Постанова № 19920024, 29.11.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2011 р.Справа № 5024/1513/2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Лашина В.В. Судді Єрмілова Г.А. Воронюка О.Л. При секретарі:Хом'як О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 5335 від 27.09.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність № 1 від 28.09.2011 р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомир-Херсон”

на рішення господарського суду Херсонської області

від 18.10.2011 р.

по справі № 5024/1513/2011

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Кредобанк”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомир-Херсон”

про стягнення заборгованості по наданому кредиту

ВСТАНОВИЛА:

03 серпня 2011 року Публічне акціонерне товариство «Кредобанк»(далі ПАТ «Кредобанк») звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомир-Херсон»(в подальшому ТОВ «Автомир-Херсон») про стягнення заборгованості за кредитним договором № 27 від 13.05.2008 р. в сумі 4418030,74 грн., з яких основний борг по кредиту 489 000 доларів США, борг по відсоткам за користування кредитом 40 206,28 доларів США, 195674,56 грн. пені, 4000 грн. комісії, а також судові витрати.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.10.2011 р. (суддя Закурін М.К.) позовні вимоги задоволені частково. З ТОВ «Автомир-Херсон»на користь позивача стягнуто борг по кредиту в сумі 489000 доларів США, що еквівалентно 3899139,30 грн., 40206,28 доларів США відсотків за користування кредитом, що еквівалентно 320592,81 грн., 4000 грн. комісійних, 167738,74 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 23782,74 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 240,25 грн. за несвоєчасну сплату комісії, а всього 4415493,85 грн., а також 25 500 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову у задоволенні відмовлено.

Не погоджуючись з цим рішенням, ТОВ «Автомир-Херсон»в апеляційній скарзі просить його скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, оскільки позивачем не підтверджено належними доказами перерахування кредитних коштів, не предявлено у порядку п. 7.1 договору вимогу про сплату пені, а також стягнута сума боргу, що не співпадає з офіційним курсом НБУ на день розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України, та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також, за змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 травня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір № 27, за умовами якого та згідно до додаткового договору № 2 про внесення змін і доповнень до зазначеного кредитного договору, а також додаткових угод до нього, ПАТ «Кредобанк»зобовязалося відкрити ТОВ «Автомир-Херсон»кредитну лінію на суму 500000 доларів США з метою поповнення обігових коштів зі строком повернення до 12 травня 2011 року, а відповідач, у свою чергу, взяв на себе обовязок своєчасного та у повному обсязі повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та інших платежів, обумовлених у згаданому кредитному договорі.

На виконання цього договору ПАТ «Кредобанк»перерахувало відповідачу 500000 доларів США, що підтверджується випискою з особового рахунку ТОВ «Автомир-Херсон»про рух коштів, меморіальними ордерами № 277010 від 19.05.2008 р. на суму 212770 доларів США, № 293931 від 29.05.2008 р. на суму 287230 доларів США.

Однак ТОВ «Автомир-Херсон»свої зобовязання за кредитним договором належним чином не виконані, у звязку з чим утворилась заборгованість в розмірі 489000 доларів США по кредиту, 40206,28 грн. доларів США заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом та 4000 грн. комісії за управління кредитом.

Вимогу банку від 27.12.2010 р. за № 02/2657 про усунення порушень зобовязань за кредитним договором, отриману ТОВ «Автомир-Херсон»12.01.2011 р., відповідач залишив без задоволення.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору, відповідач у разі несвоєчасного виконання грошових зобовязань зобовязався сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення від простроченої/несплаченої суми за зобовязаннями у гривні та 0,05 % - за зобовязаннями в іноземній валюті.

За розрахунком позивача пеня за прострочення погашення кредиту, відсотків і комісії за управління кредитом становить 195674,56 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що за приписами ст. 1054 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 232 ГК України та положеннями кредитного договору відповідач зобовязаний сплатити на користь позивача заборгованість, що утворилася по кредиту, відсоткам за користування кредитом і комісії за управління кредитом. Частково задовольняючи вимоги позивача про стягнення пені за порушення строків повернення кредиту, відсотків і комісії, суд першої інстанції мотивував це неправильним визначенням при розрахунку позивачем періоду стягнення.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ним дана належна юридична оцінка.

Посилання ТОВ «Автомир-Херсон»про непідтвердження доказами перерахування позивачем грошових коштів за кредитним договором, судова колегія вважає неспроможними та такими, що спростовуються матеріалами справи, зокрема, випискою з особового рахунку відповідача про зарахування кредитних коштів, а також зазначеними вище меморіальними ордерами, які у відповідності до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976, та визначені в якості розрахункових документів, що складаються за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та нормативно-правових актів Національного банку, а також обумовлюють операцію з перерахування коштів з відповідного рахунку на рахунок отримувача (п. 3.3 зазначеної Інструкції).

Твердження апелянта про непредявлення вимоги про сплату пені також не відповідає матеріалам справи, оскільки вимога банку від 27.12.2010 р. за № 02/2657 про усунення порушень зобовязань за кредитним договором, надіслана за юридичною адресою відповідача, також зазначеною у кредитному договорі, була отримана ТОВ «Автомир-Херсон»12.01.2011 р. /а.с 23-24/.

Не може погодитися судова колегія й з посиланням ТОВ «Автомир-Херсон»на неправильний розрахунок судом першої інстанції стягуваних сум.

Так, з огляду на положення статей 526, 533, 627, 1049, 1054 ЦК України в разі, коли за умовами кредитного договору позичальник одержав кредит у вигляді грошових коштів в іноземній валюті, він зобов'язаний повернути кредитодавцю на вимогу останнього цей кредит у вигляді грошових коштів у тій самій сумі і в тій самій валюті, що були ним одержані.

За оскаржуваним рішенням з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість у валюті виданого кредиту з відображенням грошового еквіваленту у валюті України на день саме вирішення спору, а не на день предявлення ПАТ «Кредобанк»позову, на що помилково вказує ТОВ «Автомир-Херсон».

Доказів невідповідності курсу валют НБУ, зазначеному у рішенні суду першої інстанції, ТОВ «Автомир-Херсон»не наводить.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області відповідає вимогам закону і обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомир-Херсон»залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 18.10.2011 р. по справі № 5024/1513/2011 без змін.

Головуючий суддяВ.В. Лашин

СуддяГ.А. Єрмілов

СуддяО.Л. Воронюк

Повна постанова складена 30.11.2011 р.