Постанова № 19923399, 02.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2011 р. Справа № 18/2308/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя ,

суддя , суддя

при секретарі Сиротніковій Я.Є.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю №Л-29 від 31.10.2011р.

3-ї особи - ОСОБА_2 за довіреністю №1688 від 04.06.2010р.

відповідача - ОСОБА_3 за довіреністю №138 від 15.07.2011р.

3-ї особи- ОСОБА_4 за довіреністю №04-03-02/11 від 01.01.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом (вх. №4650 П/2-7) на рішення господарського суду Полтавської області від 04.10.11р. у справі № 18/2308/11,

за позовом Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лан", с. Шенгури,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача: Національний банк України, м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Добробут", смт. Козельщина,

про звернення стягнення на заставлене майно,

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лан", с. Шенгури,

до Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку", м. Київ,

про зобов'язання Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" подати реєстратору обтяжень рухомого майна Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України заяву про припинення обтяження, внесеного на підставі договору застави 314/10-66-"З" від 16.10.2009 року і вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за номером 9161475,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.10.2011р. (суддя Тимощенко О.М.) первісний позов задоволено.

З метою часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" по кредитному договору №14/10-66 від 26.05.2005р. у сумі 200 000,00 грн. заборгованості по кредиту звернуто стягнення на належне ТОВ "Агрофірма "Лан" ( с. Шенгури, Кобеляцький район, Полтавська область, 39252, код ЄДРПОУ 31374188, інші реквізити невідомі) та передане в заставу Акціонерному банку "Банк регіонального розвитку" (вул. Машинобудівна,44, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 19338316, накопичувальний рахунок №32078415801 в ГУ НБУ по м. Києву і Київської області, МФО 321024, інші реквізити невідомі) згідно договору застави №14/10-66-"З" від 16.10.2009р. рухоме майно, а саме:

-Комбайн зернозбиральний СLAAS LEXION- 460, 1999 року випуску, заводський № 45402193, двигун № 901504957963, реєстраційний НО 21066, що належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 122214, виданого Кобеляцькою Інспекцією ДТН 30.05.2005 р.;

-Комбайн зернозбиральний СLAAS LEXION- 460, 1999 року випуску, заводський № 45402186, двигун № 901504957339, реєстраційний НО 21068, що належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 122216, виданого Кобеляцькою Інспекцією ДТН 30.05.2005 р.;

-Комбайн зернозбиральний СLAAS LEXION - 460, 1999 року випуску, заводський № 45402191, двигун № 901504957195, реєстраційний НО 21067, що належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 122215, виданого Кобеляцькою Інспекцією ДТН 30.05.2005 р.;

- Сільськогосподарську техніку, наведену в додатку № 1 до договору, а саме: Жатку кукурузну Geringhoff (2 шт.), борона БГР-4,2 ( 1 шт.), борона важка дискова ( 1 шт.), плуг ПН 9/35 (1 шт.), культиватор АГ-6 "Европак" ( 1 шт.), культиватор КПС-4м ( 2 шт.), сіялку зернотукову СЗ-5,4-06 (1 шт.), оприскувач ОПШ-2000 ( 1 шт.), разбрасиватель мін.добрив ( 1 шт.), ботвоуборочну машину БМ-6 ( 1 шт.), копатель свекли з комплексом ЖП ( 1 шт.), подборщик свекли з комплексом ЖП ( 1 шт.), с епаратор РВ-БЦСМ-25-01 ( 1 шт.), зернометатель ЗМ-60 А ( 2 шт.), зернометатель ЗМ-60 А ( 1 шт.), протравливатель семян ПК-20 (1 шт.), двигун ЯМЗ 236М2 (1 шт.), двигун ЯМЗ 236Д ( 1 шт.), компресор (1 шт.), оприскувач ранцевий (2 шт).

Шляхом продажу вказаного майна на прилюдних торгах за ціною, визначеною під час виконання рішення суду в межах виконавчого провадження згідно експертної оцінки.

