Постанова № 19923334, 02.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2011 р. Справа № 5023/7689/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кошелева-Скряр О.В.

відповідача - не з'явився,

перша третя особа - не з'явився,

друга третя особа - Козирєва О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Куп'янської районної державної адміністрації Харківської області (вх. № 4848 Х/1-7) та апеляційну скаргу та третьої особи - Петропавлівської сільської ради (вх. № 4850 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2011 року у справі

за позовом Куп'янської районної державної адміністрації Харківської області, м. Куп'янськ,

треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) Головне управління Держкомзему в Харківській області, м. Харків,

2) Петропавлівська сільська рада, с. Петропавлівка Куп'янського району Харківської області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1

про розірвання договору,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Куп'янська районна державна адміністрація Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ФОП ОСОБА_4, в якій просить розірвати укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки від 31.03.2005р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2011 року у справі № 5023/7689/11 (суддя Бринцев О.В.)в задоволенні позову відмовлено.

Позивач (Купянська райдержадміністрація Харківської області) з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2011 року у справі № 5023/7689/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Петропавлівська сільська рада, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, з рішенням господарського суду першої інстанції також не погодилася, звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального права, просила рішення господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2011 року у справі № 5023/7689/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2011 року апеляційні скарги позивача та третьої особи об'єднані в одне апеляційне провадження.

В судовому засіданні представник позивача свою апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник третьої особи - Петропавлівської сільської ради, в судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник третьої особи - Головного управління Держкомзему в Харківській області, в судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, направив на адресу Харківського апеляційного господарського суду телеграму, в якій виклав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою відповідача. Також, відповідач направив на адресу Харківського апеляційного господарського суду факсограму, в якій просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з хворобою відповідача.

Розглянувши зазначені вище клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

До заявлених клопотань відповідачем не додано жодного доказу на підтвердження обставин, викладених в цих клопотаннях. Такими доказами могли б стати копія листка тимчасової непрацездатності або довідка закладу охорони здоров'я, якими б підтверджувався факт хвороби відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення заявлених відповідачем клопотань про відкладення розгляду справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача і другої третьої особи, та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - Куп'янська районна державна адміністрація Харківської області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - ФОП ОСОБА_4, в якій просив розірвати укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки від 31.03.2005р. про передачу в оренду земельної ділянки площею 43,4929 га, в тому числі сільськогосподарської землі (пасовища) 26,2963 га, інші -2,2717 га, під гідротехнічні споруди - 0,4880 га, під водою 14,3460 га, яка знаходиться за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп'янського району Харківської області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 13, 16 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації". Позивач стверджує, що відповідач порушує умови договору. Зокрема, позивач вказує, що відповідач не пускає безперешкодно тварин до водопою у відведених місцях; не облаштував місця загального водокористування громадян і не забезпечив їх первинними рятувальними засобами; не проводить обстеження дна акваторії водолазами і очищення їх від сторонніх предметів; не дотримується екологічної безпеки землекористування, державних стандартів норм і правил.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції по справі проти задоволення позову заперечує та вказує, що нею у повному обсязі виконуються умови спірного договору оренди землі, а саме своєчасно і в повному обсязі сплачується орендна плата, проведено зариблення водоймища, влаштовано водопій для тварин, облаштовані місця загального водокористування громадян і вони забезпечені первинними рятувальними засобами, проведено обстеження дна акваторії водолазами і очищення їх від сторонніх предметів та витримані правила екологічної безпеки землекористування.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що 18.03.2005р. Купянською районною державною адміністрацією Харківської області ухвалено розпорядження №85, яким затверджено проект землеустрою та надано в оренду ФОП ОСОБА_4 земельну ділянку з прибережною захисною смугою загальною площею 43,4020 га, в тому числі під водою 14,3460 га; сільськогосподарських земель, в т.ч 26,2963 га пасовища; інші (порушені землі) 2,2717 га; під гідротехнічними спорудами 04.880 га.

