Постанова № 19922888, 23.11.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«15»листопада 2011 року Справа № 5023/6908/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, довіреність № 05 від 05.05.11 року.

відповідача ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.11.11 року.

3-ї особи ОСОБА_3, довіреність № 1769 від 11.11.11 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства “Бест Трейд Продакшн”, м. Харків (вх. №4593Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2011 року по справі № 5023/6908/11

за позовом Приватного підприємства “Бест Трейд Продакшн”, м. Харків

до Приватного підприємства “Альфа - Транс”, смт. Васищеве

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство “Харківпродмаш”, м. Харків

про стягнення 17775 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2011 року Приватне підприємство “Бест Трейд Продакшн” звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з Приватного підприємства “Альфа - Транс” суму завданих збитків у розмірі 17775 грн., а також судові витрати, повязані з розглядом справи.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2011 року (суддя Жиляєв Є.М.) в задоволенні позову відмовлено.

Позивач з даним рішенням не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства “Бест Трейд Продакшн” до Приватного підприємства “Альфа - Транс” в повному обсязі. В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог посилається на те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання з перевезення вантажу за договором, чим було спричинено збитки замовнику (позивачу) у розмірі 17775,00 грн., які, на думку позивача, підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні з наведеними позивачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення без змін.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, в судовому засіданні її представник просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення без змін, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 03 травня 2011 року між ПП “Альфа-Транс” та ПП “Бест Трейд Продакшен” було укладено договір № 131 про транспортно-експедиторське обслуговування та організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, згідно умов якого виконавець зобовязується організувати на підставі інформації, наданої замовником та оформленої у вигляді заявки, за плату і за рахунок замовника, транспортне перевезення вантажів, шляхом залучення транспортного засобу третіх осіб.

Відповідно до умов п. 1.4 договору організація перевезення вантажу відбувається на підставі узгоджених заявок, які є невідємною частиною договору.

Матеріалами справи підтверджено, що 03.05.2011р. між ПП “Альфа-Транс” та ПП “Бест Трейд Продакшен” узгоджена заявка № З-03052011-4 про організацію перевезення вантажу по маршруту Бєлгород Харків транспортним засобом №08522ХА, напівпричіп № АХ4527ХХ. Відповідно умов заявки, ставка за послуги була визначена сторонами у розмірі 5500,00 грн.

Також, 03.05.2011р. між ПП “Альфа-Транс” та ПП “Бест Трейд Продакшен” узгоджена заявка № З-03052011-2 про організацію перевезення вантажу по маршруту Бєлгород Харків транспортним засобом № АХ2169АК, № АХ7789ХХ. Відповідно умов заявки, ставка за послуги була визначена сторонами у розмірі 5500,00 грн.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідач свої обовязки за договором виконав належним чином та вантаж було доставлено, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 0031302 з відміткою ПП “Бест Трейд Продакшен” про одержання вантажу. При цьому жодних застережень або зауважень щодо наданих послуг по перевезенню вантажу вказана міжнародна товарно-транспортна накладна не містить.

Автомобіль було розвантажено та представниками позивача складено акт без номеру та без зазначення дати (а.с. 13) про виявлення під час розвантаження автомобілю МАЗ №08522ХА з напівпричепом № АХ4527ХХ частини вантажу, що була зіпсована на суму 17775,00 грн. внаслідок несправності зазначеного транспортного засобу.

З огляду на пошкодження вантажу, позивач вважає, що саме відповідачем були завдані збитки, в звязку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом про відшкодування відповідачем збитків на суму 17775,00 грн.

Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з того, що виконання відповідачем договірних зобовязань з організації перевезення вантажу повністю підтверджується матеріалами справи, зокрема міжнародною товарно-транспортною накладною №№ 0031302, яка свідчить про те, що вантаж у повному обсязі та без пошкоджень був переданий вантажоодержувачу ПП «Бест Трейд Продакшен»без зауважень в графі № 24. В свою чергу позивач наданими доказами не довів факт неотримання вантажу або його пошкодження, а також не надав жодних доказів фактично понесених збитків. В звязку з чим, з посиланням на статті 22, 614, 623 Цивільного кодексу України, статті 224, 310 Господарського кодексу України суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та визнав їх такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів з даними висновками місцевого господарського суду погоджується та зазначає наступне.

