Постанова № 19918213, 14.11.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

14.11.2011

Постанова

Іменем України

09.11.2011 р. справа №36/314

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівБойченко К.І.

Діброви Г.І., Шевкової Т.А.

при секретарі судового засідання Кондрашової Н.М.

за участю представників: від позивача: не зявився. від відповідача:не зявився.

від третьої особи: не зявився.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Эффект» м.Донецьк

на рішення господарського судуДонецької області

від11.07.2011р.

по справі№36/314 (суддя Подколзіна Л.Д.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Эффект»м.Донецьк

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаФізичної особи ОСОБА_7 м.Донецьк

простягнення 468203 грн. 22 коп. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Эффект»м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Донецьк про стягнення 521291 грн. 01 коп.

Клопотанням від 01.06.2011р. позивач зменшив позовні вимоги в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та просив стягнути з відповідача 468203грн. 22 коп.

Ухвалою від 14.01.2010р. господарський суд Донецької області призначив по справі судову бухгалтерську експертизу та зупинив провадження по справі №36/314.

Ухвалою від 14.02.2011р. провадження у справі №36/314 було поновлено у звязку із надходженням на адресу господарського суду Донецької області згідно супровідного листа Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз №239/25-7168/24-62 матеріалів справи №36/314 із висновком експертної установи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.06.2011р. до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичну особу ОСОБА_7.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.07.2011р. у справі №36/314 (суддя Подколзіна Л.Д.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Эффект» м.Донецьк звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, в якому позовні вимоги задовольнити.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає невірне застосування норм матеріального права, а саме ст.ст. 15, 256, 664, 692 Цивільного кодексу України.

Водночас із апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю «Эффект» м.Донецьк подало клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою від 15.09.2011р. строк для подачі апеляційної скарги в порядку ст.ст.53,93 Господарського процесуального кодексу України відновлено.

Позивач через канцелярію суду надав клопотання, яким просив апеляційну скаргу розглянути за наявними матеріалами у справі без його представника.

Клопотанням від 27.10.2011р. позивач просив слухання справи перенести на розгляд суду після 25.11.2011р. у звязку з неможливістю надати представнику відповідача витребувані апеляційним судом документів, оскільки представник знаходиться в черговій відпустці з 31.10.2011р. по 23.11.2011р.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає клопотання позивача таким, що не підлягає задоволенню у звязку із наступним.

Відповідно до ст. 28 Госпордарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

З наведеного вбачається, що позивач не був позбавлений права реалізувати свої процесуальні права через керівника підприємства чи іншого представника.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи апеляційний суд неодноразово ухвалами від 28.09.2011р. та від 12.10.2011р. зобовязував позивача надати перелік документів, визначений раніше зазначеними ухвалами. При цьому, протягом строку розгляду апеляційної скарги зазначені документи позивачем надані не були без поважних причин.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Судова колегія звертає увагу також на те, що відповідно до ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження постановлена 15.09.2011р., а тому виходячи з приписів ст. 102 Господарського кодексу України строк розгляду апеляційної скарги спливає 15.11.2011р.

Враховуючи той факт, що від жодної із сторін клопотання про продовження розгляду справи в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України не надходило, а також необхідність часу для виготовлення та відправлення ухвали про відкладення розгляду апеляційної скарги з врахуванням поштового перебігу, колегія суддів апеляційної інстанції вважає неможливим задовольнити клопотання позивача та перенести слухання апеляційної скарги на «після 25.11.2011р.».

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на апеляційну скаргу, яким зазначив про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Донецької області від 11.06.2011р., у звязку з чим просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Третя особа у судове засідання не зявилась, причин незявлення та невиконання вимог суду не повідомила.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність позивача та третьої особи за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалами від 15.09.2011р., від 28.09.2011р. та від 12.10.2011р. сторони та третя особа були повідомлені про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні відповідача та його повноважного представника, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Эффект»(далі постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (далі покупець) укладено договір №318/11 (далі договір).

Відповідно до п. 10.1, п.п. 10.1.1 договору, строк дії останнього з 18.02.2009р. по 31.12.2009р. У разі, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про намір розірвати договір, то строк дії договору автоматично пролонгується на один рік.

Згідно п. 1.1 договору, постачальник зобовязується передати покупцеві товар в асортименті, кількості за цінами, визначеними в накладних, які є невідємною частиною договору, а покупець зобовязується прийняти цей товар і сплатити за нього грошову суму (ціну) на умовах даного договору.

Пунктом 2.1 договору визначено, що право власності на товар переходить з моменту підписання покупцем накладних, які свідчать про передачу товару.

