Постанова № 19922715, 21.11.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2011 р. Справа № 5023/6984/11

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача –не прибув;

відповідача – не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерної компанії “Харківобленерго”, м. Харків, (вх. № 4388Х/2-6) на рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2011 р. у справі № 5023/6984/11 (суддя Лаврова Л.С.)

за позовом Акціонерної компанії “Харківобленерго”, м. Харків

до Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, м. Харків

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2011 р. АК “Харківобленерго” звернулась з позовом до місцевого господарського суду, в якому просила стягнути на її користь з Управління ДАІ ГУМВС України в Харківській області борг у сумі 840,43 грн. з яких: 544,75 грн. пені, 295,68 грн. інфляційних, а також просила покласти на відповідача судові витрати, посилаючись при цьому на невиконання відповідачем своїх обов’язків стосовно оплати отриманої ним електричної енергії за Договором № 9369 від 16.11.2005 р. про постачання електричної енергії, який було укладено між позивачем та відповідачем.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.09.2011 р. у справі № 5023/6984/11 (суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги було задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 390,60 грн. пені, 295,68 грн. інфляційних, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині стягнення пені в сумі 154,15 грн. відмовлено.

Вказане рішення вмотивовано тим, що відповідач не виконав своїх обов`язків по оплаті, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 295,68 грн. визнані судом обгрунтованими та підлягають стягненню. Стосовно позовних вимог про стягнення пені суд першої інстанції зазначив у своєму рішенні, що позивач надав розрахунок пені, з якого вбачається, що заборгованість по пені становить 544,75 грн., але при перерахуванні судом пені належна до сплати сума становить 390,60 грн. за період лютий 2011 р., а отже, суд вимоги в частині стягнення пені вважає необхідним задовольнити частково в сумі 390,60 грн., в іншій частині відмовити.

Позивач, не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати в частині відмови стягнення нарахувань по пені та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, з посиланням на те, що оскаржуване рішення було прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, адже судом не було прийнято до уваги те, що договором про постачання електричної енергії № 9369 від 16.11.2005 р. було встановлено період нарахування пені, а саме: постачальник нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу з дати остаточного розрахунку до дня ліквідації заборгованості включно.

Позивач свого представника в судове засідання 15.11.2011 р. на направив, про причину відсутності суд не повідомив, хоча про місце і час його було повідомлено належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомлення № 018804/2 від 24.10.2011 р.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, свого представника в судове засідання 15.11.2011 р. також на направив, про причину відсутності суд не повідомив, хоча про місце і час його було повідомлено належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомлення № 018804/1 від 24.10.2011 р.

Враховуючи, що неприбуття представників позивача та відповідача в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розгляд справи за апеляційною скаргою здійснити у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2005 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 9369 про постачання електричної енергії, дію якого, згідно п. 9.11 вказаного договору, було продовжено на наступні роки, в т.ч. і на 2010 - 2011 р.р.

Відповідно до положень п. 2.1.2 вищезазначеного Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням розділів 6, 7 Договору (а.с. 35).

Споживач відповідно до п. 2.2.5 Договору, зобов'язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка № 2 “Порядок розрахунків” до Договору.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525-527 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання вищезазначеного договору про постачання електричної енергії позивач направляв відповідачу рахунки на оплату поставленої електроенергії за період з 01.02.2010 р. по 28.02.2011 р., які не були оплачені відповідачем вчасно, внаслідок чого позивачем було нараховано відповідачу заборгованість у сумі 840,43 грн. з яких: 544,75 грн. пені, 295,68 грн. інфляційних.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Ч. 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

За приписами ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ч. 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного Банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 4.2.1. Договору № 9369 від 16.11.2005 р., сума пені нараховується Споживачу з дати остаточного розрахунку, зазначеної в додатку № 2 «Порядку розрахунків», до дня ліквідації заборгованості включно (а.с. 53). Пунктом 6 Додатку № 2 до Договору, сторони по договору також дійшли згоди, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань Постачальник проводить Споживачу нарахування пені, 3 % річних та індексу інфляції за весь час прострочення, у тому числі за день опати (а.с. 61).

А отже позивачем було правомірно нараховано відповідачу 544,75 грн.

Таким чином, судом першої інстанції не було прийнято до уваги те, що договором про постачання електричної енергії встановлений період нарахування пені, а саме Постачальник нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу з дати остаточного розрахунку до дня ліквідації заборгованості включно, та безпідставно відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 154,15 грн., що є підставою для скасування рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2011 р. у справі № 5023/6984/11 в цій частині.

Проте, як вбачається з платіжних доручень № 2167 від 02.09.2011 р. та № 2169 від 02.09.2011 р. (а.с. 104-105), які було подано відповідачем суду першої інстанції вже після прийняття оскаржуваного рішення від 21.09.2011 р. у справі № 5023/6984/11 (а саме: від 26.09.2011 р. за вх. 18214), вищезазначену заборгованість у сумі 840,43 грн. з яких: 544,75 грн. пені, 295,68 грн. інфляційних, відповідачем було сплачено у повному обсязі.

За таких підстав, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність припинити провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 154,15 грн. за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки, як вже було зазначено, відповідачем цей борг було сплачено.

Керуючись ст.ст. п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 99, 101, п. 3 ч. 1 ст. 103, п. 1,4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерної компанії “Харківобленерго”, м. Харків, задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 21.09.2011 р. у справі № 5023/6984/11 в частині відмови у стягненні пені в сумі 154,15 грн. скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 154,15 грн. припинити.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя

Повний текст постанови підписаний 18.11.2011 р.