Єдиний державний реєстр судових рішень ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.2011 року Справа № 5013/1217/11
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Прокопенко А.Є.–доповідач,
суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.
при секретарі судового засідання Манчік О.О.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №2227/1 від 14.03.11;
відповідач у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп’ютерні системи", м. Київ на рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.09.2011р. у справі № 5013/1217/11
за позовом приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп’ютерні системи", м. Київ
до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, м.Кіровоград
про стягнення 30 414 грн. 79 коп.
У відповідності зі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва по справі до 29.11.2011р.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 02.09.2011р. у справі №5013/1217/11 (суддя –Мохонько К.М.) відмовлено в задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп’ютерні системи" про стягнення з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 29 070 грн. боргу, 1 017 грн. 45 коп. інфляційних збитків, 327 грн. 34 коп. 3% річних.
Не погодившись з рішенням господарського суду, приватне акціонерне товариство "Інформаційні комп’ютерні системи" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Між сторонами укладений договір оренди приміщення № 1 від 16.10.08р. За умовами договору орендодавець (відповідач) зобов'язується передати орендарю (позивачу) в строкове платне користування приміщення за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 150 кв. м. Приміщення, що орендується та майно передається в оренду з метою його використання як офісного та одержання орендної плати. Орендна плата становить 14535 грн. за один місяць. Договір підписаний представником позивача і відповідачем та посвідчений печатками.
Відповідно до ч. 1 ст. 193, ст. ст. 283, 284 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Строк договору оренди визначається за погодженням сторін.
Відповідно до ст. ст. 759, 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
На виконання пункту 5.5 умов договору позивач перерахував відповідачу 20.10.08р. –24 400 грн., 27.10.08р. –4 670 грн., всього 29070 грн., тобто орендну плату за два місяці наперед (14 535 грн. х 2 = 29 070 грн.).
Після цього, користуючись своїм правом визначеним в пункті 11.1 договору, в листі від 06.11.08р. відмовився від оренди приміщення. Даний лист особисто отриманий відповідачем, що ним визнається і підтверджується його підписом на самому листі.
Таким чином, сторони в добровільному порядку розірвали раніше укладений між ними договір оренди приміщення № 1 від 16.10.08р.
8 лютого 2011 року позивач надіслав відповідачу вимогу про повернення сплачених коштів в сумі 29 070 грн. Відповідач отримав таку вимогу, що підтверджується ксерокопією повідомлення про вручення поштового відправлення.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на: ст. 1212 ЦК України і вважає, що перераховані відповідачу кошти отримані безпідставно; договір оренди є неукладеним; договір оренди є недійсним.
Апеляційний господарський суд вважає висновки господарського суду щодо відмови у задоволенні позову обґрунтованими за наступних підстав.
Норми цивільного законодавства, насамперед глави 58 ЦК України та ст.ст. 283-291 ГК України не визначають умовою набуття чинності договором найму (оренди) передачу майна, що є предметом найму (оренди). Передача майна розглядається як виконання договору орендодавцем. Тобто, договір оренди (найму) є укладеним та набирає чинності після підписання його сторонами.
Відповідно п.3.1. договору у орендодавця виникло зобов’язання протягом 20 днів з моменту підписання договору передати приміщення орендарю, а у орендаря, відповідно п.5.5 договору, 5 днів з моменту підписання договору, перерахувати орендну плату за два місяці наперед.
Таким чином визначальним сторони обрали момент підписання договору, а не акту прийому-передачі приміщення, або іншого документа чи дії.
Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Так, відповідно до абз. 3 п. 11.1. договору, його може бути розірвано за ініціативою орендаря при істотній зміні умов, що впливають на результати його діяльності. Пункт 4.3. договору передбачає, що орендар має право відмовитись від договору, попередивши про це орендодавця в термін за 1 місяць. При цьому сплачена наперед орендна плата за один місяць орендарю не повертається. Крім того, норма ч. 4 ст. 653 ЦК України, також визначає, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором оренди №1 від 16.10.2008 року інше не встановлено.
Відхиляються посилання скаржника на недосягнення сторонами згоди стосовно всіх суттєвих умов по договору оренди №1 від 16.10.2008 року, визначених п.1. ст. 284 ГК України.
Зокрема скаржник посилається на неукладення сторонами додатків до договору, які є його невід'ємною частиною, а саме: - додаток №1 до договору оренди, - перелік майна, яке знаходиться у приміщенні, додаток №2, - план-схема самого приміщення.
Неукладення сторонами вказаних додатків до договору оренди не є підставою вважати цей договір неукладеним, оскільки план-схема приміщення, що орендується та перелік майна, яке знаходиться в приміщенні не відноситься до суттєвих умов договору оренди.
Посилання скаржника на недосягнення сторонами згоди щодо строку дії договору та моменту набрання ним чинності також безпідставне, оскільки п.4.1. договору чітко визначено, що строк оренди складає 2 роки з моменту прийняття приміщення, що орендується за актом здачі-приймання.
Поряд з цим сторонами при укладенні спірного договору не досягнуто згоди щодо порядку використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення. Відповідно ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вказані умови входять до переліку істотних умов договору оренди, щодо яких сторонами має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.
Матеріали справи свідчать про внесення позивачем орендної плати за два місяця на виконання умов договору, що виключає можливість визнання його неукладеним.
Грошові кошти в сумі 29070 грн. перераховані позивачем на користь відповідача як попередня оплата за оренду приміщення по договору оренди № 1 від 16.10.08р., про що прямо вказано позивачем в графі призначення платежу. Сплата коштів саме в цьому розмірі є виконанням позивачем умов пункту 5.5 договору оренди: орендар зобов'язаний протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання договору, перерахувати орендну плату за два місяці наперед. В даному випадку визначальним сторони обрали момент підписання договору, а не акту прийому-передачі приміщення, або іншого документу чи дії.
Таким чином отримані відповідачем кошти в сумі 29 070 грн. не є безпідставно набутим майном в розумінні ст. 1212 ГК України.
Господарський суд обгрунтовано послався на ч.4 ст. 653 ЦК України, якою встановлено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов"язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позовні вимоги про стягнення 1017 грн.45 коп. інфляційних збитків та 327 грн. 34 коп.- 3% річних також не підлягають задоволенню у зв"язку з відсутністю підстав для стягнення основного боргу.
Приймаючи до уваги викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, рішення гоподарського суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп’ютерні системи", м. Київ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 02.09.2011р. у справі № 5013/1217/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий А.Є. Прокопенко
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя В.І. Крутовських
Постанова складена 30.11.2011р.
Судове рішення № 19915611, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 29.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5013/1217/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: