Постанова № 19917282, 25.10.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.10.2011 р. справа №20/39

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:

суддів:Зубченко І.В.,

Бойко І.А., Марченко О.А.

за участю представників від позивача:ОСОБА_1 за довіреністю №8/10 від 11.01.2011р. від відповідача:не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ на рішення господарського суду Донецької області

від11.07.2011р. (повний текст підписано 18.07.2011р.)

у справі№20/39 (суддя Величко Н.В.)

за позовомДочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ Енергія», м. Артемівськ, Донецька область

простягнення боргу 6535103,93грн.

В С Т А Н О В И В:

Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ Енергія», м. Артемівськ, Донецька область про стягнення заборгованості за договором про постачання природного газу №06/09-1593-ТЕ-6 у сумі 6535103,93грн. з яких 5275694,38грн. заборгованість за поставлений природний газ, а також пеня у розмірі 422873,60грн., інфляційні - 623266,29грн., 3% річних - 211161,42грн., борг за надані послуги по припиненню газопостачання у розмірі 2108,24грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.07.2011р. (повний текст підписано 18.07.2011р.) у справі №20/39 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ТОВ „Артемівськ Енергія” на користь ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” суму основного боргу у розмірі 4888205,76грн., 3% річних у сумі 75131,05грн., пеню у сумі 337798,04грн., інфляційні у сумі 623266,29грн, витрати на сплату держмита - 23117,03грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 213,94грн. Припинено провадження в частині позовних вимог ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” до ТОВ „Артемівськ-Енергія” про стягнення боргу за надані послуги по припиненню газопостачання у розмірі 2108,24грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2011р. у справі №20/39 просить скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та пені та прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення пені у сумі 418334,15грн., 3% річних у сумі 210283,51грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме стягнення нарахувань на заборгованість у необґрунтовано меншому розмірі ніж заявлено позивачем, навіть з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції застосований пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 19.10.2011р. представник позивача просив задовольнити його апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та пені та прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення пені у сумі 418334,15грн., 3% річних у сумі 210283,51грн.

Представник відповідача у судове засідання 19.10.2011р. не зявився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить вихідний штамп канцелярії суду на ухвалі Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2011р. про відкладення судового розгляду.

Враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обовязковою, обмежений строк для розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників сторін у судових засіданнях, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2009р. між Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Артемівськ-Енергія” (покупець) був укладений договір про постачання природного газу №06/09/1593ТЕ-6, за умовами якого постачальник зобовязався передати у власність покупцю природний газ, а покупець зобовязався прийняти та оплатити його в обсязі, встановленому у п.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Пунктом 2.1. договору сторони встановили строк поставки газу: з 01.10.2009р. по 31.12.2009р. включно.

Відповідно до п.3.8. договору, покупець зобовязаний компенсувати витрати з відключення/поновлення газопостачання протягом 3 банківських днів з моменту отримання платіжної вимоги-доручення.

За умовами п.5.1. договору, ціна за 1000куб.м. газу становить 593,448грн., крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%; тариф на транспортування газу 122грн. Всього до сплати за 1000куб.м. природного газу 872,78грн.

Пунктом 4.4. договору сторони встановили, що приймання-передача газу оформлюється актом прийому-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна та вартість. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки покупець зобовязується надати постачальнику для підпису два примірника акту-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця, копію технічних актів приймання-передачі газу.

Згідно з п.6.1. договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться на пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2009р. (п.11.1 договору).

Додатковою угодою №1 від 21.12.2009р до договору, сторони встановили строк поставки газу з 01.01.2010р. по 30.04.2010р. в обсязі 5755,80грн. а також визначили строк дії договору - в частині поставки газу з 01.10.2009р. по 30.04.2010р., а в частині розрахунків за газ до їх повного здійснення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав відповідачу у жовтні 2009 року 723,900тис.м.куб. природного газу вартістю 631808,34грн.; у листопаді 2009 року 2552,000тис.м.куб газу вартістю 2227344,77грн.; у грудні 2009 року 4059,000тис.м.куб. газу вартістю 3542630,26грн.; у січні 2010р. 5136,000тис.м.куб. газу вартістю 4482618,62грн.; у лютому 2010 року 3804,000тис.куб.м. газу вартістю 3320070,34грн.; у березні 2010 року 3173,000тис.м.куб. газу вартістю 2769343,63грн.; у квітні 2010 р. 888,000тис.м.куб газу вартістю 775032,19грн., про що свідчать відповідні акти приймання-передачі природного газу, підписані сторонами без зауважень (копії, арк. справи 25-31). Загальна вартість отриманого відповідачем природного газу за цими актами приймання-передачі складає 17748848,15грн.

Позивач також надав покупцю послуги з відключення від газопостачання, що підтверджується актом виконаних робіт №39/12 від 02.08.2010р. (копія, арк. справи 32). Супровідним листом №31/39-8697 від 16.08.2010р. позивач направив вказаний акт виконаних робіт разом з рахунком-фактурою №39/12 від 16.08.2010р. на оплату відповідачу (копія, арк. справи 34).

Згідно розрахунку суми боргу позивача станом на 31.01.2011р., розмір заборгованості ТОВ „Артемівськ-Енергія” перед ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” складає 5277802,62грн., з яких 5275694,38грн. борг за спожитий природний газ та 2108,24грн. заборгованість по відключенню від газопостачання (арк. справи 12-15).

З матеріалів справи вбачається, що протягом лютого 2011 року відповідач перерахував позивачу за природний газ, отриманий у квітні 2010 року 387488,62грн., згідно платіжних доручень №605 у сумі 85690,87грн., №594 у сумі 19759,78грн., №576 у сумі 8909,98грн., №552 у сумі 8341,68грн., №544 у сумі 39000грн., №490 у сумі 39000грн., №483 у сумі 1584,28грн., №444 у сумі 39000грн., №478 у сумі 37415,72грн., №551 у сумі 30658,32грн., №572 у сумі 30090,02грн., №592 у сумі 19240,22грн., №606 у сумі 28797,75грн. (копії, арк. справи 77-89).

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що на час винесення рішення сума боргу ТОВ „Артемівськ-Енергія” перед ДК „Газ України” за договором №06/09/1593ТЕ-6 від 23.09.2009 р. складає 4888205,76грн.

Водночас, платіжним дорученням №1046 від 30.03.2011р. відповідач перерахував на користь позивача 2108,24грн. витрат на виконання робіт з примусового припинення газопостачання (копія, арк. справи 75).

Враховуючи, що після порушення провадження у справі, відповідачем оплачено заборгованість з витрат на виконання робіт з примусового припинення газопостачання у розмірі 2108,24 грн., суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що провадження у справі в цій частині слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, у звязку з відсутністю предмету спору.

З матеріалів справи також вбачається, що протягом розгляду справи, на виконання статті 34 Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік” та постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011р. №503 „Про затвердження Порядку перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування”, між Територіальним органом Казначейства у Донецькій області, Головним фінансовим управлінням Донецької облдержадміністрації, ТОВ „Артемівськ-Енергія”, ДК „Газ України” та Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” укладено договір №177/503 від 09.06.2011р. про організацію взаєморозрахунків (копія, арк. справи 136-137).

За умовами цього договору сторони погодили перелік підприємств (установ, організацій), що беруть участь у проведенні взаєморозрахунку та послідовність виконання сторонами договору про організацію взаєморозрахунків. Так, казначейство перераховує кошти, залучені з єдиного казначейського рахунка Територіальному органу Казначейства у Донецькій області у сумі 4888205,76грн. на підставі рішення Мінфіну; Територіальний орган казначейства у Донецькій області перераховує Головному фінансовому управлінню Донецької облдержадміністрації кошти у сумі 4888205,76грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію; Головне фінансове управління Донецької облдержадміністрації перераховує на рахунок ТОВ „Артемівськ-Енергія” кошти у сумі 4888205,76грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію; ТОВ „Артемівськ-Енергія” перераховує на рахунок ДК „Газ України” кошти у сумі 4888205,76грн., у тому числі ПДВ 814700,96грн., для погашення заборгованості за природний газ згідно з договором від 23.09.2009р. №06/09-1593-ТЕ-6 за 2010 рік; ДК „Газ України” перераховує на рахунок Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” кошти в сумі 4888205,76грн., у тому числі ПДВ 814700,96грн., для погашення заборгованості за природний газ згідно з договором від 31.12.2009р. №06/09-2126 за 2010 рік, а Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” перераховує кошти в сумі 4888205,76грн. на рахунки митних органів, відкритих в органах казначейства, як сплату податку на додану вартість за імпортований природний газ і нарахованих штрафних санкцій та пені для подальшого перерахування цих коштів до спеціального фонду державного бюджету (пункти 2-8 договору № 177/503 від 09.06.2011р.).

Пунктом 10 цього договору визначено, що з метою виконання договору кожна сторона зобовязується забезпечити подання до органів Казначейства належним чином оформлених договорів та платіжних документів згідно з вимогами, встановленими Порядком перерахування у 2011 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування; до проведення взаєморозрахунку не вчиняти дій щодо погашення заборгованості, яку передбачається погасити відповідно до цього договору; перерахувати кошти на рахунок наступної сторони, а сторона остання на рахунки митних органів, відкритих в органах казначейства, як сплату податку на додану вартість за імпортований природний газ, не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок. У разі несвоєчасного подання учасниками розрахунків платіжних документів органи казначейства за своїм платіжним дорученням можуть самостійно перерахувати кошти відповідно до укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування у порядку, передбаченому цим договором.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання всіма сторонами і діє до повного виконання сторонами зобовязань за цим договором (п.13 договору). Цей договір є дійсним лише у разі проведення відповідного фінансування (п.14 договору).

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що договір №177/503 від 09.06.2011р. про організацію взаєморозрахунків не містить конкретних строків для проведення таких взаєморозрахунків та укладений під умовою його дійсності за наявності відповідного фінансування.

Разом з тим, Законом України „Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" щодо надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію” внесено зміни до ст.34 Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік”, яку викладено в наступній редакції: „Установити, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України”.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011р. N503 затверджено Порядок перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Згідно положень цього Порядку, підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані підприємствам теплоенергетики на заборгованість за природний газ). Розрахунки з кредиторської заборгованості за спожитий природний газ проводяться за борги, що утворилися у період з 1 жовтня 2009р. по 31 грудня 2010року. Під час проведення розрахунків перевага надається суб'єктам господарювання, яким на момент їх проведення встановлені тарифи на виробництво теплової енергії у розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат. Казначейство перевіряє підписані учасниками розрахунків договори про організацію взаєморозрахунків та інформує Мінфін про обсяг заборгованості, що підлягає погашенню відповідно до таких договорів. Мінфін на підставі інформації, що надійшла від Казначейства, та зведених реєстрів договорів про організацію взаєморозрахунків визначає обсяг субвенції з державного бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя для проведення розрахунків і приймає в установленому порядку рішення про перерахування субвенції, яке доводиться до Казначейства. Казначейство відповідно до Порядку перерахування міжбюджетних трансферів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2010р. N1132 (Офіційний вісник України, 2010р., N96, ст.3399), перераховує на підставі зазначеного рішення Мінфіну субвенцію на рахунки бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм. Києва та Севастополя, відкриті в органах Казначейства. Розрахунки проводяться шляхом залучення коштів з єдиного казначейського рахунка у порядку, встановленому Казначейством за погодженням з Мінфіном.

Пунктом 22 Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2010р. N1132 встановлено, що одержані суми субвенцій з державного бюджету перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників бюджетних коштів, відкриті в органах Державної казначейської служби. Учасники розрахунків додатково зазначають у графі "призначення платежу" платіжного доручення норму закону про Державний бюджет України або рішення ради про бюджет на відповідний рік, якими передбачено надання субвенцій.

Матеріали справи не містять доказів початку виконання сторонами умов договору №177/503 від 09.06.2011р. про організацію взаєморозрахунків, надання казначейству відповідних документів та прийняття Мінфіном рішення про перерахування субвенції, у тому числі й доказів перерахування Головним фінансовим управлінням Донецької облдержадміністрації на рахунок ТОВ „Артемівськ-Енергія” коштів у сумі 4888205,76грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, а також доказів перерахування ТОВ „Артемівськ-Енергія” на рахунок ДК „Газ України” коштів у сумі 4888205,76грн., у тому числі ПДВ 814700,96грн., для погашення заборгованості за природний газ згідно з договором від 23.09.2009 р. № 06/09-1593-ТЕ-6 за 2010 рік.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Як передбачено частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Нормою ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати природного газу, отриманого протягом листопада-грудня 2009 року, січня-квітня 2010 року.

Також, матеріали справи не містять доказів початку виконання сторонами умов договору №177/503 від 09.06.2011р. про організацію взаєморозрахунків, наявності рішення Мінфіну про фінансування, у тому числі й доказів перерахування Головним фінансовим управлінням Донецької облдержадміністрації на рахунок ТОВ „Артемівськ-Енергія” коштів у сумі 4888205,76грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, а також доказів перерахування ТОВ „Артемівськ-Енергія” на рахунок ДК „Газ України” коштів у сумі 4888205,76грн., для погашення заборгованості за природний газ згідно з договором від 23.09.2009 р. №06/09-1593-ТЕ-6 за 2010 рік. Тобто, як вірно встановлено судом першої інстанції, відсутні докази наявності умов, за яких договір про організацію взаєморозрахунків є дійсним.

За таких обставин місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив заперечення відповідача та дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача основного боргу за договором №06/09-1593-ТЕ-6 від 23.09.2009р. у сумі 4888205,76грн.

На заявлену суму заборгованості позивачем були нараховані інфляційні витрати, 3% річних з 11.11.2009р. по 16.03.2011р. та пеня з 16.09.2010р. по 16.03.2011р.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.2. договору, за невиконання покупцем умов п.6.1. договору покупець зобовязується сплатити постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно пункту 7.10. договору неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційна інстанція перевіривши розрахунки здійснені на суми основного боргу 631808,34грн. (з 11.11.2009р. по 25.11.2009р.); 467184,42грн. (з 26.11.2009р. по 30.11.2009р.); 440184,42грн. (01.12.2009р.); 430184,42грн. (02.12.2009р.); 1019134,68грн. (з 11.12.2009р. по 29.12.2009р.); 769134,68грн. (з 30.12.2009р. по 10.01.2010р.); 4311764,94грн. (11.01.2010р.); 4131764,94грн. (12.01.2010р.); 4011764,94грн. (13.01.2010р.); 3935764,94грн. (14.01.2010р.); 3882764,94грн. (з 15.01.2010р. по 17.01.2010р.); 3830764,94грн. (18.01.2010р.); 3733764,94грн. (19.01.2010р.); 3681764,94грн. (20.01.2010р.); 3633764,94грн. (21.01.2010р.); 3555764,94грн. (з 22.01.2010р. по 24.01.2010р.); 2982067,47грн. (з 25.01.2010р. по 10.02.2010р.); 7464686,09грн. (з 11.02.2010р. по 21.02.2010р.); 6718438,86грн. (22.02.2010р.); 6618438,86грн. (23.02.2010р.); 6518438,86грн. (24.02.2010р.); 6418438,86грн. (25.02.2010р.); 6306716,86грн. (26.02.2010р. по 28.02.2010р.); 6065716,86грн. (01.03.2010р.); 5985716,86грн. (02.03.2010р.); 5935716,86грн. (03.03.2010р.); 5870716,86грн. (04.03.2010р.); 5820716,86грн. (з 05.03.2010р. по 08.03.2010р.); 5770716,86грн. (09.03.2010р.); 5720716,86грн. (10.03.2010р.); 8960787,20грн. (11.03.2010р.); 8800787,20грн. (12.03.2010р. по 14.03.2010р.); 8640787,20грн. (15.03.2011р.); 8540787,20грн. (16.03.2010р.); 8430787,20грн. (17.03.2010р.); 8360524,06грн. (18.03.2010р.); 8050787,20грн. (19.03.2010р. по 21.03.2010р.); 7930787,20грн. (22.03.2010р.); 7803688,96грн. (з 23.03.2010р. по 28.03.2010р.); 6735575,35грн. (з 29.03.2010р. по 10.04.2010р.); 9504918,98грн. (з 11.04.2010р. по 15.04.2010р.); 8577108,07грн. (з 16.04.2010р. по 26.04.2010р.); 8523256,10грн. (27.04.2010р.); 8396256,10грн. (28.04.2010р.); 7871696,10грн. (29.04.2010р.); 6424696,10грн. (30.04.2010р. по 10.05.2010р.); 7199728,29грн. (11.05.2010р. по 13.05.2010р.); 7129728,29грн. (з 14.05.2010р. по 16.05.2010р.); 7059728,29грн. (17.05.2010р.); 6984728,29грн. (18.05.2010р.); 6914728,29грн. (19.05.2010р.); 6865446,16грн. (з 20.05.2010р. по 27.05.2010р.); 6162014,73грн. (з 28.05.2010р. по 14.06.2010р.); 6161014,73грн. (з 15.06.2010р. по 16.06.2010р.); 5841515,86грн. (з 17.06.2010р. по 26.07.2010р.); 5772138,03грн. (з 27.07.2010р. по 21.11.2010р.); 5674867,73грн. (з 22.11.2010р. по 14.12.2010р.); 5275694,38грн. (з 15.12.2010р. по 09.02.2011р.); 5236694,38грн. (10.02.2011р.); 5197694,38грн. (з 11.02.2011р. по 13.02.2011р.); 5158694,38грн. (14.02.2011р.); 5119694,38грн. (15.02.2011р.); 5080694,38грн. (16.02.2011р.); 5041694,38грн. (17.02.2011р.); 5002694,38грн. (18.02.2011р.); 4888205,76 грн. (з 21.02.2011р. по 16.03.2011р.), дійшла висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 210283,51грн., інфляційних втрат у сумі 623266,29грн., пені у сумі 418334,15грн.

Згідно зі статтею 617 ЦК України особа, що порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Перелік обставин непереборної сили визначений в статті 8 договору №06/09-1593-ТЕ-6 від 23.09.2009р. Відповідач не навів обставин, які можуть бути віднесені до обставин непереборної сили, визначеними в статті 8 договору.

Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено заперечення відповідача, оскільки передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобовязання. Відповідач порушив виконання грошового зобовязання, то, відповідно, і вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, у межах, зазначених в цій постанові, в силу наведених норм, є обґрунтованою.

Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст.551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Судом першої інстанції обґрунтовано відхилені твердження відповідача про відсутність його вини у виникненні боргу за договором на поставку природного газу, укладеного з позивачем, через несплату отриманих послу з теплопостачання населенням, оскільки позивач не є стороною у правовідносинах відповідача з кінцевими споживачами послуг з теплопостачання.

Як вбачається з матеріалів справи, всупереч статям 33, 34 ГПК України відповідач не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності; не надав доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним зобовязання з вчасної оплати отриманого газу, невідповідності розміру пені наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2011р. (повний текст підписано 18.07.2011р.) у справі №20/39 частково не відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а саме, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 135152,46грн., пені у сумі 80536,11грн., в цій частині рішення господарського суду слід скасувати, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити, в решті рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2011р. (повний текст підписано 18.07.2011р.) у справі №20/39 задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2011р. (повний текст підписано 18.07.2011р.) у справі №20/39 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 135152,46грн., пені у сумі 80536,11грн.

Позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ Енергія», м. Артемівськ, Донецька область в частині стягнення 3% річних у сумі 135152,46грн., пені у сумі 80536,11грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Артемівськ Енергія” (84500, м. Артемівськ, вул. Зелена, 41, р/р26009190275901 в АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, ЄДРПОУ 34776960) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної кампанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 26008301970 в ВАТ „Ощадбанк”, МФО 300465, ЄДРПОУ 31301827) 3% річних у сумі 135152,46грн., пені 80536,11грн., витрати на сплату держмита - 23970грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 221,84грн.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2011р. (повний текст підписано 18.07.2011р.) у справі №20/39 - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Артемівськ Енергія” (84500, м. Артемівськ, вул. Зелена, 41, р/р26009190275901 в АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, ЄДРПОУ 34776960) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної кампанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 26008301970 в ВАТ „Ощадбанк”, МФО 300465, ЄДРПОУ 31301827) витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги у сумі 1078,45грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддяІ.В. Зубченко

Судді: І.А. Бойко

О.А. Марченко

Надруковано 5 примірників: 1 позивачу; 1 відповідачу; 1 до справи; 1 ДАГС; 1 ГС