31.03.2005р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі зареєстрований в державному реєстрі земель 15.04.2005р. за №10 згідно якого передбачена названим розпорядженням Купянської РДА від 18.03.2005р. №85 земельна ділянка передана в строкове платне користування відповідачеві ФОП ОСОБА_4

За умовами пункту 25 договору оренди землі від 31.03.2005р. №10 відповідач серед іншого прийняв на себе зобовязання по дотриманню екологічної безпеки землекористування, додержання державних стандартів, норм і правил; по безперешкодному допуску тварин до водопою у відведених місцях; по облаштуванню місць загального водокористування для безкоштовного задоволення потреб громадян (облаштування пляжу, облаштування місця купання первинними рятувальними засобами); по організації один раз на рік обстеження дна акваторії відведеного для купання людей водолазами і очищення його від сторонніх предметів.

02.06.2011р. Купянська робоча група з питань раціонального та ефективного використання земель та запобігання порушення земельного законодавства провела перевірку фактичного стану земельної ділянки, яка знаходиться в оренді ФОП ОСОБА_4 за результатами якої, у відповідному акті вказала, що на відповідній земельній ділянці відсутній підїзд для забору води пожежної машини; вирита канава, що є небезпечним місцем для прогону стада ВРХ до водопою та пасовища.

18.08.2011р. названа Купянська робоча група провела повторну перевірку спірної земельної ділянки, і у відповідному акті зазначила про відсутність підїзду для забору води пожежної машини; не проведення рекультивації виритої канави, що є небезпечним місцем для прогону стада ВРХ до водопою та пасовища; не виділення місця для водопою ВРХ громадської череди.

У звязку з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд зазначав, що позивачем не витриманий тягар доказування і докази, є необхідними для ухвалення рішення про розірвання договору, суду не надані.

Так, місцевий господарський суд із посиланням на положення статей 143, 144 Земельного кодексу України, зазначив, що в матеріалах справи відсутні протоколи про порушення земельного законодавства, які є належними і необхідними доказами наявності підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку. Немає також і приписів про усунення порушень земельного законодавства, постанов про притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності. Так само не містять матеріали справи і доказів того, що відповідним органом державної влади (Купянською РДА) було винесено розпорядження про розірвання договору оренди землі від 31.03.2005р. №10, яке також є необхідною умовою для розірвання договору в судовому порядку у відповідності до ст.144 Земельного кодексу.

Місцевим господарським судом також зазначено, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності повноважень Купянської робочої групи з питань раціонального та ефективного використання земель та запобігання порушенням земельного законодавства проводити перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства та умов договору.

Також, місцевий господарський суд, серед іншого, з посиланням на статтю 651 Цивільного кодексу України вказував, що позивачем ні у позові ні у запереченнях на відзив не обґрунтовано, що перелічені в позовній заяві порушення умов договору оренди землі від 31.03.2005р. №10 носять істотний характер. На думку суду умови спірного договору щодо забезпечення водопою ВРХ, облаштування місць загального водокористування тощо, носять другорядний, похідний характер і не повязані із основними цілями за для яких укладався договір - цільове використання земельної ділянки, сплата орендної плати.

Однак за такими висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може, та вважає необхідним зазначити наступне.

Положеннями статті 1 та частини 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У відповідності до статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статті 32 Закону України „Про оренду землі”, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 15 Закону України «Про оренду землі», визначає умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду істотною умовою договору оренди землі.

Абзацом 1 частини 1 статті 25 Закону України «Про оренду землі» встановлено право орендаря земельної ділянки самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Пунктом 29 договору оренди землі від 31.03.2005р. №10 встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обовязків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, передбачених законом.

Таким чином, чинним законодавством України встановлюється обовязок використання орендованої земельної ділянки відповідно до умов договору, а можливість розірвання договору в судовому порядку у разі недотримання його умов передбачена як вимогами наведених вище статей Закону, так і умовами укладеного між сторонами у справі Договору.

Щодо посилань господарського суду першої інстанції на положення статей 143, 144 Земельного кодексу України, та положення статті 651 Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що як на підставу позову позивач посилався на порушення відповідачем вимог статей 23, 24, 25 Закону України «Про оренду землі» в частини невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору, а не на порушення відповідачем вимог земельного законодавства, які є підставами для примусового припинення прав на земельну ділянку та визначені статтею 143 Земельного кодексу України в порядку, встановленому статтею 144 Земельного кодексу України.

З приводу положень статті 651 Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що вказані норми є загальними стосовно положень спеціальних статей 13, 32 Закону України «Про оренду землі», а відтак застосуванню до спірних правовідносин підлягають саме положення Закону України «Про оренду землі».

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем умов спірного договору.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням.

Так, відповідно до пунктів 11 та 12 договору оренди землі від 31.03.2005 року, цільове призначення земельної ділянки земельна ділянка водного фонду (ставок) водогосподарського призначення, земельна ділянка передається в оренду для рибогосподарських потреб.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 2 Закону України «Про тваринний світ», завданнями законодавства України про охорону, використання і відтворення тваринного світу є: регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу; збереження та поліпшення середовища існування диких тварин; забезпечення умов збереження всього видового і популяційного різноманіття тварин.

Згідно зі статтею 11 названого Закону, державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, до яких належать спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства та їх територіальні органи, інші спеціально уповноважені на це органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень. Органам місцевого самоврядування законами можуть бути надані окремі повноваження органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Статтею 13 Закону України «Про тваринний світ»встановлено, що до повноважень спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу належить, зокрема, здійснення нормативного регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; розроблення порядку видачі відповідних дозволів чи інших документів на право використання об'єктів тваринного світу, а також забезпечення видачі таких документів на право використання об'єктів тваринного світу, які належать до природних ресурсів загальнодержавного значення; видача відповідних дозволів чи інших документів на право переселення об'єктів тваринного світу, організація роботи з їх штучного відтворення; здійснення інших повноважень, передбачених законом.

Наказом № 154 від 28.10.1998 року Державного комітету рибного господарства України затверджена «Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання»(чинний на момент укладення спірного договору).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції, ця інструкція визначає порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання у рибогосподарських водних об'єктах або їх ділянках загальнодержавного значення підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності), громадянами України - користувачами.

Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що для здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання юридичній або фізичній особі потрібно подати до Головного управління охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (надалі - Головрибвод) погоджені державним органом рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об'єкт документи, передбачені пунктами 2.1.1 2.3.7 Інструкції.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції Головрибвод у місячний термін після отримання розглядає подані документи і затверджує Режим відповідного водного об'єкта або його ділянки. Користувач, якому видано Режим, має одноосібне право на спеціальне використання водних живих ресурсів у цьому водному об'єкті або його ділянці.

Аналогічні за своїм змістом вищенаведені положення містяться і в «Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах», затвердженої наказом № 4 від 15.01.2008 року Державного комітету рибного господарства України, яким визнано таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету рибного господарства України від 28.10.98 № 154 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання".

Відповідно до листа Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Харківській області Державного комітету рибного господарства України № 1870-01-07 від 03.10.2011 року, відповідач за дозвільними документами, які надають право здійснювати вилов водних живих ресурсів та їх вселення станом на 01.10.2011 року до управління не звертався.

Таким чином, колегія суддів вважає, що матеріалами справи не підтверджено вселення відповідачем у встановленому законом порядку водних живих ресурсів до спірного обєкту водного фонду, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач використовує земельну ділянку не для цілей риборозведення, тобто всупереч істотним умовам пунктів 11 та 12 спірного договору оренди землі від 31.03.2005 року.

Також, вивченням матеріалів справи встановлено, що відповідач неналежним чином виконував свої зобовязання, встановлені пунктом 25 спірного договору щодо організації один раз на рік обстеження дна акваторії відведеного для купання людей водолазами і очищення його від сторонній предметів.

В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач, посилаючись на договір № 18 від 13.08.2011 року, укладений між ним та Комунальним підприємством рятувальна-водолазна станція Купянської міської ради та акт № 12 від 15.08.2011 року водолазного обстеження дна акваторії пляжу ставка «Сибирянський», вказує, що наведений вище обовязок ним виконується.

