Постанова № 19915682, 28.11.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2011 року Справа № 5013/293/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Мороза В.Ф. (доповідача)

суддів: Науменка І.М., Голяшкіна О.В.

при секретарі: Єрьоміна К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 11.11.11;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 28.09.11;

від третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Торг-Мегаінвест” на рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.05.11 у справі №5013/293/11

за позовом: публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю “Торг-Мегаінвест”, м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, м. Кіровоград

про звернення стягнення на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17.05.2011 р. (суддя Змеул О.А.) в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 (третя особа) за кредитним договором № 11370492000 від 11.07.2008 р., укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4, у тому числі боргу за кредитом в розмірі 3 199 971 дол. США 85 центів; боргу за процентами у розмірі 1 122 122 дол. США 79 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 28.03.2011 еквівалентно 34 403 873,34 грн.; 580 022, 99 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами; 318 134, 29 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; а також витрат на сплату державного мита в розмірі 3210 дол. США 90 центів, що за офіційним курсом НБУ відносно гривні станом на 28.03.2011 еквівалентно 25558,76 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн., звернуто стягнення на майно, що є предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки від 11.07.2008р., а саме: земельну ділянку площею 2099,54 кв.м, кадастровий номер земельної ділянки 3510100000:29:268:0004, та розташований на ній комплекс, який складається: нежитлова будівля АА1аа1а3 загальною площею 6988,38 кв.м; гараж Б, В; огорожа №№1; ґанок кркр1, за адресою: АДРЕСА_1, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Торг-Мегаінвест", на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк". Визначено спосіб реалізації предмету іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього закону.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу про його скасування та прийняття нового про відмову у позові в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів відповідач зокрема посилається на необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи. Зазначає про те, що у повідомленні-вимозі №139/3-30-61-1786 від 12.11.2010 р. банк вказував на його право вимагати дострокового повернення кредиту та процентів за наявності боргу кредитним договором, однак не вимагав повної сплати кредиту, не змінював при цьому термін повернення кредиту, а тому не набув право звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того банком необґрунтовано нараховано проценти за користування кредитом та пеню виходячи з 360 днів у році.

Третя особа підтримала доводи апеляційної скарги.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення вважає обґрунтованим та законним, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідачем подано клопотання про призначення судово-економічної експертизи метою встановлення дійсного розміру заборгованості з нарахованих процентів та пені за кредитним договором.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції між позивачем (надалі також - банк) та третьою особою 11.07.08 р. укладено договір про надання споживчого кредиту № 11370492000 (надалі кредитний договір), відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті у доларах США в сумі 4 000 000 доларів США, що еквівалентно 19 366 800 грн. за курсом НБУ на день укладення договору з повернення кредиту у терміни та у розмірах, що встановлені графіком, що є додатком до договору, не пізніше 11.07.15 р.

За користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, починаючи з дати видачі кредиту, встановлено процентну ставку в розмірі 16 процентів річних строком сплати з 01 по 11 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти (п.п. 1.3.1 - 1.3.4 договору).

Відповідно до п.1.4 договору кредит надається у тому числі шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 відкритий в АТ "УкрСиббанк".

Відповідно до п. 4.1. договору за порушення позичальником термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту), розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума заборгованості виражена в іноземній валюті. Пеня нараховується за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

Умовами пунктів 1.2.2., 6.1.2 кредитного договору також передбачено, що у випадку невиконання або прострочення виконання грошових зобов'язань позичальником за договором, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати за кредит, змінивши при цьому термін повернення кредиту.

Відповідно до п. 6.2. кредитного договору банк повідомляє позичальника про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої йому суми кредиту та процентів шляхом направлення відповідної письмової вимоги про повернення кредиту. У разі не усунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 31 календарного дня з дати одержання повідомлення від Банку, термін повернення кредиту вважається таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання повідомлення.

Згідно матеріалів справи, зокрема меморіальних валютних ордерів № 0001546662/06 від 11.07.08, №0609242005/06 від 11.07.08, виписки з особового рахунку за 11.07.08 р. кредитні кошти надані банком позичальнику.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вказаним кредитним договором № 11370492000 від 11.07.08 р. між позивачем та відповідачем укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки від 11.07.2008 р., відповідно до якого відповідачем банку передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 02.06.08, та зареєстровано в Реєстрі прав власності на об'єкти нерухомого майна за реєстраційним № 19500874 від 02.06.08 та записано в реєстраційну книгу 4 № запису 539, і немає жодних договірних змін строків позовної давності, щодо правочинів на підставі яких іпотекодавець набув право власності на предмет іпотеки. Предмет іпотеки складається з: АА1аа1а3 - нежитлова будівля, загальною площею 6988,38 кв.м, Б,В - гараж, №№ 1 - огорожа, кркр1 - ганок, розташований на земельній ділянці 2099,54 кв.м. Разом з комплексом в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташоване визначене нерухоме майно. Земельна ділянка, що є виділеною в натурі, межі якої визначено на місцевості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить товариству з обмеженою відповідальністю "Торг-Мегаінвест" на праві власності, що підтверджується: Державним актом на право власності на земельну ділянку серії КР № 076231, що виданий Кіровоградським управлінням земельних ресурсів на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.07.07 № 1147 ВЕТ № 087608 і який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 04.06.08 за номером 020838700005.

Відповідно до вказаного договору іпотеки іпотекою забезпечується у тому числі зобовязання позичальника щодо повернення отриманого кредиту, по сплаті процентів , комісій, неустойки (штрафу, пені) у порядку та строки, що визначені у договорі про надання споживчого кредиту.

У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредиту частинами та сплати процентів, згідно ст. 35 Закону України "Про іпотеку" банком було направлено на адресу відповідача та позичальника вимоги щодо повернення простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 485 698,35 доларів США та відсоткам у розмірі 982 947,13 доларів США, пені 140071,02 доларів США, що існувала станом на 10.11.10. Вищевказані вимоги залишилися без задоволення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, що підлягає застосування до відносин кредитування в силу положень ч. 2 ст. 1054 цього Кодексу, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України “Про іпотеку” за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Іпотекодержатель на підставі ч.1 ст.33 Закону України “Про іпотеку” вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання.

Згідно частини 3 ст. 33 вказаного Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у тому числі на підставі рішення суду.

За викладеного, оскільки третьою особою не надано доказів своєчасного та у повному обсязі повернення кредиту та сплати процентів за договором про надання споживчого кредиту № 11370492000 від 11.07.08 р. згідно встановленого графіку, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно наведеного банком розрахунку, який третьою особою та відповідачем не спростований, заборгованість позичальника за кредитом становить 3 199 971 дол. США 85 центів, борг за процентами, виходячи з встановленої договором ставки у розмірі 16% річних - 1 122 122 дол. США 79 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 28.03.2011 еквівалентно 34 403 873,34 грн.

Судова колегія не погоджується з доводами відповідача про нарахування банком процентів за користування кредитом у завищеному розмірі з мотивів необхідності врахування при їх розрахунку фактичної кількості днів у році, тоді як банком враховано 360, оскільки умовами п. 1.3.3. кредитного договору сторонами узгоджено, що нарахування процентів здійснюється щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, методом “факт/360” згідно вимог чинного законодавства.

Разом з тим, оскільки умовами договору не визначено окремого порядку щодо нарахування пені за прострочення повернення процентів та кредиту, врахування банком замість фактичної кількості днів у році при розрахунку пені 360 є необґрунтованим, на що суд першої інстанції уваги не звернув.

Виходячи з встановленого у розрахунку банку залишку простроченої заборгованості за кредитом та процентами, періоду прострочення, використовуючи при розрахунку формулу: пеня = С х 2ОС/365 х Д : 100, де С - сума заборгованості, 2 ОС- подвійна облікова ставка НБУ, 365 кількість днів у році; Д кількість днів прострочення, замість використаної банком формули: пеня = С х 2ОС/360 х Д : 100, розмір пені за прострочення повернення кредиту складатиме 313 776,35 грн., пені за прострочення сплати процентів 572 077,48 грн.

За викладеного розмір пені підлягає зменшенню з 580 022, 99 грн. до 572 077,48 грн. за прострочення сплати процентів та з 318 134, 29 грн. до 313 776,35 грн. за прострочення повернення кредиту, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні у відповідній частині.

В іншій частині рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, фактичним обставинам, ґрунтується на законі та має бути залишено без змін.

Оскільки розбіжності у розрахунках, наведених відповідачем та банком, обумовлені використанням різних формул у визначенні розміру процентів та пені, що наведені вище, та можуть бути встановлені шляхом самостійного уточнення, судова колегія не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи.

Договір іпотеки у судовому порядку недійсним не визнаний, а його нікчемність законом не встановлена. Судова колегія не погоджується з доводами відповідача про відсутність вимоги банку про повернення кредиту та сплату відсотків, оскільки повідомлення-вимога №139/3-3061-1779 та №139/3-30-61-1786 від 12.11.2010 р., що направлена відповідачу та позичальнику, є такою за своїм змістом. Крім того згідно частини другої статті 35 Закону України “Про іпотеку” положення частини першої цієї статті (щодо надіслання іпотекодержателем вимоги перед початком звернення стягнення на предмет іпотеки) не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Відповідно до п. 4.1. кредитного договору банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту), розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума заборгованості виражена в іноземній валюті. Тому визначення розміру пені від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, розрахованого за офіційним курсом НБУ до валюти заборгованості станом на дату її нарахування є обґрунтованим.

За викладеного доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового про відмову у позові у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Торг-Мегаінвест” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.05.11 у справі №5013/293/11 змінити в частині розміру пені, в рахунок якої звернено стягнення на майно, що є предметом іпотеки, зазначивши: “пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами - 572 077,48 грн.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 313 776,35 грн.”

В іншій частині рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.05.11 у справі №5013/293/11 залишити без змін.

Виконання постанови доручити господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.Ф.Мороз Суддя І.М.Науменко

Суддя

О.В. Голяшкін