Згідно статті 929 Цивільного кодексу Україниза договоромтранспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати абоорганізувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору № 131 від 03.05.11 р. перевізник АТ «Харківпродмаш»здійснив перевезення вантажу, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 0031302 з відміткою ПП “Бест Трейд Продакшен” про одержання вантажу. При цьому, жодних застережень або зауважень щодо наданих послуг по перевезенню вантажу міжнародна товарно-транспортна накладна не містить (а.с. 69)

Також, слід зазначити, що позивач замовив організувати перевезення вантажу на умовах узгодженої заявки, яка є невідємною частиною договору. Так, позивачем були виставлені вимоги до транспортного засобу - у п. 6 заявок зазначено "Вимоги до ТС крита." Отже, посилання позивача на непристосованість транспортного засобу до перевезення вантажу є необґрунтованими.

Відповідно до статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві.

Згідно частини 3 статті 310 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення.

Таким чином, міжнародна товарно-транспортна накладна № 0031302 підтверджує наявність договірних відносин відповідача з безпосереднім перевізником вантажу та підтверджує виконання відповідачем послуг відповідно до умов зазначених позивачем в заявки, а також той факт, що вантаж в повному обсязі без пошкоджень був переданий вантажоодержувачу ПП “Бест Трейд Продакшен” без зауважень в графі № 24.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що відповідачем були спричинені відповідачу збитки внаслідок неналежного виконання зобовязань з перевезення вантажу колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до приписів статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміється витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязань, доказується кредитором.

В силу статті 22 Цивільного кодексу України та статті 225 Господарського кодексу України під збитками розуміються, зокрема, втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

-протиправної поведінки;

-збитків;

-причинного звязку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

-вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Вказані фактичні обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, з матеріалів справи не вбачається порушення відповідачем зобовязань за договором № 131 від 03.05.2011 р. Позивачем не доведено й неправомірної поведінки, дій відповідача, оскільки не встановлено, що саме під час перевезення вантажу відбулося намокання вантажу і, як наслідок, його псування.

Крім того, на підтвердження позовних вимог, позивач надав акт (без номеру та без дати) складений представниками позивача, про виявлення під час розвантаження автомобілю МАЗ №08522ХА з напівпричепом № АХ 4527 ХХ частини вантажу, що була зіпсована внаслідок несправності зазначеного автомобілю.

Однак, цей акт не може вважатись належними та допустимим у справі доказом у розумінні статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України так, як складений та оформлений з порушенням вимог Інструкції № П-7 від 25.04.1966 про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, складений односторонньо, без участі уповноважених представників перевізника або експедитора, не зазначена дата його складання.

Наданий позивачем висновок випробувальної лабораторії Харківської обласної державної хлібної інспекції (посвідчення №042-11 на аналіз проби за формою №4) про те, що представлені до випробування зразки пластівців вівсяних по визначеним показникам не відповідають вимогам стандарту, не може вважатись належними доказом на підтвердження понесення позивачем збитків з вини відповідача, оскільки зразки на дослідження були відібрані особисто позивачем зі свого складу на наступний день після отримання вантажу. Тобто неможливо встановити які саме пластівці були надані для аналізу випробувальної лабораторії Харківської обласної державної хлібної інспекції. Що також свідчить про порушення вимог Інструкції № П-7 від 25.04.1966 про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю.

Таким чином, позивачем не доведено жодними доказами факту порушення відповідачем умов договору та умов, викладених в заявках по організації перевезення вантажу, не надано доказів неправомірної поведінки відповідача в ході виконання замовлення, а також не підтверджено належними доказами, що саме під час перевезення вантажу та з вини відповідача відбулося намокання вантажу і, як наслідок, його псування, а також не надано жодних доказів фактично понесених збитків.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, позивач не надав належних доказів по суті заявлених вимог, а його посилання на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2011 року по справі № 5023/6908/11 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи позивача з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Бест Трейд Продакшн”, м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2011 року по справі № 5023/6908/11 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

суддя Барбашова С.В.

суддя Білецька А.М.

Повний текст постанови підписано 21 листопада 2011 року.