Постанова № 19920426, 29.11.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2011 р.Справа № 5024/1770/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.

Суддів Мацюри П.Ф., Андрєєвої Е.І.

При секретарі судового засідання Подуст Л.В.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 по дов. № 1576/010 від 07.10.2009р.,

від відповідача - ОСОБА_2 по дов. № 2982 від 03.10.2011р.

Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Херсонської області від 04.10.2011р.

у справі № 5024/1770/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства „Арго”

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3

про стягнення 145 393,14 грн.

Встановив:

13 вересня 2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство „Арго” (далі ТОВ ВКТ „Арго”) звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (далі ФОП ОСОБА_3) про стягнення боргу в сумі 145393,14 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на договір поставки від 01.11.2006р., за умовами якого були поставлені жерстяні кришки СКО 1-82 з літографією та різноманітна консервована продукція (далі - Товар).

Відповідач належним чином не виконав умови договору поставки, а саме: не оплачував отриману продукцію в повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 145393,14 грн.

ФОП ОСОБА_3у відзиві, позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними та необґрунтованими.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 04 жовтня 2011 року, винесеним суддею Александровою Л.І. позовні вимоги ТОВ ВКТ „Арго” задоволені частково. Суд стягнув з відповідача 71965,00грн. - основного боргу, 719,65грн. - державного мита, 116,82 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В задоволенні решти позову - відмовлено.

З зазначеним рішенням суду не погоджується відповідач. В апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ ВКТ „Арго” відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що рішення господарського суду суперечить наявним в матеріалах справи документам, а саме накладній №СА-0001770 від 18.06.2008р. в якій зазначено строк оплати товару, не пізніше дати його отримання одержувачем (ФОП ОСОБА_3.).

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ ВКТ „Арго” не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 01 листопада 2006р. між ТОВ ВКТ „Арго” та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір поставки №0111/06-2н (а. с. 39-40).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору Постачальник (ТОВ ВКТ „Арго”) продає, а Покупець (ФОП ОСОБА_3) купує Товар, асортимент, ціна та кількість яких зазначається у додатках до договору (далі - Специфікація), що є невідємними частинами цього договору. Покупець бере на себе зобовязання прийняти Товар від Постачальника і здійснити за нього оплату в строки і порядку, передбачені даним Договором.

Згідно п.п. 5.1 - 5.3 кількість та ціна Товару, що постачається, обговорюється на кожну партію окремо та відображається у Специфікаціях. Загальна вартість Договору становить сумарну вартість Товару відповідно до Специфікацій та видаткових накладних. Покупець зобовязується здійснювати оплату за Товар шляхом перерахування грошей на поточний розрахунковий рахунок Постачальника на умовах 100% оплати протягом 30 банківських днів з дати поставки.

Відповідно до п. 9.1 договору строк його дії встановлений до 31 грудня 2007р., але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобовязань за даним Договором.

Як свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні № СА-0004403 від 01.11.2006р., № СА-0004460 від 07.11.2006р., № СА-0001753 від 29.05.2007р., № ВА-0002129 від 19.06.2007р., № ВА-0002629 від 17.07.2007р. (а. с. 17-21) ФОП ОСОБА_3 отримала від ТОВ ВКТ „Арго” товар на загальну суму 363696,18 грн.

Факт отримання даного товару підтверджується підписом ФОП ОСОБА_3 завірений печаткою у накладних.

18.06.2008р., тобто після закінчення строку дії договору, за видатковою накладною № СА-0004460 ТОВ ВКТ „Арго” поставив товар ФОП ОСОБА_3 на суму 71965,00 грн., даний товар був прийнятий відповідачем без претензій до кількості та якості товару.(а. с. 22).

За взаємною домовленістю між Сторонами, ФОП ОСОБА_3 повернула Товар на загальну суму 72880,00 грн. ТОВ ВКТ „Арго”.

Отже, позивач у період з 01.11.2006р. по 18.06.2008р. поставив відповідачу Товар на загальну суму 362781,18 грн.

Відповідач за вищезазначеними видатковими накладними розрахувався не в повному обсязі, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 145 393,14 грн.

15 липня 2011р. ТОВ ВКТ „Арго” направило на адресу ФОП ОСОБА_3 лист- вимогу № 482 від 08 липня 2011р. про виконання грошового зобовязання в сумі 145 393,14 грн. (а. с. 30). Дане звернення відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до статтей 256, 257, 267 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а сплив позовної давності є підставою для відмови в позові.

Враховуючи викладене судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що строк позовної давності по поставці товару здійсненого відповідно договору №0111/06-2н у період з 01.11.2006р. по 17.07.2007р. на загальну суму 73428,14 грн. закінчився 17.08.2010р., а отже і вимога щодо стягнення заборгованості у розмірі 73428,14 грн. за цей період задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 71965,00 грн. за товар, який був поставлений по видатковій накладній № СА-001770 від 18.06.2008р., після закінчення строку дії договору поставки, підлягає задоволенню. Строк позовної давності по даній поставці товару не сплив тому, що вимога про стягнення заборгованості була направлена відповідачу 15.07.2011р., в порядку ст. 530 ЦК України, отже обовязок по сплаті вартості за поставлений товар по даній накладній виник у відповідача через 7 днів, тобто з 22.07.2011р.

Враховуючи викладене судова колегія вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, винесене при повному зясуванні обставин справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.99; 101; 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

Постановив:

Апеляційну скаргу Фізичної особипідприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 04.10.2011р. у справі № 5024/1770/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяН.В.Ліпчанська

СуддяЕ.І.Андрєєва

Суддя П.Ф. Мацюра