Постанова № 19921050, 06.12.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2011 р.Справа № 8/4-11

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Разюк Г.П.

суддів: Аленіна О.Ю., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання Бєлянкіна Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 18.10.2011р.;

від відповідача ОСОБА_2, довіреність № б/н від 10.11.2010р..

/третя особа - ФОП ОСОБА_3 не використала законного права на участь її представника у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлена належним чином (див. повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.11.11р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Скирда", м.Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області від 20.10.2011 року

по справі № 8/4-11

за позовом Дочірнього підприємства "Формет", м.Одеса

до скаржника

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Миколаїв

про стягнення 105 121, 50 грн.,

(повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст.ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України)

встановив:

У грудні 2011р. Дочірне підприємство (далі по тексту ДП ) "Формет" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства (далі ПП) "Скирда" про стягнення (з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог - а.с.97-98, т.1) заборгованості у сумі 105121, 5 грн., що складається з: 87068, 8 грн. основного боргу за поставлений за договором поставки № 34 від 05.03.2010р. товар /двері та дверні полотна/, 11055, 90 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 22.06.2010р. по 19.12.2010р., 2031, 9 грн - 3% річних за період з 05.05.2010р. по 28.02.2011р., 4964, 9 грн.- на які збільшився борг внаслідок інфляції за період з червня 2010р. по грудень 2010р., 1051,20 грн. витрат по сплаті державного мита, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог чинного законодавства України, зокрема п.1 ч.2 ст.22, ч. 3 ст. 22, ст.ст. 526, 530,625 ЦК України, ст.ст. 20, 216, 218, 265 ГК України та вимог укладеного між сторонами договору, відповідач договірні зобовязання виконав частково, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем.

Заявою від 9.03.11р. /а.с.137,т.1/ представник позивача відмовився від вимоги про стягнення штрафної санкції (пені) в повному обсязі, але суд означену заяву відхилив дійшовши висновку, що у представника відсутні повноваження на її підписання.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.10.2011 р. (суддя Гридасов Ю.В.) позовні вимоги ДП "Формет" задоволено повністю, з ПП "Скирда" стягнуто 87068, 80 грн. основного боргу, 4964, 90 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2031, 90 грн. з урахуванням 3% річних, 11055,90грн. пені, а також 1051, 20 грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на ІТЗ судового процесу, з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт порушення відповідачем умов договору про поставку №34.

Не погоджуючись з зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду Херсонської області ПП "Скирда" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 20.10.2011 року та у задоволенні позову відмовити.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що судове рішення прийнято внаслідок неповного зясування обставин справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права та процесуального права, а саме:

- суд не встановив за яким конкретно договором виник борг, оскільки у сторін різні редакції договору за різними датами;

- позивач не застосував досудового врегулювання спору за зміненими вимогами;

- судом не взято до уваги те, що заява з остаточними позовними вимогами в порушення ч. 1 ст. 56 ГПК України не вручалась відповідачу;

- судом не перевірено розмір пені, яка розраховувалась з порушенням ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 1,2 ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” з 22.06.10р. по 19.12.10р. і вона складає 6907, 23 грн., а не 11055, 90 грн.;

- судом також не перевірено розмір 3% річних, помилково розрахованих позивачем в сумі 2031, 90 грн., бо вони з 22.06.10р. по 1.03.10р. річні відсотки складають 1810, 55грн..

У відзиві на апеляційну скаргу представник ДП "Формет" спростовує доводи апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, судова колегія прийшла до висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 чи 05.03.2010 року між ДП "Формет" (Продавець) та ПП „Скирда” (Покупець) був укладений договір поставки /а.с.11, 52, т.1/, існування договірних відносин за яким сторони не заперечують. Згідно обох редакцій договору продавець зобовязується передати у власність покупця /п.1.1/, а покупець зобовязався прийняти та оплатити на умовах, визначених цим договором найменування (асортимент) товару, кількість якого, ціна та загальна вартість, строки поставки узгоджуються сторонами і вказуються в додатках, які являються невідємною частиною даного Договору /п.1.2/.

