Постанова № 19922725, 21.11.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2011 р. Справа № 5023/5678/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., судді Білоконь Н.Д., Пелипенко Н.М.,

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників:

прокурора Шалимова О.М. посвідчення № 277 від 24.12.2008 року, після перерви - Лаптікова О.Ю. посвідчення №172 від 30.09.2010 року;

позивача ОСОБА_2 довіреність №50 від 05.01.2011 року

відповідача ОСОБА_3 довіреність №1113 від 07.11.2011 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3975Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 17 серпня 2011 року у справі

за позовом Першого заступника прокурора м.Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Харків

про розірвання договору та стягнення неустойки в розмірі 5376,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Перший заступник прокурора м.Харкова звернувся в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до господарського суду Харківської області з позовними вимогами до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу № 4678-В-С від 08.04.2011р. нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:- 4, загальною площею 39,3 кв.м., в літ. "Б-1", які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків (відповідач), про передачу позивачу спірних нежитлових приміщень та про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 5376,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17 серпня 2011 року (суддя Шатерніков М.І.) позовні вимоги задоволено повністю.

Відповідач, з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій зазначає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.08.2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові. Вказує на те, що підстав для розірвання спірного договору купівлі-продажу №4678-ВС від 08.04.2011 року не вбачається, оскільки відповідач сплатив в повному обсязі вартість нежитлових приміщень в сумі 26880,0 грн. по договору купівлі - продажу № 4578-ВС від 08.04.2011 року та пеню по рахунку позивача за прострочення платежу в сумі 870, 75 грн. До апеляційної скарги додав копії квитанцій №20/1 від 27.07.2011 року , №129/1 від 25.08.2011 року.

10.11.2011 року через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що строк сплати вартості нежитлових приміщень, згідно пункту 6.3 договору купівлі - продажу сплинув 07.06.2011 року, у звязку з чим позивачем нарахована неустойка в сумі 5376,00 грн. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 17.08.2011 року залишити без змін, оскільки відповідно до п.5.1.1. договору купівлі - продажу, продавець зобов*язався сплатити ціну продажу об*єкта приватизації в термін передбачений пунктом 3.2 договору, зазначає про порушення відповідачем строків оплати, обов*язок відповідача сплатити неустойку та право позивача на порушення питання про розірвання договору купівлі продажу.

10.11.2011 року через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду прокурор надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на те, що відповідачем не проведений повний розрахунок за укладеним договором купівлі продажу нежитлових приміщень, за порушення умов договору позивачем нараховано неустойку в розмірі 5376,00 грн. та порушено питання про розірвання цього договору. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 17.08.2011 року залишити без змін.

08.11.2011 року справа розглядалась по суті та у судовому засіданні оголошено перерву до 10.11.2011 року.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правомірність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення 14 сесії Харківської міської ради 5 скликання № 151/07 від 04.07.2007 року "Про Програму приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова на 2007-2011 роки" між Територіальною громадою м.Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якого діяло Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 08.04.2011 року укладено Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень № 4678-В-С (а.с.11,12).

Відповідно до умов Договору, позивач (продавець) продав відповідачу (покупцю) нежитлові приміщення 1-го поверху №1-:-4, загальною площею 39,3 кв.м., в літ. "Б-1", розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які були орендовані відповідачем за Договором оренди № 1785 від 06.08.2008р.

Згідно з п. 3.2. Договору купівлі-продажу, покупець сплачує продавцю вартість нежитлових приміщень в сумі 26880,00 грн. протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення Договору. При умові внесення покупцем не менше 50 відсотків від ціни продажу, термін оплати продовжується ще на 30 календарних днів.

Відповідно до пункту 4.1 договору, право власності переходить до покупця лише за умови сплати в повному обсязі загальної суми нежитлових приміщень, що встановлена договором та державної реєстрації.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до п. 6.2 Договору порушення строків оплати за об*єкт приватизації, визначеного в пункті 3.2 цього договору за кожний день прострочення нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла за період за який сплачується пеня.

З рахунку №4 від 02.08.2011 року, вбачається, що за порушення строків оплати до Договору № 4678ВС від 08.04.2011 року позивачем нарахована пеня в сумі 870,75 грн.

З квитанції № 129/1 від 25.08.2011 року вбачається, що відповідач в добровільному порядку оплатив суму пені у розмірі 870,75 грн. (а.с.67).

