Постанова № 19922893, 23.11.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2011 р. Справа № 5023/5883/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Пелипенко Н.М., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників:

позивача не зявився

відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4312Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 22 серпня 2011 року у справі

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського Харківської області від 22.08.2011 року (суддя Буракова А.М.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Промснаб" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості за орендні платежі в сумі 100052,85 грн., за комунальні та експлуатаційні витрати в сумі 15827,90 грн., інфляційні нарахування в сумі 1671,59 грн., пеню в сумі 3268,08 грн. державного мита в сумі 1208,20 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 22.08.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи. Вказує на те, що позивачем було надано відповідачу послуги на суму 55817,66 грн., з яких відповідачем оплачено 50067,45 грн., що підтверджується копіями актів виконаних робіт та копіями банківських виписок, доданих до апеляційної скарги. Таким чином на момент прийняття рішення господарським судом його заборгованість перед позивачем складала лише 5750, 0 грн.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Харківської області від 22.08.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Вказує на те, що надані відповідачем банківські виписки та акти приймання-передачі виконаних робіт свідчать лише про наявність заборгованості за певний період. Також зазначає, що відповідачем лише частково компенсовані витрати за електроенергію у березні 2011 року, а саме: з нарахованих 6350,97 грн. у березні 2011 року, відповідачем було сплачено 3752,36 грн., що було враховано місцевим судом при винесенні рішення.

Представники сторін у судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином про що в матеріалах справи є зворотні повідомлення про вручення ухвали суду.

Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст. 75 ГПК України без участі представників сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи 08 жовтня 2011 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «ПРОМСНАБ»(орендар) укладений договір оренди нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2 (а.с.15-22).

Згідно з п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування обєкт оренди: нежитлові приміщення в літ. "А-3", розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме нежитлові приміщення першого поверху №№1-:-9 площею 278,2 кв. м.

Відповідно до п.3.5.2. Договору, орендар зобов'язався сплачувати орендну плату відповідно до пункту 4 цього Договору.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що орендна плата сплачується протягом 5 (п*яти) робочих днів наступних за оплачуваним місяцем, шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів за платіжними реквізитами Орендодавця.

Згідно з п.п. 4.1.2. та 4.1.3 Договору місячна орендна плата встановлюється у розмірі: з 22 листопада 2010 року по 03 лютого 2011 року в сумі 9736,00 гривень; з 04 лютого 2011 року до закінчення строку оренди в сумі 19472,00 гривень.

З Актів надання послуг, які скріплені підписами уповноважених представників сторін та печатками юридичних осіб, що відповідачу надані послуги : у січні - №12 від 01.02.2011року на суму 9736,0 грн.; лютому - №18 від 01.03.2011 року на суму 18428,85 гр.,; березні - № 22 від 01.04.2011 року на суму 19472,0 грн.; квітні - № 27 від 01.05.2011 року на суму 19472,0 грн.; травні - № 32 від 01.06.2011 року на суму 19472,0 грн.; червні -№39 від 01.07.2011року на суму 19472,0 грн.., на загальну суму 106052,85 грн. (а.с.33-54).

З Матеріалами справи вбачається, що по рахунку №12 від 01.02.2011 року орендарем сплачено орендну плату за лютий 2011 року в загальній сумі 6000,0 грн., що підтверджено квитанціями № 39660014 від 05.04.2011 року на суму 2000,00 грн.; №39896515 від 19.04.2011 року на суму 2000,00грн; №39924331 від 20.04.2011 року на суму 2000,00 грн. (а.с.100,101).

Таким чином заборгованість відповідача по орендній платі, як вірно визначив господарський суд , складає 100052,85 грн.

Заперечення відповідача відносно суми наданих послуг колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки посилаючись на здійснення орендної плати за спірний період січень - червень 2011 року відповідач надає докази оплати за попередній період жовтень - грудень 2010 року, який не є предметом розгляду справи.

Згідно з пунктом 4.6. Договору вартість комунальних і експлуатаційних послуг, якими забезпечується об'єкт оренди (електрична енергія, теплова енергія, водопостачання, користування каналізацією, утримання місць загального користування, прибирання прилеглої території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішніх будинкових мереж, вивіз побутових відходів), а також компенсація плати за землю не включаються до складу орендної плати. Орендар оплачує зазначені послуги на підставі рахунків, складених Орендодавцем відповідно до показань лічильників (та/або пропорційно займаній площі), до 25-го числа місяця, наступного за звітним.

Позивач в підтвердження заборгованість за комунальні та експлуатаційні послуги надав рахунки №17 від 21.02.2011 року на суму 46,66грн.,№20 від01.03.2011 року на суму 2485,54 грн., №21 від 01.03.2011 року на суму138,0 грн., №23 від01.04.2011 року на суму 6350,97 грн.,№24 від01.04.2011 року на суму 334,3грн.,№25 від01.04.2011 року на суму 1480, 0 грн., №26 від 01.04.2011 року на суму 153,61 грн., № 28 від 01.05.2011 року на суму 4951,20 грн., №29 від01.05.2011 року на суму 319,70 грн., №30 від 01.05.2011 року на суму 767,20 грн., №31 від 01.05 2011 року на суму 205,39 грн., №33 від 01.06.2011 року на суму.1638,83 грн.,№34 від 01.06.2011 року 236,86 грн.,№35 від 01.06.2011 року на суму 36,32 грн., №36 від 01.06.2011 року на суму 171,74грн., №38 від01.06.2011 року на суму 263,54 грн. За вказаний період послуги надані на загальну суму 19580,18 грн. (а.с.25-32).

З банківської виписки вбачається, що 21.04.2011 року відповідач частково оплатив рахунок № 23 від 01.04.2011 року в сумі 3752,36 грн. і цей платіж позивач врахував при здійсненні розрахунку заборгованості (а.с.58).

Таким чином загальна сума заборгованості за комунальні та експлуатаційні послуги складає 15827,90 грн.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.525 ГПК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів сплати заборгованості за Договором оренди нежитлових приміщень від 08.10.2010 року, у звязку з чим колегія суддів вважає, що господарський суд Харківської області дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача заборгованості за орендні платежі в сумі 100052,85 грн., комунальні та експлуатаційні витрати в сумі 15827,90 грн.

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань у розмірі 1671,59 грн. господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України зазначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 5.3. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, передбаченого підпунктом 1 пункту 5.2. договору, а саме сплата усіх платежів, що передбачені цим договором, Орендар повинен сплатити Орендодавцю грошову суму у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Враховуючи викладене, діюче законодавство та матеріали справи, колегія суддів вважає, що господарський суд перевіривши нарахування пені позивачем, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 3268,08 грн.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те,що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об*єктивно в судовому процесі всі обставини в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43,85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обгрунтованності, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, а господарським судом першої інстанції правильно оцінені обставини справи, у звязку з чим підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 33-34, 43, 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 22 серпня 2011 року у справі №5023/5883/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Терещенко О.І.

Повний текст постанови підписано 21.11.2011 року.