За рахунок вартості заставного майна задоволено частину вимог Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лан" по кредитному договору №14/10-66 від 26.05.2005 року в сумі 200 000 грн. за кредитом.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лан" (с. Шенгури, Кобеляцький район, Полтавська область, 39252, код ЄДРПОУ 31374188, інші реквізити невідомі) на користь Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" (вул. Машинобудівна,44, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 19338316, накопичувальний рахунок №32078415801 в ГУ НБУ по м. Києву і Київської області, МФО 321024, інші реквізити невідомі) - 2000,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" про зобов'язання Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" подати реєстратору обтяжень рухомого майна Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України заяву про припинення обтяження, внесеного на підставі договору застави №14/10-66-"З" від 16.10.2009 року і вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за номером 9161475 - відмовлено.

ТОВ "Агрофірма "Лан" з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції за позовом АБ "Банк регіонального розвитку" до ТОВ "Агрофірма "Лан" в задоволенні позовних вимог щодо звернення стягнення на заставлене рухоме майно, належне ТОВ "Агрофірма "Лан" та передане в заставу АБ "Банк регіонального розвитку" згідно договору застави №14/10-66-"З" від 16.10.2009р. та прийняти нове рішення, яким було б передбачено задоволення зустрічного позову. Зокрема посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме вимог статті 35 ГПК України, щодо не врахування преюдиційних фактів встановлених рішеннями судів в межах інших судових спорів, якими було встановлено законність зарахування зустрічних однорідних вимог, у тому числі і за кредитним договором №14/10-66 від 26.05.2005 року.

В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача вважає вимоги апеляційної скарги законними та обґрунтованими. Правом надання письмового ставлення до апеляційної скарги не скористався.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №11720). Зокрема зазначив, що місцевим господарським судом обґрунтовано не були прийняті до уваги рішення судів на які посилається відповідач, з огляду на те, що існують інші судове рішення, які були прийняті пізніше, і в межах яких досліджувалась недійсність правочину зарахування зустрічних грошових вимог. Також наголосив на тому, що позиція неможливості зарахування зустрічних вимог в процедурі ліквідації банківської установи з порушенням встановленої законом черговості задоволення кредиторських вимог була висловлена в своїх постановах Верховним судом України.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача повністю підтримав наведене позивачем по справі також навів інші підстави викладені у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №11251). Просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін. А апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів встановила.

26.05.2005р. між сторонами було укладено кредитний договір №14/10-66 (а.с.27-а.с.29 т. 1), згідно з умовами якого банк (позивач) зобов'язався надати позичальнику (відповідачу) кредит в сумі 2 810 000,00 грн., а відповідач - використати кредит на цілі, зазначені у договорі, своєчасно сплачувати позивачу проценти за користування кредитом із розрахунку 16 процентів річних, після чого повернути кредит в строк до 25.05.2008 р. (п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. кредитного договору).

Умовами кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму загальної заборгованості за кредитом (п. 5.2. кредитного договору). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту (п. 5.5. кредитного договору). Нараховані проценти відповідач сплачує щоквартально не пізніше 5-го числа місяця, наступного за відповідним кварталом (п. 5.6. кредитного договору).

Надання кредиту здійснюється на підставі відповідної заяви позичальника (п. 4.3. кредитного договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором (п.10.3 договору). Всі зміни і доповнення до договору оформлюються додатковою угодою сторін, яка є невід'ємною частиною договору.

Додатковими угодами № 1 від 20.03.2006 р., № 2 від 21.09.2007 р., № 3 від 30.12.2008 р. та № 4 від 30.09.2010 р. (а.с.31-а.с.34 т.1) умови кредитного договору були частково змінені, зокрема, нараховані проценти відповідач зобов'язався сплачувати щоквартально не пізніше останнього робочого дня останнього місяця кварталу, за який вони нараховані; строк користування кредитом був продовжений спочатку до 31.12.2008 р., потім до 30.09.2009 р. та до 01.07.2010 р.

