Постанова № 19915687, 01.12.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2011 року Справа № 17/336-10

Дніпропетровськийапеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Крутовських В.І. доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання Манчік О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № 15 від 10.01.11р.;

відповідач: ОСОБА_2 ФОП, свідоцтво, серія В00№516488 від 06.04.99р.;

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2010р. у справі № 17/336-10

за позовом дочірнього підприємства обласного комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” “Новомосковськтеплоенерго”, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Новомосковськ, Дніпропетровська область

про стягнення 20 236 грн. 21 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Новомосковськтеплоенерго" звернулося до господарського суду із позовом, у якому просить стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 суму 20 236 грн. 21 коп. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань зі сплати теплової енергії по договору № 27 від 01.03.07р.

В подальшому, позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, у звязку із проведеною відповідачем 03.08.10р. сплатою боргу в розмірі 500 грн., та просив господарський суд задовольнити позовні вимоги в розмірі 19 736 грн. 62 коп. заборгованості з тих же підстав.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2010р. у справі № 17/336-10 (суддя Суховаров А.В.) позов задоволено частково: стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Новомосковськтеплоенерго" суму 19736 грн. 21 коп. боргу по сплаті відпущеної теплової енергії, 197 грн. 36 коп. державного мита, 230 грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (з урахуванням додаткового рішення від 28.12.2010р.); в решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати дане рішення та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду по суті, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2011р. у справі №17/336-10 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.12.2011р.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2010р. у справі №17/336-10 без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню, приймаючи до уваги наступне.

01.03.07р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) було укладено договір № 27 на відпуск теплової енергії (далі - договір), який автоматично продовжений на підставі п. 2.1 цієї угоди, згідно з умовами якого постачальник зобовязується відпустити споживачу теплову енергію в гарячій воді (парі) на опалення жилого фонду загальною обємом 5566 м3, а споживач, в свою чергу, зобовязався щомісячно за 15 діб до розрахункового періоду перерахувати на рахунок постачальника, у відповідності з виставленим рахунком 80% вартості теплоенергії за тарифами згідно рішення Новомосковського міськвиконкому "Про затвердження тарифів на відпуск теплової енергії" № 744 від 16.08.06р.

Пунктом 2 розділу І договору передбачено, що рішення про початок (закінчення) опалювального сезону приймаються відповідними виконавчими органами при установленій температурі повітря на протязі трьох діб менше (більше) 8,0 С.

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно статті 174 Господарського кодексу України господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач взяті на себе зобовязання виконував належно, що підтверджується виставленими рахунками на оплату відпущеної теплової енергії (а.с 27-29), однак відповідач обовязку щодо оплати відпущеної теплової енергії не здійснив.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до відповідача з вимогою № 378 від 17.06.2009р. оплатити існуючу заборгованість в строк до 30 червня 2009року, та надіслав вдруге рахунки на оплату.

З наявної у справі заяви відповідача за вих. № 28 від 25.10.09р. (а.с. 32) вбачається, що станом на 25.10.09р. споживач визнає за собою заборгованість перед постачальником з отриманої у спірному періоді теплової енергії в розмірі 20 236 грн. 21 коп., так як цією ж заявою просить позивача надати згоду на розстрочення існуючого боргу строком на 10 місяців, згідно доданого до заяви графіку (а.с. 33).

Постачальник у відповідь на вказану вище заяву відповідача надав лист № 681 від 06.11.09р. (а.с. 34) з відмовою у запропонованому споживачем розстроченні боргу в сумі 20 236 грн. 21 коп., у звязку із необхідністю здійснення оплати за природний газ ДП «Нафтогаз України»для продовження опалювального періоду сезону 2009-2010 р.р.

Проте відповідач, в порушення умов договору, не сплатив в повному обсязі та у встановлений строк відпущену теплову енергію у період з лютого по квітень 2009 року включно, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Представником позивача було долучено до матеріалів справи докази, які відображають часткову сплату відповідачем суми основної заборгованості в розмірі 500 грн. за відпущену у спірному періоді теплову енергію, здійснену насамперед споживачем до подачі позову, а саме 03.08.10р., тоді як позивач звернувся з заявою до суду 10.08.10р.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні цієї частини вимог за безпідставністю.

Щодо решти заборгованості відповідача, господарський суд обґрунтовано визнав її такою, яка підтверджена матеріалами справи та стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 27 на відпуск теплової енергії від 01.03.2007р. в сумі 19736 грн. 21 коп., які не були сплачені відповідачем.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції бере до уваги посилання відповідача, викладені в апеляційній скарзі, на те, що у зв`язку з зазначенням позивачем у позовній заяві невірної адреси відповідача та направленням всіх процесуальних документів на дану адресу, останній був позбавлений можливості приймати участь у розгляді справи, вживати заходи до захисту своїх прав, що призвело до порушення прав останнього як сторони.

Як вбачається із матеріалів справи, у договорі № 27 на відпуск теплової енергії від 01.03.2007р. зазначено реквізити сторін, у тому числі адресу відповідача: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул.Українська, 9-А.

Вся кореспонденція, яка направлялась позивачем, і була долучена останнім до матеріалів справи, надсилалась саме на вищезазначену адресу. За цією адресою знаходиться і будівля, на яку витрачалася спожита теплова енергія, про яку йде мова у позові дочірнього підприємства обласного комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” “Новомосковськтеплоенерго” до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію.

Однак, судом першої інстанції всі процесуальні документи направлялися на адресу: 51284, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Новоселівка, вул. Комсомольська, 24, що підтверджується матеріалами справи, та були повернуті органами зв'язку з позначкою “за зазначеною адресою не проживає".

Відтак, справа була розглянута судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права та відповідно до ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України в будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки справу було розглянуто господарським судом за відсутністю відповідача, не повідомленого належним чином про місце засідання суду.

Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 частково задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2010р. у справі № 17/336-10 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, Ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Новомосковськтеплоенерго" (51200, м.Новомосковськ Дніпропетровської області, вул. Червоноармійська, 11-а; ЄДРПОУ 03342190) суму 19 736 грн. 21 коп. боргу по сплаті відпущеної теплової енергії, 197 грн. 36 коп. державного мита, 230 грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ № 17/336-10 від 30.11.2011р. та наказ № 17/336-10 від 10.01.2011р. визнати такими, що не підлягають виконанню.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Новомосковськтеплоенерго" (51200, м.Новомосковськ Дніпропетровської області, вул. Червоноармійська, 11-а; ЄДРПОУ 03342190) 99 грн. витрат по апеляційній скарзі.

Виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий В.І. Крутовських

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко