Постанова № 19917090, 18.10.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.10.2011 р. справа №19/68

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Азарової З.П.

суддівМалашкевича С.А., Склярук О.І.

За участю представників сторін: При секретарі судового засідання: Куляс Т.Ю. від прокуратури:Пономарьов А.О. від позивача 1:не з'явився від позивача 2: ОСОБА_1 представник за дов. від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Оболонського району міста Києва на рішення господарського суду Донецької області

від23 серпня 2011р.

у справі№ 19/68 (суддя Демідова П.В.)

за позовом:Заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС Импорт" м.Донецьк

простягнення на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором № 22.1/197-К-06 від 06.10.2006р. в сумі 10 198 806,95грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.08.2011р. по № 19/68 (суддя Демідова П.В.) відмовлено у задоволені позовних вимог Заступника прокурора Оболонського району м.Києва заявлених в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та залишено без розгляду позовні вимоги, заявлених в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк”, м.Київ.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що відсутнє право Заступника прокурора Оболонського району м.Києва подавати позов в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк". Крім того, прокурором та позивачами не надано доказів в підтвердження порушення прав Міністерства фінансів України та впливу невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором на інтереси власника контрольного пакету акцій Банку.

Заступник прокурора Оболонського району міста Києва, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Він вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, не врахував той факт, що відповідно до ч.2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Прокурор, зазначає, що частка держави в статутному капіталі ПАТ "РОДОВІД БАНК" становить 99,99%.

Крім того, прокурор вказує, що порушення кредитних зобов'язань перед банком призводить до погіршення платоспроможності банку та до збільшення невиконаних ним зобов'язань перед кредиторами, в тому числі перед державою в особі Національного банку України та може поглибити кризові явища у банківській сфері т державі в цілому.

Перший позивач, Міністерство фінансів України, відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання уповноважених представників не направив. Причин неявки суду не повідомив.

Другий позивач, Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" м.Київ, відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак в судовому засіданні зазначив, що підтримує вимоги апеляційної скарги та просить рішення господарського суду скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю „МБС Импорт”, відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого наявні в матеріалах справи, станом на 09.06.2011р. відповідач зареєстрований за адресою: 83059, м.Донецьк, вул.Сеченова, 3.

На адресу Донецького апеляційного господарського суду повернуто поштове відправлення №16017651, надіслане відповідачу за вказаною адресою, з відміткою органу поштового звязку "выбыли".

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка у розглядаємій справі підтверджує належне надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу за вказаними адресами.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Відповідно до абз. 3, 4 п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, прокурор, який брав участь у судовому засіданні, надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.06.2011р. відповідно до якого адресою відповідача є м. Донецьк, вул. Сеченова, 3.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та приписи ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла до висновку, що сторони про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Приймаючи до уваги те, що перший позивач та відповідач не використали наданого законом права на участь своїх представників в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за відсутності вказаних представників, оскільки наявних матеріалів достатньо для повного, всебічного та обєктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.

Крім того, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.2011року про порушення провадження у даній справі сторони були попереджені про те, що у разі незявлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників прокуратури та другого позивача, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Заступник прокурора Оболонського району м.Києва звернувся в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „МБС Импорт”, м.Донецьк про стягнення на користь ПАТ „Родовід Банк” заборгованості за кредитним договором №22.1/197-К-06 від 06.10.2006р. в сумі 10 198 806 грн. 95 коп.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на невиконання відповідачем зобовязань за кредитним договором №22.1/197-К-06 від 06.10.2006р. перед банком, що погіршує його платоспроможність, збільшує обсяг невиконаних ним зобовязань та перешкоджає виконанню банком зобовязань по виплаті відсотків за депозитами, що порушує інтереси вкладників. Оскільки 99,9% статутного капіталу банку належать державі, прокурор вважає невиконання відповідачем зобовязань за кредитним договором таким, що порушує інтереси держави, у звязку з чим подає позов одночасно в інтересах Міністерства фінансів України та ПАТ "Родовід Банк".

При розгляді справи було встановлено, що 06 жовтня 2006р. між Відкритим акціонерним товариством „Родовід Банк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "РОДОВІД БАНК" (другий позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МБС Импорт" (відповідач по справі, позичальник) був укладений кредитний договір №22.1/197-К-06 (кредитний договір). Відповідно до п.1.1 вказаного договору, банк, на умовах цього договору, зобовязався надати позичальнику кредит в сумі 630 000,00 євро, а позичальник зобовязався повернути кредит не пізніше 05.10.2009р. та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що процентна ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 14,5% річних і підлягає коригуванню банком в односторонньому порядку при збільшенні офіційного курсу Національного банку України більше 5,10 грн. за 1дол. США під час дії цього договору на кратність такого збільшення. Курс гривні до долара США розраховується як середньозважений за поточний звітний період, вказаний в п.2.6.2 цього договору. При цьому скоригована процентна ставка застосовується при нарахуванні та сплаті процентів за поточний звітний період. Порядок нарахування та сплати процентів узгоджений сторонами в п.2.6 кредитного договору.

За умовами п.3.4.8 кредитного договору, у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за умови її нарахування банком.

Згідно з п.5.1, кредитний договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання позичальником своїх зобовязань за цим договором та припиняється належним виконанням його умов.

Відповідно до п.5.4 договору, усі зміни та доповнення умов цього договору здійснюються в письмовій формі, підписуються уповноваженими на це представниками сторін і скріплюються печатками обох сторін, за винятком односторонньої зміни умов, передбачених цим договором.

Додатковою угодою № 1 від 31.10.2006р. до кредитного договору Сторони домовились, що проценти нараховані за період з жовтня 2006р. по серпень 2007р. будуть сплачені позичальником до 31.12.2007р.

Додатковою угодою № 2 від 26.02.2007р. до кредитного договору Сторони домовились зменшити розмір процентної ставки за користування кредитними коштами до 10% річних.

Додатковою угодою № 3 від 28.09.2007р. до Кредитного договору Сторони домовились, що проценти нараховані за вересень, жовтень, листопад та грудень 2007р. будуть сплачені позичальником 31.12.2007р.

Додатковою угодою № 4 від 26.12.2007р. до Кредитного договору Сторони домовились, що сплата нарахованих процентів за користування кредитом, протягом дії цього договору, здійснюється позичальником у кінці дії договору. У разі повного погашення цієї заборгованості на рахунок Банку, що вказаний в п.3.4.3 Кредитного договору.

Банком на виконання вказаного кредитного договору були перераховані позичальнику грошові кошти в сумі 630 000,00 євро. та нараховані відсотки за користування ними. Позичальник кредит не повернув, проценти не сплатив, тому Заступник прокурора Оболонського району міста Києва звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" м.Київ про стягнення заборгованості за вказаним договором. У задоволенні позову судом відмовлено.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі не відповідає вимогам норм чинного законодавства та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.2 ст.2 Господарського процесуального кодексу, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначив, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції спірних відносинах.

З огляду на це, обґрунтовуючи у позовній заяві необхідність захисту інтересів держави та зазначаючи орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, прокурор, а вирішуючи питання про порушення справи за позовними заявами прокурора і суд, повинні враховувати, що закріплені нормами Конституції України та іншими правовими актам інтереси держави у своїй основі потребують здійснення загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих і захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства тощо і можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді або держава може вбачати свої інтереси і в діяльності приватних підприємств, товариств.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави невиконанням ТОВ „МБС Импорт” зобов'язань за кредитним договором, прокурор вказує на те, що ПАТ "РОДОВІД БАНК" (позивач 2) капіталізовано шляхом придбання 99,99% статутного капіталу державою в особі Міністерства фінансів України (Постанова Кабінету Міністрів України від 10 червня 2009 р. N 580 „Про капіталізацію публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"), тому позов предявлено в інтересах Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК", м.Київ. Порушення позичальником кредитних відносин призводить до погіршення платоспроможності банку та до збільшення невиконаних ним зобовязань перед кредиторами, в тому числі перед державою, фізичними та юридичними особами.

Враховуючи, що прокурором в позовній заяві визначено в чому полягає порушення інтересів держави, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що наявні підстави для розгляду даного позову по суті, тому господарський суд першої інстанції помилково дійшов висновку про залишення без розгляду позову заступника прокурора Оболонського району м.Києва.

Так, згідно до абзацу 2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений кредитний договір №22.1/197-К-06 від 06.10.2006р. є підставою для виникнення у його сторін господарських зобовязань, а саме майново-господарських зобовязань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України (статтями 202, 509 Цивільного кодексу України) і відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Як вбачається зі змісту кредитного договору, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину, відсутні докази його визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний кредитний договір наразі є дійсним та обовязковим для виконання сторонами.

Банком на виконання кредитного договору були перераховані позичальнику грошові кошти в сумі 630 000,00 євро, повернення яких, відповідно виписки з особливого рахунку, останнім не здійснено.

За користування кредитними коштами банком нараховані відсотки.

Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів повного та своєчасного повернення грошових коштів, отриманих за кредитним договором, та не надано доказів повної та своєчасної сплати відсотків за користування ними, виходячи з чого судова колегія дійшла висновку про наявність у відповідача заборгованості з повернення кредиту в сумі 630 000,00 євро (що за курсом Національного Банку України станом на 27.04.2011р. еквівалентно 7 335 090 грн. 00 коп.), простроченої заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом в сумі 164 317,87 євро (що за курсом Національного Банку України станом на 27.04.2011р. еквівалентно 1 913 152 грн. 96 коп.).

Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, валюта України (гривня) є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України, що цілком кореспондується з приписами ст.99 Конституції України, п.3.3 ст.3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”. Встановлений законодавцем обовязок приймати на території України виконання будь-яких зобовязань в національній валюті, на погляд судової колегії, дає право кредитору заявляти вимоги в валюті України за зобовязаннями, вираженими в іноземній валюті. Оскільки відсутні заперечення з цього приводу з боку відповідача, судова колегія вважає можливим та законним задоволення вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін . Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами п.3.4.8 кредитного договору, у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за умови її нарахування банком.

Банком нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 64 751,92 євро (що еквівалентно станом на 27.04.2011р. 753 906 грн. 60 коп.), пеня за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 16 888,73 євро (що еквівалентно станом на 27.04.2011р. 196 635 грн. 48 коп.) за період з 06.10.2009р. по 06.04.2010р. Апеляційною інстанцією перевірено розрахунок пені та він відповідає нормам закону.

Враховуючи викладене загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором складає 875 958,52 євро. Станом на 27.04.2011р. офіційний курс Національного Банку України складав 11, 643 грн. за 1 євро, тобто загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором за еквівалентом складає 10 198 785 грн. 05 коп. Прокурором у позові заявлені вимоги про стягнення 10 198 806,95 грн., таким чином колегія суддів вважає, що прокурором невірно проконвертовану суму заборгованості відповідача за кредитним договором і до стягнення підлягає сума 10 198 785 грн. 05 коп.

Відповідно до п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не повно зясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, не оцінив докази в їх сукупності, порушив та неправильно застосував норми матеріального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,104,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Оболонського району міста Києва, на рішення господарського суду Донецької області від 23.08.2011р. у справі №19/68 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 23.08.2011р. у справі №19/68 - скасувати.

Задовольнити позов Заступника прокурора Оболонського району м.Києва в інтересах держави в особі: Міністерства фінансів України, Публічного акціонерного товариства „Родовід Банк”, м.Київ, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „МБС Импорт”, м.Донецьк частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС Импорт" (83059, м.Донецьк, вул.Сеченова, 3, ЄДРПОУ 31872415) на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, ЄДРПОУ 14349442) заборгованість з за кредитним договором у сумі 10 198 785 грн. 05 коп.

У задоволені позовних вимог в частині стягнення заборгованості у сумі 21грн. 90 коп. відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МБС Импорт” (83059, м.Донецьк, вул.Сеченова, 3, ЄДРПОУ 31872415) в доход державного бюджету витрати по сплаті державного мита за звернення з позовною заявою в сумі 25 500 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита за звернення з апеляційною скаргою у сумі 12 750 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

ГоловуючийЗ.П.Азарова

Судді С.А.Малашкевич

О.І.Склярук

надр. 9 прим:

2 прим. - прокурору

1 прим. у справу;

2 прим. позивачам

1 прим. відповідачу

2 прим. ДАГС;

1 прим. ГСДО;