Відповідно до п. 2.4 договору, товар буде передаватись покупцеві або представника покупця, які зазначені в довіреності, якає невідємною частиною цього договору. Дана довіреність повинна бути оформлена відповідно до вимог Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на отримання цінностей», яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99.

Підпунктом 4.4.1 пункту 4.1 договору встановлено, що грошові кошти за поставлений товар перераховуються на поточний рахунок постачальника в національній валюті України наступним чином: тютюнові вироби протягом 7 календарних днів після підписання накладних покупцем.

Пунктом 4.3 договору визначено, що загальна сума договору складає суму товару, отриманого за всіма накладними. У разі зміни ціни або асортименту, сторони підписують нову специфікацію, а попередня при цьому припиняє свою дію.

Згідно п.п. 6.1.1 договору постачальник зобовязаний передати товар покупцеві протягом двох календарних днів з моменту прийняття замовлення постачальником.

Відповідно до п. 6.2.3 договору покупець зобовязаний оплатити куплений товар в строк, визначений п. 4.1 договору.

Оцінивши зміст спірного договору, судова колегія дійшла висновку, що останній за правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України товар повинен бути оплаченим після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Як на належне виконання зобовязань за договором щодо передачі товару, позивач посилається на накладні №№ 740184, 740768, 740769, 742192, 742193, 742194, 742746, 742747, 742748, 742802, 743615, 744443, 744777, 746806, 746808, 747505, 747506, 747507, 747509, 747510, 748313, 748314, 748315, 748579, 748580, 748581, 848582, 748583, 748584, 748585, 748967, 748968, 748970, 749263, 749305, 749120, 749750, 749751, 749752, 749753, 749754, 749755, 749756, 749757, 749759, 750322, 750323, 750324, 750683, 750684, 750685, 750686, 750687, 750688, 751096, 751097, 751098, 751099, 751921, 751922, 751932 за період з 04.06.2009р. по 14.07.2009р. на загальну суму 518534 грн. 00 коп. (т.2, а.с. 132-133)

Відповідач відзивом на позовну заяву від 14.01.2010р. (т.2, а.с. 134-135) факт отримання товару не заперечував, при цьому позовні вимоги не визнав, посилаючись на оплату товару в повному обсязі, в підтвердження чого надав оригінали касових чеків №0003 на суму 5833 грн. 80 коп., №0004 на суму 2603 грн. 00 коп., №0002 на суму 1525 грн. 30 коп., №0003 на суму 6125 грн. 80 коп., №0001 на суму 10000 грн. 00 коп., №0002 на суму 4281 грн. 60 коп., №0001 на суму 8186 грн. 20 коп., №0001 на суму 4035 грн. 60 коп. та товарних чеків №111217 на суму 34300 грн. 00 коп., №111258 на суму 44000 грн. 00 коп., №111241 на суму 24000 грн. 00 коп., №111282 на суму 7000 грн. 00 коп., №110652 на суму 94000 грн. 00 коп., №110655 на суму 28500 грн. 00 коп., №110689 на суму 11200 грн. 00 коп., №110690 на суму 26800 грн. 00 коп., №110719 на суму 42000 грн. 00 коп., №110752 на суму 27440 грн. 00 коп., №110724 на суму 25000 грн. 00 коп., №114321 на суму 19150 грн. 00 коп., №114349 на суму 102500 грн. 00 коп., №114378 на суму 20520 грн. 00 коп., №114352 на суму 5050 грн. 00 коп., №790970 на суму 22000 грн. 00 коп., №793674 на суму 121096 грн. 00 коп., №793678 на суму 3000 грн. 00 коп., №793677 на суму 25443 грн. 00 коп., №814675 на суму 4400 грн. 00 коп., №790984 на суму 7000 грн. 00 коп., №793689 на суму 87785 грн. 00 коп., №793688 на суму 5600 грн. 00 коп., №793690 на суму 8500 грн. 00 коп., №790998 на суму 54145 грн. 00 коп., №114232 на суму 11600 грн. 00 коп., №793696 на суму 17000 грн. 00 коп., №114233 на суму 3000грн. 00 коп., №114083 на суму 18000 грн. 00 коп., №817705 на суму 10225грн.00коп.

Враховуючи те, що позивач факт оплати відповідачем товару згідно вищезазначених касових та товарних чеків заперечував, господарський суд ухвалою від 14.01.2010р. призначив у справі судову бухгалтерську експертизу.

Як вбачається з висновку судової економічної експертизи №239/25-7168/24 від 17.01.2011р., складеного Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз, призначена судом експертиза була проведена на підставі первісних документів сторін за весь період дії договору.

