Постанова № 19923061, 28.11.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2011 р. Справа № 5023/6997/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Зучек Є.Н.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4777 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 17.10.11 у справі № 5023/6997/11

за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків,

до приватного підприємства "Спутник", м. Харків,

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

          У позовній заяві до господарського суду Харківської області позивач з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором оренди № 512-Н від 10.12.2001 року просив суд стягнути з відповідача 27504,04 грн. заборгованості з орендної плати, 4324,40 грн. пені.

          Рішенням господарського суду Харківської області від 17.10.2011 р. у справі № 5023/6997/11 (суддя Задорожна І.М.) відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 5023/6997/11 до вирішення господарським судом Харківської області справи № 5023/5983/11 про визнання недійсним договору оренди № 512-Н від 10.12.2001 року.

          Позовні вимоги задоволено частково.

          Стягнуто з приватного підприємства "Спутник" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області 27504,04 грн. заборгованості з орендної плати, 2101,14 грн. пені.

          В іншій частині вимог – стягненні 2223,26 грн. пені - відмовлено.

          Відповідач з цим рішенням не погодився вважає його прийнятим з неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи. Подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу. Просить оскаржуване ним рішення скасувати, позов залишити без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

10.12.2001 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди № 512-Н, за умовами якого позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення на 1-му поверсі окремо розташованої будівлі, загальною площею 958,7 кв.м., яке розміщене за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 16-А, що знаходиться на балансі ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Трансзв*язок". Вартість майна була визначена згідно з експертною оцінкою за станом на 01.08.2001 р. і становить 188300,00 грн. Дане майно було передано в оренду з метою виробництва ґудзиків, емблем для виконання державних замовлень силових структур.

На підставі акту приймання –передачі орендованого майна від 10.12.2001 року вищевказане майно було передано орендодавцю.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 зі змінами від 19.01.2000 року №75 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку –листопад 2001 року –1266,65 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством .

Орендна плата за перший місяць оренди –грудень 2001 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2001 року.

За 22 дні грудня 2001 року ( з 10.12.2001 р. до 31.12.2001 року) сума орендної плати складає: 898,91 грн., зкоригованої на індекс інфляції за грудень 2001 року.

В п.3.2. договору сторони визначили, що орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.3. Договору, орендна плата перераховується орендарем безпосередньо до Державного бюджету України щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на рахунки визначені фінансовими органами.

Згідно п. 5.2. Договору оренди, орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також всі податки і збори, передбачені законодавством України.

В п.5.6. договору орендар зобов'язався, щомісячно, до п'ятнадцятого числа місяця наступного за звітним, надавати регіональному відділенню ФДМУ по Харківській області інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку, засвідчену печаткою підприємства або підписом приватного підприємця).

Відповідно до п.10.1 договір укладено строком на 1 рік, що діє з 10.12.2001 року по 10.12.2002 року.

В 10.2. договору сторони передбачили, що умови цього договору зберігають силу протягом терміну цього договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення, законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

Згідно п.10.6 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність в матеріалах справи заяв хоча б однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, (п.10.6 договору) - Договір оренди № 512-Н вважається продовженим до 10.12.2011 року.

Як вказує позивач у позовній заяві, Орендар (відповідач) систематично порушував умови договору щодо своєчасного внесення орендної плати за оренду приміщення, внаслідок чого за період з листопада 2010 року по червень 2011 року, у відповідача виникла заборгованість з орендної плати у сумі 27 504,04 грн., що стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів звертає увагу на наступне.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна".

Матеріалами справи підтверджується існування заборгованості з орендної плати за період з листопада 2010 року по червень 2011 року в сумі 27 504,04 грн., доказів погашення відповідачем суми боргу суду не надано, інше в судовому порядку відповідачем не спростовано, отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язання з оплати орендної плати за договором оренди № 512-Н, який був укладений між позивачем та відповідачем 10.12.2001 року.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу та не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з листопада 2010 року по червень 2011 року в сумі 27504,04 грн. обґрунтована, доведена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п.3.5. договору оренди, сторонами передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За прострочення внесення орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 10.11.2010 року по 29.07.2011 року, яка складає 4 324.40 грн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

При цьому, слід зазначити, що як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, сторонами в договорі не встановлено про продовження терміну нарахування пені у строк понад шість місяців за прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов’язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня нарахована позивачем підлягає, з урахуванням вимог ч.6 ст.232 ГПК України, тобто за шість місяців, стягненню з відповідача в сумі 2101,14 грн. В іншій частині позовних вимог по пені в сумі 2223,26 грн., слід відмовити, як безпідставно заявлених.

Щодо посилання відповідача на те, що позивачем не доведена сума боргу з орендної плати за договором оренди, оскільки РВФДМ не виставляв ПП "Спутник" рахунки на сплату орендної плати, господарський суд не приймає до уваги, як такі, що спростовуються умовами укладеного договору.

З приводу доводів апеляційної скарги щодо здійснення розрахунку суми боргу виходячи с суми 898,91 грн., колегія суддів зазначає, що ці доводи апеляційної скарги ґрунтуються на хибному тлумаченні відповідачем умов укладеного між сторонами договору, оскільки, як зазначалось вище, відповідно до умов договору, 898,91 грн. - це сума орендної плати за 22 дні грудня (з 10.12.2011 року до 31.12.2001 року), а не за весь грудень 2001 року.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.10.2011 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписано 29.11.2011 року