Проте, з таким твердженням відповідача колегія суддів не погоджується.

Так, вказаний договір і акт укладено та складено лише у серпні 2011 року, в той час як за умовами спірного Договору, відповідач був зобовязаний проводити обстеження дна акваторії відведеного для купання людей водолазами і очищення його від сторонній предметів один раз на рік.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази проведення водолазного обстеження в проміжок часу з моменту укладення спірного договору до 15.08.2011 року, колегія суддів вважає, що відповідач на протязі більш ніж пяти років не виконував, обумовлений пунктом 25 договору свій обовязок щодо організації один раз на рік обстеження дна акваторії відведеного для купання людей водолазами і очищення його від сторонній предметів.

Вказані обставини також підтверджуються листом Комунального підприємства Комунальним підприємством рятувальна-водолазна станція Купянської міської ради №8/1 від 01.08.2011 року, з якого вбачається, що відповідач з 2005 року до 01.08.2011 року не користувалась послугами комунального підприємства.

Щодо виконання відповідачем умов пункту 25 спірного договору щодо безперешкодного допуску тварин для водопою у відведених місцях, колегія суддів зазначає наступне.

З листа Міськрайонного управління Держкомзему у місті Купянськ і Купянському районі Харківської області Головного управління Держкомзему у Харківській області Державного комітету України із земельних ресурсів вбачається, що 18.08.2011 року головним державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель міста Купянськ і Купянського району Харківської області була проведена позапланова дотримання вимог земельного законодавства СПД ОСОБА_4 За результатами проведеної перевірки було встановлено, що земельна ділянка використовується з порушенням земельного законодавства (статті 168 Земельного кодексу України), а саме в зоні прибережної захисної смуги здійснено зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки на площі 0,0896 га без спеціального дозволу.

Відповідно до акту від 05.10.2011 року обстеження земельної ділянки що знаходиться в оренді у відповідача робочою групою у складі заступника голови Купянської райдержадміністрації, завідувача сектору з контролю та використанням та охороною земель Міськрайонного управління Держкомзему у місті Купянськ і Купянському районі Харківської області, встановлено, що на земельній ділянці прибережної захисної смуги вздовж орендованого ставка вирита канава довжиною біля 1280 метрів, шириною біля 0.7 метрів, глибиною від 0.5 до 1 метра на відстані від 44 до 65 метрів від води, яка з одного краю входить в ставок і розмивається стічними водами.

Як вбачається з колективного звернення мешканців села Петропавлівка, акту Петропавлівського сільського голови від 05.06.2011 року про падіння корови в канаву, довідки Купянської центральної міської лікарні від 30.09.2011 року № 1656, зазначена вище канава перешкоджає вільному та безпечному доступу тварин до води.

В обґрунтування своєї позиції по справі, відповідач вказує, що він на виконання вимог статті 44 Водного кодексу України, з метою укріплення прибережної смуги підготував місце для посадки дерев вздовж одного з берегів водного обєкту. Вказані дії були погоджені з керівництвом Петропавлівської сільської ради. Підготовлене місце для посадки дерев займає площу 0,0896 га.

З приводу такої позиції відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

По-перше, виконання дій на забезпечення дотримання обов'язків водокористувача, встановлених статтею 44 Водного кодексу України, не позбавляє відповідача обовязку виконувати умови пункту 25 спірного договору оренди землі щодо безперешкодного допуску тварин для водопою у відведених місцях.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про оренду землі»орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження. В матеріалах справи така письмова згода орендаря відсутня.

Посилання відповідача на узгодження посадки дерев з Петропавлівської сільською радою колегія суддів оцінює критично, оскільки Петропавловська сільська рада не є орендодавцем земельної ділянки за спірним договором оренди.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 2 статті 168 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 1 від 04.01.2005 року затверджено Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок.