Вказаним висновком встановлено, що згідно даним бухгалтерського обліку позивача відповідач за період з березня 2009р. по серпень 2009р. сплатив позивачу грошові кошти в розмірі 193490 грн. 20 коп., разом з тим в матеріалах, наданих для дослідження, фіскальні чеки на загальну суму 11647 грн. 50 коп., в тому числі, в квітні 2009р. на суму 1647грн.50коп. та липні 2009р. на загальну суму 10000 грн. 00 коп. відсутні.

У звязку з викладеним, а також те, що позивачем накладні №740184 від 04.06.2009р., №740768 від 05.06.2009р., №740769 від 05.06.2009р., №742194 від 11.06.2009р., №742193 від 11.06.2009р., №742746 від 12.06.2009р., №750856 від 10.07.2009р. на загальну суму 64735 грн. 29 коп. для дослідження надані не були, експерт дійшов висновку, що сума заборгованості Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 перед ТОВ «Эффект»згідно із первісними документами, наданих для дослідження складає 468203грн.22 коп.

Після повернення матеріалів справи №36/314 на адресу господарського суду Донецької області з висновком експерта Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, позивач клопотанням від 01.06.2011р. зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача борг в розмірі 468203 грн. 22 коп., а відповідач змінив спосіб захисту та стверджує, що не отримував товар, зазначений у спірних накладних, оскільки його отримувала ОСОБА_7 на підставі довіреності від 27.09.2008р., виданою ним та посвідченою приватним нотаріусом ОСОБА_8 за реєстраційним в реєстрі №6515, відповідно до якої остання не мала права на одержання товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів від контрагентів, тому що їй було надано лише вчиняти дії, що виникають з адміністративно-правових відносин.

Третя особа надала письмові пояснення, якими повідомила, що відповідно довіреності від 27.09.2008р. нею приймався товар за договором №318/11 від 17.02.2009р. та вчинялись підписи на наданих ТОВ «Эффект»накладних.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту звірки (т.2, а.с.11), складеного між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Эффект»та підписаного обома сторонами, відповідач підтвердив заборгованість в розмірі 225 515 грн. 31 коп., станом на 30.06.2009р.

В зазначеному акті визначена заборгованість, в тому числі, за частиною спірних накладних №742192 від 11.06.2009р., № 742747 від 12.06.2009р., №742748 від 12.06.2009р., №742802 від 12.06.2009р., №743615 від 16.06.2009р., №744443 від 18.06.2009р., №744777 від 19.06.2009р., №746806 від 26.06.2009р., №746806 від 26.06.2009р., №747505 від 30.06.2009р., №747506 від 30.06.2009р., №747507 від 30.06.2009р., №747509 від 30.06.2009р., №747510 від 30.06.2009р.

Також в акті звірки відображена заборгованість в розмірі 47181 грн. 50 коп. станом на 01.06.2009р. за накладними, складеними за період, попередній спірному.

При цьому, відповідачем не оспорені дії третьої особи по справі щодо отримання нею товару від імені відповідача на підставі довіреності від 27.09.2008р.

В матеріалах справи містяться докази часткової оплати отриманого за весь період часу дії договору поставки №318/11 від 17.02.2009р. товару.

З наведеного вбачається, що ФОП ОСОБА_6 своїми діями схвалив дії третьої особи ОСОБА_7 щодо прийняття товару за накладними згідно договору поставки №318/11 від 17.02.2009р.

Крім того, з накладних №746808 на суму 4678 грн. 24 коп., №746806 від 26.06.2009р. на суму 4849 грн. 98 коп., №742192 від 11.06.2009р. на суму 23283 грн. 00 коп. вбачається, що товар за вказаним накладними отриманий безпосередньо ОСОБА_6

У звязку з викладеним, судова колегія критично оцінює непослідовність пояснень відповідача.

Відповідачем не надано доказів оплати отриманого у червні-липні 2009р. на заявлену до стягнення суму.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарськийсуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2011р. у справі №36/314 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у звязку з їх доведеністю належними та допустимими доказами.

Судові витрати та витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Эффект» м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2011р. у справі №36/314 задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2011р. у справі №36/314 - скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Эффект» м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фізичної особи ОСОБА_7 м.Донецьк про стягнення 468 203 грн. 22 коп. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (83059, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Эффект» (83121, м.Донецьк, вул. Собінова, 2б, ЄДРПОУ 22016013) 468203 грн. 22 коп. боргу, 4 682 грн. 03 коп. державного мита, 236грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 10210 грн. 08 коп. витрат за проведення судової експертизи та 2341 грн. 01 коп. витрат по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий К.І.Бойченко

Судді: Г.І.Діброва

Т.А.Шевкова

Надруковано 6 прим.:

1. Позивачу;

2. Відповідачу;

3. Третій особі;

4. У справу,

5. ДАГС,

6. ГСДО