Відповідно до пункту 6.3 договору, у разі якщо покупець на протязі 60 днів з моменту нотаріального посвідчення договору не сплатить встановлену у розділі 2 вартість, він сплачує неустойку в розмірі двадцяти відсотків від вартості обєкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість. При цьому Продавець порушує питання про розірвання договору.

Відповідачем порушено строки оплати вартості об*єкта приватизації, а саме протягом: 60( шістдесяти) днів з моменту нотаріального посвідчення договору №4678-ВС від 08.04.2011 року.

Умовами договору сторони передбачили відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов*язків за цим договором у вигляді сплати неустойки.

На підставі пункту 6.3 договору за порушення строків оплати позивачем нарахована неустойка в розмірі 20 (двадцяти) відсотків від вартості об*єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 5376,0 грн.

Приймаючи до уваги, що згідно пункту 6.3 договору строк оплати вартості нежитлових приміщень сплинув 07.06.2011 року, а відповідач не надав суду доказів виконання забов*язань за догворорм купівлі-продажуі, колегія суддів вважає, що господарський суд обгрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення неустойки в розмірі 5376,0 грн.

Колегія суддів не погоджується з рішенням господарського суду в частині розірвання договору купівлі продажу та зобов*язання відповідача передати позивачу спірні приміщення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 6.3 договору, у разі якщо покупець на протязі 60 днів з моменту нотаріального посвідчення договору не сплатить встановлену у розділі 2 вартість, Продавець порушує питання про розірвання договору.

У п.8.2 договору зазначено, що розірвання цього договору проводиться відповідно з діючим законодавством та цим Договором.

Згідно з п. 8.3 договору спори, що виникають з умов цього договору, вирішуються шляхом переговорів. Якщо сторони протягом 20 днів з моменту письмової заяви про розбіжності, що виникли, не досягли домовленості, спір передається на розгляд господарського суду у відповідності з діючим законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів звернення до відповідача з листами стосовно несплати у повному обсязі вартості нежитлових приміщень.

Відповідач не був присутнім у суді першої інстанції при прийнятті рішення по даній справі. Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, до якої додав квитанцію №20/1 від 27.07.2011 року, яка свідчить про оплату частини вартості нежитлових приміщень в сумі 26880,00 грн. (а.с.67).

З Листа Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради № 11919 від 09.11.2011 року вбачається, що станом на 09.11.2011 року Управлінням комунального майна та приватизації обліковується оплата по договору купівлі-продажу № 4678-ВС від 08.04.2011 року у розмірі 26880,00 грн., яка надійшла 28.07.2011 року. 26.08.2011 року за порушення умов договору купівлі-продажу № 4678-ВС від 08.04.2011 року Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 сплачена пеня у розмірі 870,75 грн. (а.с.80).

Таким чином в процесі розгляду справи господарським судом до винесення рішення по справі, відповідач виконав свої зобов*язання по договору щодо сплати заборгованості за придбане приміщення.

Відповідно до п. 4.1 Договору право власності переходить до покупця лише за умови сплати в повному обсязі загальної суми нежитлових приміщень.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Приймаючи до уваги, що відповідно до п.4.1, п.6.3 Договору на час прийняття господарським судом Харківської оскаржуваного рішення істотних порушень відповідачем умов договору не існувало, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову в частині розірвання договору купівлі продажу та зобов*язання відповідача передати позивачу спірні приміщення.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковим.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі є частково обґрунтованими, у звязку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 18 серпня 2008 року скасуванню частково.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33-34, 43, 85, 99, 101, пунктом 3 статті 103, пунктом 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 17 серпня 2011 року у справі № 5023/5678/11 скасувати в частині: «Позовні вимоги задовольнити повністю. Розірвати Договір купівлі-продажу № 4678-В-С від 08.04.2011р. нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-4, загальною площею 39,3 кв.м., в літ. "Б-1", які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між Територіальною громадою м.Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якого діяло Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 та зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 передати Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-4, загальною площею 39,3 кв.м. в літ. "Б-1", які розташовані за адресою: АДРЕСА_1» та в цій частині прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

В частині розірвання Договору купівлі-продажу № 4678-В-С від 08.04.2011р. та зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 передати Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-4, загальною площею 39,3 кв.м. в літ. "Б-1", які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в задоволенні позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Білоконь Н.Д.

Суддя Пелипенко Н.М.

Повний текст постанови підписано 15.11.2011 р.