Постанова № 19922895, 23.11.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2011 року Справа № 5021/1852/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_2 дов. № 10 від 07.10.2011 року

відповідача ОСОБА_1 дов. б/н від 17.11.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми “Прогресбуд - ПС”, м. Суми (вх. №4620) на рішення господарського суду Сумської області від 20 вересня 2011 року по справі № 5021/1852/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фрунзе - Будіндустрія”, м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогресбуд - ПС”, м. Суми

про стягнення 186373,84 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Фрунзе - Будіндустрія” звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогресбуд - ПС” 136320,93 грн. інфляційних збитків, 50052,91 грн. три відсотки річних, а також судові витрати, повязані з розглядом справи.

Рішенням господарського суду Сумської області від 20 вересня 2011 року (суддя Сопяненко О.Ю.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогресбуд - ПС” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фрунзе - Будіндустрія” 136320,93 грн. інфляційних збитків, 50052,91 грн. три відсотки річних, 1863,73 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з даним рішенням не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 20 вересня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми “Прогресбуд - ПС”, заслухавши у судовому засіданні пояснення повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу у відповідності до положень статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

В силу приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як підставу для задоволення даних позовних вимог місцевий господарський суд, з посиланням на пункт 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, зазначив, що факти встановлені в рішенні господарського суду Сумської області № 9/304-09 від 04.10.2010 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фрунзе - Будіндустрія”, м. Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогресбуд - ПС”, м. Суми про стягнення заборгованості в розмірі 1732874,16 грн. та за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогресбуд - ПС”, м. Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фрунзе - Будіндустрія”, м. Суми про стягнення витрат на усунення недоліків у сумі 210905,93 грн., додаткового доказування не потребують.

З даним висновком місцевого господарського суду також погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду, враховуючи наступне.

Рішенням господарського суду Сумської області по справі № 9/304-09 від 04.10.2010 року, залишеним в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2011 року, первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фрунзе - Будіндустрія” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогресбуд - ПС” про стягнення заборгованості в розмірі 1732874,16 грн. за договором генерального підряду від 31.12.2007 року № 86 задоволено повністю, зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогресбуд - ПС” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фрунзе - Будіндустрія” про стягнення витрат на усунення недоліків у сумі 210905, 93 грн. залишено без задоволення.

Матеріали справи свідчать про те, що 18.01.2011 року господарським судом Сумської області видано наказ по справі № 9/304-09 про примусове виконання рішення від 04.10.2010 року.

У відповідності до статті 559 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобовязання припиняється не внаслідок ухвалення судового рішення, а в результаті належного виконання грошового зобовязання.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що грошове зобовязання зі сплати заборгованості відповідачем не було виконано належним чином.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем умов генерального підряду в капітальному будівництві № 86 стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Так, відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми, предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, підстав позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням приписів статей 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача 136320,93 грн. інфляційних витрат та 50052,91 грн. 3% річних.

Частиною 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, твердження ж відповідача в його апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що свої зобовязання перед позивачем по сплаті заборгованості виконав лише 15.06.2011 року, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача, та змусив останнього звернутися з даним позовом до господарського суду Сумської області .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Сумської області від 20 вересня 2011 року по справі № 5021/1852/2011 прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для його скасування, рішення є обґрунтоване, прийняте при всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, яким суд першої інстанції надав відповідну правову оцінку.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми “Прогресбуд - ПС”, м. Суми залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 20 вересня 2011 року по справі №5021/1852/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

суддя С.В. Барбашова

суддя А.М. Білецька

Повний текст постанови підписаний 21 листопада 2011 року.