Постанова № 19917687, 07.11.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

07.11.2011

Постанова

Іменем України

02.11.2011 р. справа №8/5009/3782/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.

суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.

від позивача:ОСОБА_1. за довіреністю б/н від 01.11.2011р.

від відповідача:ОСОБА_2. за довіреністю б/н від 25.08.2011р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства «Гамма-Пак», м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області

від10.08.2011 року

у справі№8/5009/3782/11 (суддя Попова І.А. )

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Геліус ЛТД», м. Дніпропетровськ

до відповідача Приватного підприємства «Гамма-Пак», м. Запоріжжя простягнення основного боргу в розмірі 103005,84грн., 3% річних в розмірі 8196,96грн., інфляційних в розмірі 34750,30грн., пені в розмірі 17086,28грн.

ВСТАНОВИВ:

У 2011 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Геліус ЛТД», м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства «Гамма-Пак», м. Запоріжжя про стягнення основного боргу в розмірі 101005,84грн., 3% річних в розмірі 8044,97грн., інфляційних в розмірі 34070,30грн., пені в розмірі 17129,16грн. ( з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.08.11р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліус ЛТД», м. Дніпропетровськ задоволені частково. Стягнуто з Приватного підприємства «Гамма-Пак», м. Запоріжжя основний борг в розмірі 101005,84грн., інфляційних в розмірі 34070,30грн., 3% річних в розмірі 8044,97грн. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Відповідач, Приватне підприємство «Гамма-Пак», м. Запоріжжя з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 10.08.11р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Геліус ЛТД», м. Дніпропетровськ надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Представник відповідача, Приватного підприємства «Гамма-Пак», м. Запоріжжя в судовому засіданні наполягає на вимогах, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду з урахуванням змін, внесених апеляційною інстанцією, відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Геліус ЛТД», м. Дніпропетровськ та Приватним підприємством «Гамма-Пак», м. Запоріжжя був укладений договір поставки № 18Р (далі по тексту договір), відповідно до умов п. 1.1 якого позивач зобовязувався поставити та передати у власність покупця, а відповідач прийняти та оплатити на умовах, визначених даним договором, товар гофропродукцію, асортимент та кількість якого визначаються в накладних (специфікаціях), які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що ціна на товар є договірною та визначається в накладних (специфікаціях), які є невід'ємною частиною договору.

Порядок розрахунків узгоджено сторонами пунктом 4.1 договору, яким встановлено, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 40 календарних днів з моменту передачі постачальником покупцю кожної окремої партії товару на підставі накладної (специфікації).

Даний договір набирає чинність з дати його підписання уповноваженими представниками та діє до 31.12.2009р., а в частині взаєморозрахунків до здійснення їх сторонами в повному обсязі ( п. 7.1 договору) і підписаний обома сторонами без розбіжностей і зауважень, скріплений печатками обох сторін.

На виконання умов договору, позивачем здійснено поставку товару відповідачу у вересні жовтні 2008р. на суму 142931,28грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0003295 від 25.09.2008р., №РН-0003265 від 23.09.2008р., № РН-0003235 від 19.09.2008р., №РН-0003498 від 15.10.2008р., які підписані обома сторонами без розбіжностей, скріплені печатками.

Відповідачем зобов»язання з оплати прийнятого ним товару виконані частково, тому рахується борг в розмірі 101005,84грн., в зв»язку з чим позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №15/04 від 15.04.2011р., яка залишена останнім без задоволення. Тому, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення основного боргу в розмірі 101005,84грн., 3% річних в розмірі 8044,97грн., інфляційних в розмірі 34070,30грн., пені в розмірі 17129,16грн. ( з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобовязань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, поставка товару за видатковими накладними, які підписані обома сторонами без розбіжностей і зауважень, була здійснена відповідно до умов укладеного між сторонами договору №18Р від 18.01.2008р., на який є посилання у видаткових накладних та який є підставою даного позову.

Крім того, суду першої інстанції та апеляційної інстанції не надані належні та допустимі докази, оформлені належним чином, наявності заперечень відповідача щодо неналежної поставки товару, щодо відмови відповідача від поставленого товару, а також щодо прийняття товару у встановленому порядку на відповідальне зберігання відповідно до ст. ст. 666, 688, 690 Цивільного кодексу України.

Посилання відповідача на неукладеність договору в зв»язку з неузгодженістю номенклатури, кількості товару відхиляється судовою колегією, оскільки в даному випадку сторони в договорі обумовили, що накладні і є специфікації, в яких узгоджуються асортимент та кількість якого і які є невід'ємною частиною договору. Крім того, прийняття товару та його часткова оплата свідчить про схвалення даного договору.

В зв»язку з тим, що відповідач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, виконання належним чином згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і в строк, встановлений договором щодо оплати отриманого та використаного ним у господарській діяльності товару, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з Приватного підприємства «Гамма-Пак», м. Запоріжжя борг в розмірі 101005,84грн.

Позивачем нараховані інфляційні в розмірі 34070,30грн. за період з жовтня 2008р. по липень 2011р. та 3% річних в розмірі 8044,97грн. з 29.10.2008р. по 01.07.2011р. на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних здійснений позивачем, судова колегія вважає, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, а судом першої інстанції правомірно стягнуто з Приватного підприємства «Гамма-Пак», м. Запоріжжя 3% річних в розмірі 8044,97грн., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання.

Перевіривши розрахунок інфляційних суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що він частково не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме рекомендаціям Верховного суду України, які викладені в листі №62-97р від 03.04.1997р. В зв»язку з чим, рішення суду в цій частині підлягає зміні та з Приватного підприємства «Гамма-Пак», м. Запоріжжя стягуються інфляційні в розмірі 32858,23грн. за період з листопада 2008р. по липень 2011р. за кожною видатковою накладною, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов”язання в зв”язку з девальвацією грошовою одиниці України, в зв»язку з невірним розрахунком. Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних в розмірі 1212,07грн.

Щодо стягнення пені в розмірі 17129,16грн., нарахованої за період з 14.06.2010р. по 01.07.2011р. відповідно до п. 5.2 договору, якою встановлено, що в разі порушення покупцем зобов'язань по оплаті товару він зобовязується оплатити постачальнику штрафну неустойку в вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми, яка відповідає ціні товару, оплату за який прострочено, за кожний день прострочки оплати (не здійснення оплати) до дня його фактичної оплати.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем судова колегія вважає, що він не відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного сторонами договору, оскільки згідно п. 4.1 договору зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару у відповідача виникло через 40 календарних днів з дати поставки кожної партії товару, яка здійснена у вересні жовтні 2008р.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України нарахування неустойки припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

За приписами ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, і розрахунок пені повинен був здійснений з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України та п. 4.1 договору, але позивачем нарахування пені здійснено поза межами строків, встановлених вищезазначеними нормами, тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 17129,16грн., внаслідок невірно виконаного розрахунку.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 10.08.2011 року у справі №8/5009/3782/11 з урахуванням змін, внесених апеляційною інстанцією, ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються частково на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Гамма-Пак», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 10.08.2011 року у справі №8/5009/3782/11 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 10.08.2011 року у справі №8/5009/3782/11 змінити в частині стягнення інфляційних, виклавши абзаци 1, 2 та 3 резолютивної частини наступним чином:

«Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліус ЛТД», м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства «Гамма-Пак», м. Запоріжжя про стягнення основного боргу в розмірі 101005,84грн., 3% річних в розмірі 8044,97грн., інфляційних в розмірі 34070,30грн., пені в розмірі 17129,16грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Гамма-Пак»(69040, м. Запоріжжя, вул. Планерна, 6, ЄДРПОУ 32678587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліус ЛТД»(49102, м. Дніпропетровськ, вул. Будьоного, 1д, ЄДРПОУ 20206809) основний борг в розмірі 101005,84грн., інфляційні в розмірі 32858,23грн., 3% річних в розмірі 8044,97грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 1419,09грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 208,99грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліус ЛТД», м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства «Гамма-Пак», м. Запоріжжя про стягнення пені в розмірі 17129,16грн., інфляційних в розмірі 1212,07грн.».

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 10.08.2011 року у справі №8/5009/3782/11 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліус ЛТД» (49102, м. Дніпропетровськ, вул. Будьоного, 1д, ЄДРПОУ 20206809) на користь Приватного підприємства «Гамма-Пак»(69040, м. Запоріжжя, вул. Планерна, 6, ЄДРПОУ 32678587) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 6,06грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:

1 у справу;

2 позивачу;

3 відповідачу;

4 ДАГС;

5ГС Запоріз. обл.