ні ст. 16 ЦК України, ні ст. 20 ГК України не містять такого способу захисту порушеного права.
Вказана позовна вимога за своєю правовою природою є вимогою про встановлення факту протиправної бездіяльності відповідача, що у свою чергу не призводить до поновлення порушених прав.
Разом з тим, як зазначено в самому оскаржуваному рішенні суду першої інстанції від 11.03.2011 р., позивачем не наведено жодного доказу невиконання відповідачем обов'язків за договором від 05.01.2010 р., які б свідчили про порушення, невизнання або оспорювання прав позивача за цим договором.
Також, позивачем не надано доказів порушення його прав оспорюваними рішеннями комітету з конкурсних торгів, які могли б стати підставою для їх скасування, оскільки ці рішення не передбачають припинення чи розірвання договору від 05.01.2010 р., укладеного між позивачем та відповідачем.
Таким чином, рішення комітету з конкурсних торгів КП “Шляхрембуд”Сумської міської ради від 23.12.2010 р. та від 20.01.2011 р. не порушують, не оспорюють та не можуть порушувати права позивача за даним договором, а отже їх скасування не може захистити позивача від порушення відповідачем своїх обов'язків за договором у майбутньому.
Отже, суд першої інстанції безпідставно вказав, що «дії відповідача щодо включення до плану державних закупівель на 2011 рік та щодо обрання процедури закупівлі, які підлягаютьпоставці у 2011 році відповідачеві позивачем згідно обовязкового до виконання сторонами договору купівлі-продажу б/н від 05 січня 2010 року та специфікації № 1 від 20.01.2011 року до нього, є неправомірними», адже такі дії відповідача спрямовані на виконання вимог ст. 87 ГК України, відповідно до якої закупівлі товарів, робіт чи послуг комунальне унітарне підприємство застосовує процедури закупівель, визначені Законом України "Про здійснення державних закупівель".
Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору. Таким чином, наявність договору купівлі-продажу від 05.01.2010 р. не може обмежувати прав відповідача на укладання договорів купівлі-продажу аналогічного товару з іншими суб'єктами господарювання, в т.ч. проводити відкриті торги з закупівлі вказаного товару.
Крім того, пунктом 1.2. вказаного договору встановлено граничні обсяги поставок товару й зазначено, що вказана кількість товару може змінюватися за погодженням сторін. Отже, потреба відповідача у додатковій кількості товару може бути задоволена на власний вибір відповідача, в т.ч. за рахунок укладання договорів з іншими суб'єктами господарювання. З метою визначення таких суб'єктів господарювання комітетом з конкурсних торгів КП “Шляхрембуд” Сумської міськради і були прийняті спірні рішення від 23.12.2010 р. та від 20.01.2011 р., які не стосуються раніше укладених договорів та не передбачають односторонньої відмови від договору купівлі-продажу від 05.01.2010 р., про що відповідач й повідомив позивача у вищевказаній відповіді за вих. № 101 від 25.02.2011 р. (а.с. 29) на лист-вимогу позивача.
Таким чином, вимога позивача про зупинення процедури закупівлі є незаконною та порушує права позивача на свободу договору.
Про належне виконання зобов'язань свідчить і той факт, що на час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України продовжував виконувати всі умови договору від 05.01.2010 р., продовжував приймати товар та своєчасно здійснював його оплату, що підтверджується відсутністю відповідних претензій з боку позивача. Також, після прийняття Господарським судом Сумської області рішення від 02.08.2010 р. у справі № 14/75-10 про зобов'язання відповідача виконувати умови договору від 05.01.2010 р., останній не надсилав повідомлень про односторонню відмову від вказаного договору чи його дострокове розірвання.
Таким чином, висновок суду про порушення відповідачем ст.ст. 525,526,629 ЦК України та про невизнання ним права на здійснення поставки товарів у 2011 році за обов'язковим до виконання договором купівлі-продажу від 05.01.2010 р. не відповідає дійсним обставинам справи.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що Господарський суд Сумської області при вирішенні справи не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи та не правильно застосував норми матеріального права, а тому оскаржуване рішення суду першої інтонації в частині скасування рішень комітету з конкурсних торгів КП “Шляхрембуд”Сумської міської ради від 23.12.2010 р. та від 20.01.2011 р. є незаконним та необґрунтованим, а тому це рішення підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга має бути задоволеною частково.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Прокурора міста Суми задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Сумської області від 11.03.2011 р. у справі № 5021/466/2011 скасувати: 1) в частині задоволення позовних вимог про скасування рішення комітету з конкурсних торгів КП “Шляхрембуд”Сумської міської ради від 23.12.2010 р. (протокол № 2) в частині проведення закупівлі у 2011 р.бітуму, гранітної продукції, щебеню, солі технічної; та 2) в частині задоволення позовних вимог про скасування рішення комітету з конкурсних торгів КП “Шляхрембуд”Сумської міської ради від 20.01.2011 р. (протокол № 3) в частині проведення закупівлі бітуму та асфальту природних, піску та гравію (пункти 6,7).
В іншій частині рішення залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Повний текст постанови підписаний 05.12.2011 р.
Судове рішення № 19923551, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 05.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5021/466/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: