Постанова № 19915683, 01.12.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2011 року Справа № 5013/1289/11

Дніпропетровськийапеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Прокопенко А.Є.доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.

при секретарі судового засідання Манчік О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №121 від 27.09.10;

Відповідач у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Колос" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.09.2011р. у справі №5013/1289/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Атіс", м. Олександрія

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Колос", с. Леніно, Маловисківського району

про стягнення 27 488 грн. 31 коп.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.09.11р. по справі №5013/1289/11 (суддя Мохонько К.М.) задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Атіс" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Колос" 4 275 грн. 60 коп. пені, 3 212 грн. 52 коп. інфляційних збитків, 9 931 грн. 11 коп. 36% річних та 10 069 грн. 08 коп. відсотків за користування товарним кредитом.

Оскаржуючи рішення господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Колос" просить його скасувати, та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір нарахованої пені, неустойки та штрафних санкцій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника. У доповненні до відзиву на апеляційну скаргу, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме: сплачені позивачем витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 2 000 грн.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами укладений договір купівлі-продажу від 12.05.10р. За умовами договору продавець (позивач) зобов'язується здійснити постачання товару (насіння, засобів захисту рослин, добрив), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах попередньої оплати. Загальна кількість товару, асортимент, ціна, строки поставки визначаються у доповненнях до договору. Товар поставляється партіями. Покупець зобов'язується оплатити прийнятий товар в строки встановлені в доповненнях до договору. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками.

В доповненні № 1 до договору сторони визначили назву товару соя, його кількість 13 170 кг., загальну вартість 57 948 грн. Покупець оплачує товар в такому порядку: до 18.05.10р. 11 589 грн. 60 коп., до 18.07.10р. 18 543 грн. 36 коп., до 18.08.10р. 27 815 грн. 04 коп. Доповнення підписано представниками сторін та посвідчено печатками підприємств.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона /продавець/ передає або зобовязується передати майно /товар/ у власність другій стороні /покупцеві/, а покупець приймає або зобовязується прийняти майно /товар/ і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.01.11р. по справі № 15/139 з відповідача на користь позивача стягнуто 47 948 грн. боргу, 2 855 грн. 01 коп. пені, 1970 грн. 23 коп. індексу інфляції, 6 466 грн. 60 коп. 36 % річних, 6 473 грн. 68 коп. відсотків за користування товарним кредитом та судові витрати.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.11р. рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.01.11р. залишено без змін.

В силу ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Розрахунок санкцій по справі № 15/139 було здійснено позивачем до 16 листопада 2010 року включно.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Підставою подання позову по даній справі є той же договір від 12.05.10р., але штрафні санкції нараховані за інший період часу.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 4 275 грн. 60 коп. пені, 3 212 грн. 52 коп. інфляційних збитків, 9 931 грн. 11 коп. 36 % річних та 10 069 грн. 08 коп. відсотків за користування товарним кредитом.

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає право кредитора на отримання судом боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобовязання, а також трьох відсотків річних від простроченої суми та оплату цих сум.

Виходячи з аналізу норм ст. ст. 11, 12, 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України слід зробити висновок, що право, яке захищає суд, повинно існувати на день прийняття судового рішення.

Наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобовязання й відкриття виконавчого провадження за цими рішенням за відсутності реального виконання боржником свого зобовязання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних втрат за період з листопада 2010 року по травень 2011 року нарахована на борг в сумі 47 948 грн. становить 3 212 грн. 52 коп.

В пункті 11.5 договору сторони визначили 36 % річних від простроченої суми за порушення грошового зобов'язання.

Сума 36% річних нарахована на поступово зростаючий борг за період з 17.11.10р. по 14.06.11р. становить 9 931 грн. 11 коп.

Відповідно позовних вимог позивачем нараховано пеню за період прострочення з 17.11.2010р. по 14.06.2011р. на суму 4 275 грн. 60 коп.

Пунктом 11.4 договору сторони встановили, що пеня нараховується до повного виконання стороною своїх зобовязань.

Пунктом 6.2 договору визначено: продавець має право, а покупець погоджується з тим, що у разі порушення покупцем строків оплати вказаних у доповненнях до договору, продавець додатково нараховує відсотки за прострочення платежу, без додаткового погодження з покупцем, за період з моменту передачі товару до моменту виконання грошового зобов'язання у розмірі 0,1 % в день від вартості переданого, але не оплаченого товару.

Доказів визнання цього пункту договору недійсним сторони суду не подали, сума заборгованості відповідача за період з 17.11.10р. по 14.06.11р. становить 10 069 грн. 08 коп.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про задоволення позову по стягненню вищезазначених нарахувань в повному обсязі.

Господарський суд при прийнятті рішення по справі відхилив клопотання відповідача по зменшенню нарахованих штрафних санкцій та пені.

Відповідно п.3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідач у апеляційній скарзі посилається на те, що являється сезонним сільськогосподарським виробником і не мав можливості розрахуватись з позивачем у звязку з відсутністю грошових коштів, про що свідчить укладення договору застави рухомого майна та транспортних засобів для отримання кредиту, а також посилається на те, що стягнуті за рішенням суду суми практично складаються 100% від суми заборгованості.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 550 ЦК України право на неустойку (пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Господарським судом обґрунтовано враховано тривалість невиконання відповідачем грошового зобовязання та вказано на те, що нарахована сума пені складає 8,9% від суми основного боргу 47 948 грн., тому відсутні підстави вважати її не співрозмірною з сумою основного боргу.

Також господарський суд правомірно зазначив, що відсотки за користування товарним кредитом в сумі 10 069 грн. 08 коп. не є ні пенею, ні штрафом, тому не підлягають зменшенню.

Поряд з цим господарський суд необґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні витрат на правову допомогу в сумі 2 500 грн. Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як зазначив господарський суд, витрати на правову допомогу в сумі 2 500 грн. понесені позивачем, не підлягають стягненню з відповідача, так як адвокат ОСОБА_1, що приймав участь в справі, кошти за свої послуги від позивача не отримував. По платіжному дорученню № 97 від 12.04.11р. позивач сплатив 2 500 грн. на рахунок ТОВ "ЮК "Кмет", а не адвокату ОСОБА_1

Але як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вказаних витрат позивачем надано до справи договір №ОЯ02 від 09.04.2011р., між ТОВ Науково виробнича фірма "Атіс" та ТОВ "Юридична компанія "Кмет" на надання консультаційних та юридичних послуг, акт прийому-передачі виконаних робіт №18 від 14.06.2011р. на виконання зазначеного договору, виконавцем робіт в якому зазначено директора ТОВ "ЮК Кмет" ОСОБА_2 та ОСОБА_1, довіреності №25 від 09.04.2011р. на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2, видані ТОВ науково-виробнича фірма "Атіс" для представництва підприємства у судових установах, платіжне доручення №97 від 12.04.2011р. на суму 2 500 грн. про сплату за юридичні послуги по веденню справ в господарському суді за позовною заяву до ТОВ "Агрофірма Колос".

Відповідно п.4.3 договору №ОЯ02 від 09.04.2011р. оплата винагороди повіреному за цим договором здійснюється не пізніше 30 календарних днів з моменту підписання цього договору.

З врахуванням викладеного, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 500 грн. понесених витрат на оплату юридичних послуг підлягають задоволенню в повному обсязі, а рішення господарського суду в цій частині частковому скасуванню.

Поряд з цим вимога позивача, викладена у доповненні до відзиву на апеляційну скаргу від 31.10.2011 року за №195 про стягнення з відповідача сплачених позивачем витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 2000 грн. за представництво інтересів позивача в суді апеляційної інстанції, не підлягає задоволенню, оскільки повинна розглядатись у окремому провадженні.

Керуючись ст.ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Колос", с. Леніно, Маловисківського району залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.09.2011 року у справі № 5013/1289/11 - скасувати частково.

Викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

"Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ "Агрофірма Колос" с. Леніно, вул. Центральна 21, Маловисківського району код ЄДРПОУ 30800125 на користь ТОВ науково-виробнича фірма "Атіс" м. Олександрія вул. 6 Грудня 141/5 кв. 76 код ЄДРПОУ 36145357 - 4275 грн. 60 коп. пені, 3212 грн. 52 коп. інфляційних збитків, 9931 грн. 11 коп. 36 % річних, 10069 грн. 08 коп. відсотків за користування товарним кредитом, 274 грн. 88 коп. сплаченого державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2500 грн. витрат на оплату правової допомоги".

Видати наказ.

Виконання постанови доручити господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий А.Є. Прокопенко

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя В.І. Крутовських

Постанова складена 05.12.2011р.