Постанова № 19918972, 22.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2011 № 58/354

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Іваненко Я.Л.

суддів: Скрипка І.М.

Остапенка О.М.

за участю представ- ників сторін:

від позивача:ОСОБА_1, дов. № ГО-11/4 від 05.01.2011 року

від відповідача :не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС”

на рішення

Господарського суду

міста Києва

від28.09.2011 року

у справі№ 58/354 (суддя: Блажівська О.Є.)

за позовомПриватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС”

доПриватного акціонерного товариства „Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс”

провідшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, в порядку регресу, 24990 грн.

В судовому засіданні 22.11.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2011 року у справі № 58/354 в позові Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС” (далі-позивач) до Приватного акціонерного товариства „Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс” (далі-відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, в порядку регресу в розмірі 24990 грн. відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2011 року та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги постанову Бородінського районного суду Львівської області про закриття справи про адміністративне правопорушення, в якій чітко зазначено, що водій ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 124 КУпАП, що, на думку апелянта, є підтвердженням факту наявності вини ОСОБА_2 та виникнення у останнього цивільно-правової відповідальності перед потерпілими особами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.11.2011 року.

В судове засідання 22.11.2011 року зявився представник позивача та підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі. Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законної та обґрунтованої постанови, а явка сторін в судове засідання обовязковою не визнавалася, колегія суддів визнала можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 24 990 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.06.2008 року між ЗАТ “Страхова група “ТАС” та ОСОБА_3 був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № ДСНТ\-21-0122381799, предметом якого є страхування транспортного засобу “Fіat Doblo”, державний номер НОМЕР_1.

Згідно з довідкою ВДАІ від 21.10.2008 року 12.10.2008 року об 11 год. 30 хв. у м. Броди відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу “ВАЗ”, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу “Fіat Doblo”, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль “Fіat Doblo”, державний номер НОМЕР_1.

02.02.2009 року Позивачем було складено страховий акт № 1761В/17 та розрахунок страхового відшкодування.

Платіжним дорученням № 858 від 13.02.2009 року позивачем перераховано страхувальнику суму збитків в розмірі 80 110,49 грн.

Цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “ВАЗ”, державний номер НОМЕР_2, застраховано у Приватному акціонерному товаристві “Українська інноваційна страхова компанія “Інвестсервіс” за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВВ/2902234.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку.

Постановою Бродівського районного суду Львівської області від 28.04.2009 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 було закрито.

Таким чином, з урахуванням зазначених вище обставин справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.

Проте, колегія суддів з таким висновком суду не погоджується з огляду на наступне.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно з пунктом 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Бродівського районного суду Львівської області від 28.04.2009 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 було закрито:

- в частині правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 124 КУпАП, - за спливом строків;

- в частині правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП, - за відсутністю події та складу правопорушення.

При цьому, в мотивувальній частині зазначеної постанови зазначено, що водій ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 124 КУпАП, проте, адміністративне стягнення не може бути накладено, оскільки строк накладення адміністративного стягнення минув.

Таким чином, аналізуючи положення постанови Бродівського районного суду Львівської області від 28.04.2009 року, колегія суддів дійшла висновку про підтвердження факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України. При цьому, факт закриття провадження у справі не є підставою, що реабілітує правопорушника та звільняє останнього від цивільно-правової відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “ВАЗ”, державний номер НОМЕР_2, застраховано у Приватному акціонерному товаристві “Українська інноваційна страхова компанія “Інвестсервіс” за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВВ/2902234.

Враховуючи те, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у відповідача, на думку колегії суддів, відповідач відповідно до статті 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з висновку спеціаліста № 789 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, складеного 30.10.2008 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля “Fіat Doblo”, державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження у ДТП, складає 84618, 20 грн.

Договором (полісом) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/2902234 встановлено ліміт відповідальності відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25500,00 грн., франшиза 510 грн.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 24 990 грн. (25500 грн. 510 грн. франшизи) є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, з огляду на викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки господарського суду першої інстанції, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення вимог щодо стягнення в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 24 990 грн., у звязку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС” на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2011 року у справі № 58/354 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2011 року у справі № 58/354 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс” (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, ідентифікаційний код: 23498273) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС” (03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 65, ідентифікаційний код: 30115243) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн., 249 (двісті сорок девять) грн. 90 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Українська інноваційна страхова компанія „Інвестсервіс” (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, ідентифікаційний код: 23498273) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС” (03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 65, ідентифікаційний код: 30115243) 124, 95 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4.Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

5.Матеріали справи № 58/354 направити до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддяІваненко Я.Л.

СуддіСкрипка І.М.

Остапенко О.М.