Згідно із умовами п.п. 7.1, 7.3, 7.4 договору ціна товару визначається на базі діючого прайс листа продавця. Загальна вартість кожної партії товару вказується в рахунку, що виставляється продавцем. Покупець зобовязаний оплатити весь товар через 60 днів з моменту поставки товару на склад. Передплата складає 15% (пятнадцять відсотків від загальної суми замовлення, яка сплачується на протязі трьох днів після отримання рахунку фактури.

Пунктом 8.1 договору сторони узгодили у випадку невиконання або не відповідного виконання покупцем зобовязань по оплаті поставленого товару продавець має право стягнути з покупця штрафну неустойку у розмірі 0,2 % від вартості не оплаченого вчасно товару за кожен день просрочки.

Відповідно до п. 11.2 договору сторони узгодили, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010р.. Договір підлягає автоматичній пролонгації на наступний календарний рік у випадку, якщо жодна із сторін не відмовиться письмово від пролонгації не менш ніж за 14 днів до дати закінчення Договору.

Оскільки факт договірних відносин сторонами не заперечується, а умови обох договорів, якими вони регулюються ідентичні в частині, щодо якої виник спір, колегія вважає, що твердження скаржника про те, що судом не визначено за яким договором виникло зобов'язання не має практичного значення.

Протягом березня та квітня 2010р ДП „Формет” виконало свої зобов'язання, поставивши відповідачу товар за накладними №№030505, 030506,040703,040704 на загальну суму 298371,80 грн. /а.с.15,16,19,20,т.1/.

Частину поставленого товару на суму 117540 грн. відповідач повернув, що підтверджується накладними №№040701,040702 /а.с.17,18/ та протягом березня- червня 2010р. частково виконав свої зобов'язання з оплати товару у сумі 93 763грн., що підтверджено банківськими виписками /а.с.72-75,т.1/ та визнається позивачем.

Колегія вважає, що судом першої інстанції цілком підставно не прийнято до уваги у якості доказів надані скаржником накладні та товарно-транспортні накладні від 26.06.2010р. щодо повернення частини поставленого товару на суму 87 067, 99 грн., оскільки у відповідності до висновку судово-технічної експертизи №1457 від 8.08.11р. означені документи мають печатки ДП „Формет”, які не відповідають контрольним зразкам (а.с.89-92, т.2).

Згідно з ст.ст. 525,526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, основний борг, що складає 87 068, 80 грн. /298371,80 грн.- 117540грн. - 93 763грн./судом стягнуто законно.

В той же час колегія не може погодитися з висновком суду щодо відсутності у представника ДП „Формет” права підписати заяву про відмову від позовної вимоги, оскільки він суперечить змісту довіреності від 25.01.11р. /а.с.67,т.1/, на яку послався суд і якою передбачено, що ОСОБА_5 представляє інтереси позивача в усіх судових установах з усіма правами, наданими законом позивачу, окрім підписання господарських договорів. Крім того, для виконання цієї довіреності представника позивача уповноважено: подавати та підписувати від імені генерального директора ДП „Формет” заяви, запити, вимоги, прохання, позовні заяви, процесуальні документи, клопотання, скарги. Відповідно до ст.22 ГПК України позивач має право на відмову від позову, отже це право належить і представнику ДП "Формет".

Заявою від 09.03.2011р., останній відмовився від позовних вимог в частині стягнення з ПП „Скирда” 0,2% штрафної неустойки /пені/ у сумі 523 51, 61 грн., тоб-то від всієї вимоги вцілому (а.с.137, т.1).

Таким чином, суд першої інстанції не правомірно відмовив у задоволенні заяви позивача про відмову від частини позовних вимог щодо стягнення штрафної неустойки у розмірі 0,2 % в сумі 52351, 61 грн. і відповідно рішення в частині стягнення 11055,90 грн. пені слід скасувати з припиненням провіадження в порядку п.4 ст. 80 ГПК України. З огляду на означене, доводи скаржника щодо невірного визначення судом розміру пені не впливають на розгляд данної вимоги.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляції, та 3 % річних становить відповідно 4964, 90 грн. та 2031, 90 грн., відповідачем же в апеляційній скарзі визначено розмір 3% річних в сумі 1810,55грн..

