Постанова № 19917345, 27.10.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.10.2011 р. справа №37/145пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівБойко І.А.

Геза Т.Д., Манжур В.В.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

від позивача:

від відповідача

(скаржника):

від третьої особи:

від Прокуратури:

розглянувши апеляційну скаргу Лебеденко В.В.

ОСОБА_1 начальник юридичного відділу (довіреність б/н від 17.10.2011р.)

не зявився

не зявився

Кравцов В.І. прокурор (посвідчення № 3248).

Приватного підприємства „Нікон” м. Маріуполь Донецької області

на рішення

господарського судуДонецької області

від12.09.2011 р. (повний текст складено та підписано 19.09.2011р.)

у справі№ 37/145пд ( суддя Д.О.Попков)

за позовом Прокурора м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради м. Маріуполь Донецької області до відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруПриватного підприємства „Нікон” м. Маріуполь Донецької області

Товариства з обмеженою відповідальністю „Широкіно-ЛТД” м. Маріуполь Донецької області пророзірвання договору оренди №б/н від 01.08.2003р. та зобовязання повернути до комунальної власності в натурі предмет оренди ВСТАНОВИВ: У червні 2006 року Прокурор м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради м. Маріуполь Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до приватного підприємства „Нікон” м. Маріуполь Донецької області про розірвання договору оренди № б/н від 01.08.2003р. та зобовязання повернути у комунальну власність територіальної громади м. Маріуполя в натурі предмет оренди - цілісний майновий комплекс комунальне підприємство „Кінотеатр „Союз”, розташований за адресою: м. Маріуполь, вул. Орджонікідзе, із чужого незаконного володіння.

В процесі розгляду справи місцевий суд ухвалою від 18.07.2011р. залучив до участі у справі № 37/145пд в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю „Широкіно-ЛТД” м. Маріуполь Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.09.2011р. по справі № 37/145пд позовні вимоги Прокурор м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради м. Маріуполь Донецької області до приватного підприємства „Нікон” м. Маріуполь Донецької області про розірвання договору оренди № б/н від 01.08.2003р. та зобовязання повернути у комунальну власність територіальної громади м. Маріуполя в натурі предмет оренди - цілісний майновий комплекс комунальне підприємство „Кінотеатр „Союз”, розташований за адресою: м. Маріуполь, вул. Орджонікідзе, із чужого незаконного володіння, були задоволені у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 12.09.2011р. у справі № 37/145пд відповідач - приватне підприємство „Нікон”, подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищенаведене рішення суду від 12.09.2011р., як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, неповним зясуванням обставин справи та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою від 05.10.2011р. Донецьким апеляційним господарським судом було порушено апеляційне провадження.

Управлінням міського майна Маріупольської міської ради надано відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2011р. у справі № 37/145пд без змін.

Позивач у судовому засіданні 25.10.2011р. та у відзиві на позовну заяву проти вимог апеляційної скарги заперечив, рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2011р. у справі № 37/145пд просить залишити без змін.

Прокурор у судовому засіданні також наполягає на залишенні вимог апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2011р. у справі № 37/145пд - без змін.

Відповідач (апелянт) та третя особа у судове засідання не зявилися, були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується штампом вихідної кореспонденції на зворотному боці ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2011р.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається тільки на документи, які знаходяться в матеріалах справи та досліджувались господарським судом, а також, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обовязковою, неявка без поважних причини у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши доводи прокурора та позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом Донецької області, 01.08.2003р. між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради (Орендодавець) та приватним підприємством «Нікон»(Орендар) на підставі рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №197/2 від 21.05.2003р. (а.с.51 т.1) був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства „Кінотеатр „Союз” (а.с.а.с. 6-8 т.1), згідно п.п.1.1. - 1.3., 10.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майновий комплекс комунального підприємства „Кінотеатр „Союз”, що належать до комунальної власності територіальної громади у особі міської ради, розташований за адресою: м. Маріуполь, вул. Орджонікідзе, б/н, склад і вартість якого визначено у акті оцінки, протоколі про результати інвентаризації і передавальним балансом, складеними станом на 01.07.2003р., вартість якого становить 649526,63грн., у тому числі: основні фонди: а) по балансовій вартості з урахуванням індексації 1154569,37грн.; б) по залишковій вартості з урахуванням індексації 649526,63грн. Грошові кошти в розмірі 5072,41грн. з урахуванням дебіторської і кредиторської заборгованості передаються Орендарю у користування на умовах кредитного договору, який укладається одночасно з підписанням цього договору, оборотні матеріальні кошти в сумі 167,00грн. Орендар викупає на підставі договору купівлі-продажу, який укладається одночасно з цим договором, строком до 01.08.2018р.

Пунктами 1.4. - 1.6. договору оренди передбачено, що після укладення цього договору орендар приєднує до свого майна підприємство у встановленому порядку і виступає правонаступником прав і обовязків реорганізованого підприємства „Кінотеатр „Союз”, про те майно підприємства враховується окремо від другого майна Орендаря в окремому балансі з вказанням того, що це майно є орендованим.

У п. 2.4. сторони дійшли згоди, що вартість майна Підприємства, яке Орендар повертає Орендодавцю (або юридичній особі, які вкаже Орендодавець), визначається на підставі передавального балансу Підприємства та акту оцінки, складених за даними інвентаризації на момент припиненні дії цього договору, звіреного з актом прийому-передачі майна підприємства в оренду. Орендар повертає Підприємство у порядку, визначеному чинним законодавством та цим договором, і Підприємство вважається поверненим з моменту підписання сторонами акту-прийому передачі.

Умовами розділу 3 договору оренди №б/н на відповідача були покладені грошові зобовязання із сплати орендної плата, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України і складає 19486,00грн. без ПДВ за рік, з розрахунку станом на 01.07.2003р. 1699,00грн. за місяць, на поточний рахунок Маріупольської міської ради, п/р 31419734900052, ЄДРПОУ 24164947, банк отримувача УДК в Донецькій області, МФО 834016. код платежу 22030000, щоквартально не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, з врахуванням щомісячного індексу інфляції. За умовами п. 5.2. договору своєчасне і повне здійснення орендних платежів віднесено до обовязків Орендаря.

01.08.2003р. обєкт оренди згідно із п.2.1. договору №б/н був переданий Відповідачеві, про що сторони склали відповідний акт приймання-передачі (а.с.52 т.1).

Предмет позовних вимог - розірвання договору оренди № б/н від 01.08.2003р. та зобовязання повернути у комунальну власність територіальної громади м. Маріуполя в натурі предмет оренди - цілісний майновий комплекс комунальне підприємство „Кінотеатр „Союз”, розташований за адресою: м. Маріуполь, вул. Орджонікідзе, із чужого незаконного володіння.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України .

Пунктом 10.4. договору сторони визначили випадки припинення його чинності, у тому числі за вимогою однієї із сторін на підставі рішення господарського суду у випадках передбачених діючим законодавством.

Відповідно пункту 10.8 договору слідує, що дія договору оренди припиняється, зокрема, достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор та позивач посилаються на те, що у звязку з порушення відповідачем умов спірного договору оренди, а саме невиконання ним обовязків щодо використання орендованого майна підприємства відповідно до його призначення та умов договору, забезпечення збереження орендованого майна, запобігання його пошкодженню і псуванню, здійснення заходів протипожежної безпеки, отримання згоди Орендодавця на передання частини орендованого майна в суборенду іншим особам, отримання дозволу Орендодавця на внесення змін у перелік орендованого майна підприємства, проведення його реконструкції, технічного переоснащення та інших поліпшень, що обумовлюють підвищення його вартості.

Розділом 5 договору оренди на Відповідача покладені, серед іншого, і такі зобовязання:

- використання орендованого приміщення у відповідності з його призначенням і умовами договору (п. 5.1.);

- своєчасне здійснення капітального і поточного ремонту орендованого майна (п. 5.3.);

- забезпечення збереження орендованого майна, запобігання його пошкодження, порчі, здійснення заходів протипожежної безпеки (п. 5.4.).

В свою чергу, за змістом розділу 6 договору Орендар серед іншого управнений:

- передавати за згодою Орендодавця окремі інвентарні обєкти із складу орендованого майна в суборенди фізичним і юридичним особам в порядку, передбаченому діючим законодавством (п. 6.2.);

- за згодою Орендодавця вносити зміни у склад орендованого майна підприємства, проводити його реконструкцію, технічне переснащення і інші поліпшення, що обумовлюють підвищення його вартості (п.6.3.);

- у встановленому порядку за згодою Орендодавця списувати орендоване майно підприємства (п.6.4.).

За змістом пунктів 8.1. і 8.2. спірного договору Орендодавець управнений контролювати наявність, стан, напрямок і ефективність використання переданого в оренду комунального майна та ініціювати розірвання договору у разі погіршення статну орендованого майна внаслідок його неналежного використання або не викання вимог договору.

Задовольняючи позовні вимог місцевий суд посилається на листи, приписи, постанови та акти Інспекції ДАБК, листи та постанови відділу наглядово-профілакттичної діяльності Управління МНС в м. Маріуполі, акти, протоколи та постанови Орджонікідзевської районної СЕС, акт поточної перевірки виконання умов договору оренди від 19.05.2011р., довідку Прокуратури про результати перевірки від 22.06.2011р., акт перевірки Інспекції ДАБК у Донецькій області від 08.09.2011р. та акт наданого в оренду приміщення кінотеатру «Союз»від 29.07.2011р., якими встановлено факт порушення відповідачем вимог законодавства у сфері містобудування у вигляді самовільної реконструкції, добудови та перебудови частини приміщень орендованої будівлі кінотеатру „Союз” і її експлуатації без відповідних дозволів та факт розташування в підвалі орендованого приміщення пивоварні Третьої особи без надання відповідного договору суборенди; демонтажу крісел у кількості 276шт., їх вивезення на склад за межі обєкту оренди та зберігання у непридатному для подальшого використання стані, з урахуванням чого зроблений висновок про неналежне виконання умов договору.

Насамперед, актом Інспекцією ДАБК за результатами позапланової перевірки дотримання вимог будівельного законодавства від 08.09.2011р. встановлено, що Відповідач у період з 2008р. і по момент його складання допускав порушення вимог законодавства у сфері містобудування у вигляді самовільної реконструкції, добудови та перебудови частини приміщень орендованої будівлі кінотеатру „Союз” і її експлуатації без відповідних дозволів.

Правовідносин між сторонами договору, регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та умовами договору оренди цілісного майнового комплексу комунального підприємства „Кінотеатр „Союз” від 01.08.2003р.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з місцевим судом, щодо застосування до спірного договору приписів ст. 5 та п.п. 4, 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, п.п. 4, 5 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, якими передбачено застосування положень цих нормативних актів, що були прийняті вже після укладання спірного договору, але в період дії останнього.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України та відтворюють відповідні приписи ст. 4, 151 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент укладання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, що кореспондується із ч. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”. Водночас, п. 8.2. спірного договору встановлює можливість його розірвання за ініціативою Орендодавця в разі погіршення стану орендованого майна Підприємства внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору, а положення ст.ст. 773, 783 Цивільного кодексу України серед підстав розірвання договору визначає випадки, коли наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі або своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі.

Виходячи з підстав позову, Прокурор наполягає на розірванні договору як на наслідку порушення його умов договору з Відповідача у вигляді (порушення) невиконання обовязків щодо:

-використання орендованого майна підприємства відповідно до його призначення та умов договору (п.5.1.);

-забезпечення збереження орендованого майна, запобігання його пошкодженню і псуванню, здійснення заходів протипожежної безпеки (п.5.4.);

-отримання згоди Орендодавця на передання частини орендованого майна в суборенду іншим особам (п. 6.2.);

-отримання дозволу Орендодавця на внесення змін у перелік орендованого майна підприємства, проведення його реконструкції, технічного переоснащення та інших поліпшень, що обумовлюють підвищення його вартості (п. 6.3.)

В свою чергу, п. 5.1. договору зобовязує використовувати орендоване майно у відповідності до його призначення і умов спірного договору, що узгоджується із приписами ч. 1 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 2 ст. 285 Господарського кодексу України і ч. 1 ст.773 Цивільного кодексу України. Беручи до уваги, що положення договору оренди (окрім п. 5.9. визначає необхідність збереження двох кінозалів для демонстрації кінофільмів на весь період оренди, зауважень відносно чого Прокурором та Позивачем не висувається) безпосередньо не встановлюють умов щодо цільового використання обєкту оренди, напрямки його належного використання визначаються судом виходячи з призначення майна.

Обєктом оренди є цілісний майновий комплекс комунальне підприємство „Кінотеатр „Союз”, правонаступником якого у відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” є Відповідач. З урахуванням означених обставин цільове призначення обєкту оренди судом визначається виходячи із положень статуту відповідного комунального підприємства щодо використання будівлі кінотеатру в контексті видів діяльності підприємства.

З наявного в матеріалах справи Статуту комунального підприємства вбачається, що відсутність можливості використання будівлі кінотеатру для організації продажу алкогольних напоїв - ця мета є в принципі не сумісною із встановленими в п.п. 2.1., 2.2. статуту КП „Кінотеатр „Союз” основними ціллю та задачею комунального підприємства.

Між тим, встановлені за результатами перевірки органів СЕС (а.с.а.с. 14 -20 т.1 ), та прокуратури (а.с.а.с.79-81 т.1) факти облаштування Відповідачем разом із Третьою особою в орендованому приміщенні міні-пивоварні (пивного бару а.с.148 т.1) з відповідним персоналом однозначно вказують на порушення приписів відносно цільового використання обєкту оренди незалежно від одночасного збереження двох кінозалів, що є окремим випадком здійснення здобутих за договором цивільних прав Орендаря всупереч визначених ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України меж та підставою для розірвання договору у відповідності до ч. 2 ст. 773 і п. 1 ч. 1 ст. 783 цього Кодексу

Наявні в справі матеріали Інспекції ДАБК, відділу наглядово-профілакттичної діяльності Управління МНС в м. Маріуполі, технічної інвентаризації на момент укладання договору і на 2008р., результатів перевірки Орендодавцем стану виконання умов договору підтверджують факти самовільного знищення окремих конструктивних елементів орендованого приміщення (стін) із порушенням будівельних норм; самовільної реконструкції та будівництва і його подальшої самовільної експлуатації із порушенням протипожежних норм; самовільного демонтажу та подальшого псування окремих інвентарних обєктів крісел; невиконання заходів протипожежної безпеки.

Пункт 6.2. договору регламентує питання надання частини обєкту оренди в суборенду іншій особі, в даному випадку Третій особі, належних доказів чого, а саме договору суборенди до справи надано не було.

Водночас, п. 2 ч.1 ст. 783 Цивільного кодексу України визначає передачу наймачем речі в користування іншій особі без згоди наймодавця підставою для розірвання договору найму без застережень про те, що таке користування має оформлюватися лише договором піднайму (суборенди).

Укладений між Відповідачем та Третьою особою договір зберігання майна міні-пивоварні від 01.04.2011р. не передбачає можливості використання такого майна власником в місці його зберігання та не підпадає під правове регулювання глави 66 Цивільного кодексу України.

Наявність між Відповідачем та Третьою особою договору зберігання крісел від 26.04.2011р. не є належним доказом виконання відповідачем умов договору, оскільки наявні в матеріалах справи документи свідчать про їх самовільний демонтаж та подальше їх псування.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Загальні вимоги до виконання зобовязання сформульовані в ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких належність виконання має оцінюватися виходячи з умов договору, законодавства, а за відсутністю таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення закріплені ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За наведених підстав, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, щодо наявності обставин для встановлення невиконання відповідачем у відповідності до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України вимог певних пунктів договору, що тягнуть за собою існування істотних у розумінні ч. 2 ст. 651 цього Кодексу порушень з боку Орендаря, адже його дії позбавили можливості реалізації законодавчо і договором обумовлених очікувань Орендодавця на збереження обєкту оренди в належному стані, що зумовлює правомірність ініціювання питання про розірвання договору згідно ч. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Наявність порушення умов договору у розумінні ст.ст. 610, 651 Цивільного кодексу України, одним із наслідків якого (порушення) згідно ст.ст. 611, 783 цього кодексу законодавець та сторони в п. 8.2. самого визначили його розірвання.

Положення ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України вимагають дотримання порядку розірвання, встановленого ст. 188 Господарського кодексу України.

Місцевим судом вірно встановлено, що Позивачем вимоги ст. 188 ГК України були дотримані.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються. Виходячи з положень, наведених в ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, згідно яких зобовязання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обовязків його учасників, припинення зобовязання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема для подальшого перебування у Відповідача майна, отриманого за спірним договором.

Пунктами 2.4. та 5.5 спірного договору оренди встановлений обовязок Орендаря у разі припинення договору повернути обєкт оренди в стані, не гіршим, ніж на момент прийняття в оренду, з урахування фізичного зносу за актом приймання-передачі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” наслідком припинення договору оренди у звязку із розірванням договору є обовязок орендаря повернути обєкт оренди на умовах, визначених у договорі. Аналогічні положення щодо обовязку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України

Доводи апеляційної скарги судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищенаведеним.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2011р. у справі № 37/145пд є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства „Нікон” м. Маріуполь Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2011р. у справі № 37/145пд залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2011р. у справі № 37/145пд без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

ГоловуючийІ.А.Бойко

Судді:Т.Д. Геза

В.В.Манжур

Надруковано: 7 прим.

1- позивачу

1 Прокурору

1- Прокуратура Дон.обл.

1- відповідачу

1- третій особі

1- у справу

1 -ДАГС