Постанова № 19922362, 08.11.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2011 р. Справа № 5021/1509/11

Колегія суддів у складі:

головуючого-судді - Могилєвкін Ю.О., судді – Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі –Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача – Баландін Л.Л.

відповідача – не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4579С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 12.09.11 року у справі № 5021/1509/2011

за позовом ТОВ "Велтех", м. Харків

до Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор " ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", м. Суми

про стягнення 69 509,36 грн.,-

встановила:

У липні 2011 р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача на його користь 54216,53 грн., 3% річних - 15292,83 грн., всього 69509,36 грн. згідно доданого розрахунку, а також суму держмита –695,09 грн. та 236,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Сумської області від 29.09.11 року по справі № 5021/1509/2011 (суддя – Лугова Н.П.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ "Велтех" 66916,54 грн. заборгованості, в т.ч. інфляційні збитки за період з листопада 201 р. по лютий 2011 р. в сумі 26090,62 грн.; інфляційні збитки з березня 2011 р. по червень 2011 р. в сумі 26787,49 грн.; 8148,85 грн. 3% річних за період з 16.11.2010 р. по 09.03.2011 р. та річні за період з 10 березня 2011 р. по 24 червень 2011 р. в сумі 5889,58 грн. В іншій частині в позові –відмовлено.

Рішення мотивоване з тих підстав, що позивачем неправомірно розраховані та заявлені позовні вимоги в частині стягнення суми 113 грн. 18 коп. річних. Тобто, задоволенню підлягає сума 8 148 грн. 85 коп. Також, позивачем у справі було нараховано річні на загальну заборгованість в сумі 803 597 грн. 48 коп. стягнутої за рішенням господарського суду від 16.12.2010 р. по справі № 9/180-10, в т.ч. і на 3 % річних. За таких обставин, виходячи з суми основного боргу відповідача за договором у розмірі 669 687 грн. 24, сума 3 % річних відповідача з 10 березня 2011 р. по 24 червень 2011р. складає 5 889 грн. 58 коп. Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 66 916 грн. 54 коп., в т.ч. інфляційні збитки за період з листопада 2010 р. по лютий 2011 р. в сумі 26 090 грн. 62 коп., інфляційні збитки з березня 2011 р. по червень 2011 р. в сумі 26 787 грн. 49 коп., 8 148 грн. 85 коп. З % річних за період з 16.11.2010 р. по 09.03.2011 р. та річні за період з 10 березня 2011 р. по 24 червень 2011 р. в сумі 5 889 грн. 58 коп.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погоджується, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права.

В підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі, відповідач вказує на те, що оскаржуване рішення було винесено без участі представника відповідача, оскільки дане рішення ним було отримано лише 23.09.2011 р.

Крім того, відповідач зазначає, що ДП «Сумський облавтодор»виконані роботи на суму 26 196,1 тис. грн., які не прийняті до оплати замовником. Ці роботи виконувалися для утримання наявної мережі автомобільних доріг, підвищення їх транспортно-експлуатаційного стану по завданню Служби автомобільних доріг у Сумській області, що є регіональним власником автомобільних доріг у Сумській області та Сумської обласної державної адміністрації, але не були забезпечені фінансуванням; згідно Інформації про обсяги виконаних, але не прийнятих робіт на замовлення регіональної служби автомобільних доріг заборгованість перед ДП «Сумський облавтодор»станом на 01.07.2011 р. складає 18221,376 тис. грн., що склалося у зв'язку з незабезпеченням фінансування з боку держави; зазначена скрутна ситуація стала причиною запровадження ДП «Сумський облавтодор»та його філій неповних робочих тижнів; окрім того, наслідком незадовільного фінансового становища стало припинення 8 філій; з Державною податковою інспекцією в м. Суми було укладено 5 договорів про розстрочення податкових зобов'язань.

Відповідач зазначає, що незважаючи на складне фінансове становище, ДП «Сумський облавтодор»на виконання зазначеного рішення суду 10.03.2011 р. згідно платіжного доручення № 794 від 10.03.2011р. перерахував ТОВ «Велтех»частину боргу за договором постачання № 10-02-06 від 21.02.2006 року в сумі 200000 грн.

Отже, з урахуванням часткового розрахунку ДП «Сумський облавтодор»з ТОВ «Велтех»за поставлену продукцію невиконане грошове зобов'язання за договором постачання становить 669687,24 грн.

На думку відповідача, повторне звернення з аналогічними вимогами й повторне застосування судом відповідальності до боржника за нормою ч. 2 ст. 625 ЦК суперечить вимогам закону.

Також, відповідач вказує на те, що з прийняттям судового рішення цивільні права та обов'язки позивача як кредитора за договором стосовно боржника припиняються. Наявність зобов'язання лише у боржника в процесі виконання судового рішення свідчить про припинення договірних відносин сторін, а це унеможливлює застосування статті 625 ЦК України після ухвалення судового рішення та його фактичного виконання.

Стосовно нарахувань, відповідач зазначає, що діючим законодавством не передбачено право кредитора вимагати сплати 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих окремо на встановлену в судовому рішенні суму боргу, за період примусового виконання судового рішення. Такий розрахунок позивача, на думку відповідача, є хибним і суперечить чинному законодавству.

Свого представника в судове засідання відповідач не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Позивач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судова колегія повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Посилання відповідача на те, що оскаржуване рішення було винесено без участі його представника безпідставне, оскільки відповідач був своєчасно повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду про порушення провадження у справі за поданим позовом.

Таким чином, відповідач, передбаченими ст. 22 ГПК України правами не скористався і процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Сумської області по справі № 9/180-10 від 16.12.2010 р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велтех»до відповідача Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»з відповідача по справі було стягнуто на користь позивача 869 687 грн. 24 коп. основного боргу, 97 306 грн. 56 коп. інфляційних збитків, 26 433 грн. 41 коп. - 3 % річних; судові витрати: 9 934 грн. 27 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вищевказаного рішення, господарським судом Сумської області 27.12.2010р. було видано відповідний наказ.

Постановою Харківського апеляційного          господарського суду від 09.02.2011 р. вищевказане рішення суду було залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2011 р. відповідачем було частково погашено борг в сумі 200 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 794 від 10.03.2011 р.

В обґрунтування заявленої позовної вимоги, позивач зазначає, що з врахуванням стягнутої за вищевказаним рішенням суду заборгованості на загальну суму 1003597,48 грн., а також часткової сплати боргу відповідачем його заборгованість складає 803 597 грн. 48 коп.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що боржник відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України зобов'язаний сплатити інфляційні збитки відповідно до індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Зокрема, згідно розрахунку суми позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні збитки за період з листопада 2010р. по лютий 2011р. в сумі 26 090 грн. 62 коп. нараховані на суму боргу у розмірі 869 687 грн. 24 коп. та інфляційні збитки за період з березня 2011р. по червень 2011р. в сумі 28 125 грн. 91 коп. нараховані на залишок заборгованості в сумі 803 597 грн. 48 коп. стягнутої за рішенням господарського суду від 16.12.2010р. по справі № 9/180-10, в т.ч. на інфляційні збитки, 3 % річних та судові витрати по справі.

Також, згідно вказаного розрахунку, позивач просить стягнути з відповідача З % річних в сумі 8 262 грн. 03 коп. нараховані за період з 16.11.2010 р. по 09.03.2011 р. на суму боргу в розмірі 869 687 грн. грн. 54 коп. та 3 % річних в сумі 7 030 грн. 80 коп. за період з 10.03.2011 р. по 24.06.2011 р. нараховані на залишок заборгованості в сумі 803 597 грн. 48 коп., посилаючись на вимоги ст. 534 ЦК України, котрою визначено черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями, а саме, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі.

Посилання відповідача в своїй апеляційній скарзі на те, що з прийняттям судового рішення цивільні права та обов'язки позивача як кредитора за договором стосовно боржника припиняються, також безпідставне.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні, відповідно до ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 202-205 Господарського кодексу України (надалі ГК України), ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов’язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов’язки сторін зобов’язання. Тобто повна сплата боргу.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке лише частково виконано боржником, а у даному випадку рішення господарського суду Сумської області від 16.12.2010 р. по справі № 9/180-10, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України.

Також, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивачем у справі було правомірно нараховано відповідачеві інфляційні збитки за період з листопада 2010р. по лютий 2011р. в сумі 26 090 грн. 62 коп. нараховані на суму боргу у розмірі 869 687 грн. 24 коп.

Щодо нарахованих інфляційних збитків в сумі 28 125 грн. 91 коп. за період з березня 2011р. по червень 2011 р. на залишок заборгованості в сумі 803 597 грн. 48 коп., в т.ч. на інфляційні збитки, 3 % річних та судові витрати по справі, суд дійшов висновку про часткову відмову у задоволенні вказаної позовної вимоги, оскільки нарахування інфляційних та річних на суму раніше стягнутих за судовим рішенням від 16.12.2010р. по справі № 9/180-10 інфляційних та річних є неправомірним та суперечить ст. 625 ЦК України.

Отже, враховуючи факт часткової сплати боргу відповідачем в сумі 200 000 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення № 794 від 10.03.2011 р., станом на 10.03.2011р. сума основного боргу відповідача за договором постачання № 10-02-06 від 21.02.2006р. складала 669 687 грн. 24 коп. і саме на цю суму боргу позивачем мали нараховуватися інфляційні збитки та 3 % річних.

Виходячи з зазначеного, розрахунок суми інфляційних збитків відповідача з березня 2011р. по червень 2011р. складає 26 787 грн. 49 коп.

За прострочку виконання зобов'язань за договором позивачем було нараховано відповідачеві 3% річних за період з 16.11.2010р. по 09.03.2011р. на суму боргу у розмірі 869 687 грн. 24 коп., що складає 8 262 грн. 03 коп.

Суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно дійшов висновку що позивачем неправомірно розраховані та заявлені позовні вимоги в частині стягнення суми 113 грн. 18 коп. річних. Тобто, задоволенню підлягає сума 8 148 грн. 85 коп.

Також, позивачем у справі було нараховано річні на загальну заборгованість в сумі 803 597 грн. 48 коп. стягнутої за рішенням господарського суду від 16.12.2010р. по справі № 9/180-10, в т.ч. і на 3 % річних.

За таких обставин, виходячи з суми основного боргу відповідача за договором у розмірі 669 687 грн. 24, сума 3 % річних відповідача з 10 березня 2011р. по 24 червень 2011р. складає 5 889 грн. 58 коп.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 66 916 грн. 54 коп., в т.ч. інфляційні збитки за період з листопада 2010 р. по лютий 2011р. в сумі 26 090 грн. 62 коп., інфляційні збитки з березня 2011 р. по червень 2011р. в сумі 26 787 грн. 49 коп., 8 148 грн. 85 коп. 3 % річних за період з 16.11.2010 р. по 09.03.2011 р. та річні за період з 10 березня 2011 р. по 24 червень 2011 р. в сумі 5 889 грн. 58 коп.

На підставі викладеного, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а доводи апелянта, з яких вони оскаржуються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 202-205 Господарського кодексу України, ст.ст. 625, 598-601, 604-609 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 41, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст.ст. 104-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

постановила:

Рішення господарського суду Сумської області від 12.09.2011 р. по справі №5021/1509/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.

Повний текст постанови підписано 08.11.2011 р.