Колегією перевірено розрахунки сторін і встановлено, що в частині визначення розміру 3% річних позивач вірно обрахував їх в сумі 2031, 90 грн., отже суд підставно задовольнив означену вимогу. Відповідач отримав за розрахунком меншу суму, позаяк рахував її за період, що не співпадає з заявленим позивачем.

Щодо суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляції за період нарахування, то судом не превірено обгрунтованість її розрахунку внаслідок чого стягнуто 4964,90грн. замість 4505, 97грн. /розрахунок приєднується до матеріалів справи/. Таким чином, позов в цій частині підлягає задоволенню частково зі стягненням вище означеної суми.

Щодо доводів скаржника стосовно того, що позивач не застосував досудового врегулювання спору за зміненими вимогами, то колегія зазначає, що згідно із рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. у справі №15-рп/2002 встановлення законом або договором досудового врегулювання спору є обмеженням права на судовий захист. Тобто, порядок досудового врегулювання спору між сторонами не є обовязковим в силу статті 124 Конституції України та норм Господарського процесуального кодексу України, а тому місцевий господарський суд мав можливість розглянути справу по суті за відсутності доказів досудового врегулювання спору.

Посилання скаржника на те, що заява з остаточними позовними вимогами в порушення ч. 1 ст. 56 ГПК не вручалась відповідачу, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що 1.03.2010р. ДП „Формет” курєрською службою доставки № 3379921 направило на адресу скаржника заяву про збільшення розміру позовних вимог з додатками та клопотання з додатками, яка була отримана останнім 1.03.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення з відміткою про отримання кореспонденції за підписом ОСОБА_6. /а.с.117, т.2/.

За викладених обставин судова колегія вважає, що апеляційна скарга ПП „Скирда” підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Херсонської області від 20.10.2011 р. по справі №8/4-11 слід скасувати в частині стягнення пені та частини інфляційних.

Відповідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. В судовому засіданні 06.12.2011р. представник ДП "Формет" пояснив, що не має доказів оплати вартості судово-технічної експертизи та надав заяву про відмову від розподілу витрат на її проведення, яке судовою колегією розглянуто та задоволено.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Скирда" задовольнити частково, рішення господарського суду Херсонської області від 20.10.2011р. скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов Дочірнього підприємства "Формет" задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Скирда" ( код ЄДРППОУ- 33726348, адреса-73034, місто Херсон, Миколаївське шосе, 5 км., р\рахунок № 26002310049601 в Філію АБ "Південний" в м. Херсон, МФО - 352640) на користь Дочірнього підприємства "Формет" (код ЄДРПОУ - 32539841, адреса - 65005, місто Одеса, вул. Мельницька, 28-А, р\рахунок № 2600101019982 в ОФ ВАТ "Укрексімбанк", МФО - 328618) 87068 грн. 80 коп. основного боргу, 4505 грн. 97 коп. збитків від інфляції, 2031 грн. 90 коп. - 3% річних, 936, 07 грн. витрат по сплаті державного мита, 210 грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження в справі в частині стягнення з ПП „Скирда” неустойки припинити."

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Формет" (код ЄДРПОУ - 32539841, адреса - 65005, місто Одеса, вул. Мельницька, 28-А, р\рахунок № 2600101019982 в ОФ ВАТ "Укрексімбанк", МФО - 328618) на користь Приватного підприємства "Скирда" (код ЄДРППОУ- 33726348, адреса - 73034, місто Херсон, Миколаївське шосе, 5 км., р\рахунок № 26002310049601 в Філію АБ "Південний" в м. Херсон, МФО-352640) 57, 50 грн. витрат на сплату державного мита за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказів за постановою доручити господарському суду Херсонської області.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Г.П.Разюк

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя С.І.Колоколов

Повний текст постанови станову складено 09.12.2011р.