Згідно з пунктами 1.1, 1.3, 3.1, 4.1, 4.5 Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, цей Порядок визначає процедуру видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок. Вимоги Порядку щодо отримання дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок є обов'язковими для власників земельних ділянок та землекористувачів, діяльність яких пов'язана з порушенням поверхневого (родючого) шару ґрунту. Власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту. Для отримання дозволу власник земельної ділянки, землекористувач або їх представник (далі - заявник) звертається із письмовою заявою до відповідного органу Держкомзему (далі - інспекційного органу Держкомзему). За результатами розгляду матеріалів інспекційний орган Держкомзему видає дозвіл чи відмовляє у його видачі. У разі відмови у видачі дозволу інспекційний орган Держкомзему письмово повідомляє про це заявника із зазначенням причин відмови.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що відповідачем зазначений вище дозвіл не отримано, а тому, колегія суддів дійшла висновку про те, що зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки відповідачем здійснено з порушенням вимог статей 168 Земельного кодексу України та статті 25 Закону України «Про оренду землі». Також, матеріалами справі підтверджено невиконання відповідачем умов пункту 25 спірного безперешкодного допуску тварин для водопою у відведених місцях.

Щодо твердження місцевого господарського суду про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності повноважень Купянської робочої групи з питань раціонального та ефективного використання земель та запобігання порушенням земельного законодавства проводити перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства та умов договору, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положеннями статей 13, 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації », до повноважень місцевих державних адміністрацій входить, зокрема, здійснення контролю за використанням та охороною земель, води та інших земельних ресурсів.

Розпорядженням Голови Купянської районної адміністрації № 293 від 09.08.2010 року утворено Купянську районну робочу групу з питань раціонального та ефективного використання земель та запобігання порушенням земельного законодавства та затверджено її персональний склад.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в матеріалах справи наявні докази на підтвердження повноважень Купянську районну робочу групу з питань раціонального та ефективного використання земель та запобігання порушенням земельного законодавства.

Також колегія суддів не погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що умови спірного договору щодо забезпечення водопою ВРХ, облаштування місць загального водокористування тощо, носять другорядний, похідний характер і не повязані із основними цілями за для яких укладався договір - цільове використання земельної ділянки, сплата орендної плати.

Так, відповідно частини 1 статті 626 та частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як зазначалось вище, у відповідності до статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положення Цивільного кодексу України та Закону України «Про оренду землі»не містить поняття другорядних або похідних умов договору, а стаття 13 наведеного закону встановлює обовязок орендаря земельну ділянку відповідно до всієї сукупності умов договору та вимог земельного законодавства. Тому вищенаведені висновки місцевого господарського суду не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач користується наданій йому в оренду земельною ділянкою з порушенням чинного земельного законодавства та умов цього договору, що підтверджується матеріалами справи, у звязку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд неповно зясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, у звязку з чим це рішення підлягає скасуванню, а апеляційні скарги задоволенню.

Відповідно до вимог статті 105 Господарського кодексу України, постанова апеляційного господарського суду повинна містити новий розподіл судових витрат у разі скасування рішення місцевого господарського суду. При розподілі судових витрат колегія суддів керується положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Апеляційну скаргу другої третьої особи задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2011 року скасувати.

Постановити нове рішення.

Позов задовольнити.

Розірвати договір про оренду земельної ділянки від 31 березня 2005 року, який був укладений між Куп'янською районною державною адміністрацією та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4, яка діяла на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, зареєстрованого 26.02.2004 року, реєстраційний номер 04058739Ф0040067, а саме про передачу їй в оренду земельної ділянки площею 43,4929 га, в тому числі сільськогосподарської землі (пасовища) 26,2963 га, інші - 2,2717 га, під гідротехнічні споруди - 0,4880 га, під водою 14,3460 га, яка знаходиться за межами населених пунктів Петропавлівської сільської ради Куп'янського району Харківської області.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (63722, АДРЕСА_2, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_1) на користь Куп'янської районної державної адміністрації (63701, Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Леніна, 3) 470,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (63722, АДРЕСА_2, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_1) на користь Петропавлівської сільської ради Куп'янського району Харківської області (63722, Харківська область, Куп'янський район, с. Петропавлівка, вул. Червона, 25-Б) 470,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя