Постанова № 19915674, 28.11.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2011 року Справа № 5013/1043/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чоха Л.В., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., представник, дов. № б/н від 16.06.11р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Торговий дім “Єлисаветградський стандарт” на рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.08.2011 р. у справі № 5013/1043/11

за позовом Дочірнього підприємства “Гауда” товариства з обмеженою відповідальністю “Станіслав і К”, м. Херсон

до Приватного підприємства “Торговий дім “Єлисаветградський стандарт” м. Кіровоград

про стягнення 62715,73грн.,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням секретаря судової палати від 28.11.2011р апеляційна скарга приватного підприємства “Торговий дім “Єлисаветградський стандарт” на рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.08.2011 р. у справі № 5013/1043/11 передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Чоха Л.В., Прокопенко А.Є.

Ухвалою від 29.09.2011р. дана колегія суддів прийняла апеляційну скаргу до провадження.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.08.2011р. року (суддя Кабакова В.Г..) позов задоволено частково.

Стягнуто з приватного підприємства "Торговий дім "Єлисаветградський Стандарт" на користь дочірнього підприємства "Гауда" товариства з обмеженою відповідальністю "Станіслав і К" - 58654,74 грн. основного боргу, 653,71 грн. 3 % річних, 3377,55 грн. пені, а також державне мито у сумі 626,86 грн. та 235,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення пені в розмірі 24,90 та 3% річних в розмірі 4,83 грн. відмовлено.

Рішення суду мотивоване відсутністю з боку ПП “Торговий дім “Єлисаветградський стандарт” оплати за товар, отриманий від ДП “Гауда” ТОВ “Станіслав і К” згідно видаткових наклдних .

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі вказує, що ним не було отримано від позивача товар за видатковими накладними №485 від 07.02.2011р., № 684 від 21.02.2011р., на загальну суму 27703, 53грн., що підтверджується відсутністю на зазначених накладних підпису керівника підприємства скаржника. З огляду на зазначене, як вказує відповідач, сума боргу його перед позивачем складає 30951,21грн., а отже зменшується і розміри усіх нарахувань на суму основного боргу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи апеляційної скарги . Зазначає, що відповідно до п.2.6 Договору Дистриб'юції підтвердженням факту отримання Товару є підпис матеріально-відповідальної особи дистрибютора на товарно-транспортній і видатковій накладних, завірених печаткою або штампом дистрибютора. Відповідно до п.2.8 Договору постачальник не перевіряє достовірність підписів на видаткових накладних. Підпис вважається поставленим належною особою, якщо він завірений печаткою. 7 та 21 лютого 2011 року товар відповідачу було передано безпосередньо зі складу позивача (самовивозом), а тому товарно-транспортна накладна не складалася.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню у звязку з наступним.

01.01.2011р. між ДП "Гауда" ТОВ "Станіслав і К" (постачальник) та приватним підприємством "Торговий дім "Єлисавеградський стандарт" (дистриб'ютор) укладено договір дистриб'юції № 047 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник передає дистриб'ютору товар, а дистриб'ютор приймає його в асортименті та за цінами, вказаним у специфікації, які є невід'ємною частиною Договору, а також дистриб'ютор здійснює реалізацію товару та своєчасно проводить оплату на умовах та у порядку, визначеному Договором, за поставлений товар.

Згідно з пунктами 2.1. - 2.3., 2.5. Договору, поставка товару здійснюється на умовах DDU м. Кіровоград склад дистриб'ютора в редакції Інкотермс 2000 року. За письмовою згодою сторін поставка можлива на умовах EXW склад постачальника. Поставка товару дистриб'ютору проводиться постачальником окремими партіями на підставі письмової заявки дистриб'ютора, погодженої з постачальником. Право власності на товар переходить від постачальника до дистриб'ютора в момент приймання-передачі товару.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2011, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п.10.1).

Відповідно до ч.1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну суму.

На виконання умов договору позивачем за видатковими накладними від 03.01.2011 № 5, від 09.01.2011 № 65, від 01.02.2011 № 404, від 07.02.2011 № 485, від 14.02.2011 № 595, від 21.02.2011 № 684 поставлено товар на загальну суму 66 267,14 грн.

У відповідності до п.4.2 Договору дистрибютор здійснює оплату за поставлений товар протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару.

Дистриб'ютор оплачує товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника ( п.4.3. Договору).

Відповідачем з 21.03.2011 по 30.05.2011 частково оплачено поставлений товар на суму 7612,40 грн, а саме: 30.05.2011 - 300,00 грн., 20.05.2011 - 300,00 грн., 13.05.2011 - 300,00 грн., 28.04.2011 - 300,00 грн., 20.04.2011 - 300,00 грн., 18.04.2011 - 300,00 грн., 14.04.2011 - 200,00 грн., 11.04.2011 - 300,00 грн., 21.03.2011 - 5000,00 грн., 01.04.2011 - 2900,00 грн. (з яких 312,40 грн зараховано в погашення заборгованості по видатковій накладній від 09.01.2011 № 65, а решта в сумі 2587,6 грн. - в погашення попередньої заборгованості).

Сума боргу 58654,74 грн. відповідачем на користь позивача не оплачено.

05.05.2011 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію стосовно погашення заборгованості за укладеним Договором. Відповіді не отримано.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом.

Вимоги позивача про стягнення основного боргу підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на законі, а тому обґрунтовано задоволені судом.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України,учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п 7.2 Договору - за прострочку оплати товару дистриб'ютор оплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми неоплаченого товару.

Позивач просив стягнути 3402,45 грн. пені. Господарський суд правильно дійшов висновку, що позивачем не правильно визначений період для нарахування. За видатковою накладною №65 від 09.01.2011р. період прострочення складає 162 дні, з 31.01.2011р. по 11.07.2011р.; за накладною №404 від 01.02.2011р. 139 днів, з 23.02.2011р. по 11.07.2011р.; за накладною № 485 від 07.02.2011р. 133 днів, з 01.03.2011р. по 11.07.2011р.; за накладною №595 від 14.02.2011р. - 126 днів, з 08.03.2011р. по 11.07.2011р.; за накладною №684 - від 21.02.2011р. 119 днів, з 15.03.2011р. по 11.07.2011р. Сума пені складає 3377,55 грн. і обґрунтовано стягнута судом.

Згідно ст..625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних та інфляційні втрати позивачем також розраховані не правильно, у звязку з неправильним визначенням періоду прострочки. Господарський суд, здійснивши перерахунок, правильно стягнув 653,86 грн. 3% річних.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню у звязку з вищенаведеним та наступним.

Відповідно до п.2.6 Договору Дистриб'юції підтвердженням факту отримання Товару є підпис матеріально-відповідальної особи дистрибютора на товарно-транспортній і видатковій накладних, завірених печаткою або штампом дистрибютора.

Дистрибютер надає постачальнику примірники (відтиски) своїх печаток (штампів) листом. Печатка (штамп) можуть бути застосовані після підтвердження постачальником факту отримання примірника.

У разі ненадання Дистрибютером вказаних примірників, наявність на товарно-транспортній і видатковій накладній печатки покупця, яка співпадає з печаткою на договорі, є підтвердженням факту отримання товару і зобовязання Дистрибютера з оплати товару.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідач не надав позивачу примірники (відтиски) своїх печаток. В судовому засіданні оглянуті оригінали видаткових накладних №485 від 07.02.2011р. та № 684 від 21.02.2011р. на яких міститься відтиск печатки відповідача такий же як на договорі, що відповідно до п.2.6. Договору є підтвердженням факту отримання товару та зобовязанням його оплати.

У звязку з вищенаведеним апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення слід залишити в силі.

Судові витрати покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.101 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства “Торговий дім “Єлисаветградський стандарт” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.08.2011 р. у справі № 5013/1043/11 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 05.12.2011р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.В.Чоха

___ А.Є.Прокопенко