Як вказує позивач і не заперечує відповідач, останньому було надано кредит в сумі 2 810 000,00 грн. на підставі заяви №1-05/108 від 26.05.2005р. (а.с.35 том 1).

Проте, як вірно встановлено місцевим господарським судом, в порушення взятих на себе зобов'язань отриманий кредит відповідач не повернув в установлений строк, проценти у повному обсязі не сплатив.

Відповідальність позичальника за порушення договору передбачена п.8 договору кредиту. Так, згідно ч.1 п.8.1 договору, за повне або часткове прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня.

Кредитний договір передбачає також, що за повне або часткове прострочення сплати процентів по кредиту позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня (ч.2 п.8.1. Кредитного договору). Станом на 02 серпня 2011 року заборгованість за кредитом склала 2810000,00 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання зобов'язань по даному кредитному договору між сторонами 16.10.2009 р. було укладено договір застави № 14/10-66-„3" (а.с.17-а.с.21 т. 1), за умовами якого відповідач (заставодавець) в якості забезпечення виконання зобов'язань за укладеним з позивачем кредитним договором № 14/10-66 від 26.05.2005 р. передав в заставу позивачу (заставодержателю) належне йому рухоме майно, а саме:

-Комбайн зернозбиральний СLAAS LEXION- 460, 1999 року випуску, заводський № 45402193, двигун № 901504957963, реєстраційний НО 21066, що належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 122214, виданого Кобеляцькою Інспекцією ДТН 30.05.2005 р.;

-Комбайн зернозбиральний СLAAS LEXION- 460, 1999 року випуску, заводський № 45402186, двигун № 901504957339, реєстраційний НО 21068, що належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 122216, виданого Кобеляцькою Інспекцією ДТН 30.05.2005 р.;

-Комбайн зернозбиральний СLAAS LEXION - 460, 1999 року випуску, заводський № 45402191, двигун № 901504957195, реєстраційний НО 21067, що належить заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 122215, виданого Кобеляцькою Інспекцією ДТН 30.05.2005 р.;

- Сільськогосподарську техніку, наведену в додатку № 1 до договору, а саме: Жатку кукурузну Geringhoff (2 шт.), борона БГР-4,2 ( 1 шт.), борона важка дискова ( 1 шт.), плуг ПН 9/35 (1 шт.), культиватор АГ-6 "Европак" ( 1 шт.), культиватор КПС-4м ( 2 шт.), сіялку зернотукову СЗ-5,4-06 (1 шт.), оприскувач ОПШ-2000 ( 1 шт.), разбрасиватель мін.добрив ( 1 шт.), ботвоуборочну машину БМ-6 ( 1 шт.), копатель свекли з комплексом ЖП ( 1 шт.), подборщик свекли з комплексом ЖП ( 1 шт.), сепаратор РВ-БЦСМ-25-01 ( 1 шт.), зернометатель ЗМ-60 А ( 2 шт.), зернометатель ЗМ-60 А ( 1 шт.), протравливатель семян ПК-20 (1 шт.), двигун ЯМЗ 236М2 в кількості (1 шт.), двигун ЯМЗ 236Д ( 1 шт.), компресор (1 шт.), оприскувач ранцевий (2 шт).

Заставна вартість на дату підписання договору становить за домовленістю сторін 2766240,00 грн. (п. 1.3. договору застави).

Відповідно до п.1.1 договору застави, згідно з цим договором заставодавець зобов'язується відповідати за виконання ним зобов'язань, що випливають з кредитного договору №14/10-66 від 26.05.2005р. та додаткових угод до нього. За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити вимоги в повному обсязі, що визначається на момент задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, неустойку, пеню, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, витрати, що будуть понесені заставодержателем при зверненні стягнення на заставлене майно, його реалізації (п.2.1.5 договору застави).

Договором застави обумовлено, що позивач має право звернути стягнення на предмет застави або його частину згідно з чинним законодавством України у випадку (п.2.1.3. Договору застави):

- якщо в момент настання терміну виконання заставодавцем зобов'язання (в тому числі і по сплаті будь-яких платежів, які повинні бути здійснені відповідно до Кредитного договору), забезпеченого заставою згідно з цим Договором, воно не буде виконане;

- виникнення у нього права вимагати дострокового погашення боргу та/або дострокового виконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором;

- інших випадках, передбачених чинним законодавством, цим договором та кредитним договором.

В разі виникнення права звернення стягнення на предмет застави заставодержатель вправі реалізувати його відповідно до чинного законодавства України (п.2.1.6 договору застави).

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.ст.1054,1055 ЦК України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст.1049 ЦК України). Відповідно до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст.572 ЦК України).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Статтею 589 ЦК України визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя (ст.590 ЦК України).

Посилання апелянта на те, що господарський суд Полтавської області при розгляді справи №10/74 встановив факт припинення зобовязань по кредитному договору №14/10-66 від 26.05.2005 року відповідно до статті 601 ЦК України та 202 ГК України, і це не було прийнято до уваги судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, відхиляються колегією суддів, з огляду на те, що в матеріалах справи наявне рішення господарського суду Полтавської області від 31.03.2011 року у справі №18/550/11, яким визнано недійсним вчинений ТОВ «Агрофірма «Лан» односторонній правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, у тому числі вимог АБ «БРР» за укладеним з ТОВ «Агрофірма «Лан» кредитним договором №14/10-66 від 25.05.2005 року.

Крім того колегія суддів приймає до уваги наступне.

Згідно положень частини 3 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу.

В постановах Верховного суду України від 03.10.2011 року у справі №27/291-10, від 03.10.2011 року у справі №27/292-10, від 24.10.2011 року у справі №16/041-10, прийнятих в порядку перегляду постанов Вищого господарського суду, з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зазначається про неможливість зарахування зустрічних вимог у процедурі ліквідації банку з посиланням на статтю 602 ЦК України, оскільки це призвело б до порушення порядку погашення вимог кредиторів встановленого ЗУ “Про банки і банківську діяльність”.

Як вірно встановлено судом першої інстанції постановою Національного банку України №713 від 02.12.2011 року відкликано банківську ліцензію та запроваджено процедуру ліквідації публічного акціонерного банку «Банк регіонального розвитку” (а.с.67 т.1).

Згідно з частиною 4 статті 110 ЦК України особливості ліквідації банків встановлюються Законом «Про банки і банківську діяльність».

Статтею 93 Закону України “Про банки і банківську діяльність” визначено порядок здійснення ліквідатором заходів щодо підготовки задоволення вимог кредиторів, яким передбачено, зокрема, складання переліку акцептованих банком вимог кредиторів для затвердження Національним банком України. Після затвердження переліку вимог кредиторів їх задоволення здійснюється в порядку встановленому статтею 96 вищевказаного Закону.

Матеріалами справи, а саме рішенням Національного банку України №257 від 13.04.2010 року затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів АБ «Банк регіонального розвитку» (а.с.257 т.1).

Враховуючи наведені обставини колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про задоволення первісних позовних вимог та відмову у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Агрофірма «Лан» про зобов'язання АБ "Банк регіонального розвитку" подати реєстратору обтяжень рухомого майна Полтавського підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України заяву про припинення обтяження і вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за номером 9161475, з тих підстав, що зобовязання ТОВ АФ «Лан»перед АБ «Банк регіонального розвитку" по кредитному договору №14/10-66 від 26.05.2005р. не є припиненими.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Полтавської області від 04.10.2011 року у справі №18/2308/11 є законним, обґрунтованим, прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, і підстав для задоволення апеляційної скарги, щодо його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лан» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 04.10.2011 року у справі №18/2308/11 залишити без змін.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписаний 05.12.2011р.